12 грудня 2025 року м. Київ № 320/29577/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Національної поліції України, в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає в ненадані обгрунтованої відповіді за результатами розгляду скарги від 20.12.2023 та письмового неповідомлення про результати перевірки скарги від 20.12.2023 і суть прийнятого рішення;
зобов'язати відповідача надати обгрунтовану відповідь та за результатами, розглянути скарги від 20.12.2023 та письмово повідомити про результат перевірки скарги від 20.12.2023 і суть прийнятого рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що на звернення зі скаргою, яку отримано відповідачем 21.12.2023, всупереч вимог законодавства, не було надано відповіді/рішення за результатами розгляду скарги.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 даний позов було залишено без руху у зв'язку з його невідповідністю КАС України, однак недоліки позовної заяви було усунуто.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
До суду від Національної поліції України надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив про те, що позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, адже скарга позивача від 20.12.2023 до Національної поліції України не надходила, а надані позивачем докази надсилання лише підтверджують прийняття відділом поштового зв'язку для відправки, а не отримання відповідачем, як стверджує позивач.
Позивачем до суду надано відповідь на відзив, в якій наголосив на тому, що зазначені відповідачем обставини не доведені належними доказами та не відповідають дійсності, при цьому, копія повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено до позовної заяви, вказує на те, що лист було подано до відділення поштового зв'язку № 191 з наданням трек-номеру відстеження 0319108899189. Позивач стверджує про те, що направлений лист було вручено/отримано відповідачем.
Від відповідача до суду надійшли заперечення та додаткові пояснення по справі, в яких також зауважується, що скарга позивача від 20.12.2023 до відповідача не надходила, при цьому, відомості, які б підтверджували факт отримання уповноваженою особою НПУ вказаного листа в матеріалах справи відсутні, що вказує на відсутність предмету спору та порушення прав позивача діями/бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач зазначає, що звернувся до Національної поліції України зі скаргою від 20.12.2023 «Про не перевірку факту ненадання позивачу інформації згідно його інформаційного запиту від 30.03.2023 Голосіївським УП ГУНП у м. Києві, що зазначені в його скаргах від 28.07.2023, 09.09.2023 та 30.10.2023 до начальника ГУНП у м. Києві».
Позивач стверджує, що 21.12.2023 зазначена скарга була отримана відповідачем, проте, залишена без реагування та прийняття відповідного рішення.
Натомість, відповідач стверджує, що доводи позивача не відповідають дійсності, а скарга позивача від 20.12.2023 до НПУ не надходила.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає в ненадані обгрунтованої відповіді за результатами розгляду скарги від 20.12.2023 та письмового неповідомлення про результати перевірки скарги від 20.12.2023 і суть прийнятого рішення, що зумовило на звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до норм ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Правовідносини щодо практичної реалізації цього права унормовані Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.96 № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 3 ст. 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Так, заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
У свою чергу, скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Як передбачено ст. 5 Закону № 393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути усним чи письмовим. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
Частиною 1 ст. 7 Закону № 393/96-ВР встановлено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Відповідно до ч. 1, 3 та 4 ст. 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Згідно змісту ч. 1 ст. 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Тож, з наведеного слідує, що орган, якому адресовано та надійслано скаргу, зобов'язаний в установлений строк, який обчислюється від дня надходження звернення, в межах своїх повноважень: 1) об'єктивно, всебічно і вчасно розглянути заяву громадянина, який звернувся до нього з такою заявою; 2) прийняти за результатами такого розгляду відповідне рішення; 3) повідомити заявника про наслідки розгляду його звернення.
Водночас, у межах даного спору, відповідач наголошує на тому, що скарга позивача від 20.12.2023 до Національної поліції України не надходила.
Як доказ надсилання скарги, позивач до матеріалів справи долучив копію скарги та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
З зазначеного повідомлення вбачається, що 21.12.23 лист було прийнято відділенням поштового зв'язку АТ «Укрпошта» № 601 (адреса відділення відправника: вул. Кірпи Георгія, 2, м. Київ), про що свідчить відтиск календарного поштового штемпелю поставленого на повідомленні оператором поштового зв'язку АТ «Укрпошта» при прийнятті листа на відправлення (у верхньому правому кутку повідомлення) та додатково підтверджується трек-номером відправлення 0160146942447, де 01601 відповідає індексу поштового відділення на якому було прийнято лист на відправку та зазначенням номеру поштового відділення відправника з позначкою «КИЇВ МСП-601» (що міститься в правому нижньому кутку повідомлення).
Тобто, 21.12.2023 лист було прийнято відділом поштового зв'язку «КИЇВ МПС-601» для відправки, а не отримано НПУ, як стверджує позивач, при цьому, як досліджено судом, відповідно до трек-номеру отримувача 0319108899189, де 03191 відповідає індексу поштового відділення куди доставлено лист (вул. Лятошинського композитора, 4, м. Київ, Голосіївський район).
З наведеного слідує, що вказаний лист було доставлено до відділення поштового зв'язку АТ «Укрпошта», яке знаходиться в Голосіївському районні міста Києва, тоді, як місцезнаходження відповідача (вул. Богомольця, 10, м. Київ) розташоване в Печерському районі міста Києва.
Щодо перевірки доводів позовної заяви, шляхом онлайн відстеження поштового відправлення, враховуючи вимоги Правил, інформація в автоматизованій системі Укрпошти зберігається протягом шести місяців та протягом шести місяців Укрпошта здійснює перевірку та надає інформацію щодо пересилання та вручення поштових відправлень за наявності трек-номера поштового відправлення. Відтак, відповідно інформації отриманої на сайті оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта», відомості про відправлення з трек-номером 0160146942447 відсутні.
Також, відповідачем до відзиву надано лист Департаменту документального забезпечення про розгляд звернення від 21.05.2025 Правового департаменту, в якому зазначено, що в системі електронного документообігу НПУ записів про облік запитуваного звернення ОСОБА_1 не виявлено.
Суд констатує, що матеріали справи не містять належних та достатніх доказів отримання відповідачем скарги позивача від 20.12.2023, з огляду на що, перевірка наявності/відсутності з боку відповідача протиправної бездіяльності щодо нерозгляду його звернення/скарги, за даних обставин неможлива. При цьому, перевірка та з'ясування причин невручення відповідачу направленої позивачем скарги, не є предметом розгляду даного спору.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Водночас, судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже, предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації. Судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який має такі ознаки: має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання; пов'язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом; є визначеним; має бути порушений суб'єктом владних повноважень.
Оскільки судом встановлено, що відомості, які б підтверджували факт отримання уповноваженою особою НПУ вказаного листа позивача відсутні, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду скарги позивача, не підлягають задоволенню, як і похідні від них про зобов'язання відповідача надати обгрунтовану відповідь, розглянути скарги та письмово повідомити про результат перевірки скарги і суть прийнятого рішення.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судові витрати не підлягають розподілу.
Керуючись ст. 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.