Справа № 445/2998/25
Провадження № 1-кс/445/1007/25
11 грудня 2025 року слідчий суддя Золочівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області клопотання слідчого слідчого відділення Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, особи з інвалідністю 3-ї групи, раніше не судимого,
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141210000485 від 10.11.2025 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 162 КК України, -
до слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області звернувся слідчий слідчого відділу Золочівського РВП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 309 КК України.
Вказане клопотання погоджено прокурором Золочівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 .
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділенням Золочівського РВП ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені № 12025141210000485, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.11.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 309 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався у порядку, передбаченому законодавством України, востаннє, згідно з Указом Президента № 793/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 20.10.2025, затвердженого Законом України від 21.10.2025 №4643-ІХ, з 05 години 30 хвилин 05 листопада 2025 року строком на 90 діб.
Так, 10.11.2025, у період часу з 01:00 год. по 04:00 год., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , в період дії воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, реалізовуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, таємно, через незамкнені вхідні двері, незаконно проник в житловий будинок у якому проживає ОСОБА_7 та який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , звідки із поверхні столу який знаходився поблизу розкладного дивану в кімнаті-кухні на другому поверсі будинку таємно викрав мобільний телефон торгової марки «Redmi» Note 11S, моделі «2201117SY», об'ємом оперативної пам'яті 6 GB, об'ємом вбудованої пам'яті 128 GB, кольору «Graphite Gray» з чохлом-книжкою червоного кольору до мобільного телефону торгової марки «Redmi» Note 11S, а також сім-карту оператора мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_1 , загальною вартістю 3762,02 (три тисячі сімсот шістдесят дві грн. дві коп.) гривень, що належать потерпілій ОСОБА_7 , після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився ними на власний розсуд, завдавши своїми протиправними діями матеріальних збитків потерпілій ОСОБА_7 на загальну суму 3762,02 (три тисячі сімсот шістдесят дві грн. дві коп.) гривень.
Також, досудовим розслідуванням встановлено, що 27.10.2025, близько 09:30 години, точного часу досудовим розслідуванням не визначено, ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне проникнення у житло особи, порушуючи недоторканість житла громадян, гарантоване ст.30 Конституції України і бажаючи вчинити такі дії, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, без дозволу власника незаконно проник у житловий будинок, що за адресою: АДРЕСА_2 , у якому проживає ОСОБА_7 .
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, розуміючи, що канабіс є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, не маючи дозволу на його зберігання, незаконно, всупереч Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх прекурсорів та зловживанню ними», протягом липня 2025 року у невстановлений час, перебуваючи на території сміттєзвалища поблизу с. Поляни Золочівського району Львівської області, урочище «Посічі», зібрав дикоростучий наркотичний засіб - канабіс, який відповідно до висновку експерта відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, загальною масою канабісу в перерахунку на суху речовину становить 14,0090 грама, який в подальшому зберігав при собі в синьому прозорому полімерному пакеті для власного вживання без мети збуту, до 15:03 години 10.11.2025, тобто до часу вилучення працівниками поліції.
27 листопада 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Поморяни, Золочівського району Львівської області, українця, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , інваліда 3 групи, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 309 КК України.
Свою вину в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 309 КК України ОСОБА_5 визнав повністю та розповів про обставини скоєння ним кримінальних правопорушень.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду місця події від 10.11.2025; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 , протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; протоколом допиту та протоколом додаткового допиту потерпілої ОСОБА_7 ; висновком експерта №СЕ-19/120-25/14367-ТВ від 18.11.2025, висновком експерта №СЕ-19/114-25/28703-Д від 21.11.2025, висновком експерта №СЕ-19/120-25/14281-НЗПРАП від 13.11.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Слідчий вказує, що беручи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, що разом з іншими обставинами кримінального правопорушення дає підстави стверджувати про наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що ОСОБА_5 згідно довідки №359 виданої 12.11.2025 лікарем-психіатром КНП «Золочівська ЦРЛ» звертався за медичною допомогою до лікаря-психіатра та перебуває на спостереженні та в разі визнання його винним у вчиненні злочину буде призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, усвідомлення чого може спонукати підозрюваного ухилятись від органу досудового розслідування та в подальшому суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме що підозрюваний ОСОБА_5 , може незаконно впливати на потерпілу - ОСОБА_7 та свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , показання яких мають важливе значення для доведення винуватості підозрюваного під час судового розгляду підтверджується тим, що на даний час судом потерпілу та свідків, не допитано у судовому засіданні. Зокрема потерпіла та свідки у кримінальному провадженні знайомі із підозрюваним. З метою уникнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , може вчиняти вплив як особисто так і за допомогою інших осіб на останніх. Враховуючи вище вказане, а також те, що ОСОБА_5 згідно довідки №359 виданої 12.11.2025 лікарем-психіатром КНП «Золочівська ЦРЛ» звертався за медичною допомогою до лікаря-психіатра та перебуває на спостереженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , може впливати на свідків шляхом психологічного насильства, прохань, підкупу, примусу, погроз тощо з метою зміни або відмови їх від дачі показів під час судового розгляду.
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту потерпілих, свідків слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Існування ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній підозрюється у вчиненні кількох(сукупності) кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 309 КК України, тобто наявні обґрунтовані ризики вважати, що останній може вчинити нове кримінальне правопорушення, а також те, що ОСОБА_5 згідно довідки №359 виданої 12.11.2025 лікарем-психіатром КНП «Золочівська ЦРЛ» звертався за медичною допомогою до лікаря-психіатра та перебуває на спостереженні.
Як наслідок, просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, поклавши на підозрюваного обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України .
В судовому засіданні прокурор та слідчий заявлене клопотання підтримали, надали пояснення аналогічні його доводам, просять таке задовольнити.
Підозрюваний та захисник проти заявленого клопотання та щодо обґрунтованості підозри не заперечили.
Заслухавши доводи прокурора та слідчого на підтримання заявленого клопотання, думку підозрюваного та його захисника, дослідивши надані сторонами докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.
Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до реєстру за №12025141210000485 від 10 листопада 2025 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України.
27 листопада 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України.
Згідно повідомленої підозри, ОСОБА_5 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаній із проникненням у житло, вчиненій в умовах воєнного стану, у незаконному проникненні до житла особи, у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, за обставин, що викладені вище.
Про причетність підозрюваного ОСОБА_5 до неправомірних дій та обґрунтованість його підозри у вчиненні інкримінованого йому діянь свідчать докази долучені до матеріалів клопотання, в судовому засіданні підозрюваний підтвердив свою причетність до інкримінованих йому дій.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.
За приписами ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були надані органом досудового розслідування, та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України, не може вважатись необґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_5 до кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються.
Слідчий суддя погоджується із доводами органу досудового розслідування, про те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема з певним ступенем ймовірності підозрюваний може здійснити спроби ухилятись від органів досудового розслідування та суду.
За приписами ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків передбачених даною нормою, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
З врахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання та покладення на ОСОБА_5 обов'язків, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки такі сприятимуть контролю за поведінкою підозрюваного під час строку дії запобіжного заходу.
Відтак, заявлене слідчим клопотання є підставним та підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 2, 7-9, 176-178, 194, 196, 197, 309, 372,376 КПК України, слідчий суддя -
клопотання слідчого слідчого відділення Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не залишати межі Золочівського району без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не спілкуватись із потерпілою ОСОБА_7 , свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Строк дії обов'язків встановити до 27 січня 2026 року включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також може бути накладено грошове стягнення від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчих, що входять до складу групи слідчих у даному кримінальному провадженні.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1