Дата документу 11.12.2025 Справа № 333/9486/25
ЗАПОРІЗЬКИЙ Апеляційний суд
Провадження №11-сс/807/1072/25Головуючий у 1-й інстанції - ОСОБА_1
Єдиний унікальний №333/9486/25Доповідач у 2-й інстанції - ОСОБА_2
про відмову у відкритті провадження
11 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 19 листопада 2025 року,
встановив
Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 19 листопада 2025 року за скаргою ОСОБА_3 скасовано постанову слідчого відділу Територіального управління державного бюро розслідувань у місті Мелітополі ОСОБА_4 від 04 серпня 2025 року про відмову у визнанні потерпілим та зобов'язано уповноважених осіб Територіального управління державного бюро розслідувань у місті Мелітополі внести зміни у відомості до ЄРДР та визнати ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №62025080100004316 від 10 червня 2025 року. В іншій частині скаргу залишено без розгляду.
На вказану ухвалу прокурором подано апеляційну скаргу, в якій він просив ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 від 01 жовтня 2025 року на постанову слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Мелітополі та м.Запоріжжі) ТУ ДБР у місті Мелітополі ОСОБА_4 від 04 серпня 2025 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62025080100004316 від 10 червня 2025 року. Окрім цього, прокурор просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Проте у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора слід відмовити з таких підстав.
За змістом ч.3 ст.392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді тільки у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про
1) відмову у наданні дозволу на затримання;
2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні;
3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;
4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;
5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;
5-1) застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу;
6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні;
7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні;
8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні;
9) арешт майна або відмову у ньому;
9-1) застосування тимчасових обмежень діяльності юридичної особи та/або тимчасових обмежень в отриманні прав та/або переваг або відмову у застосуванні таких обмежень;
10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа-підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність;
11) відсторонення від посади або відмову у ньому;
11-1) продовження відсторонення від посади;
12) відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування;
13) закриття кримінального провадження на підставі ч.9 ст.284 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.309 КПК під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 ч.1 ст.284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Тобто норми ст.309 КПК передбачають вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
Інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді (ч.3 ст.309 КПК).
Таким чином, аналіз ст.309 КПК надає підстави стверджувати, що законодавцем віднесені до предмета оскарження рішення слідчого судді, які
- вирішують питання щодо обмеження конституційних прав особи (застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, у вигляді домашнього арешту, у вигляді застави; відсторонення від посади тощо);
- якими вирішується питання, які мають істотне значення для здійснення ефективного досудового розслідування (відмова у наданні дозволу на затримання; відмова у здійсненні спеціального досудового розслідування; відмова у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, домашнього арешту, застави тощо);
- якими вирішується доля досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому (закриття кримінального провадження на підставі ч.9 ст.284 КПК тощо).
Отже, перевірці в апеляційній інстанції підлягають лише ухвали слідчого судді, які пов'язані з можливістю істотного обмеження прав, свобод та інтересів особи або мають вирішальне значення для руху досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому.
У зв'язку з цим обмеження права на апеляційне оскарження є виправданим і воно може бути пов'язане, зокрема, із забороною оскарження рішень слідчого судді, які не призводять ні до встановлення обмежень конституційних прав особи, ні до неможливості оскарження вже встановлених правообмежень, та які не перешкоджатимуть здійсненню ефективного досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому.
Саме такий підхід відповідатиме основному завданню (призначенню) судово-контрольного провадження, яке знайшло своє нормативне закріплення в КПК, «здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні» (п.18 ч.1 ст.3 КПК).
Відповідно до п.5 ч.1 ст.303 КПК на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Тобто вищевказані правовідносини можуть бути оскаржені до суду.
Перевіривши зміст судового рішення та зміст апеляційної скарги прокурора слід дійти висновку, що вказане судове рішення не підлягає оскарженню, оскільки слідчий суддя прийняла рішення в межах наданих їй ст.303 КПК повноважень.
Відповідно до вимог ч.4 ст.399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції встановив, що прокурором оскаржено рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Посилання прокурора в апеляційній скарзі як на підставу для апеляційного оскарження на те, що слідчий суддя вийшла за межі повноважень, визначених ч.2 ст.307 КПК, зобов'язавши уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі, винести конкретне процесуальне рішення, а саме внести зміни до ЄРДР та визнати ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №62025080100004316, що належить до дискреційних повноважень слідчого та прокурора у кримінальному провадженні, а тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, є помилковими.
Так, за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування слідчий суддя своєю ухвалою може зобов'язати вчинити певну дію (п.3 ч.2 ст.307 КПК).
Відповідно до частини 1 Глави 1 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (зі змінами), затвердженого Наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року №298, до Реєстру зокрема вносяться відомості про прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника.
Унесення відомостей до Реєстру про інші відомості, передбачені в електронних формах, здійснюється Реєстратором з дотриманням строків, визначених КПК та цим Положенням, упродовж 24 годин з моменту прийняття процесуального рішення або набрання чинності рішенням слідчого судді (суду) (абзац 13 частини 1 Глави 2 Розділу ІІ Положення).
Таким чином, слідчий суддя, зобов'язавши уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі, внести зміни у відомості до ЄРДР та визнати ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №62025080100004316, діяла в межах повноважень, передбачених п.3 ч.2 ст.307 КПК у спосіб, який би в повній мірі захистив права особи на цій стадії досудового розслідування. Жодного рішення про зобов'язання слідчого чи прокурора провести якусь слідчу (розшукову) дію не ухвалювалось, а відтак жодного втручання слідчим суддею в дискреційній повноваження органу досудового розслідування слідчим суддею не здійснювалось. Відтак підстави вважати, що слідчий суддя постановила рішення, яке не передбачене кримінальним процесуальним законом, про що стверджував прокурор в своїй апеляційній скарзі, відсутні.
Клопотання про поновлення строку є похідним від можливості апеляційного оскарження та окремому розгляду не підлягає, у зв'язку з чим вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження є недоцільним.
Керуючись ч.4 ст.399 КПК України, суд
ухваЛив
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 19 листопада 2025 року відмовити.
Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати прокурору.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня отримання її копії.
Суддя ОСОБА_2