ЄУН 932/14748/25
Провадження №3/932/4199/25
Іменем України
11.12.2025 місто Дніпро
Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Салькова В.С., за участі прокурора Карпенка О., особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 , її захисника Романюк А.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , громадянки України, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює головним спеціалістом відділу забезпечення діяльності міського голови та його заступників управління забезпечення діяльності керівництва Дніпровської міської ради Департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради, місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає: АДРЕСА_2 ,
за ч.1 ст.172-6 КпАП України,
ОСОБА_1 , будучі головним спеціалістом відділу забезпечення діяльності міського голови та його заступників управління забезпечення діяльності керівництва Дніпровської міської ради Департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради, в порушення вимог ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, а саме, 09.04.2025 о 12-48, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
При розгляді справи ОСОБА_1 не визнала своєї вини у вчиненні інкримінованого їй порушення та пояснила, що раніше ніколи не притягувалася до адміністративної відповідальності за подібні правопорушення, щорічно з 2016 року подавала декларацію вчасно. Цього року дійсно пропустила строк подання декларації з поважних причин - через сімейні обставини. 17.12.2024 вона розірвала шлюб, який тривав 12 років, що завдало їй сильного стресу, спричинило депресію, вона тривалий час функціонувала, наче робот, була змушена звертатися до психолога та лікарів суміжних професій. Їй було дуже складно стабілізувати свій стан. Не вважає себе винуватою, оскільки не мала умислу приховати відомості, і її дії не спричинили негативних наслідків. Вона почала заповнювати декларацію 06.04.2025, оскільки стали нагадувати в міській раді, і подала її 09.04.2025.
Захисник заявила суду клопотання про закриття провадження у справі через відсутність події та складу адміністративного правопорушення, оскільки під час провадження у справі не був дотриманий алгоритм та неправильно застосовані норми Закону України «Про запобігання корупції». Так, має бути складений та затверджений висновок НАЗК, якій складається на підставі повідомлення про випадок несвоєчасного подання декларації від уповноваженого підрозділу або особи. Крім того, вважає, що поліція за змістом Закону України «Про Національну поліцію» не має повноважень на здійснення перевірки фактів своєчасності подання декларації, таких повноважень не надає поліції і КпАП України. Посадовці Управління стратегічних розслідувань вправі виключно у випадку встановлення факту несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування після отримання письмового повідомлення з НАЗК на підставі отриманих матеріалів скласти протокол про адміністративне правопорушення, але всі інші дії, в тому числі проведення перевірки, отримання пояснень від особи та вирішення питання про притягнення до відповідальності, мають здійснюватися співробітниками НАЗК, оскільки Закон України «Про запобігання корупції» має вищу силу за накази та положення ДСР. Також зауважила на відсутності у ОСОБА_1 умислу на несвоєчасне подання декларації та важкий збіг особистих обставин, на неправильному визначенні дати виявлення адміністративного правопорушення, оскільки ним є саме момент отримання уповноваженим органом інформації про порушення, а протокол є лише засобом його фіксації.
Прокурор вказав, що подія та склад інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є доведеними. Так, нею дійсно без поважних причин пропущений строк на подання декларації, наведені нею обставини, якими вона виправдовує порушення строку, не є поважними причинами. ОСОБА_1 обізнана про обов'язок своєчасного декларування. Вчинене нею порушення не є малозначним та має особливий характер. Часом виявлення адміністративного правопорушення вважає час надання пояснень при складанні адміністративного протоколу, оскільки встановити поважність чи неповажність причин можливо при відібранні пояснень у особи, у тому числі при складанні протоколу. Протокол щодо ОСОБА_1 складений 29.09.2025, отже наразі строк притягнення її до відповідальності не закінчився.
Вивчивши матеріали справи та заслухавши позиції її учасників, суд вважає, що дії ОСОБА_1 кваліфіковані правильно за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КпАП України, а вина доведена наявними доказами.
Судом встановлене, що до розірвання шлюбу 17.12.2024 ОСОБА_1 йменувалася прізвищем « ОСОБА_2 ».
ОСОБА_1 розпорядженням міського голови від 28.07.2016 переведена на посаду головного спеціаліста відділу забезпечення діяльності міського голови та його заступників управління забезпечення діяльності керівництва міської ради Департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпропетровської міської ради, та згідно з пп. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) на неї розповсюджується дія вказаного Закону.
Отже, відповідно до ст.3 Закону ОСОБА_1 є суб'єктом декларування та зобов'язана подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Частиною першою статті 45 Закону визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.12 Закону Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти; за ч.9 ст.12 Закону нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Нормативно-правові акти Національного агентства, що пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня офіційного опублікування. Нормативно-правові акти Національного агентства після включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів опубліковуються державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Інші акти Національного агентства набирають чинності з дня їх прийняття, якщо самим актом не встановлено інший строк набрання ним чинності, але не раніше дня прийняття, та доводяться до відома осіб, на яких поширюється дія таких актів, у встановленому Національним агентством порядку. Акти Національного агентства оприлюднюються шляхом їх розміщення на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Таким чином, з метою забезпечення єдиного підходу до виконання норм чинного антикорупційного законодавства Національне агентство з питань запобігання корупції, своїми рішеннями №2 від 10.06.2016 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за №958/29088 та №3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за №95, надало роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону стосовно заходів фінансового контролю.
30.05.2016 ОСОБА_1 підписане попередження про обмеження, пов'язані з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування та проходженням служби, своїм підписом вона підтвердила, в тому числі, обізнаність про обов'язок щорічно до 1 квітня подавали шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається НАЗК. Крім того, слід зауважити, що виходячи зі змісту ст.57 Конституції України, в державі діє презумпція знання закону всіма громадянами, якщо закон був доведений до їх відома шляхом його офіційного оприлюднення, а Закон України «Про запобігання корупції» опубліковувався у офіційних виданнях.
То ж, ОСОБА_1 була зобов'язана Законом до 01.04.2025 подати щорічну декларацію суб'єкта декларування, а саме декларацію, що охоплює попередній рік - 2024.
21.05.2025 до УСР в Дніпропетровській області надійшло повідомлення Дніпропетровської обласної прокуратури про наявність інформації про можливе порушення вимог фінансового контролю та вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.172-6 КпАП України головним спеціалістом відділу забезпечення діяльності міського голови та його заступників управління забезпечення діяльності керівництва міської ради Департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради Мороз О.В.
23.05.2025 посадовою особою УСР витребувано у Дніпровської міської ради інформацію та документи щодо ОСОБА_1 , які надані міським головою до УСР 04.06.2025.
Повідомлення ОСОБА_1 про здійснення перевірки щодо дотримання нею вимог ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» та про її виклик на 11-00 05.09.2025 датоване 03.09.2025 та підписане начальником УСР.
Рапортом, складеним о/у УСР ОСОБА_3 18.09.2025 на ім'я начальника 6-го відділу УСР, повідомлено про встановлення посадової особи ДМР ОСОБА_1 як суб'єкта декларування згідно з п.п.«в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» та нез'явлення ОСОБА_1 до УСР за викликом та неодноразовими дзвінками для надання пояснень.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено, що ОСОБА_1 подала декларацію 09.04.2025 о 12:48.
Отже, декларація за 2024 рік подана нею з порушенням встановленого Законом строку 09.04.2025, що встановлено під час розгляду справи і не заперечене ОСОБА_1 .
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КпАП України, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Відповідно до положень статті 10 КпАП України адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків.
Оцінюючи доводи сторони захисту щодо відсутності умислу ОСОБА_1 на порушення строку подання декларації та допущення цього порушення з незалежних від неї поважних причин, суд вважає, що наданими доказами зазначена позиція не підтверджена, виходячи з такого.
Поважними причинами пропуску строку декларування є непереборні обставини, що об'єктивно унеможливили вчасну подачу, такі як: хвороба, перебування на лікуванні, стихійні лиха (пожежа, повінь, землетрус), а також технічні збої в роботі Реєстру декларацій НАЗК, які підтверджені офіційно, і вказані обставини мають бути такими, що не залежали від волі особи та підтверджені належними доказами.
Надані ОСОБА_1 на підтвердження поважності причин подання декларації оглядовий лист лікаря-психіатра від 16.01.2024 та консультаційний висновок спеціаліста (лікаря-психіатра) без зазначення дати його складення не підтверджує наявності у неї будь-якої хвороби в період з 01.01.2025 (дати, з якої виникає можливість подання декларації за 2024 рік) по 09.04.2025 (дати фактичного подання нею декларації). Довідка ФОП ОСОБА_4 підтверджує перебування ОСОБА_1 на психологічному консультуванні у період з листопада 2024 року по червень 2025 року та не встановлює і не може встановлювати медичного діагнозу, який би підтверджував певну хворобу ОСОБА_1 у зазначений період часу.
Крім того, на запитання суду ОСОБА_1 повідомила, що не перебувала на лікарняному та продовжувала працювати після розірвання шлюбу, мала доступ до персонального комп'ютеру та мережі Інтернет. За відомостями розпоряджень міського голови у відпустці ОСОБА_1 перебувала з 06.01.2025 по 10.01.2025, з 10.02.2025 по 14.02.2025.
З урахуванням наведеного слід констатувати відсутність у ОСОБА_1 поважних причин пропуску строку на подання декларації за 2024 рік та наявність у неї умислу на вчинення інкримінованого правопорушення, оскільки вона, не подаючи декларацію за наявності такої технічної змоги та не заперечуючи обізнаності про наявний обов'язок, усвідомлювала протиправний характер своєї бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і свідомо припускала настання цих наслідків.
Щодо тверджень сторони захисту про порушення алгоритму провадження у справі суд зазначає, що за вимогами ч.ч.1,2 ст.51-2 Закону державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов'язані перевіряти факт подання суб'єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності), відповідно до цього Закону декларацій, та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку. Якщо за результатами контролю встановлено, що суб'єкт декларування не подав декларацію, Національне агентство письмово повідомляє такого суб'єкта про факт неподання декларації, і суб'єкт декларування повинен протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення подати декларацію в порядку, визначеному ч.1 ст.45 цього Закону.
Одночасно Національне агентство письмово повідомляє про факт неподання декларації спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права про факт неподання декларації відповідним суб'єктом декларування.
Згідно з абз.14 ч.1 ст.1 Закону спеціально уповноваженими суб'єктами у сфері протидії корупції є органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.
Відповідно до положень ч.1 ст.2 КпАП України законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
За приписами п.1 ч.1 ст.255 КпАП України у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст.ст.218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції, зокрема, щодо адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.172-4 - 172-9 КпАП України (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище).
Положенням про Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі УСР, управління), затвердженого наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 06.11.2019 №17, визначене, що завданням Управління є реалізація повноважень Національної поліції та Департаменту, зокрема, в частині протидії корупції, а саме: протидія корупції серед посадових осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», вжиття заходів з метою виявлення корупційних правопорушень і правопорушень, пов'язаних з корупцією, та їх припинення відповідно до законодавства України; здійснення моніторингу та аналізу стану дотримання антикорупційного законодавства особами, на яких поширюється дія ст.3 Закону України «Про запобігання корупції»; збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією; складання в межах компетенції протоколу про правопорушення, пов'язані з корупцією та направлення їх до суду в установленому законом порядку.
Таким чином, співробітники УСР відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.255 КпАП України уповноважені складати протокол про вчинення правопорушень, передбачених ст.172-6 КпАП України, за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Разом з тим суд погоджується з доводами сторони захисту про те, що матеріали справи не містять підтвердження письмового повідомлення НАЗК ОСОБА_1 про факт неподання нею декларації та підтвердження повідомлення НАЗК спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції про факт неподання ОСОБА_1 декларації, що передбачено положеннями ч.2 ст.51-2 Закону. Водночас суд зауважує, що зазначена обставина не ставить під сумнів повноваження УРС щодо здійснення моніторингу та аналізу стану дотримання антикорупційного законодавства особами, на яких поширюється дія ст.3 Закону , збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією, та складання в межах компетенції протоколів про правопорушення, пов'язаних з корупцією.
Також суд бере до уваги роз'яснення НАЗК від 06.02.2019 на ім'я голови Національної поліцій України, надане у зв'язку із надходженням численних листів з управління захисту економіки та управління внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо необхідності направлення на їх адресу обґрунтованих висновків (повідомлень), затверджених НАЗК, про встановлення факту порушення вимог фінансового контролю, а саме: виявлення фактів адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, відповідальність за які передбачена ч.1 або ч.2 ст.172-6 КпАП України, зокрема, про те, що Законом не передбачено затвердження НАЗК обґрунтованого висновку або повідомлення із встановленим фактом порушення вимог фінансового контролю у разі виявлення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, за частинами першою, другою статті 172-6 КпАП України.
За наведених обставин суд вважає безпідставними доводи сторони захисту про порушення визначеного чинним антикорупційним законодавством України порядку проведення перевірки щодо подання (неподання) ОСОБА_1 декларації та як наслідок відсутності підстав для складення протоколу без відповідного письмового повідомлення НАЗК.
Таким чином, дослідженими судом доказами встановлене вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КпАП України.
Суд вважає помилковими твердження прокурора, що датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки вони не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та порушують принцип правової визначеності.
Згідно з вимогами ч.4 ст.38 КпАП України адміністративне стягнення за правопорушення, пов'язане з корупцією, може бути накладене не пізніше шести місяців з дня його виявлення уповноваженим органом, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
При цьому для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення.
Моментом виявлення порушення, пов'язаного з корупцією, є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими (особою чи органом державної влади). При цьому складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов'язаного з корупцією, є лише окремою процесуальною дією, вчиненою на підставі виявленого факту порушення, пов'язаного з корупцією. Факт виявлення порушення - це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення, тобто моментом виявлення порушення, пов'язаного з корупцією, є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими (особою чи органом державної влади). Сам протокол фактично є суб'єктивним викладом свого бачення уповноваженою особою та фіксацією обставин певної події на основі наявних доказів.
Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається.
Аналіз норм права та усталеної судової практики вказують на той факт, що день виявлення адміністративного правопорушення не залежить від дати складання протоколу. Цим днем слід вважати дату отримання останніх фактичних даних, без яких орган (посадова особа) позбавлений можливості встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність конкретної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для правильного вирішення справи орган (посадова особа), які склали протокол про адміністративне правопорушення, зобов'язані надати суду документи, що підтверджують день виявлення адміністративного правопорушення. Це можуть бути супровідні листи до документів, пояснення (із зазначенням дати їх отримання), довідки та інше.
Суду було надано протокол про адміністративне правопорушення, складений оперуповноваженим УСР 29.09.2025, повідомлення Дніпропетровської обласної прокуратури від 21.05.2025, документи Дніпровської міської ради щодо ОСОБА_1 , повідомлення ОСОБА_1 від УСР від 03.09.2025, рапорт оперуповноваженого від 18.09.2025 та копію декларації ОСОБА_1 .
При цьому в повідомленні Дніпропетровської обласної прокуратури від 21.05.2025 міститься позначка про додатки до листа на 6 аркушах, в той час як до матеріалів справи вони не додані. Також в матеріалах справи міститься декларація ОСОБА_1 з датою перегляду документу 19.09.2025.
Протокол про адміністративне правопорушення від 29.09.2025 складений о/у УСР ОСОБА_3 .
Стороною захисту надано суду скріншот листування ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , в якому він направив їй лист разом з додатками, серед яких - декларація ОСОБА_1 з датою її перегляду 14.05.2025.
Таким чином, у справі наявні різні відомості про дату перегляду декларації уповноваженою на перевірку відомостей особою - 14.05.2025 та 19.09.2025.
Будь-яких документів про конкретну дату отримання посадовою особою УСР доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення матеріали справи не містять, як не містять і відомостей про будь-які дії, спрямовані на проведення УСР перевірки щодо ОСОБА_1 в період між отриманням 04.06.2025 документів від міського голови та здійсненням виклику ОСОБА_1 до УСР 03.09.2025, відомості про направлення якого на її адресу також відсутні в справі. Наведене позбавляє суд можливості встановити конкретний день виявлення правопорушення.
Крім того, з матеріалів справи не вбачається, які докази дали підставу уповноваженій на складання протоколу особі 29.09.2025 дійти висновку про те, що виявлене саме правопорушення, як на тому наполягав прокурор, враховуючи, що доказів, одержаних в період часу перед складанням протоколу, матеріали справи не містять, пояснення у справі ОСОБА_1 оперуповноваженому не надавала.
Оскільки всі сумніви суд вирішує на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, днем виявлення правопорушення слід вважати день надходження до УСР документів з Дніпровської міської ради щодо ОСОБА_1 , оскільки доказів, що надходили пізніше і до моменту складання протоколу 29.09.2025, матеріали справи не містять.
Враховуючи зазначену дату - 04.06.2025, на момент розгляду справи судом 11.12.2025 строк накладення адміністративного стягнення передбачений ч.4 ст.38 КпАП України, закінчився, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КпАП України.
На підставі викладеного, керуючись ч.4 ст.38, ч.1 ст.172-6, п.7 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КпАП України - закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КпАП України у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її прийняття до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра.
Суддя: В.С. Салькова