12 грудня 2025 рокусправа № 380/19991/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) з вимогами:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови мені ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн гривень на підставі абзацу 4 пункту 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025 року № 153;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити мені ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн гривень на підставі абзацу 4 пункту 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025 року № 153.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.08.2025 звернувся до командування військової частини НОМЕР_1 з рапортом про виплату одноразової грошової винагороду у розмірі 1 млн гривень на підставі абзацу 4 пункту 4 Постанови КМУ від 11.02.2025 № 153. Однак у задоволенні вказаного рапорту було відмовлено, оскільки поранення від 24.05.2025, яке підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 01.06.2025, отримане після дати набрання чинності постанови. Вважаючи такі дії відповідача щодо відмови у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн гривень на підставі абзацу 4 пункту 4 Постанови КМУ від 11.02.2025 № 153, протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 13.10.2025 в справі було відкрито провадження в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
Відповідач позов не визнав, 30.10.2025 за вх.№86854 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що військовослужбовці, які уклали контракт у 2019 році, не мають права на виплату 1 мільйона гривень, оскільки ця одноразова допомога була запроваджена у 2025 році для певної категорії військових. Право на 1 млн грн мають особи, які до 13 лютого 2025 року були у віці до 25 років і брали участь у бойових діях, незалежно від того, чи був контракт укладений раніше, чи вони були мобілізовані. Контракти, укладені до 2025 року, не підпадають під дію цього проєкту. Військовослужбовцям, які уклали контракт у 2019 році, виплачується щомісячне грошове забезпечення та додаткові винагороди, але не 1 мільйон гривень. Важливо зазначити, що для діючих військовослужбовців основною вимогою є укладення контракту або мобілізація у віці до 25 років у період з 24.02.2022 до 12.02.2025. ОСОБА_1 станом на 24.02.2022 вже перебував на строковій військовій службі та надалі укладав контракт, а тому позивачу виплата винагороди не передбачена. Просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
25.09.2019 між позивачем та командиром військової частини НОМЕР_4 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового склад.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.11.2024 №316 старшого солдата ОСОБА_1 , водолаза-механіка навчально-тренувального комплексу водолазної підготовки загальновійськового полігону військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 29 жовтня 2024 року №722-РС на посаду старшого стрільця-оператора 2 штурмового відділення 2 штурмового взводу 3 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , що прибув з військової частини НОМЕР_5 з метою безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 03 листопада 2024 року зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення, на котлове забезпечення зі сніданку 04 листопада 2024 року.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.05.20256 №149 старший солдат ОСОБА_1 старший стрілець оператор 2 штурмового відділення 2 штурмового взводу 3 штурмової роти вибув на лікування 27 травня 2025 року у ЗМЗ “Дружківка», місто Дружківка Донецької області по пораненню.
Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №227мд від 01.06.2025, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , позивач 24.05.2025 отримав вогнепальне наскрізне кульове поранення грудної клітки зліва, вогнепальне сліпе кульове поранення передньої черевної стінки зліва (проникаюче), гематому грудної клітки зліва. Поранення отримане при виконанні військовослужбовцем бойового наказу з утримання позицій та рубежів оборони, поблизу н.п. Торецьк, Бахмутського району, Донецької області. Поранення отримане внаслідок стрілецького бою з ворогом, під час переміщення між позиціями військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , з боку окупаційної армії російської федерації 0 17:25 24.05.2025. Поранення сталося під час виконання позивачем обов'язків військової служби при захисті Батьківщини, не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Під час бойових дій позивач був у засобах індивідуального захисту, а саме шоломі та бронежилеті. Поранення спричинене діями противника та не потребує проведення службового розслідування відповідно до аб. 5 ст. 260 Статуту внутрішньої служби ЗСУ.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.06.2025 №159 старший солдат ОСОБА_1 , старший стрілець оператор 2 штурмового відділення 2 штурмового взводу 3 штурмової роти, змінив статус з лікування на відпустку для лікування у зв'язку з хворобою або для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у АДРЕСА_3 терміном тридцять днів з 06 червня по 05 липня 2025 року на підставі рапорту позивача (вх.№4176 від 05.06.2025), довідки ВЛК КНП “Медичне об'єднання Луцької міської територіальної громади» №2025-0604-1204 2935-0 від 05.06.2025, відпускного квитка №1171в від 06.06.2025.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.07.2025 №186 старший солдат ОСОБА_1 , старший стрілець оператор 2 штурмового відділення 2 штурмового взводу 3 штурмової роти, змінив статус з відпустки для лікування у зв'язку з хворобою або для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на консультацію у ВМКЦ Західного регіону, місто Львів на підставі рапорту старшого лейтенанта ОСОБА_2 (вх.№7434/р від 01.07.2025).
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.07.2025 №189 старший солдат ОСОБА_1 , старший стрілець оператор 2 штурмового відділення 2 штурмового взводу 3 штурмової роти, змінив статус з консультації на відпустку для лікування у зв'язку з хворобою або для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у АДРЕСА_3 терміном тридцять днів з 04 липня по 02 серпня 2025 року на підставі листа КАПД ВМКЦ Західного регіону №9683/ВЛК від 04.07.2025 (вх.№5151 від 04.07.2025), довідка ВЛК КАПД ВМКЦ Західного регіону №2025-0703-0831-0592-0 від 03.07.2025, відпускного квитка №1385в від 04.07.2025, рапорту старшого лейтенанта ОСОБА_3 (вх.№7593/р від 04.07.2025).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.08.2025 №219 старшого солдата ОСОБА_1 , старшого стрільця оператора 2 штурмового відділення 2 штурмового взводу 3 штурмової роти вважати такими, що прибули та приступили до виконання службових обов'язків з відпустки для лікування у зв'язку з хворобою або для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) 02 серпня 2025 року.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.08.2025 №229 старший солдат ОСОБА_4 , старший стрілець оператор 2 штурмового відділення 2 штурмового взводу 3 штурмової роти вибув на проходження огляду військово-лікарською комісією у військову частину НОМЕР_6 , АДРЕСА_4 11 серпня 2025 року та прибули та приступили до виконання службових обов'язків проходження огляду військово-лікарською комісією 11 серпня 2025 року.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.09.2025 №280 старшого солдата ОСОБА_1 , старшого стрільця оператора 2 штурмового відділення 2 штурмового взводу 3 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) №1285-РС від 16 вересня 2025 року з військової служби у запас за підпунктом “г» (через сімейні обставини або з інших поважних причин: перебування на утриманні у військовослужбовця трьох або більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці) відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», з 27 вересня 2025 року та вибув зі складу сил та засобів, які беруть безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 27 вересня 2025 року.
19.09.2025 позивач звернувся до відповідача із рапортом щодо виплати одноразової додаткової винагороди у розмірі 1 млн. гривень відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Відповідно до рапорту молодшого сержанта ОСОБА_5 , т.в.о. начальника групи персоналу штабу повідомлено позивача про відсутність підстав для виплати зазначеної одноразової додаткової винагороди, оскільки контракт старшого солдата ОСОБА_1 укладений не під час дії воєнного стану в Україні.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон 2232-ХІІ).
Частиною 3 статті 1 Закону 2232-ХІІ визначено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з частиною 9 статті 1 Закону 2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Постанова № 153) та затверджено «Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 3 Постанови №153 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.
Відповідно до абзацу 2 пункту 4 Постанови №153 установлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.
Відповідно до абзацу 4 пункту 4 Постанови №153 військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.
Аналіз положень пункту 4 Постанови КМУ №153 дає підстави суду дійти висновку, що на одержання одноразової грошової винагороди в розмірі 1 млн. гривень за тривалість проходження служби в бойових умовах мають право військовослужбовці за наявності одночасно таких умов:
- які до набрання чинності цією постановою (11.02.2025 року) у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX;
- проходять військову службу;
- брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою (11.02.2025 року).
Так, з урахуванням співставлення та аналізу документів наданих позивачем до матеріалами справи судом встановлено, що позивач станом на 24.02.2022 вже перебував на військовій службі в ЗСУ.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, слідує, що позивач був призваний на військову службу у віці до 25 років до введення воєнного стану Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р № 2102-IX, що виключає одну із основних умов одержання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, яка передбачена Постанови КМУ №153, та є підставою стверджувати про відсутність протиправної бездіяльності Відповідача, в частині заявлених Позивачем позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам позивачем не надано достатньо належних доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
За таких обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293,295 - 297 КАС України.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна