12 грудня 2025 р. Справа № 120/8894/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовуються протиправністю відмови відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивача з 11.09.2024, із збільшенням розміру пенсії на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад 15 років, але не вище 75 % заробітку відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Ухвалою суду від 01.07.2025 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Надалі, до суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою від 03.09.2025 судом задоволено заяву позивача про поновлення строку звернення до суду та поновлено останній відповідний строк звернення до суду. Цією ж ухвалою відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтею 263 КАС України.
До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Також відповідач звертає увагу на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду в частині позовних вимог та просить суд залишити позовну заяву без розгляду.
Втім, суд вважає безпідставними доводи відповідача відносно пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом, оскільки, як вже наголошувалося судом вище, ухвалою суду від 03.09.2025 задоволено клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та поновлено позивачу відповідний строк. Обґрунтованих підстав для перегляду висновків суду з цього приводу відповідачем не наведено.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що позивач має статус громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4), перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та з 21.07.2001 отримує пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону № 796-ХІІ, обчислену відповідно до Закону № 1058-IV.
Позивач звернулась до відповідача із заявою від 20.08.2024 , в якій просила здійснити перерахунок її пенсії із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 15 років, але не вище 75% заробітку, відповідно до вимог п. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ, однак пенсійний орган листом від 11.09.2024 повідомив про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії позивача за віком відповідно до п. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ без застосування двоскладової формули, визначеної ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-ІV. Вказав, що в іншому разі перерахунок пенсії є недоцільним та призведе до істотного зменшення загального розміру пенсії.
Позивач з діями пенсійного органу щодо відмови у перерахунку пенсії не погоджується, а тому звернулась до суду з цим позовом.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 4 Закону № 1058-ІV передбачено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України і, складається, в тому числі, з цього закону і Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно із статтею 1 Закону № 796-ХІІ цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним, до категорій, 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 56 Закону № 796-ХІІ передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.
Так, згідно з п. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ в редакції, чинній на час призначення позивачки пенсії, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
У зв'язку з набранням 11.10.2017 чинності Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" частину 2 доповнено словами і цифрами "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною першою статті 27 Закону № 1058-IV визначено формулу розрахунку розміру пенсії за віком, а частиною другою цієї статті передбачено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
В той же час для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена у п. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ, як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
Отже, особам, яким призначена пенсія з урахуванням Закону № 796-XII, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.06.2024 у справі № 300/3435/21 та є обов'язковою для застосування в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.
Вказана позиція підтримується і Сьомим апеляційним адміністративним судом (постанови від 18.09.2024 у справі № 120/9578/23, від 01.10.2024 у справі № 240/2912/24, від 20.11.2024 у справі № 240/27758/23 та інші).
Таким чином, оскільки позивачка є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4, на неї розповсюджується дія статті 56 Закону № 796-XII, а тому перерахунок її пенсії повинен здійснюватися за кожен повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75% заробітку, згідно з п. 2 ст. 56 Закону № 796-XII.
При цьому суд не бере до уваги посилання відповідача на неможливість застосування до позивача п. 2 ст. 56 Закону № 796-XII у зв'язку з непризначенням їй пенсії на умовах ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV" (двохскладова формула).
Суд враховує, що пенсія позивачці призначена до внесення до закону змін, які передбачили дану умову (тобто до 11.10.2017), а попередня редакція вказаної статті передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу без умови призначення пенсії на підставі ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV. Зазначені зміни стосуються тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення відповідних змін.
Таким чином, оскільки у цьому випадку пенсія позивачці не призначається вперше, а підлягає перерахунку, на неї не може поширюватися вищевказана умова.
Зазначений висновок підтверджується застосованою вище постановою КАС ВС від 25.06.2024 у справі № 300/3435/21, в якій судова палата констатувала, що оскільки пенсія за віком призначена позивачці до внесення змін до п. 2 ст. 56 Закону № 796-XII, то згідно з вимогами ст. 58 Конституції України, такі зміни не позбавляють позивачку права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж, оскільки таке право він набув значно раніше, ніж набрав чинності Закон № 2148-VIII, яким було внесено зміни до п. 2 ст. 56 Закону № 796-XII.
Крім того, як видно з матеріалів справи, підставою для відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії також слугував умовний розрахунок її пенсії, з якого відповідач зробив висновок про недоцільність проведення перерахунку, оскільки розмір пенсії підлягатиме зменшенню.
Втім, суд зауважує, що Закон № 796-XII не містить жодних норм щодо обмеження частини пенсії, обчисленої відповідно до його положень за період роботи особи на територіях радіоактивного забруднення максимальною величиною 168,00 грн.
Аналогічний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 09.04.2020 у справі № 560/869/17 та від 25.06.2024 у справі № 300/3435/21.
Незастосування двоскладової процедури автоматично усуває й обмеження у 168 грн., оскільки воно є невід'ємною частиною цієї процедури. При цьому суд зазначає, що пенсія позивачки повинна розраховуватись виключно за нормами відповідно до п. 2 ст. 56 Закону № 796-XII у редакції до 11.10.2017, яка не передбачає жодних обмежень, ідентичних тим, що вводяться двоскладовою процедурою.
Визначаючись щодо дати, з якої необхідно провести перерахунок пенсії позивача, то суд враховує те, що позивач у своїх позовних вимогах просить суд здійснити відповідний перерахунок її пенсії з 11.09.2024, а відтак з урахуванням висновку суду про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, суд вважає за можливе зобов'язати відповідача провести перерахунок її пенсії відповідно до п. 2 ст. 56 Закону № 796-XII зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, без застосування двоскладової формули, визначеної ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV, починаючи з 11.09.2024, тобто з дати, про яку просить позивач.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій і докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у визначений судом спосіб.
У зв'язку з задоволенням позову, судові витрати позивача на сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн. підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача згідно ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 із збільшенням розміру пенсії на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75 процентів заробітку, відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 11.09.2024 перерахунок та виплату пенсії із збільшенням її розміру на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75 процентів заробітку, відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції чинній до 11.10.2017, а саме без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули), з урахуванням вже виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати на оплату судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 12.12.25.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403).
Суддя Слободонюк Михайло Васильович