12 грудня 2025 року ЛуцькСправа № 140/9444/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековіст» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековіст» до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ековіст» звернулося з позовом до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару від 17 березня 2025 року №UA400030/2025/000060/2, №UA400030/2025/000054/2, №UA400030/2025/000057/2, №UA400030/2025/000055/2, №UA400030/2025/000056/2.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року позов задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товару від 17 березня 2025 року №UA400030/2025/000060/2, №UA400030/2025/000054/2, №UA400030/2025/000057/2, №UA400030/2025/000055/2, №UA400030/2025/000056/2; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековіст» судові витрати (судовий збір) у сумі 2589,10 грн.
08 грудня 2025 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековіст» про стягнення судових витрат на правничу допомогу у сумі 25000,00 грн (а.с.33-35 том 2).
10 грудня 2025 року від відповідача надійшло заперечення на заяву про стягнення судових витрат на правничу допомогу. Відповідач вважає, що такі витрати непідтверджені належним чином (в договорі про надання правової допомоги від 01 грудня 2023 року, додатковій угоді від 01 січня 2025 року 32 та в акті прийому-передачі послуг від 08 грудня 2025 року не вказано номер справи), є неспівмірними із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг (а.с.47-49 том 2).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною третьою статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Оскільки розгляд адміністративної справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, тому розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення також здійснено у тому ж порядку - без повідомлення сторін, у письмовому провадженні.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення та часткового задоволення заяви з огляду на таке.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Як установлено частиною сьомою статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Позивач у позовній заяві повідомляв суд про подання доказів на підтвердження розміру судових витрат у зв'язку із розглядом цієї справи протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (а.с.31 том 1).
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року, від 08 лютого 2022 року у справах №640/3098/20 та №160/6762/21, від 18 серпня 2022 року у справі №540/2307/21 та ін.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: копії договору про надання правової допомоги від 01 грудня 2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ековіст» (клієнт) з адвокатом Коберським А.П. (а.с.37-39 том 1), ордера на надання правничої (правової) допомоги серії ВХ №1048717 (а.с.41 том 1), який виданий на підставі вказаного договору адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально; додаткової угоди від 01 січня 2025 року №2 до договору про надання правової допомоги від 01 грудня 2023 року (а.с.42 том 2), акта від 08 грудня 2025 року приймання-передачі послуг до договору про надання правової допомоги (а.с.43 том 2).
За змістом пункту 1.1 договору про надання правової допомоги від 01 грудня 2023 року адвокат бере на себе зобов'язання відповідно до завдання клієнта надавати йому правові (адвокатські) послуги, які споживаються в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Предметом надання правової допомоги є захист прав та інтересів клієнта.
Додатковою угодою №2 від 01 січня 2025 року до договору сторони визначили предмет цієї угоди, зокрема, адвокат надає правову допомогу клієнту у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековіст» до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення в судах першої та апеляційної інстанцій (пункт 1).
Відповідно до пунктів 2, 3 додаткової угоди на умовах пункту 4.1 договору сторони домовилися, що вартість послуг адвоката за ведення справи в суді першої інстанції складатиме 5000,00 грн за надання адвокатом для клієнта правової допомоги щодо підготовки та подання позову про визнання протиправними та скасування рішень Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів за оскарження одного рішення про коригування митної вартості товарів. Вартість послуг може переглядатися в залежності від складності справи, кількості процесуальних дій у справі (заяви, клопотання, адвокатські запити, участь у судових засіданнях), що зазначається в акті приймання-передачі послуг.
Згідно з пунктом 4 додаткової угоди та пункту 4.2 договору клієнт здійснює оплату послуг впродовж п'яти календарних днів з дня підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі послуг.
Актом приймання-передачі послуг від 08 грудня 2025 року стверджується, що на виконання умов договору від 01 грудня 2023 року №1 та додаткової угоди від 01 січня 2025 року №2 адвокатом Коберським А.П. для Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековіст» надані послуги на суму 25000,00 грн: вивчення документів щодо правомірності прийняття Хмельницькою митницею рішень від 17 березня 2025 року №UA400030/2025/000060/2, №UA400030/2025/000054/2, №UA400030/2025/000057/2, №UA400030/2025/000055/2, №UA400030/2025/000056/2, аналіз чинного законодавства та судової практики, формування правової позиції у справі; підготовка та подання позовної заяви до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування п'яти рішень від 17 березня 2025 року №UA400030/2025/000060/2, №UA400030/2025/000054/2, №UA400030/2025/000057/2, №UA400030/2025/000055/2, №UA400030/2025/000056/2; підготовка та подання відповіді на відзив у справі (15 вересня 2025 року); складання клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу (08 грудня 2025 року).
Позивачем не подані докази фактичної оплати правничої допомоги в сумі 25000,00 грн, проте суд з урахуванням правового висновку у постановах Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року (справа №686/5064/20), від 05 березня 2021 року (справа №200/10801/19-а), від 16 березня 2021 року (справа №520/12065/19), від 23 грудня 2021 року (справа №280/1361/21) та ін. виходить з того, що відшкодуванню підлягають витрати незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
З приводу зауважень відповідача щодо незазначення у наданих вище позивачем документах номера справи, що унеможливлює ідентифікувати чи такі витрати були понесені ним саме у цій справі. Суд зауважує, що у цій справі позивач оскаржував п'ять рішень Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів від 17 березня 2025 року №UA400030/2025/000060/2, №UA400030/2025/000054/2, №UA400030/2025/000057/2, №UA400030/2025/000055/2, №UA400030/2025/000056/2, така ж кількість рішень із зазначенням їх номеру та дати зазначена в акті приймання-передачі послуг від 08 грудня 2025 року; також у такому акті чітко зазначено послуги, які були надані адвокатом, в тому числі складання процесуальних документів та дати їх подання до суду, що повністю відповідає фактичним обставинам цієї справи. З урахуванням цього слід дійти висновку, що такі витрати на правничу допомогу були понесені позивачем саме у цій справі.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи, суд зазначає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості складені за наслідками митного декларування аналогічних партій товарів за одним договором; кількість однотипних рішень, які оскаржуються, не призводить до збільшення часу на аналіз чинного законодавства та судової практики, при цьому спірні правовідносини регулюються нормами Митного кодексу України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню і застосуванню, не передбачають (зокрема, й з огляду на надання правничої допомоги адвокатом в подібних справах в інтересах позивача). Також варто зауважити, що такі послуги як вивчення документів у справі, аналіз чинного законодавства та судової практики по суті передбачають підготовку (оформлення) позовної заяви, тобто такі послуги дублюють одна одну.
Суд зауважує, що позивач вільний у виборі адвоката та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26 серпня 2022 року у справі №520/6658/21).
Виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості їх складу та розумного розміру, справедливо буде відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 7500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (заявлена до відшкодування сума 25000,00 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг).
Таким чином, оскільки із заявою про розподіл та стягнення судових витрат разом з відповідними доказами позивач (його представник) звернувся до суду 08 грудня 2025 року (а.с.33-35), тобто з дотриманням п'ятиденного строку після ухвалення рішення суду, а рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу не було вирішено, тому у цій справі додатковим рішенням необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці на користь позивача 7500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252 КАС України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековіст» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці (29010, Хмельницька область, місто Хмельницький, вулиця Пілотська, будинок 2, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43997560) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековіст» (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Електроапаратна, будинок 3, кабінет 117, ідентифікаційний код юридичної особи 45348163) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7500,00 грн (сім тисяч п'ятсот грн 00 коп.).
В задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк