Справа № 303/3537/24
Закарпатський апеляційний суд
09.12.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., за участю захисника-адвоката Борта П. С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді у режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення №33/4806/798/24, за апеляційною скаргою захисника-адвоката Борта П. С. на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.08.2024.
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, непрацюючий, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 412760 від 14.04.2024 та постанови судді від 21.08.2024 вбачається, що 14.04.2024 о 02 год 24 хв в м. Мукачеві по вул. Миру, 151В, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «DAEWOO SENS», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_2 відмовився о 02 год 36 хв 14.04.2024 за адресою м. Мукачево, вул. Миру, 151В, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат Борт П. С. просить постанову суду від 21.08.2024 скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, або призначити останньому адміністративне стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами. Стверджує, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, у тому числі фото-, відео фіксація того, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Поліцейські безпідставно зупинили ОСОБА_2 та не роз'яснили йому права, передбачені ст. 268 КУпАП, а також наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння. У матеріалах справи відсутні відомості про свідків, які б підтвердили, що ОСОБА_2 в момент керування транспортним засобом перебував у стані алкогольного сп'яніння. На момент вчинення правопорушення ОСОБА_2 проходив стаціонарне лікування в КНП «Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров'я та медицини
-2-
залежностей» та не усвідомлював значення своїх дій, оскільки перебував у стані сильного душевного та психічного розладу. Крім того, судом було порушено право ОСОБА_2 на захист, оскільки не був повідомлений про час та місце розгляду справи, а також вимоги ст. 33 КУпАП при вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення. ОСОБА_2 під час несення військової служби характеризувався з позитивної сторони, на даний момент використовує транспортний засіб з метою виконання функцій волонтера, а тому позбавлення його права керування транспортними засобами завдасть більшої шкоди суспільству, ніж буде мати позитивний ефект. При цьому, дії ОСОБА_2 не спричинили істотної шкоди громадським чи державним інтересам, будь-яких обставин, які б обтяжували відповідальність немає, а тому можливо призначити адміністративне стягнення без позбавлення права керування транспортними засобами. Також захисник порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що такий пропущено з поважних причин, оскільки ОСОБА_2 не брав участі в розгляді справи, а копії оскаржуваної постанови не отримував.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається у відсутності ОСОБА_2 , який належним чином повідомлений про час та місце її розгляду за допомогою смс-повідомлення, що підтверджується відповідними довідками. Клопотання про відкладення апеляційного розгляду справи та відомостей про поважність причин неявки від ОСОБА_2 не надходило. При цьому, апеляційний суд враховує вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи. З урахуванням наведеного, апеляційний суд уважає, що розгляд справи без участі ОСОБА_2 не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП. Також приймається до уваги думка захисника, який не заперечував проти розгляду апеляційної скарги без участі ОСОБА_2 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника-адвоката Борта П. С., який підтримав клопотання та апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд приходить до висновку про те, що клопотання захисника-адвоката Борта П. С. про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а його апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_2 не був присутнім в судовому засіданні під час розгляду справи щодо нього, також відсутні дані як щодо належного повідомлення їх про час та місце розгляду справи 21.08.2024, так і щодо своєчасного отримання ними копії постанови, що перешкодило стороні захисту вчасно її оскаржити.
З врахуванням наведеного, з метою недопущення порушення права на захист особи, доводи клопотання щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції відносно ОСОБА_2 , апеляційний суд вважає поважними, а клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови таким, що підлягає до задоволення і такий строк поновлюється.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на
-3-
основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діянні ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 6 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до пункту 7 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
З матеріалів справи та досліджених доказів апеляційним судом встановлено, що 14.04.2024 о 02 год 24 хв в м. Мукачеві по вул. Миру, 151 В, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «DAEWOO SENS», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного
-4-
сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_2 відмовився о 02 год 36 хв 14.04.2024 за адресою м. Мукачево, вул. Миру, 151 В, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
Незважаючи на заперечення захисником вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вина останнього у вчиненні вказаного правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого суду та наведених у постанові доказів.
Зокрема, вина ОСОБА_2 стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 412760 від 14.04.2024, яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення та який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, як щодо змісту так і щодо форми; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1904578 від 14.04.2024, якою на ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 122 КУпАП накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн, поясненнями ОСОБА_2 від 14.04.2024, компакт-диском відео фіксації правопорушення від 14.04.2024, яким засвідчено факт відмови водія ОСОБА_2 від проходження огляду у встановленому Законом порядку для визначення стану алкогольного сп'яніння та іншими матеріалами справи.
Оцінка доказів відповідно до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейським з РПП ВПД № 1 Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області Рущаком І. В. законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки поліцейським дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 412760 від 14.04.2024 складено відповідно до вимог, встановлених ст. 256 цього Кодексу, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом.
З встановлених апеляційним судом обставин вбачається, що ОСОБА_2 після зупинки транспортного засобу відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
При цьому апеляційний суд враховує, що згідно п. 1.2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до ознак алкогольного сп'яніння, окрім інших, віднесено: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, тобто ті ознаки, що мали місце у випадку зупинки водія ОСОБА_2 .
Враховуючи викладене у інспектора поліції були наявні всі підстави для ініціювання проведення огляду водія ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння, від проходження якого правопорушник відмовився, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження захисника в апеляційній скарзі про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи не знайшли свого підтвердження.
Апеляційний суд оглянув відеозапис, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого чітко вбачається факт відмови ОСОБА_2 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу та у закладі охорони здоров'я.
-5-
При цьому спілкування та поведінка ОСОБА_2 беззаперечно свідчить про правомірність підозри працівників поліції ймовірного перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння, що й слугувало підставою для ініціювання проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння.
Доводи захисника в апеляційній скарзі щодо порушення працівниками поліції порядку проведення його огляду на стан сп'яніння, у зв'язку з відсутністю на місці зупинки транспортного засобу свідків, апеляційний суд не приймає до уваги з огляду на таке.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» від 16.02.2021, який набув чинності 17.03.2021, внесено зміни до КУпАП, зокрема до ст. 266 КУпАП.
За приписами ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що під час відмови ОСОБА_3 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не було залучено свідків, оскільки диспозицією ст. 266 КУпАП визначено, що свідки залучаються лише у випадку неможливості фіксації технічними засобами відмови водія від проходження огляду у встановленому законом порядку.
Разом з тим, наявним у справі відеозаписом стверджується те, що ОСОБА_2 не заперечував факт керування транспортним засобом та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров'я.
Зміст відеозапису надає можливість чітко встановити, що працівниками поліції процедура була дотримана, ОСОБА_2 чітко та однозначно відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, а тому, суд вважає, що посилання захисника про обов'язок працівників поліції залучити свідків у зв'язку з неможливістю застосування технічних засобів відеозапису, ніяким чином не впливатиме на суть та доведеність вчиненого правопорушення.
Доводи захисника про відсутність підстав для проведення огляду на стан сп'яніння, оскільки ОСОБА_2 проходив стаціонарне лікування в КНП «Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров'я та медицини залежностей» та не усвідомлював значення своїх дій, оскільки перебував у стані сильного душевного та психічного розладу, апеляційний суд оцінює критично, оскільки з оглянутого відеозапису, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, про такі обставини ОСОБА_2 не повідомляв, натомість з відеозапису прослідковується, що ОСОБА_2 на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, відмовився.
Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_2 чи його захисником подавалася заява у порядку, передбаченим чинним КПК України, до правоохоронних органів щодо фальсифікації цих матеріалів справи або про перевищення працівниками поліції своїх повноважень при виконанні ними своїх службових обов'язків при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
-6-
Враховуючи відсутність будь-яких скарг та заяв сторони захисту щодо дій працівників поліції про причини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 , проведення фіксації подій, складенні протоколу, суд дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в доказах, що долучені до матеріалів справи, відповідають дійсності, що вочевидь унеможливлює врахування судом доводів щодо незаконності дій працівників поліції.
Таким чином, вказаним відеозаписом, долученим до матеріалів справи, спростовуються доводи апеляційної скарги про порушення поліцейським порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому такі доводи апеляційний суд відхиляє.
Неспроможними є і доводи апеляційної скарги про те, що матеріалами справи не зафіксовано факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом, що в свою чергу свідчить про те, що ОСОБА_2 не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи у своїй сукупності беззаперечно свідчать про те, що саме ОСОБА_2 керував транспортним засобом у зазначені в протоколі час та місці, будь-яких заперечень при спілкуванні з працівниками поліції з цього приводу не висловлював.
Посилання адвоката Борта П. С. у поданій в інтересах ОСОБА_2 апеляційній скарзі на те, що судом при прийнятті рішення порушено право на захист та інші процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки із матеріалів судової справи та постанови суду вбачається, що вимоги закону щодо дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи щодо ОСОБА_2 належним чином дотримані. Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд враховує те, що факт розгляду справи без участі правопорушника не являється підставою для скасування чи зміни судового рішення у справах про адміністративні правопорушення.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що суддею місцевого суду ОСОБА_2 обґрунтовано визнано винним у порушенні вимог, які передбачені пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України та вчиненні, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення.
Обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо порушення місцевим судом законодавства при винесенні постанови, яке полягало у не з'ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді.
Також судом першої інстанції з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого ОСОБА_2 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що хоч і є суворим, проте безальтернативним видом стягнення.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції і вважає, що з врахуванням наведених обставин, допущене ОСОБА_2 порушення правил дорожнього руху є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.
При цьому, апеляційний суд враховує, що в рішенні у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння
-7-
та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008) Європейський суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005), Європейський суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_2 , відповідає характеру вчиненого правопорушення, встановлене у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для його зміни, навіть з урахуванням позитивних даних про його особу, не вбачається.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга захисника-адвоката Борта П. С. задоволенню не підлягає.
При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст.294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що стороною захисту не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення і жодних клопотань з цього приводу не заявлялось.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Клопотання захисника-адвоката Борта П. С. про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.08.2024 щодо ОСОБА_2 .
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Борта П. С. залишити без задоволення, а постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.08.2024 щодо ОСОБА_4 ,- без змін.
Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя