31.10.2025 Справа №607/10431/25 Провадження №2/607/3386/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., за участі секретаря судового засідання Кочмар С.М., представника позивачки - адвоката Шептак А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шептак Антоніна Іванівна до Тернопільської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Шептак А.І. звернувся в суд із позовом до Тернопільської міської ради, в якому просить визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її двоюрідна бабуся ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме на належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .
За життя, а саме 23.03.2023, бабуся ОСОБА_3 склала на позивачку заповіт відповідно до якого на випадок своєї смерті заповіла позивачці ОСОБА_1 належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .
Про наявність вказаного заповіту позивачка дізналася перебуваючи за кордоном, а саме на території Республіки Польща у вересні 2024 pоку, в телефонному режимі, від своєї рідної сестри ОСОБА_4 .
Власне, у вересні 2024 pоку, сестрою ОСОБА_4 , позивачці було повідомлено в телефонному режимі, про те, що під час генерального прибирання у квартирі покійної ОСОБА_3 , через значний час після поховання, в одній із шухляд шафи, знайдено заповіт складений останньою на ім'я позивачки.
Дана інформація стала для позивачки несподіванкою, оскільки їй було достеменно відомо про наявність заповідального розпорядження двоюрідної бабусі ОСОБА_3 в користь її батька та племінника покійної - ОСОБА_2 .
З огляду на отриману інформацію позивачка, зважаючи на факт перебування її на території іноземної держави (Польща) невідкладно 16.09.2024 вчинила дії щодо оформлення заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , підпис на якій було засвідчено нотаріусом на території Польщі, а також нею було оформлено довіреність про уповноваження сестри ОСОБА_4 на представництво її інтересів на території України щодо прийняття та оформлення спадкового майна.
Звернувшись 27.09.2024 до приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Терещук Л.І., через представника ОСОБА_4 , позивачці ОСОБА_1 , було повідомлено, що на підставі заповіту посвідченого Першою Тернопільською державною нотаріальною конторою 07.12.2001 р. за реєстровим №3-7813, вона являється спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та відмовлено у прийнятті спадщини, з огляду на пропуск позивачкою, строку передбаченого ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини.
Звернувшись 13.05.2025 повторно до нотаріуса з метою спростування інформації щодо факту складення у 2001 році заповіту за життя покійною ОСОБА_3 в користь позивачки ОСОБА_1 , яка народилася лише у 2004 році, а заповіт складено було у 2001 році, приватним нотаріусом Терещук Л.І. було оформлено нове повідомлення із усуненням вказаної описки та зазначено про факт посвідчення від імені покійної ОСОБА_3 двох заповітів з розривом у часі майже в 21 рік, а саме заповіту посвідченого Першою Тернопільською державною нотаріальною конторою 07.12.2001 р. за реєстровим №3-7813 та заповіту Бучацькою міською радою Тернопільської області 23.03.2023 р. за реєстровим №7-3.
Про наявність заповіту оформленого ОСОБА_3 на свою користь, позивачка ОСОБА_1 не знала та не могла знати. Вона була впевнена у наявності заповіту на користь свого батька ОСОБА_2 , тому й не вникала та не цікавилася долею спадкового майна двоюрідної бабусі. Про наявність заповідального розпорядження в свою користь позивачка дізналася за вище зазначених обставин, лише у вересні 2024 року, у зв'язку із чим відразу ж намагалася врегулювати питання щодо звернення із заявою про прийняття спадщини.
Таким чином, з огляду на той факт, що позивачка лише у вересні, перебуваючи за кордоном, дізналася про наявність оформленого ОСОБА_3 на її користь заповіту та намагалася якнайшвидше вжити заходів щодо звернення із заявою на території України про прийняття спадщини (заява посвідчена нотаріусом на території Польщі від 16.09.2025 р.), а також з огляду на незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею нотаріусу заяви про прийняття спадщини від імені позивачки її представником за довіреністю ОСОБА_4 (14 днів), просить суд визнати вказані обставини поважними та достатніми правовими підставами для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
05.06.2025 Судом зареєстрований відзив на позовну заяву поданий представником відповідача через систему «Електронний суд», в якому останній зазначає, що за загальними положеннями про спадкування - право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Згідно з ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини немає.
Ухвалою судді від 26.05.2025 відкрито провадження у цивільній справі №607/10431/25. Постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Протокольною ухвалою судді без видалення суду до нарадчої кімнати у судовому засіданні, яке відбулося 26.09.2025 постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті, що відображено в протоколі судового засідання.
В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримала з підстав зазначених у позові, просила суд позов задоволити.
Представник відповідача Тернопільської міської ради в судове засідання не з'явився, подавши суду заяву про розгляд справи у відсутності представника. При прийнятті рішення поклалася на думку суду.
Третя особа ОСОБА_2 будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, судом встановлено наступні обставини справи.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 видане 18.03.2024 Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №521.
За життя ОСОБА_3 склала заповіт від 23 березня 2023 року, який було посвідчено старостою Передмястрянського старостинського округу Бучацької міської ради Чортківського району Тернопільської області Басараба М.П., зареєстрований у реєстрі за №7-3, згідно якого належну їй квартиру АДРЕСА_1 , а також усе своє майно нерухоме та рухоме, де б воно не було та із чого б воно не складалося, і взагалі, все те, що на день смерті буде їй належати і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 .
Відповідно до листа приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Терещук Л.І. № 72/02-14 від 27.09.2024 останньою розглянуто письмове звернення позивачки та повідомлено, що на підставі заповіту посвідченого Першою Тернопільською державною нотаріальною конторою 07.12.2001 р. за реєстровим №3-7813, вона являється спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 та роз'яснено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.1270 ЦКУ). Тому, у зв'язку із пропуском строку прийняття спадщини, позивачу рекомендовано звернутися до суду за продовженням строку необхідного для прийняття спадщини.
13.05.2025 позивачка повторно звернулася нотаріуса та відповідно до листа приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Терещук Л.І. №46/02-14 від 13.05.2025 останньою розглянуто письмове звернення позивачки та повідомлено про наявність заповітів після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , посвідчених: Першою Тернопільською державною нотаріальною конторою 07 грудня 2001 року за реєстровим №3-7813 та Бучацькою міською радою Тернопільської області 23 березня 2023 року за реєстровим №7-3 та рекомендовано звернутися до суду продовженням строку необхідного для прийняття спадщини.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом до спадкового майна, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , проте, у встановлений законом строк вона не подала у нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 1269 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У відповідності до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За положеннями пункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Узагальнення судової практики з розгляду судами справ про надання спадкоємцеві додаткового строку для прийняття спадщини свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як на підставу поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач посилається на те, що після смерті двоюрідної баби, їй не відомо було про наявність заповіту складеного на її ім'я, що стало причиною для несвоєчасного подання заяви на прийняття спадщини.
З врахуванням наведеного, суд вважає, що вказані позивачем у позовній заяві обставини у сукупності слід визнати поважними причинами пропуску строку, а позовні вимоги - задовольнити.
За вказаних обставин, суд вважає причини пропуску позивачем строку прийняття спадщини поважними, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення позивачу додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Враховуючи те, що поважність причин пропуску строку є оціночною категорією і встановлюються судом у кожному конкретному випадку окремо, суд приходить до висновку, що матеріалами справи встановлено, що позивач не змогла звернутися із заявою про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини з поважних причин, оскільки не знала про наявність заповіту складеного у її користь та перебувала за межами території України.
Оскільки строк звернення із заявою про прийняття спадщини позивачем пропущено з поважних причин, суд вважає, що слід визначити ОСОБА_1 додатковий строк терміном три місяці з дня набрання рішення суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 82, 259, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шептак Антоніна Іванівна до Тернопільської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк терміном три місяці з дня набрання даним рішенням законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Копію рішення направити сторонам у справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Тернопільська міська рада, адреса місця знаходження: вул.Листопадова, 5, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 34334305.
Третя особа: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич