Справа № 674/1407/25
Провадження № 2-а/674/61/25
іменем України
08 грудня 2025 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі: головуючий - суддя Сосна О.М., за участю секретаря судового засідання Філіпової У.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5353801 від 30.07.2025 та закриття провадження у справі,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5353801 від 30.07.2025 та закриття провадження у справі, мотивуючи тим, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 27.07.2025 о 14:33:48 год на автодорозі Н-03 Житомир-Чернівці на 191 км рухався зі швидкістю 73 км/год в зоні дії дорожнього знаку 3.29 Обмеження максимальної швидкості 50 км/год, чим перевищив максимальне обмеження швидкості на 23 км/год. Швидкість руху вимірювалася приладом TruCam 008383, чим порушив п.12.9. б ПДР. Постанова є незаконною, винесеною без повного, об'єктивного з'ясування усіх обставин справи. У постанові не зазначено що до неї додається відео з приладу TruCam 008383, працівники поліції зафіксували перевищення швидкості до дії знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 50 км/год» близько 40 м до його встановлення та дії обмеження, що підтверджується відомостями з застосунку Google Maps. Разом з тим відповідачами не надано доказів, які б містили інформацію щодо місця знаходження дорожнього знаку «3.29» та зони його дії в кілометровій відмітці зазначеної автодороги. Крім того, при здійснення вимірювання на прилад TruCam працівник поліції тримав його у руках та здійснював з ним рух, що самим собою могло збільшити показник швидкості автомобіля. Тобто перевищення швидкості фактично було на 1 км/год. Також наявні відповідні розбіжності, оскільки згідно з винесеною постановою, в якій зазначено ділянку Н-03 Житомир-Чернівці на 191 км., а відповідно до системи географічних координат розташування приладу TruCam №008383 з кутовими величинами: географічна широта 49°22'16.69"N і географічна довгота 26°57'37.24"E останній знаходиться у лісі значно віддаленіше від фактичного перебування та здійснення вимірювання приладом, ця відстань близько 40-50 м, що також підтверджується фото із застосунку Google Maps.
Ухвалою від 15.08.2025 адміністративний позов прийнято до провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи. Направив заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує та просить задовольнити.
Представник відповідача Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції у судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи. Представник відповідача Рисюк П.В. надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому відмовити у задоволенні позову та зазначає, що відповідно вказані норми закону не містять обов'язкової вимоги щодо роботи технічних приладів лише в автоматичному режимі та в них відсутні слова «стаціонарно вмонтованим», «не може утримуватися в руках», а тому такі пояснення позивача є лише власним трактуванням норми Закону та нічим не обґрунтовані. Згідно з Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/33719 від 14.04.2025 чинного до 14.04.2026, за результатами повірки встановлено, що даний засіб вимірювальної техніки лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LT1 20/20 ТС008383 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач. Також до вказаного приладу наявний Сертифікат затвердження типу №UA.TR.001 241-18 REV.0 від 26.12.2018, який немає терміну та видається один раз на весь період користування приладом. Відповідно до інформації з приладу TruCam, працівник поліції, який здійснював контроль за дотриманням швидкісного режиму знаходився за географічними координатами широта: 49°22'16.7", довгота: N 26°57'37.2"E. Розташування дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимально дозволеної швидкості» (50 км./год.) знаходиться за координатами широта: 49°22'09.7»N (49.36935°N, 26.96111°E), довгота: 26°57'40.0»E, що підтверджується відео з нагрудного відеореєстратора №470964. По доданим світлинам можна побачити, що розташування дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимально дозволеної швидкості» на місці його встановлення, співпадає з точкою зазначеною на веб-сервісі «Google maps». Також направив додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що відстань між точками географічних координат працівника поліції, який здійснював контроль за дотриманням швидкісного режиму та розташування дорожнього знаку 3.29 становить 225,9 м, що відображено на скріншоті з сервісу Карти Google. Вказані обставини підтверджують правомірність винесення постанови та перебування автомобіля позивача в момент фіксації швидкості в межах дії знаку «50».
Дослідивши представлені докази та з'ясувавши всі обставини справи, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно з постановою ЕНА №5353801 від 30.07.2025, водій транспортного засобу Volkswagen ID.4 д.н.з. НОМЕР_1 27.07.2025 о 14:33:48 год на автодорозі Н-03 Житомир-Чернівці на 191 км рухався зі швидкістю 73 км/год в зоні дії дорожнього знаку 3.29 Обмеження максимальної швидкості 50 км/год, чим перевищив максимальне обмеження швидкості на 23 км/год. Швидкість руху вимірювалася приладом TruCam 008383, чим порушив п.12.9. б ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Згідно зі ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з п.12.9 «б» ПДР України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.
Згідно розділу 33 "Дорожні знаки" Правил дорожнього руху України, до заборонних знаків відносяться: 3.29 Обмеження максимальної швидкості. Забороняється рух із швидкістю, що перевищує зазначену на знаку.
Частина 1 ст.122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху, зокрема ч.1 ст.122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Всупереч вищенаведеному у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження тієї обставини, що позивач по справі рухався із зазначеною в протоколі швидкістю саме в межах дії дорожнього знаку 3.29 Правил дорожнього руху.
З матеріалів адміністративної справи, зокрема, з наданого відповідачем фото фіксації швидкості руху автомобіля позивача, вбачається, що прилад TruCam 008383 на час здійснення фіксаціїруху транспортного засобу позивача Volkswagen ID.4 д.н.з. НОМЕР_1 був розміщений на ділянці з географічними координатами широта: 49°22'16.69"N, довгота 26°57'37.24"E. Поміряна відстань 201.5 м.
У наданому до суду відзиві та додаткових поясненнях зазначається, що відповідно до інформації з приладу TruCam працівник поліції, який здійснював контроль за дотриманням швидкісного режиму знаходився за географічними координатами широта: 49°22'16.7", довгота: N26°57'37.2"E.Також як вбачається із роздруківки з картографічного онлайн-сервісу «Google Maps», наданої відповідачем працівник поліції знаходився за географічними координатами із розбіжностями у них, а саме широта: 49°22'16.6"N, довгота: N26°57'36.2"E.
Крім цього у додаткових поясненнях відповідачем зазначається, що відстань між вказаними точками географічних координат становить 225,9 м. (між місцезнаходженням поліцейського та дорожнім знаком 3.29).
З урахуванням наведених вище географічних координат наявні розбіжності щодо місця фактичного знаходження працівника поліції, який здійснював контроль за дотриманням швидкісного режиму у момент фіксації приладом TruCam 008383 та тим місцем, з якого було здійснено вимір представником відповідача при наданні інформації з сервісу Карти Google, тобто першої точки, з якої почався вимір до знаку згідно з позицією додаткових пояснень.
Щодо розташування дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимально дозволеної швидкості» (50 км./год.) відповідач стверджує, що такий знаходиться за координатами широта: 49°22'09.7»N, довгота: 26°57'40.0»E, що підтверджується відео з нагрудного відеореєстратора №470964 (Clip-7). Водночас, відеофайлупід назвою Clip-7 відповідачем не надано.
Разом з тим відповідачем не надано доказів, які б містили інформацію щодо точних географічних координат розташування дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимально дозволеної швидкості» (50 км./год.) та зони його дії в кілометровій відмітці автодороги Н-03 Житомир-Чернівці на 191 км. Тобто й достовірність координат знаходження другої точки заміру відстані (225,9 м.), власне до самого дорожнього знаку 3.29, відповідачем не доведено.
Також відповідачем не надано інших достовірних доказів розташування вказаного знаку, як-то схему організації дорожнього руху на цій ділянці дороги тощо.
При цьому слід відмітити, що достовірність та точність встановлення обставин знаходження як дорожнього знаку, так і поліцейського при вимірюванні швидкості руху автомобіля безпосередньо впливає на законність притягнення особи до адміністративної відповідальності в даній справі з урахуванням встановленої швидкості руху.
Так, відповідно до оскаржуваної постанови позивач рухався зі швидкістю 73 км/год.
Згідно з розділом 13 наданого відповідачем посібника користувача TruCam LT1 20/20 максимально допустима похибка під час вимірювання швидкості руху ТЗ: від 0 до 100 км/год - +- 2 км/год.
Зазначені вище неточності з встановлення координат дійсного знаходження поліцейського і дорожнього знаку в контексті даної справи - перевищення на 1 км/год з урахуванням 20 км/год можливого максимального перевищення швидкості та 2 км/год допустимої похибки для кваліфікації адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, не дають можливості суду достовірно встановити наявність чи відсутність складу наведеного вище адміністративного правопорушення у позивача.
Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору.
Також до суду відповідачем надано відеозапис та роздруківки файлів, на яких зображено швидкість автомобіля, сам автомобіль позивача, роздруківку файлу з графічними координатами руху автомобіля та ліміт швидкості. З аналізу даних відеозаписів вбачається, що позивачем на місці зупинки наголошував працівнику поліції щодо розбіжностях у відстані від місця розташування працівника з приладом TruCam 008383, яким фіксувалася порушення та його автомобіля.
Інших належних, допустимих та достовірних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем не надано та матеріали справи таких не містять.
Відповідно до положень ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Конституційний Суд України в Рішенні від 08.06.2022 у справі №3-20(ІІ)/2022 зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачиться на користь її невинуватості.
Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Авшар проти Туреччини" в оцінці доказів суд встановив стандарт доказування "поза розумним сумнівом". Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Крім того, на обов'язок та важливість доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 у справі №537/4012/16-а), від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.
Беручи до уваги, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності складу адміністративного правопорушення, встановлення вини особи у його вчиненні, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами, суд вважає, що відповідачем не доведено порушення позивачем Правил дорожнього руху, про яке вказано в постанові ЕНА №5353801 від 30.07.2025, тому підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП відсутні.
За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, постанова про накладення адміністративного стягнення відносно нього скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 484,48 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст.72-79, 139, 241-246, 250, 271, 286 КАС України,
Позов задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕНА №5353801 від 30.07.2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 (сорок вісім) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач: Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження - Хмельницька область, м. Хмельницький, пров. Коцюбинського, 35/2, код ЄДРПОУ 4010864668).
Повне судове рішення складено 12 грудня 2025 року.
Суддя О.М.Сосна