12 грудня 2025 року Справа № 480/837/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/837/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просить:
1. Визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 12.01.2024 №184250010287 про відмову в перерахунку пенсії.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до мого страхового стажу період роботи позивача у колгоспі імені Димитрова з 05.07.1985 по 24.11.1986 та з 21.10.1988 по 17.12.1992 та провести перерахунок моєї пенсії з 23 вересня 2023 року урахуванням зарахованого періоду.
Свої доводи мотивує тим, що з 23.09.2023 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та він перебуває на обліку в Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області. Після призначення позивачем було з'ясовано, що до його страхового стажу не було зараховано періоди роботи у колгоспі імені Димитрова з 05.07.1985 по 24.11.1986 та з 21.10.1988 по 17.12.1992. У зв'язку цим ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про перерахунок пенсії, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 12.01.2024 №184250010287 було відмовлено у перерахунку пенсії. Позивач вважає таке рішення протиправним та таким, що порушує його право на пенсійне забезпечення.
Ухвалою провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
ГУ ПФУ в Сумській області на виконання вимог суду надало копії матеріалів пенсійної (а.с. 27-57).
Також ГУ ПФУ в Сумській області було надано відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначає, що періоди роботи позивача у колгоспі імені Димитрова з 05.07.1985 по 24.11.1986 та з 21.10.1988 по 17.12.1992 не зараховано до страхового стажу, оскільки відсутні дані про відпрацьований мінімум трудової участі у господарстві (а.с. 59-63).
ГУ ПФУ в Черкаській області також подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що при призначенні пенсії стаж за період роботи з 05.07.1985 до 04.03.2000 згідно показань свідків не був врахований з причин, зазначених в листі Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 21.11.2023 № 1300-5304-9/168852 та листі Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 22.11.2600-0304-9/228474, тому прийнято рішення від 12.01.2024 № 184250010287 про відмову у перерахунку пенсії за віком.
Крім того зазначає, що перебирання судом повноважень щодо призначення (перерахунку) пенсії є формою втручання в дискреційні повноваження управління та виходить за межі завдань адміністративного судочинства (а.с. 68-70).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачу з 23.09.2023 призначена пенсія за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка обчислена за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (з.б.а.с. 47).
При призначенні пенсії до страхового стажу позивача не було зараховано періоди роботи в колгоспі імені Димитрова з 05.07.1985 по 24.11.1986 та з 21.10.1988 по 17.12.1992 (а.с. 48), у зв'язку з чим він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою від 09.01.2024 про перерахунок пенсії за віком із зарахуванням стажу з 1985 по грудень 1992 року (а.с. 35).
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1), розгляд документів, наданих позивачем, провадився за принципом «екстериторіальності» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 12.01.2024 №184250010287 відмовлено позивачу в перерахунку пенсії, оскільки долучені до заяви документи були надані заявником при призначенні пенсії (заява від 10.10.2023). При прийнятті рішення стаж за період роботи з 05.07.1985 по 04.03.2000 згідно показань свідків не був врахований з причин, зазначених в листі Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 21.11.2023 № 1300-5304-9/168852 та листі Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 22.11.2600-0304-9/228474 (а.с. 9).
Позивач не погоджується з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 12.01.2024 №184250010287, вважає його протиправним, тому звернувся до суду з цими позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону № 1058-IV встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
До набрання чинності Законом №1058-IV стаж роботи для призначення пенсії регламентувався Законом України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05 листопада 1991 року (далі - Закон № 1788-XII).
Види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначені ст. 56 Закону № 1788-XII.
Так, ч. 1 ст. 56 Закону № 1788-XII встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
До стажу роботи зараховується також, зокрема будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Згідно зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 48 Кодексу законів про працю України визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. п. 1, 2, 27 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 18 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Відповідно до п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Отже, з аналізу наведених норм слідує, що трудова книжка, в якій містяться всі необхідні та точні записи про періоди роботи, є основним документом, що підтверджує стаж роботи. За наявності такої трудової книжки підтверджувати трудовий стаж іншими документами законодавством не вимагається.
У ході судового розгляду встановлено, що відповідно до запису №1 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.03.2001 позивача з 05.07.1985 прийнято в члени колгоспу імені Димитрова.
Згідно з записом №2 вказаної трудової книжки, з 04.03.2000 КСП "Дубрівський" реорганізоване в ТОВ "Агрофірма "Мрія", а відповідно до запису № 3 позивача з 04.03.200 звільнено з КСП "Дубрівський" в зв'язку з переведенням в ТОВ "Агрофірма "Мрія" (з.б.а.с. 50).
Також на сторінках 12-13 зазначеної трудової книжки містяться відомості про роботу позивача трактористом у 1985 та 1986 роках, річну норму вихододнів та кількість відпрацьованих вихододнів позивачем (а.с. 53).
Отже, записами в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 10.03.2001 підтверджено періоди його роботи у колгоспі імені Димитрова з 05.07.1985 по 24.11.1986 та з 21.10.1988 по 17.12.1992.
При цьому суд вважає необхідним відмітити, що листом ГУ ПФУ в Сумській області від 11.12.2023 (а.с. 7), ОСОБА_1 зокрема повідомлено про те, що згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.03.2001, його з 05.07.1985 прийнято у члени колгоспу імені Димитрова, де він пропрацював до 04.03.2000. Показами свідків також підтверджено, що вони знають ОСОБА_1 по сумісній роботі у колгоспі імені Димитрова у період з 05.07.1985 по 04.03.2000.
Проте, період роботи у колгоспі імені Димитрова (с. Дібрівка) з 05.07.1985 по 24.11.1986 та з 21.10.1988 по 17.12.1992 не зараховано до страхового стажу, оскільки відсутні дані про відпрацьований мінімум трудової участі у господарстві.
Водночас в листі відображено, що відповідно до довідки від 30.08.2023, виданої Управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області, 07.02.2001 у будівлі ТОВ "Агрофірма "Мрія", яке є правонаступником колгоспу ім. Дмитрова, виникла пожежа, однак опису знищених документів не надано.
Суд звертає увагу, що згідно з розрахунком стажу (а.с. 49) ГУ ПФУ в Сумській області було зараховано період роботи позивача в колгоспі лише з 18.12.1992 до 31.12.1999, а також зараховано період проходження позивачем військової служби з 25.11.1986 по 20.10.1988.
Звертаючись до органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії від 09.01.2024, позивачем було надано довідку від 09.01.2024 № 632501-1-23/6325, видану Шосткинським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області, в якій зазначено, що 07.02.2001 виникла пожежа в адміністративній будівлі ТОВ "Агрофірма "Мрія" за адресою: Шосткинський район, с. Дубрівка, вул. Центральна, буд. 18. Причина пожежі: коротке замикання електромережі. Внаслідок пожежі знищено: адміністративна будівля, вся документація агрофірми у т.ч. особові рахунки, та трудові книжки працівників, журнали про відпрацьований мінімум трудової участі у господарстві (а.с. 10, з.б.а.с. 34).
Проте, під час розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії від 09.01.2024, ГУ ПФУ в Черкаській області було проігноровано записи в трудовій книжці позивача, довідку від 09.01.2024 № 632501-1-23/6325 та покази свідків.
За наведених вище обставин рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 12.01.2024 №184250010287 про відмову позивачу в перерахунку пенсії є протиправним та підлягає скасуванню, а позивач має право на зарахування до страхового стажу періодів роботи у колгоспі імені Димитрова з 05.07.1985 по 24.11.1986 та з 21.10.1988 по 17.12.1992.
Водночас суд з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС, для ефективного захисту прав позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи у колгоспі імені Димитрова з 05.07.1985 по 24.11.1986 та з 21.10.1988 по 17.12.1992, а також провести з 23.09.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням зарахованого періоду, та з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, керуючись основними засадами адміністративного судочинства, вимогами законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог у спосіб, що визначений судом.
Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області судові витрати в розмірі 1211,20, сплачених позивачем при зверненні до суду, що підтверджується чеком від 26.01.2024 (а.с. 20).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 12.01.2024 №184250010287 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) періоди роботи у колгоспі імені Димитрова з 05.07.1985 по 24.11.1986 та з 21.10.1988 по 17.12.1992.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) провести з 23.09.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з урахуванням зарахованого періоду, та з урахуванням виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Осіпова