Справа № 367/4373/17 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А.
11 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Штульман І.В.
суддів: Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,-
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов'язання вчинити дії, -
03 липня 2017 року ОСОБА_1 звернулася в Ірпінський міський суд Київської області з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач) про зобов'язання провести перерахунок її пенсії з 01 вересня 2015 року, 01 травня 2016 року та з 01 грудня 2016 року, згідно з довідкою Апеляційного суду Київської області від 10 березня 2017 року №05/28/021 та здійснити виплату перерахованої пенсії.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 12 вересня 2017 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 22 січня 2020 року - здійснено заміну відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 19 липня 2022 року матеріали адміністративної справи №367/4373/17 передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 31 липня 2023 року справу №367/4373/17 прийнято до провадження суддею Донцем В.А. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із набранням чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII відсутні підстави для перерахунку пенсій державних службовців у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.
Не погоджуючись з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року, ОСОБА_1 (далі - апелянт) звернулася до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі. Апелянт вважає, що пенсійним органом протиправно не проведено перерахунок її пенсії відповідно до її заяви від 16 травня 2017 року, у зв'язку із збільшенням заробітної плати працюючим суддям, враховуючи положення законів України "Про статус суддів", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", рішення Конституційного Суду України.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження.
За змістом частини першої статті 309 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
За приписами частини другої статті 309 КАС України, у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно частиною четвертою статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, мотивуючи це наступним.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 20 березня 2000 року звернулася в комітет по призначенню пенсії із заявою про призначення їй пенсії державного службовця (стаж роботи держслужбовця 10 років), яку їй і було призначено.
16 травня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпінь Київської області із заявою про перерахунок її пенсії державного службовця за віком, як суддя Апеляційного суду Київської області, відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII та Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ (стаття 37-1) та просила згідно з довідкою Апеляційного суду Київської області №05/28/021 від 10 березня 2017 року провести перерахунок пенсії з 01 вересня 2015 року, з 01 травня 2016 року та з 01 грудня 2016 року (т.1 а.с.4).
Відповідно до згаданої довідки №05/28/021 заробітна плата судді, який працює на відповідній посаді в Апеляційному суді Київської області складає: з 01 вересня 2015 року - 18189,60 грн; з 01 травня 2016 року - 19140 грн; з 01 грудня 2016 року - 21120 грн.
Вказана заява ОСОБА_1 залишена пенсійним органом без відповіді.
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 10 липня 2014 року у справі №367/3866/14-а, залишеною без змін ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року, визнано протиправними дії Управління пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з 01 квітня 2012 року, з 01 липня 2012 року, з 01 жовтня 2012 року, з 01 грудня 2012 року, 01 січня 2013 року, з 01 жовтня 2013 року та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області провести такий перерахунок та здійснити виплату перерахованої пенсії. Крім того, вказаною постановою встановлено, що: «Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 19 липня 2012 року було зобов'язано відповідача з 01 січня 2012 року перерахувати пенсію відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про судоустрій та статус суддів». Підставою для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , яка була призначена як державному службовцю, було те, що згідно статті 129 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» з 01 січня 2011 року працюючим суддям підвищувалась заробітна плата, виходячи із зміни розміру мінімальної заробітної плати, а тому відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу», якою встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим службовцям відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Виконуючи постанову Ірпінського міського суду Київської області від 10 липня 2014 року відповідачем було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з розміру заробітної плати, встановленої працюючим суддям з 01 січня 2012 року по травень 2014 року згідно довідки Апеляційного суду Київської області №203 від 06 квітня 2012 року про розмір заробітної плати працюючого судді» (т.1 а.с.8-9).
ОСОБА_1 працювала на посаді судді, що підтверджується довідкою Апеляційного суду Київської області від 10 березня 2017 року №05/28/021 (а.с.5, том 1) та вийшла на пенсію державного службовця згідно з Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ (10 років стажу на державній службі).
16 травня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до органів пенсійного фонду про перерахунок пенсії однак, відповідач заяву позивача не розглянув, тобто вчинив бездіяльність. Під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач заперечив право позивача заперечив право позивача на перерахунок пенсії з огляду на втрату чинності Законом України "Про державну службу" №3723-ХІІ.
Отже, спірне питання полягає у праві позивача ОСОБА_1 на перерахунок пенсії державного службовця після втрати чинності Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ на підставі змін грошового забезпечення працюючих суддів.
Вважаючи оспорювану бездіяльність відповідача протиправною, ОСОБА_1 звернулася в суд з даним позовом за захистом порушених своїх прав та інтересів.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Позивач звернулась 16 травня 2017 року до Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області із заявою про перерахунок пенсії за нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ (стаття 37-1).
Шостим апеляційним адміністративним судом, для об'єктивного, повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області належним чином засвідчену копію пенсійної справи позивача ОСОБА_1 .
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу, що станом на 2015 рік, стаж державного службовця позивача становить 10 років і 2 дні, що підтверджується матеріалами пенсійної справи позивача ОСОБА_1 .
Також, в матеріалах пенсійної справи міститься рішення Управління Пенсійного фонду Київської області міста Ірпінь №132/16 від 23 травня 2017 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
З матеріалів пенсійної справи №1559060 вбачається, що позивачу ОСОБА_1 станом на 2015 рік виплачувалася пенсія згідно Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ, а не згідно Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VІІІ.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01 травня 2016 року визначалися Законом України від 16 березня 1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу".
Відповідно до статті 37-1 Закону №3723-ХІІ (в редакції, чинній до 01 січня 2015 року), у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Законом України від 28 грудня 2014 року №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (набрав чинності з 01 січня 2015 року) статтю 37-1 Закону №3723-ХІІ викладено у новій редакції, за якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Отже, на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії внесено зміни (набрали чинності 01 січня 2015 року) в статтю 37-1 Закону, що регулює порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців та фактично скасовано норми законодавства, які визначали право особи на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою та підстави для такого перерахунку.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка діє з 15 грудня 2015 року, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865, а саме: виключено пункт 4 щодо визначення умов перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу».
Слід звернути увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ні можливості, ні механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.
З урахуванням наведеного, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що з 15 грудня 2015 року діючим законодавством України не визначено права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, а також обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу».
На час звернення позивача ОСОБА_1 із заявою про перерахунок пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято.
Оскільки чинним законодавством України скасовано право на перерахунок призначених пенсій державних службовців у зв'язку з підвищенням окладів з 01 січня 2015 року, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку, то відсутні будь-які підстави для визнання протиправними дій (бездіяльності) управління Пенсійного фонду та проведення перерахунку призначеної пенсії.
Поряд з цим, відмова відповідача у такому перерахунку пенсії позивача не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку він отримував до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.
З 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ "Про державну службу" (Закон №889-VIII), у зв'язку з чим, зокрема, стаття 37-1 Закону №3723-ХІІ втратила чинність.
Відповідно до статті 90 Закону №889-VІІІ, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (Закон №1058-ІV).
Верховний Суд в постановах від 22 листопада 2022 року у справі №200/2037/20-а, від 11 грудня 2019 року у справі №513/1131/16 сформував правову позицію, в якій звертав увагу на те, що з 01 грудня 2015 року по 01 червня 2016 року чинне законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за статтею 37 Закону №3723-ХІІ. При цьому, чинна у зазначений період редакція статті 37-1 Закону №3723-ХІІ не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України. В ході реформування системи державного управління 10 грудня 2015 року прийнято новий закон, який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, Закон №889-VIII. З 01 травня 2016 року набув чинності Закон №889-VIII, а положення Закону №3723-XII втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців. Натомість, у статті 90 Закону №889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону №1058-IV, стаття 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців до яких не віднесено.
Отже, в даному випадку відносно позивача ОСОБА_1 підлягають застосовуванню норми права щодо перерахунку пенсії для державних службовців, а не для суддів, які вийшли на пенсію за Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Враховуючи викладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії позивача ОСОБА_1 , як судді у відставці.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 прийнято у відповідності до вимог законодавства, а доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Щодо посилання апелянта на те, що розгляд її справи тривав з липня 2017 року, то в даному випадку суд апеляційної інстанції зазначає, що тривалий розгляд справи Ірпінським міським судом Київської області не може слугувати підставою для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування рішення Київського окружного адміністративного суду, який прийняв дану справу до провадження у липні 2023 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 23 грудня 2022 року у справі №3-р/2022 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII зі змінами; підпункт 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII, визнаний неконституційним у зазначеному аспекті, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 №64/2022 зі змінами.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, у позивача виникне право на перерахунок пенсії, через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану.
Судовою колегією враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі №367/4373/17 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Штульман
Судді: Є.О. Сорочко
Є.В. Чаку