12 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/9783/24 пров. № А/857/42818/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Матковської З.М.
суддів- Гуляка В.В., Ільчишин Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року у справі № 300/9783/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Коломийської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,
( головуючий суддя першої інстанції - Матуляк Я.П., час ухвалення - за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження, місце ухвалення - м. Івано - Франківськ, дата складання повного тексту - 11.09.2025 ),-
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Коломийської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення про дострокове припинення повноважень секретаря Коломийської міської ради від 12.12.2023 за №3284-49/2023-49 та поновлення на посаді.
Позовні вимоги мотивовані тим, що його заява про дострокове припинення повноважень, яка слугувала підставою для прийняття оскаржуваного рішення, не містить підпису заявника. Крім того, вказує на ряд порушень допущених відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення. Зокрема, бюлетені для таємного голосування видавались членами лічильної комісії без представлення посвідчення та заповнювались окремими депутатами поза межами кабінки для таємного голосування, не були опечатані належним чином після закінчення голосування, а питання про припинення повноважень секретаря міської ради було внесено, як додаткове під час повернення до порядку денного на пленарному засіданні. Крім того, вказує, що позивача не було запрошено на засідання профільної комісії, яка в свою чергу не прийняла рішення про підтримання проекту рішення. Вважає, що за наведених обставин при підрахунку голосів повинні були бути вилучені та визнані недійсними 6 бюлетенів. З посиланням на практику Верховного Суду в аналогічних спорах, вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає до скасування.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що як вбачається з рішення № 3284-49/2023 від 12.12.2023р., підставою для прийняття цього рішення була заява секретаря Коломийської міської ради ОСОБА_2 від 12.12.2023 року № 1145/01.5.1-44 про дострокове припинення повноважень секретаря Коломийської міської ради та протокол постійної комісії з питань освіти, культури, спорту, інформаційної та молодіжної політики, соціального захисту, охорони здоров'я, гендерної політики, депутатської діяльності, етики, регламенту, захисту прав людини та правопорядку.
При цьому, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги доводи позивача, що заява від 12.12.2023 року № 1145/01.5.1-44 про дострокове припинення повноважень секретаря Коломийської міської ради, яка була підставою прийняття цього рішення, не може вважатися письмовим документом за відсутності підпису заявника, відповідно не може бути підставою для звільнення з посади секретаря Коломийської міської ради.
Зазначає, що підпис ідентифікує автора і слугує підтвердженням того, що особа, яка його підписала, ознайомлена із документом і погоджується з його змістом. В юридичному сенсі, підпис є підтвердженням певної дії, угоди чи зобов'язання і надає документу юридичну силу.
Натомість із з заяви від 12.12.2023 року слідує, що на ній відсутній його підпис як заявника, тобто відсутні графічні знаки або набір знаків, які поставлені на заяві від 12.12.2023 року № 1145/01.5.1-44 про дострокове припинення повноважень секретаря Коломийської міської ради для підтвердження її автентичності, його згоди на дострокове припинення повноважень секретаря Коломийської міської ради як автора, відповідно ця заява не має юридичної сили та не може бути підставою для прийняття будь-якого рішення і вважатися доказом у цій справі.
В матеріалах справи відсутні докази підтвердження того, що ОСОБА_3 , є її автором, ознайомлений із документом і погоджується з його змістом. Відсутність його підпису на заяві 12.12.2023 року в юридичному сенсі не дає підстави вважати, що він мав бажання скласти повноваження чи достроково припинити повноважень секретаря Коломийської міської ради.
Отже, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що позивач виявляв волевиявлення на дострокове припинення повноважень секретаря Коломийської міської ради і відповідно прийшов до помилкового висновку про законність його дострокового звільнення з посади секретаря Коломийської міської ради. Виступ на сесії міської ради, на який посилається суд першої інстанції, не може бути підставою для прийняття рішення про припинення повноважень секретаря Коломийської міської ради.
Судом не встановлено наявність у позивача намірів скласти повноваження секретаря Коломийської міської ради, що виключає законність оскаржуваного рішення (49 сесія) 8 демократичного скликання Коломийської міської ради від 12.12.2023р. № 3284-49/2023 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Коломийської міської ради ОСОБА_2 » та не встановлено його звернення до відповідача з такою заявою, що дає підстави вважати, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення порушено ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування», що є підставою для визнання протиправним та скасування рішення (49 сесія) 8 демократичного скликання Коломийської міської ради від 12.12.2023р. № 3284-49/2023 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Коломийської міської ради ОСОБА_2 ».
Також судом першої інстанції не дано оцінку доводам позивача про те, що при проведенні таємного голосування порушено вимоги Регламенту Коломийської міської ради восьмого демократичного скликання затверджено рішенням міської ради від 08.12.2020 р. №3-2/2020.
В оскаржуваному рішенні Коломийської міської ради не наведено мотиви і обставини, які б в сукупності вказували на те, що подальше перебування секретаря Коломийської міської ради як посадової особи територіальної громади міста на службі в органах місцевого самоврядування є неможливим (недоцільним) та/або таким, що негативно позначиться на діяльності органів місцевого самоврядування, зі змісту цього рішення незрозуміло, що саме спонукало раду до його прийняття, а вказівка на його заяву про дострокове припинення повноважень не відповідає дійсності і така підстава не передбачена ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування», як підстава дострокового припинення повноважень сільського голови.
Позивач із заявою про складення повноважень секретаря Коломийської міської ради до Коломийської міської ради не звертався і така в матеріалах справи відсутня.
Також апелянт зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення про припинення повноваження секретаря Коломийської міської ради були відсутні вагомі причини та об'єктивні обставини, що роблять подальше виконання обов'язків позивачем неможливим або шкідливим для діяльності ради. Оскільки перелік підстав для припинення служби, зазначений у законі, не є виключним, проте мають бути юридичні підстави для прийняття відповідного рішення ради, а такі були відсутні при прийнятті оскаржуваного рішення. Жодні мотиви і обставини для припинення повноваження секретаря Коломийської міської ради не містяться у оскаржуваному рішенні органу місцевого самоврядування, зі змісту не зрозуміло, що саме спонукало до його прийняття.
З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що рішенням Коломийської міської ради від 08.12.2020 за №2-2/2020-2 депутата міської ради ОСОБА_1 обрано секретарем Коломийської міської ради восьмого демократичного скликання (а.с.109).
12.12.2023 ОСОБА_1 подав на ім'я Коломийського міського голови заяву про звільнення та дострокове припинення повноважень секретаря Коломийської міської ради. Просив дану заяву внести на розгляд сесії Коломийської міської ради 12.12.2023 (а.с.111).
Вказана заява зареєстрована відділом по роботі з персоналом управління персоналом та діловодства міської ради 12.12.2023 за №1145/01.51-44.
12.12.2023 на підставі заяви ОСОБА_1 , беручи до уваги протокол постійної комісії з питань освіти, культури, спорту, інформаційної та молодіжної політики, соціального захисту, охорони здоров'я, гендерної політики, депутатської діяльності, етики, регламенту, захисту прав людини та правопорядку від 12.12.2023 за №7, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 26, частиною 5 статті 50, частиною 3 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", шляхом таємного голосування, Коломийська міська рада прийняла рішення за №3284-49/2023-49, яким вирішила достроково припинити повноваження та звільнити з посади секретаря Коломийської міської ради ОСОБА_1 (а.с.56).
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування регламентують норми Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07 червня 2001 року №2493-III (далі Закон № 2493) (в редакції, чинній станом на день виникнення спірних правовідносин).
Посадовою особою місцевого самоврядування, в розумінні статті 2 Закону № 2493, є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад (частина четверта статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Посадами в органах місцевого самоврядування є, зокрема, виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою ( ст. 3 Закону України «Про місцеве самоврядування»).
Отже, посада секретаря міської ради є посадою в органі місцевого самоврядування.
Частиною першою статті 50 цього Закону визначено, що секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови.
Частиною п'ятою статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.
Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад, зокрема в частині того, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, передбаченому цим Законом (пункт 4 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Відповідно до частини другої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішенням Коломийської міської ради другої сесії восьмого демократичного скликання від 08.12.2020 за №3-2/2020 затверджено Регламент Коломийської міської ради восьмого демократичного скликання (далі - Регламент) (а.с.139).
Розділом І Загальні положення Регламенту встановлено, що порядок діяльності Коломийської міської ради, її органів та посадових осіб визначається Конституцією України, постановами Верховної Ради України, іншими нормативними актами, а також цим Регламентом.
Регламент ради є обов'язковим для виконання депутатами міської ради, Коломийським міським головою, виконавчими органами міської ради та їх посадовими особами.
Регламент встановлює порядок скликання і проведення сесії ради, засідань постійних комісій, порядок здійснення контрольної діяльності, процедуру окремих видів діяльності міської ради, її органів, посадових осіб та інші процедури, які випливають із її повноважень, встановлених законодавчими актами.
Відповідно до п.п.1, 2 статті 2.4 Регламенту, до порядку денного сесії включаються лише ті питання, документи щодо яких підготовлені згідно з вимогами затвердженого радою Порядку підготовки та оформлення рішень міської ради і Регламенту. Пропозиції до проекту порядку денного вносяться особами та органами зазначеними у п. 11 статті 2.1. Регламенту, не пізніше як за 5 днів до відкриття чергової сесії, або під час пленарного засідання вносяться до порядку денного за окремим рішенням міської ради.
Згідно підпункту 10 п. 2.6 Регламенту Коломийської міської ради зі змінами внесеними згідно рішення Коломийської міської ради від 23.03.2023 за №2572-43/2023, питання, не розглянуті на поточному пленарному засіданні, підлягають розгляду на наступному пленарному засіданні у визначеній послідовності. Послідовність розгляду питань порядку денного головуючий може змінити за рішенням ради. На початку пленарного засідання рада мас право повернутись до порядку денного, таке повернення здійснюється за рішенням ради.
Як уже встановлено судом та зазначалось вище, позивач на день звільнення обіймав посаду секретарі Коломийської міського ради.
12.12.2023 позивач подав на ім'я Коломийського міського голови заяву про звільнення та дострокове припинення повноважень секретаря Коломийської міської ради. Просив дану заяву внести на розгляд сесії Коломийської міської ради 12.12.2023 (а.с.111).
Згідно протоколу постійної комісії з питань освіти, культури, спорту, інформаційної та молодіжної політики, соціального захисту, охорони здоров'я, гендерної політики, депутатської діяльності, етики, регламенту, захисту прав людини та правопорядку від 12.12.2023 за №73 питання про дострокове припинення повноважень секретаря міської ради ОСОБА_1 комісія вирішила внести не розгляд сесії (а.с.179).
Відповідно до протоколу сорок дев'ятої сесії Коломийської міської ради восьмого демократичного скликання від 12.12.2023, голова лічильної комісії ознайомив присутніх із порядком проведення таємного голосування та змістом бюлетеня (а.с.176-178).
Судом встановлено, що на засіданні сорок дев'ятої сесії Коломийської міської ради восьмого демократичного скликання 12.12.2023 були присутні 33 депутати ради від загального складу 38 депутатів міської ради.
Забезпеченням підготовки таємного голосування та підрахунку голосів під час голосування займалась лічильна комісія, утворена на підставі рішення Коломийської міської ради від 26.11.2020 за №1-2/2020 (а.с.206).
На засіданні лічильної комісії обрано голову, заступника голови, секретаря, затверджено зміст та форму бюлетеня, зміст контрольного листа, порядок таємного голосування, що відображено у протоколах лічильної комісії за №1 та №2 (а.с.209-213).
Згідно протоколу лічильної комісії Коломийської міської ради від 12.12.2023 за №3 за результатами таємного голосування присутні на сесії міської ради 30 депутатів, отримали бюлетені 28 депутатів, проголосували 28 депутатів, виготовлено і проштамповано 42 бюлетені, проголосували «за» - 23 депутати, «проти» - 1, «утримався» - 0 (а.с.214, 215).
Відповідно до частини другої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, що в даному випадку свідчить про наявність необхідної кількості голосів для ухвалення рішення з розглядуваного питання.
Позивач вважає, що питання про дострокове припинення його повноважень як секретаря міської ради було внесено на пленарному засіданні міської ради як додаткове та за відсутності рішення постійної комісії про підтримання проекту рішення.
Також зазначає про відсутність законодавчо встановлених підстав для припинення його повноважень, без зазначення вагомих причин та об'єктивних обставин, що роблять подальше виконання обов'язків позивачем неможливим або шкідливим для діяльності ради.
Позивачем не оскаржуються порядок виготовлено бюлетенів, складання і затвердження протоколу засідання лічильної комісії.
Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У цій справі, судом надається оцінка оскаржуваному рішенню відповідача, яке прийняте останнім саме з тих мотивів, що були предметом перевірки на підставі досліджених у справі доказів та з урахуванням доводів та заперечень сторін саме щодо цих доказів та обставин.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є контроль за законністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, з урахуванням наведених вище обставин щодо прийняття оскаржуваного рішення, апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що Коломийською міською радою при ухваленні оскаржуваного рішення про дострокове припинення повноважень секретаря Коломийської міської ради ОСОБА_1 дотримано вимоги Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту Коломийської міської ради.
Оцінюючи доводи апелянта щодо протиправності оскаржуваного рішення, апеляційний суд висновує наступне.
Суть доводів апелянта зводиться до того, що подана ним заява від 12.12.2023 про дострокове припинення повноважень секретаря Коломийської міської ради, яка була підставою для прийняття оскаржуваного рішення, не може вважатися письмовим документом, оскільки на ній відсутній підпис заявника - ОСОБА_2 .
Колегія суддів апеляційного суду вважає такі доводи необґрунтованими та погоджується із висновкам суду першої інстанції в цій частині з огляду на наступне.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що слово «підпис» має зокрема такі значення: прізвище, ім'я, ініціали написані власноручно під текстом, малюнком, картиною, як свідчення авторства або потвердження чого-небудь; напис, текст на чому-небудь, під чимсь. Підпис хоча і є реквізитом певних документів, однак законодавчо не передбачено чітких вимог до виконання особистого підпису. Власноручний підпис особи може відображати як прізвище, ім'я, по батькові особи у вигляді букв, так і бути у вигляді умовних письмових знаків, спеціально вироблених штрихів, які в ніякій мірі не відтворюють ані прізвища такої особи ані її ім'я та по батькові. Проте, у будь-якому випадку такий підпис має безпосередньо наноситись особою на документ, визначати особистість його виконавця та підтверджувати викладену інформацію (постанова ВП ВС від 11.09.2024 у справі № 930/191/23, постанова ВС від 28.04.2022 у справі № 754/8132/19).
Апеляційний суд зауважує, що заява про звільнення та дострокове припинення повноважень, позивачем ОСОБА_1 повністю написана власноручно, містить прізвище та ім'я заявника « ОСОБА_3 », що є ключовим ідентифікатором волевиявлення особи.
Тобто використання власного імені та прізвища в повній мірі можна вважати символікою та способом, які можуть бути використані особою для підписання від свого імені документа, з урахуванням того, що заява про дострокове припинення повноважень написана власноручно, без застосування будь - яких технічних засобів.
Отже, у даному випадку, власноручно написані позивачем прізвище та ім'я визначають особистість виконавця та підтверджують викладену інформацію.
Крім того, з наявного в матеріалах відеозапису засідання Коломийської міської ради від 12.12.2023, судом встановлено, що ОСОБА_1 під час свого виступу наводив мотиви прийнятого ним рішення та подання заяви про припинення повноважень, що на думку суду вказує на свідоме волевиявлення.
Доводи апелянта про те, що його виступ на сесії міської ради не може бути підставою для прийняття рішення про припинення повноважень секретаря міської ради є безпідставним, оскільки рішення було прийнято на підставі власноручно написаної і поданої заяви, а особиста публічна заява та подана письмова заява у сукупності є доказом свідомого волевиявлення особи.
Щодо доводів позивача про те, що його не було запрошено на засідання профільної комісії, яка в свою чергу не прийняла рішення про підтримання проекту рішення, то суд першої інстанції вірно висновував, що ні Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», ні Положення про постійні комісії, не передбачають повноважень постійних комісій щодо попереднього розгляду питання про дострокове припинення повноважень секретаря міської ради.
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає постійні комісії ради як органи ради, що обираються з числа її депутатів, зокрема для попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання (що стосується кадрових питань, то постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються тільки для обрання, затвердження, призначення або погодження відповідною радою, готують висновки з цих питань).
Отже, відсутність попереднього розгляду питання про дострокове припинення повноважень секретаря міської ради (позивача) постійною комісією не є порушенням порядку розгляду цього питання сесією міської ради, тому твердження позивача про те, що питання про дострокове припинення повноважень секретаря міської ради повинно бути розглянуто перед внесенням до порядку денного засідання сесії міської ради профільною комісією є безпідставним.
Водночас, згідно протоколу постійної комісії з питань освіти, культури, спорту, інформаційної та молодіжної політики, соціального захисту, охорони здоров'я, гендерної політики, депутатської діяльності, етики, регламенту, захисту прав людини та правопорядку від 12.12.2023 за №73 питання про дострокове припинення повноважень секретаря міської ради ОСОБА_1 комісія вирішила внести не розгляд сесії (а.с.179).
Апеляційний суд зауважує, що нормами Закону України «Про місцеве самоврядування», зокрема ч. 5 ст. 50 визначено, що повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.
Отже, секретар міської ради може достроково припинити свої повноваження за власноруч поданою заявою, оскільки це є формою складання з себе повноважень, але для офіційного припинення потрібне рішення відповідної ради (міської ради), яка його обирала.
Відповідно вказана процедура включає подання заяви про складання повноважень, розгляд її на сесії ради та прийняття депутатами рішення про дострокове припинення повноважень та обрання нового секретаря, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування», що у даному випадку і відбулось.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає безпідставним покликання апелянта на ст. 79 вказаного вище Закону, оскільки така регламентує дострокове припинення повноважень сільського, селищного, міського голови.
Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач діяв в межах, в порядку та у спосіб встановлений чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством при прийняті оскаржуваного рішення, а підставою прийняття такого рішення слугувала заява позивача про припинення повноважень.
Отже, саме небажання позивача продовжувати виконувати повноваження секретаря Коломийської міської ради і є тією обставиною, що перешкоджала подальшому його перебуванню на службі, тому покликання апелянта на те, що оскаржуване рішення Коломийської міської ради не містить наявних достатніх підстав або мотивів для дострокового припинення повноважень секретаря Коломийської міської ради не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи.
Вказані висновки відповідають позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 12 вересня 2019 року у справі №657/268/15-а, Великої Палати Верховного Суду щодо дискреційних повноважень органів місцевого самоврядування, викладеною у постанові від 27 березня 2019 року у справі №688/3487/16-а та у постанові Верховного Суду від 22 листопада 2021 року у справі №1.380.2019.005671.
Щодо доводів позивача про порушення Регламенту при таємному голосуванні, то в матеріалах справи містяться протоколи засідання міської ради та лічильної комісії, які не містять жодних застережень з цих питань.
Більше того, як вірно вказав суд першої інстанції, будучи присутнім на засіданні міської ради та під час проведення таємного голосування, позивач не висловлював жодних зауважень та заперечень щодо процедури проведення таємного голосування чи можливих порушень.
Не висловлено таких зауважень позивачем, як під час свого виступу перед депутатами міської ради після прийняття оскаржуваного рішення 12.12.2023, так і впродовж тривалого часу з моменту прийняття такого рішення до моменту звернення із даним позовом до суду, зокрема через рік - 31.12.2024 р.
Апеляційний суд також зауважує, що відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб?єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом пункту 9 частини 5 статті 160 КАС України, у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням, прав, свобод або інтересів позивача.
При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб?єкта владних повноважень.
Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об?єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов?язки у сфері публічно-правових відносин.
Суд наголошує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 року).
Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права у зв?язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.
Тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.
Натомість у цій справ, позивачем не доведено порушення будь-якого його права чи інтересу, оскільки оскаржуваним рішенням була задоволена заява самого позивача, зміст якої ним особисто та публічно підтверджено.
Крім цього, судом не встановлено і жодних порушень зі сторони відповідача при розгляді та прийнятті оскаржуваного рішення.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Перевіривши правомірність прийнятого відповідачем рішення згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що рішення Коломийської міської ради від 12.12.2023 за №3284-49/2023-49 Про дострокове припинення повноважень секретаря Коломийської міської ради ОСОБА_2 вказаним вище критеріям відповідає, тому відсутні підстави для визнання його протиправними та скасування.
З урахуванням наведеного позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04 від 10 лютого 2010 року): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) від 09 грудня 1994 року, серія A,303-A, п. 29).
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року у справі №300/9783/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин