про залишення позовної заяви без руху
12 грудня 2025 року
Справа №451/2042/25
Провадження № 2-о/451/81/25
Суддя Радехівського районного суду Львівської області Патинок О.П., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Добротвірська селищна рада про встановлення факту, що має юридичне значення,-
10.12.2025 через систему «Електронний суд» від представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заінтересована особа Добротвірська селищна рада, надійшла заява про встановлення факту, що має юридичне значення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2025 вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.
Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що таку слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч.3 ст.94 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом ІV цього Кодексу.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення в цивільній справі в порядку окремого провадження суддею враховано, що ця заява повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст.ст.175, 177 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст.318 цього Кодексу. Вказаний висновок узгоджується з правовими позиціями викладеними в п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» де зазначено, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим конкретною статтею про зміст заяви.
Відповідно до п. 8 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява має містити: 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Із обгрунтування заяви та доданих матеріалів вбачається, що представник заявника просить суд встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 правовстановлюючого документу, а саме: Свідоцтва про право власності на квартиру, що видане 11.11.1996 року на підставі наказу Добротіврської ДРЕС №320 від 29.10.1996 на 1\5 частину житлової квартири АДРЕСА_1 .
Згідно зі ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника та заінтересованих осіб (ч. 4 ст. 294 ЦПК України).
Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний провести підготовчі дії, передбачені ст.143 ЦПК, зокрема, з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.
Зважаючи на те, що у Свідоцтві про право власності на квартиру, що видане 11.11.1996 року є інші співвласники, такі мають бути залучені до розгляду заяви у якості заінтересованих осіб, адже розгляд заяви може вплинути на їх права та обов'язки як співвласників квартири.
Як роз'яснено в п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення відповідно факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Заявником до заяви не додано доказів звернення до організації, яка видала свідоцтво про право власності на житло, в якому містяться розбіжності в написанні імені, та доказів прийняття рішення з цього питання, зокрема, що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Заявником до матеріалів заяви в якості доказів долучено неякісні (нечитабельні) копії документів, зокрема: копія паспорта, копія свідоцтва про право власності на квартиру (будинок), з яких неможливо встановити відомості, які вказані в даних документах (їх зміст за копіями не читається).
Під час розгляду справи в суді можуть виникнути труднощі при вивчені заяви, оскільки подані додатки до заяви є неякісної копії та нечитабельні, що в сукупності з матеріалами справи не надають можливості встановити фактичні обставити справи, які б документально підтверджували вимоги заявника.
Відтак, заявнику слід надати суду додані до заяви докази, а саме: копію паспорта, копію свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) належної та читабельної якості.
Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суду своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 175, 185, 260 ЦПК України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Добротвірська селищна рада про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху.
Надати заявнику строк п'ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху для усунення недоліків.
Роз'яснити заявнику, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://rh.lv.court.gov.ua/sud1317/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
СуддяПатинок О. П.