Справа № 127/23821/25
Провадження 2-др/127/161/25
04 грудня 2025 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
з участю секретаря судових засідань Сєдінкіної Ю.В.
розглянувши заяву представника ТОВ «Іннова-Нова» про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі № 127/23821/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІнноваФінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
заяву про ухвалення додаткового рішення мотивовано тим, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10.11.2025 року № 127/23821/25 позов ТОВ «ІнноваФінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІнноваФінанс» (ЄДРПОУ 44127243) заборгованість за договором позики № 3788520424 від 23.04.2024 року в загальному розмірі 18 543 грн., а також судовий збір в сумі 2 422, 40 грн.
Позивачеві правнича допомога надавалась на підставі договору № 06-05/2025, сплата витрат на правничудопомогу - 5 000 грн. підтверджена платіжною інструкцією.
Представник позивача - адвокат Андрущенко М.В. просив про ухвалення додаткового рішення з метою вирішення питання щодо витрат - 5 000 грн., які поніс позивач на правничу допомогу у даній справі.
Заява розглянута судом без виклику сторін відповідно до ст. 270 ЦПК України.
Дослідивши зміст заяви і надані суду докази, суд дійшов висновку, що заява про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що з 01.09.2025 року в провадженні суду заходилась цивільна справа № 127/23821/25 за позовом ТОВ «ІнноваФінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
У позовній заяві повідомлялось про витрати позивача на правничу допомогу - 5 000 грн.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10.11.2025 року № 127/23821/25 позов ТОВ «ІнноваФінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІнноваФінанс» (ЄДРПОУ 44127243) заборгованість за договором позики № 3788520424 від 23.04.2024 року в загальному розмірі 18 543 грн., а також судовий збір в сумі 2 422, 40 грн.
На підставі рішення загальних зборів учасників було змінено найменування юридичної особи: ТОВ «ІнноваФінанс» на ТОВ «Іннова-Нова», у зв'язку з чим 08.09.2025 року були внесені відповідні зміни в ЄДРПОУ.
Позивачу у даній справі правнича допомога надавалась на підставі договору № 06-05/2025, заявки про надання послуг, акту приймання-передачі наданих послуг від 25.11.2025 року.
Сплата ТОВ «Іннова-Нова» на користь адвоката Андрущенка М.В. за надану у даній справі правничу допомогу - 5 000 грн. підтверджена платіжною інструкцією № 107 від 25.11.2025 року.
Згідно п. 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з частиною першою, другою статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За змістом частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26 лютого 2015 року, у п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30 березня 2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведе, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є обґрунтованим.
При визначенні суми конкретного відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічні висновки викладені також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
У постанові від 22 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.
У додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
В додатковій постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Враховуючи вимоги ст. 137, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, а також тривалість і складність справи та виконані адвокатом роботи, час, фактично витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, предмет позовних вимог та значення справи для сторін, ціну позову, враховуючи співмірність витрат на правничу допомогу із складністю даної справи, обсягом наданих послуг і значенням справи для сторін, суд вважає необхідним компенсувати позивачу понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 15, 134, 141, 260, 270 ЦПК України,
заяву задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (ЄДРПОУ 44127243) витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.
В решті вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складене 04 грудня 2025 року.
Суддя: