Справа № 134/1636/25
2/134/674/2025
Іменем України
12 грудня 2025 року с-ще Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді Кантонистої О.О.
за участю секретаря судового засідання Васільєвої Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
13 жовтня 2025 року АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АКЦЕНТ-БАНК» (далі - АТ «А-БАНК») через систему «Електронний суд» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 22 квітня 2021 року, яка утворилась станом на 11 жовтня 2025 року, в розмірі 174874,97 грн., з яких: 148465,26 грн. - заборгованість за кредитом; 26409,71 грн. - заборгованість по відсоткам.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 квітня 2021 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. На підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ «А-БАНК» відповідачкою ініційовано встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок та отримання платіжної картки як засобу доступу до зазначеного рахунку.
Підписанням анкети-заяви відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між нею та банком кредитний договір.
На виконання умов кредитного договору АТ «А-БАНК» надало відповідачці кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видало платіжну картку.
У зв'язку із порушенням відповідачкою зобов'язань за кредитним договором у неї виникла заборгованість, загальний розмір якої станом на 11 жовтня 2025 року становить 174874,97 грн., з яких: 148465,26 грн. - заборгованість за кредитом; 26409,71 грн. - заборгованість по відсоткам.
Вказану заборгованість за кредитним договором АТ «А-БАНК» просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на свою користь, а також понесені судові витрати.
Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 20 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Крижопільського районного суду від 17 листопада 2025 року розгляд справи було відкладено в зв'язку з першою неявкою в судове засідання належним чином повідомленої відповідачки.
В судове засідання 12 грудня 2025 року сторони не з'явилися.
Представник позивача - Шкапенко О.В. до позову долучив клопотання про розгляд справи у відсутності сторони позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи за обставин, передбачених ч. 1ст. 280 ЦПК України.
Відповідачка ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи повідомлена в порядку, визначеному п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, причини неявки суду невідомі. У встановлений судом строк відповідачка не подала відзив на позов.
Ухвалою Крижопільського районного суду від 12 грудня 2025 року постановлено провести по справі заочний розгляд.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Судом встановлено, що 22 квітня 2021 року сторони уклали кредитний договір № б/н, за умовами якого АТ «А-БАНК» надало ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Вказаний договір укладений сторонами шляхом підписання ОСОБА_1 і представником банку анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК», за змістом якої відповідачка визнала, що ця анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК» становлять договір про надання банківських послуг, умови якого їй зрозумілі.
ОСОБА_1 власноручним (цифровим) підписом засвідчила, що вона ознайомилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК» (в тому числі з правами та обов'язками), Тарифами, Паспортом споживчого кредиту, та їй надана повна інформація про фінансові послуги у відповідності до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 22 квітня 2021 року станом на 11 жовтня 2025 року заборгованість відповідачки за договором становить 174874,97 грн., з яких: 148465,26 грн. - заборгованість за кредитом; 26409,71 грн. - заборгованість по відсоткам.
З банківської виписки по картці за кредитним договором № б/н від 22 квітня 2021 року за період з 21.04.2021 по 11.10.2025 вбачається, що відповідачка використовувала кредитні кошти та здійснювала погашення кредиту.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Як передбачено ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою (п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ (далі - Закон № 2664-ІІІ)).
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону № 2664-ІІІ, фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання на підставі договору. Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб'єкта господарювання; 3) прізвище, ім'я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу; 4) найменування, місцезнаходження юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 9-1) підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту; 10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.
Відповідно до вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України обов'язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Звертаючись до суду з даним позовом, АТ «А-БАНК» просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № б/н від 21 квітня 2021 року, яка утворилася станом на 11 жовтня 2025 року, в розмірі 174874,97 грн., з яких: 148465,26 грн. - заборгованість за кредитом; 26409,71 грн. - заборгованість по відсоткам.
АТ «А-БАНК» обґрунтовує свій позов у частині стягнення відсотків тим, що між сторонами був укладений кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, однак не виконала зобов'язання за цим договором, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість.
На підтвердження вказаних обставин АТ «А-БАНК» надало: анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК», яку ОСОБА_1 підписала власноручним (цифровим) підписом; витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «АКЦЕНТ-БАНК» (без дати їх затвердження); Паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», підписаний ОСОБА_1 22.04.2021 року шляхом накладення електронного підпису; Тарифи по картці «Зелена»; розрахунок заборгованості за кредитним договором № б/н від 22 квітня 2021 року; виписку по картці; довідку за картками; довідку за лімітами по картці за період з 22.04.2021 по 11.10.2025.
У постанові Верховного Суду від 09.01.2020 у справі № 643/5521/19 зазначено, що в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК», яку підписала ОСОБА_1 , не містить умов щодо розміру та підстав для нарахування відсотків за користування кредитом.
Зазначення в анкеті-заяві про те, що ОСОБА_1 підтвердила, що вона погоджується з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК» становлять договір про надання банківських послуг без долучення позивачем до позовної заяви самих Умов та правил надання банківських послуг з підписом відповідачки не може вважатися погодження між сторонами розміру відсотків.
Надані позивачем витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та Тарифи по картці «Зелена» не містять підпису відповідачки, а тому не можуть бути складовою частиною кредитного договору.
Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту (правовий висновок Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладений в постанові від 23.05.2022 у справі № 393/126/20).
Суд, в порядку ч. 4 ст. 263 ЦПК України, також враховує правовий висновок Великої палати Верховного Суду, зроблений у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, згідно якого витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети, яка не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Тобто, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що банк має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Оскільки факт невиконання відповідачкою зобов'язання за кредитним договором № б/н від 22 квітня 2021 року в частині сплати відсотків за користування кредитом не доведений, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Разом з тим, враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачкою кошти в добровільному порядку АТ «А-БАНК» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що він вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Таким чином, у суду наявні підстави для стягнення в примусовому порядку з відповідачки заборгованості за тілом кредиту в розмірі 148465,26 грн.
Щодо стягнення заборгованість по відсоткам в розмірі 26409,71 грн., то у цій частині позовних вимог слід відмовити у зв'язку з їх безпідставністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 174874,97 грн., а задоволено на суму 148465,26 грн., тобто на 84,9 % (148465,26 х 100 : 174874,97).
За таких обставин з відповідачки на користь позивача слід стягнути 2056,62 грн. (2422,40 грн. х 84,9 %) судового збору.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 268, 280-282 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 22 квітня 2021 року в розмірі 148465,26 грн. (сто сорок вісім тисяч чотириста шістдесят п'ять гривень, 26 копійок).
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2056,62 грн. (дві тисячі п'ятдесят шість гривень, 62 копійки).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АКЦЕНТ-БАНК», місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080.
Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Повне рішення складено 15 грудня 2025 року.
Суддя