Провадження №2-аз/447/2/25
Справа №447/3510/25
12.12.2025 року місто Миколаїв
Миколаївський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,
з участю секретаря судового засідання Малик О.Є.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Цімура Яромир Володимирович, про забезпечення позову в адміністративній справі №447/3510/25
за позовом: ОСОБА_1 ,
до відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
В провадженні Миколаївського районного суду Львівської області перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови від 17.10.2025 №4194/25 по справі про адміністративне правопорушення, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
11.12.2025 до Миколаївського районного суду Львівської області надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Цімура Яромир Володимирович про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі постанови державного виконавця Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління міністерства юстиції України Біляк Н.М. у виконавчому провадженні №79766057 щодо виконання постанови №4182/25 від 17.10.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 до набрання законної сили рішенням суду у справі №447/3510/25.
Обґрунтовуючи подану заяву про забезпечення позову, представник позивача посилається на те, що 29.10.2025 ним в інтересах ОСОБА_1 подано позов про визнання протиправною та скасування постанови від 17.10.2025 №4194/25 у справі про адміністративне правопорушення, за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Згідно змісту постанови, така може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 287-289 КУпАП у вищому органі або суді протягом 10 днів з дня її набрання.
Представник позивача вважає, що без вжиття заходів забезпечення позову, в подальшому державним виконавцем можуть бути стягнені кошти з рахунку позивача, що істотно обтяжить поновлення порушених прав позивача, оскільки навіть у випадку скасування судом оскаржуваної постанови, штраф може бути стягнено органами Державної виконавчої служби.
Посилається на те, що на даний час державним виконавцем вже накладено арешт на рахунки позивача, в межах суми 56 575,00грн, яка є втричі більшою за суму оскаржуваного штрафу.
Відповідно до положень ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Наведена норма передбачає, що за загальним правилом, розгляд заяви про забезпечення позову проводиться судом без повідомлення учасників справи. Заявник викликається тільки у випадку необхідності надати додаткові пояснення та/або докази. Судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову призначається у виняткових випадках, за відсутності пояснень заявника та/або недостатності поданих ним доказів.
Суд не вбачає підстав для виклику заявника та призначення судового засідання, так як всі доводи викладені позивачем в заяві про забезпечення позову, до якої додані необхідні докази.
З урахуванням викладеного, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, оскільки розгляд заяви про забезпечення позову відбувається без повідомлення учасників справи, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та інші матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з положеннями ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до вимог ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (п. 5 ч.3 ст.151 КАС України).
Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до вирішення спору по суті, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Підстави для забезпечення позову повинні бути доведені відповідними доказами.
Суд звертає увагу, що будь-яке забезпечення позову у справі застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17.
Також суд зазначає, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, перевіряє чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №800/521/17 зазначила, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
У поданій заяві представник позивача просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови державного виконавця Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління міністерства юстиції України Біляк Н.М. у виконавчому провадженні №79766057 щодо виконання постанови №4182/25 від 17.10.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Метою вжиття заходів забезпечення позову є запобігання негативних наслідків для позивача які вже фактично частково настали, оскільки державним виконавцем накладено арешт на рахунки позивача, та які можуть в майбутньому суттєво ускладнити можливість реального виконання судового рішення у справі, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Водночас, у заяві про забезпечення позову не наведено обґрунтованих підстав для застосування заходів забезпечення позову, не надано належних та допустимих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення.
Заявник всупереч приписам ч. 1 ст. 77 КАС України не надав доказів, зокрема про наявність відкритого виконавчого провадження щодо примусового виконання оскаржуваної постанови.
Як уже зазначалося судом, предметом даного спору є визнання протиправною та скасування постанови винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.10.2025 №4194/25 по справі про адміністративне правопорушення, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
В обґрунтування своєї заяви про забезпечення позову, представник позивача покликається на те, що державним виконавцем Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління міністерства юстиції України Біляк Н.М., було накладено арешт на рахунки позивача в межах суми 56 575,00грн, у виконавчому провадженні №79766057 щодо виконання постанови №4182/25 від 17.10.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно долученої до заяви копії постанови державного виконавця від 09.12.2025 у виконавчому провадженні №79766057 про арешт коштів боржника, вказане виконавче провадження стосується примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.10.2025 №4182/25, а не постанови №4194/25, яка є предметом спору у даній справі.
У постанові Верховного Суду від 15.09.2021 року в справі № 580/1381/19 колегія суддів Верховного Суду вважала обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки відсутні підстави стверджувати про очевидну протиправність оскаржуваних постанов суб'єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів позивача такими постановами, а також про наявність підстав вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача.
Також Верховний Суд у постанові від 03.05.2023 року у справі № 640/15534/22 вказав, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
З урахуванням вищевикладеного та з огляду на обставини того, що матеріали заяви не містять належних доказів та обґрунтувань того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, факт відсутності очевидної протиправності оскаржуваної постанови, а також виходячи із завдання адміністративного судочинства та цілей, які спрямовані на вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що в задовленні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.150-154,229, 294 КАС України, суд,
в задоволенні заяви ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Цімура Яромир Володимирович про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Роман ДЖУС