Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 грудня 2025 року Справа№200/7789/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
08 жовтня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду, засобами поштового зв'язку, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про:
- визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, реєстру Оберіг про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку у відповідності до записів у його тимчасовому посвідченні № 316 від 20.06.2019;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 внести інформацію про виключення з військового обліку та підстави виключення ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів Оберіг у відповідності до записів у тимчасовому посвідченні № 316 від 20.06.2019;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 відобразити правильно в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів ІНФОРМАЦІЯ_3 , що здійснив виключення з військового обліку ОСОБА_1 у відповідно до записів у його тимчасовому посвідченні № 316 від 20.06.2019, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомити Національну поліцію України про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , щодо якого надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу 3 п. 56 Порядку № 1487;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів Оберіг відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 16.02.2023 його було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку про що міститься запис у тимчасовому посвідченні № 316 від 20.06.2019. Вказує, що через застосунок «Резерв+» йому стало відомо що інформація в реєстрі Оберіг не відповідає даним паперового військово-облікового документа, крім того, позивачу стало відомо що він перебуває у розшуку.
Вказує, що неодноразово звертався до відповідача із відповідними заявами в яких просив внести дані щодо виключення його з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників ,військовозобов'язаних та резервістів, проте відповідач відмовився у внесенні відповідних змі
Просить суд задовольнити позов.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- положення про ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- копію особової справи ОСОБА_1 разом з усіма наявними в ній документами;
-заяви (звернення) позивача до відповідача та відповіді на ці звернення
- докази на підтвердження порушення позивачем правил військового обліку та правомірності вчинених відповідачем дій по внесенню таких відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- витяг з реєстру «ОБЕРІГ» стосовно ОСОБА_1 .
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року повторно витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- положення про ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- копію особової справи ОСОБА_1 разом з усіма наявними в ній документами;
-заяви (звернення) позивача до відповідача та відповіді на ці звернення
- докази на підтвердження порушення позивачем правил військового обліку та правомірності вчинених відповідачем дій по внесенню таких відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- витяг з реєстру «ОБЕРІГ» стосовно ОСОБА_1 .
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який мотивований тим, що у зв'язку з активними бойовими діями внаслідок збройної агресії з боку російської федерації у відношенні України ІНФОРМАЦІЯ_5 був вимушений неодноразово змінювати місце свого перебування, що значно вплинуло на роботу технічних засобів, внесення інформації до ЄДРПВР АІТС «Оберіг» щодо військовозобов'язаних та призвело до втрати відповідних документів. ІНФОРМАЦІЯ_5 неодноразово Пропонував позивачу для вирішення цього питання надати Ваші медичні документи, що підтверджують захворювання, на розгляд військово-лікарської комісії з подальшим внесення рішення ВЛК до ЄДРПВР АІТС «Оберіг».
Вказує, що 10.08.2025 другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_5 звернувся до Покровського управління поліції ГУНП в Донецькій області з інформацією про порушення військового обліку. Крім того, звертає увагу, що за адресою задекларованого згідно довідки ВПО місця реєстрації позивач не може фактично проживати так як на території м. Курахово Донецької області з 2023 велися активні бойові дії, а на теперішній час місто офіційно визнано тимчасово окупованим російською федерацією.
Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин України, що підтверджується паспортом-ID картка № НОМЕР_1 від 27.01.2023.
Згідно тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 , виданого начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 20.06.2019, позивача 16.02.2023 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 визнано непридатним до військової служби з виключенням військового обліку. З 16 лютого 2023 року виключений з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_7 за п. 3 ч. 6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу».
Відповідно до довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 16.02.2023 № 14/243 солдата ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 66а графи ІІ Розкладу хвороб Наказа МОУ від 14.08.2008 № 402.
З електронного застосунку Резерв +, сформованого станом на 01.10.2025, вбачається, що висвітлено повідомлення про порушення правил військового обліку « ІНФОРМАЦІЯ_8 11.08.2025 звернувся до Нацполіції, щоб доставити вас для складання протоколу». Причина розшуку: не стали на військовий облік за місцем перебування ВПО. Також в електронному застосунку Резерв + щодо ОСОБА_1 зазначено, що позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 ( ОСОБА_2 ); адреса проживання: АДРЕСА_1 .
13.08.2025 року ОСОБА_1 звернувся до керівника ІНФОРМАЦІЯ_9 із заявою в якій просив, зокрема, внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, реєстрі Оберіг щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 у відповідності № 316 від 20.06.2019.
Листом від 19.08.2025 № 15/761 відповідач повідомив, що у зв'язку з активними бойовими діями внаслідок збройної агресії з боку російської федерації у відношенні України ІНФОРМАЦІЯ_5 був вимушений неодноразово змінювати місце свого перебування, що значно вплинуло на роботу технічних засобів, внесення інформації до ЄДРПВР АІТС «Оберіг» щодо військовозобов'язаних та призвело до втрати відповідних документів. У зв'язку із неодноразовими службовими переміщеннями співробітників відділу, встановити відповідальну особу за внесення інформації по військовозобов'язаним та причини не внесення інформації щодо Вашого виключення з військового обліку ОСОБА_1 на даний час не має можливості. Запропоновано особисто звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_9 .
29.08.2025 позивач повторно звернувся до керівника ІНФОРМАЦІЯ_9 із заявою в якій просив, зокрема, внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, реєстрі Оберіг щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 у відповідності № 316 від 20.06.2019.
Листом від 05.09.2025 № 15/822 позивачу було повторно відмовлено у внесенні відповідних змін.
Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 відповідно до інформації, яка міститься у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного та оголошення у розшук позивача за порушення правил військового обліку, позивача звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Відповідно до п. 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначені в Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі Закон № 1951-VIII).
Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Так, частиною 1 ст. 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:
1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 2 ч.1 ст. 9 № 1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
На виконання частини 1 статті 14 Закону № 1951-VIII, ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (частина 3 статті 14 Закону № 1951-VIII).
Відповідно до п.8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 (далі Порядок № 559), військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності):
1) прізвище;
2) власне ім'я (усі власні імена);
3) по батькові (за наявності);
4) дата народження;
5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку;
8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов'язаних та резервістів;
9) військове звання (для військовозобов'язаних та резервістів);
10) військово-облікова спеціальність;
11) відомості про виконання військового обов'язку (категорія обліку);
12) відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку);
13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення;
14) адреса місця проживання;
15) номери засобів зв'язку;
16) адреси електронної пошти (за наявності);
17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов'язаним та резервістом;
18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.
Згідно з абз. 5 п.7 Порядку №559, у разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.
Пунктом 4 Порядку № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з ч. 8 ст. 1 Закону № 2232 положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України.
Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі Положення № 154).
Відповідно до п. 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Згідно з п. 2 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.
Пунктом 3 Положення № 154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки очолюють керівники, які організовують діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються оперативному командуванню, в зоні відповідальності якого вони перебувають згідно з військово-адміністративним поділом території України.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.
Безпосереднє керівництво територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки і контроль за їх діяльністю здійснюють відповідні оперативні командування, а загальне - ІНФОРМАЦІЯ_10 , яке узгоджує основні питання діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з відповідними структурними підрозділами Генерального штабу Збройних Сил та Міноборони.
Відповідно до абз. 1 п. 4 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки виконують покладені на них завдання у взаємодії з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також з органами військового управління, з'єднаннями, військовими частинами, установами, організаціями, вищими військовими навчальними закладами та військовими навчальними підрозділами закладів вищої освіти Збройних Сил та інших військових формувань, Держспецзв'язку, правоохоронними та розвідувальними органами, державними органами спеціального призначення з правоохоронними функціями, громадськими об'єднаннями (організаціями).
Пунктом 7 Положення № 154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, […].
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.[…]
Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Завдання та функції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки визначені п. 8 Положення № 154.
Відповідно до п. 8 Положення № 154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Згідно з п. 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, з-поміж іншого, ведуть військовий облік […], військовозобов'язаних […]; оформлюють та видають військово-облікові документи […], військовозобов'язаним […].
Відповідно до п. 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, організовують з визначеною періодичністю (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) проведення медичних оглядів та психологічних обстежень військово-лікарськими комісіями військовозобов'язаних і резервістів; оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних; забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.
Таким чином, суд зазначає, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов'язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов'язаними.
Також, з аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов'язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов'язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 від 20.06.2019 ОСОБА_1 16.02.2023 визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку ст. 66а, гр.ІІ н-к МОУ №402 від 2008. В графі 14 посвідчення, як підставу виключення з військового обліку зазначено п. 3 ч. 6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу».
Проте, відповідачем не надано доказів внесення зазначених відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Суд зазначає, що саме відповідач зобов'язаний був внести відомості про позивача, а саме про те, що останній, виключений з військового обліку у зв'язку з тим, що він визнаний непридатним до військової служби військово-лікарською комісією та знятий з військового обліку.
Обов'язок дотримання процедури виключення особи з військового обліку, як вже зазначалось вище, покладено на посадових осіб районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Відтак, недотримання відповідним ТЦК певних вимог щодо реалізації процедури виключення позивача з військового обліку, може створювати негативні наслідки для позивача у майбутньому.
Отже, відповідач в супереч приписам закону, своєю протиправною бездіяльністю не завершив процедуру виключення позивача з військового обліку, а саме щодо невнесення відомостей до Реєстру про виключення позивача з військового обліку, що не узгоджується і порушує вищенаведені норми законодавства.
Суд зауважує, що невнесення відомостей у Реєстр про виключення позивача з військового обліку через неналежне виконання посадовими особами відповідача певних етапів процедури такого виключення суперечить принципу правової визначеності.
Так, оскільки в п. 3.1 Рішення Конституційного Суду України (справа №1-25/2010) від 29.06.2010) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями.
Себто, обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Право позивача на виконання відносно нього встановлених законом гарантій, а саме не внесення відомостей до Реєстру про виключення позивача з військового обліку, тобто не належне (електронне, документальне) оформлення такого виключення не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за здійснення процедури виключення осіб з військового обліку.
Відтак, оскільки позивач був виключений ІНФОРМАЦІЯ_7 з військового обліку на підставі визнання його непридатним до військової служби згідно висновку ВЛК, відповідач зобов'язаний був внести відповідну інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Таким чином, суд висновує про протиправну бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 , відповідно до інформації, яка міститься у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_2 від 20.06.2019.
Щодо відмітки про порушення правил військового обліку суд зазначає таке.
Матеріалами справи встановлено, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не став на військовий облік за місцем оформлення ВПО, ІНФОРМАЦІЯ_7 11.08.2025 було подане електронне звернення Е3175274 щодо доставлення громадян, які вчинили адміністративне правопорушення до Покровського РУП ГУНП в Донецькій області.
Натомість суд зазначає, що оскільки ОСОБА_1 відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 від 20.06.2019 визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку, а отже втратив статус військовозобов'язаного.
Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі № 280/2880/24 зауважив: «з аналізу положень Закону 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов'язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов'язаних».
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи означене, суд висновує, що виключення позивача з військового обліку на підставі визнання його рішенням ВЛК непридатним до військової служби за станом здоров'я унеможливлює розшук, затримання та доставлення позивача до РТЦК для складення протоколу про адміністративне правопорушення за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Таким чином, суд вважає обставини порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію не доведеними, що в свою чергу свідчить про протиправність дій щодо направлення відповідачем повідомлення № Е3175274 від 11.08.2025 до реєстрів та баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС про ОСОБА_1 , як про особу, яка вчинила адміністративні правопорушення передбачені ст. ст. 210, 210-1 КУпАП та наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.
Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Водночас, згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Суд звертає увагу, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Засіб юридичного захисту має бути «ефективним» в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey), №21987/93, пункт 95).
При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення у справі «Джорджевич проти Хорватії» (Djordjevic v Croatia), № 41526/10, пункт 101; рішення у справі «Ван Остервійк проти Бельгії» (Van Oosterwijck v Belgium), №7654/76 пункти 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.
Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 підкреслив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
З урахуванням тієї обставини, що дії відповідача у спірних правовідносинах не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб'єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову у частині дій зобов'язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
За таких обставин, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом:
визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 відповідно до інформації, яка міститься у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_2 від 20.06.2019;
зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості про визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до інформації, які міститься у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_2 від 20.06.2019;
зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити заходи щодо зняття ОСОБА_1 , з розшуку в якості особи, яка скоїла адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини 1 та частини 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.
Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору сплачену позивачем при зверненні до суду.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 відповідно до інформації, яка міститься у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_2 від 20.06.2019.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) внести відомості про визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до інформації, які міститься у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_2 від 20.06.2019;
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити заходи щодо зняття ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ), з розшуку в якості особи, яка скоїла адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова