ЄУН: 336/11353/25
Провадження №: 3/336/6308/2025
09 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Боєв Є.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стостовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, громадянина України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 173-2 КУпАП,
Відповідно до протоколу серії ВАД № 681269 від 12.11.2025 року, 12.11.2025 року о 12 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до колишньої свекрухи, словесні образи, крики, приниження, у наслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_2 , чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, не визнала. Зазначила, що потерпіла є дружиною батька її колишнього чоловіка, яку не бачила з 2014 року. Вона прийшла додому до колишнього чоловіка, з яким підтримує товариські стосунки, та несподівано до себе побачила ОСОБА_2 , з якою стався конфлікт на грунті непризнаних стосунків.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила, що з ОСОБА_1 на бачилася багато років. Зазначила, що придбала у пасинка літню кухни в його домоволодінні та облаштувала її як свою дачу. 12.11.2025 у дворі домоволадіння зустрічла ОСОБА_1 , яка відразу почала її ображати. Тому ОСОБА_2 викликала поліцію.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, потерпілої, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави
Стаття 28 Конституції декларує право кожного на повагу до його гідності. В цій нормі також зазначено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Згідно п. 3 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Як визначено у ст. 3 вказаного Закону, предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб:
1) подружжя;
2) колишнє подружжя;
3) наречені;
4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);
5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;
6) особи, які мають спільну дитину (дітей);
7) батьки (мати, батько) і дитина (діти);
8) дід (баба) та онук (онука);
9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка);
10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);
11) рідні брати і сестри;
12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);
13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;
14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;
15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя.
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не особами, визначеними ч. 2 ст. 3 Закону, та не проживають спільно, не пов'язані спільним побутом, не мають взаємних прав та обов'язків, тобто на них не поширюються правовідносини визначені Законом «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Враховуючи, що законодавством визначено спеціальний суб'єкт адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173-2 КУпАП, а ОСОБА_1 не відноситься до наведеного переліку, оскільки не проживає однією сім'єю з потерпілою, суддя не вбачає підстав для його притягнення до адміністративної відповідальності визначеної ч. 1ст. 173-2 КУпАП.
Склад правопорушення завжди конкретний і становить сукупність головних, визначальних ознак, які виділені законодавцем як типові, необхідні і водночас достатні для притягнення особи до юридичної відповідальності. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.
Як передбачено ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП України, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 173-2, п. 1 ч.1 ст. 247, КУпАП України, суддя
Провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя Боєв Є.С.