12 грудня 2025 року Справа № 480/4718/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Осіпової О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4718/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 , звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:
1. Визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №184250009668 від 12.04.2024, про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за списком №1 - протиправним та скасувати його.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах (зі зменшенням пенсійного віку список №1) з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 07 травня 2023 року, провести нарахування та здійснити виплату призначеної пенсії.
Позовні вимоги мотивує тим, що досягши 56-річного віку вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою від 29.05.2023 про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 05.06.2023 за №184250009668 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 у справі № 480/5968/23 було визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 05.06.2023 №184250009668; зобов'язано ГУ ПФУ в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи за Списком №1 період роботи з 10.05.2000 по 01.07.2004 на посаді "Дефектоскопіст рентгено-гаммаграфування" ВАТ АК "Свема" та зобов'язано ГУ ПФУ в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 29.05.2023. Однак, ГУ ПФУ в Сумській області відмовило у призначенні пенсії рішенням від 12.04.2024 №184250009668. Позивачка вважає таке рішення протиправним, тому звернулася до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалою суду від 07.06.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по даній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву.
За змістом довідки про доставку електронного листа вказана ухвала доставлена до електронного кабінету ГУ ПФУ в Сумській області в підсистемі "Електронний суд" 07.06.2024 (а.с. 24).
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив, тому у відповідності до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання ГУ ПФУ в Сумській області відзиву на позов кваліфікується судом як визнання позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4), 29.05.2023 звернулася до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах (а.с. 5).
Рішенням ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 05.06.2023 №184250009668 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 у справі № 480/5968/23 визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 05.06.2023 №184250009668; зобов'язано ГУ ПФУ в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи за Списком №1 період роботи з 10.05.2000 по 01.07.2004 на посаді "Дефектоскопіст рентгено-гаммаграфування" ВАТ АК "Свема" та зобов'язано ГУ ПФУ в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 29.05.2023 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, які зроблені під час розгляду цієї справи (а.с. 11-13).
ГУ ПФУ в Сумській області повторно розглянуло заяву позивача від 29.05.2023 та рішенням від 12.04.2024 №184250009668 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки заявниця на день досягнення 56 років має менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці (а.с. 14).
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону № 1058-IV встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Зазначені норми закону почали застосовуватись з 01 жовтня 2017 року, з огляду на що, з 01 жовтня 2017 року правила призначення пенсій за Списком № 1 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: пунктом а статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року та пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».
Правила вказаних законів були повністю уніфікованими.
Однак, в подальшому, рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року.
Так, пунктом 3 рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 вирішено, що застосуванню підлягає, зокрема, стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року для осіб, які працювали до 01 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.
Натомість ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено право виходу на пенсію за віком для жінок - після досягнення 55 років.
Таким чином, з 23 січня 2020 року в Україні існують два Закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за списком № 1, а саме: пункт а статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року та пункт 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 3 листопада 2021 року у зразковій справі № 360/3611/20 у подібних правовідносинах зазначила, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
У ході судового розгляду встановлено, що позивач не заперечує щодо застосування відповідачем пункту 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV, однак ОСОБА_1 не погоджується з рішенням органу пенсійного фонду про відмову у призначенні їй пенсії на пільгових умовах, із зменшенням віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV, оскільки вона має не менше половини стажу на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці по Списком №1 - 7 років 6 місяців, що визначений абзацом першим пункту 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV.
Суд зазначає, що висновки органу пенсійного фонду про відсутність підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 ґрунтуються на тому, що заявниця на день звернення із заявою про призначення пенсії від 29.05.2023 досягла 56 років, має необхідний страховий стаж, але має менше половини необхідного стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці по Списку №1, а саме, менше ніж 03 роки 09 місяців такого стажу.
Так, у оскаржуваному рішенні ГУ ПФУ в Сумській області від 12.04.2024 №184250009668 відповідач зазначає, що вік позивача на дату звернення 56 років, страховий стаж становить 39 років 05 місяців, пільговий стаж по Списку №1 - 03 роки 08 місяців 07 днів (з.б.а.с. 14).
Разом з тим, у першому абзаці вказаного рішення ГУ ПФУ в Сумській області зазначає, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 у справі № 480/5968/23 зараховано ОСОБА_1 до стажу роботи за Списком №1 період роботи з 10.05.2000 по 01.07.2004 (а.с. 14).
Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем зараховано позивачу до стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці по Списку №1 періоди її роботи з 08.06.2006 до 19.11.2006, з 01.01.2007 до 05.09.2007, з 01.01.2008 до 23.08.2008, з 21.11.2018 до 29.12.2018, з 01.01.2019 до 24.04.2019 (а.с. 15).
Відтак, оскільки періоди роботи позивача із шкідливими і важкими умовами праці по Списку №1 з 10.05.2000 по 01.07.2004, з 08.06.2006 до 19.11.2006, з 01.01.2007 до 05.09.2007, з 01.01.2008 до 23.08.2008, з 21.11.2018 до 29.12.2018, з 01.01.2019 до 24.04.2019 становлять більше ніж 03 роки 09 місяців, тому ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку.
За наведених вище обставин рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 12.04.2024 №184250009668 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимоги про призначення пенсії з 07.05.2023, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Як встановлено судом, позивачу 06.05.2023 виповнилося 56 років і вона 29.05.2023 звернулася із заявою про призначення пенсії до органу пенсійного фонду.
Проте, з урахуванням стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці по Списку №1 з 10.05.2000 по 01.07.2004, з 08.06.2006 до 19.11.2006, з 01.01.2007 до 05.09.2007, з 01.01.2008 до 23.08.2008, з 21.11.2018 до 29.12.2018, з 01.01.2019 до 24.04.2019, звернення позивача 29.05.2023 відбулося поза межами трьох місячного строку, визначеного п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-ІV.
Таким чином, суд визнає, що орган Пенсійного фонду має призначити пенсію позивачу відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-ІV саме, з 29.05.2023 - з дня звернення за пенсією, а не з 07.05.2023, як просить позивач.
Водночас суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
Разом з тим, враховуючи положення ч. 2 ст. 245 КАС України, захист прав у сфері публічно-правових відносин можливий у спосіб зобов'язання відповідача прийняти певне рішення чи зобов'язання вчинити певні дії.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Відтак у правовідносинах щодо призначення пенсійних виплат органи пенсійного фонду не наділені дискреційними повноваженнями, оскільки зобов'язані прийняти одне з рішень (про призначення пенсії або про відмову у призначенні), яке відповідає закону.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, з 29.05.2023.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, керуючись основними засадами адміністративного судочинства, вимогами законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог.
Згідно з частинами 1 та 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп. (а.с. 19).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 12.04.2024 №184250009668 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, будинок 43, м. Суми, Сумська область код ЄДРПОУ 21108013) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах, з 29.05.2023.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, будинок 43, м. Суми, Сумська область код ЄДРПОУ 21108013).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Осіпова