Справа № 756/1868/25
Провадження № 2/756/2535/25
17 листопада 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Ткач М.М.,
за участі секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовський Валентин Сергійович, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права власності,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Невмержицький В.І. звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до Територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовський Валентин Сергійович, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права власності. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що приблизно 11.05.2024 раптово помер ОСОБА_2 , про що 22.05.2022 складено відповідний актовий запис № 8456 Київським відділом реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина. Спадкоємцем майна померлого є цивільна дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інші спадкоємці відсутні. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. заведено спадкову справу, щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На початку 2007 року позивач ОСОБА_1 познайомилась із спадкодавцем ОСОБА_2 . Під час спільного проживання в інших зареєстрованих шлюбах вони не перебували, разом вели спільне спільне господарство, були поєднані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, використовували спільні кошти для проживання, харчування, оплати комунальних платежів та вирішення інших побутових питань. З березня 2007 року позивач та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю, але не перебували у зареєстрованому шлюбі. ОСОБА_2 працював електриком в Дитячій музичній школі № 1 ім. Я. Степового. Позивач разом з ОСОБА_2 проживали разом з 2007 року по лютий 2022 року за адресою: АДРЕСА_2 . З лютого 2022 року по день смерті ОСОБА_2 , позивач та покійний проживали за адресою: АДРЕСА_3 , у будинку позивачки. Після раптової смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається з:1) квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала йому на праві приватної власності згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Одинадцятою Київської міською нотаріальною конторою 09.12.1998 за реєстровим № 6н-836, зареєстрованого в Київському бюро технічної інвентаризації 13.01.1999 , за реєстровим № 2020; 2) квартири, що заходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала йому на праві приватної власності згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації житла Подільської районної державної адміністрації м. Києва 27.09.1993, згідно з розпорядженням (наказом) від 27.09.1993 № 2635, зареєстровано Київським бюро технічної інвентаризації 04.10.1993, за реєстровим № 1657. Позивач, для отримання спадщини у встановлений строк, звернулась із заявою про прийняття спадщини до Приватного нотаріуса Київського міського округу Войтовського В.С., після чого було заведено спадкову справу № 37/2024. 05.12.2024 ОСОБА_1 було отримано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за вих.№423/02-31, якою було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі Свідоцтва про право на спадщину за законому, у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених документів на підтвердження родинних та інших відносин спадкоємця із спадкодавцем, необхідних для оформлення права на спадщину, або документів, що встановлюють факт, що спадкоємець є особою, що проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. З урахуванням наведеного, просив суд встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , з березня 2007 року по 11.05.2024; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала йому на праві приватної власності згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Одинадцятою Київською державною нотаріальною конторою 09.12.1998 за реєстровим №6н-836, зареєстрованого в Київському бюро технічної інвентаризації 13.01.1999, за реєстровим №2020; квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала йому на праві приватної власності згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації житла Подільської районної державної адміністрації м. Києва 27.09.1993, згідно з розпорядженням (наказом) від 27.09.1993 №2635, зареєстровано Київським бюро технічної інвентаризації 04.10.1993, за реєстровим №1657, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 03.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження.
08.04.2025 до суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення по справі, в яких просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у письмових поясненнях.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 22.04.2025 клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Невмержицького В.І. про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовський Валентин Сергійович, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права власності задоволено. Витребувано у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича належним чином завірену копію спадкової справи, заведену після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_3 .
26.05.2025 на адресу суду від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В.С. надійшла належним чином засвідчена копія спадкової справи, заведена нотаріусом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому, просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечив.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 04.06.2025 витребувано у Оболонського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про реєстрацію шлюбу відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також інформацію щодо розірвання шлюбу за наявності; повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про реєстрацію шлюбу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також інформацію щодо розірвання шлюбу за наявності.
24.07.2025 від Оболонського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на виконання вимог ухвали суду надійшла запитувана інформація.
Протокольною ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 29.07.2025 частково задоволено клопотання про допит свідків, підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялися. При цьому, 17.11.2025 до суду від представника позивача надійшла промова у судових дебатах, в якій просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача Київської міської ради у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся. При цьому, від представника відповідача надійшли письмові пояснення, у яких серед іншого просить розглядати справу за відсутності представника Київської міської ради.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовський Валентин Сергійович у судове засідання не з'явився, при цьому, в матеріалах справи міститься заява, в якій, серед іншого, просив здійснювати розгляд справи без його участі, не заперечив проти задоволення позовних вимог.
Допитаний в судовому засіданні від 13.10.2025 в якості свідка ОСОБА_3 суду показав, що є сином позивача. Зазначив, що покійний ОСОБА_2 - його вітчим, який проживав разом з його матір'ю з 2007 року за адресою: АДРЕСА_4 . Після вступу свідка до лав ЗСУ, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 переїхали жити до його будинку, де проживали по день смерті ОСОБА_2 . Зазначив, що ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 проживали разом, як одна сім'я, вели спільне господарство, мали спільний бюджет. Свідок сприймав ОСОБА_2 як чоловіка своєї матері.
Допитаний в судовому засіданні від 13.10.2025 в якості свідка ОСОБА_4 суду показав, що був другом ОСОБА_2 , також знайомий з позивачем. Зазначив, що покійний ОСОБА_2 більше 15 років, приблизно з 2008 року, постійно проживав з позивачем за адресою: АДРЕСА_2 , вони разом вели побут, робили ремонт у квартирі, купували меблі, побутову техніку, продукти. Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , була непридатною для життя та повністю заставлена речами. Дітей у ОСОБА_2 не було, в зареєстрованому шлюбі не перебував. Свідок був присутній на похованні, також були присутні позивачка ОСОБА_1 , її син разом з дружиною та її племінник разом з дружиною.
Допитана в судовому засіданні від 13.10.2025 в якості свідка ОСОБА_5 суду показала, що є дружиною рідного племінника позивача, ОСОБА_2 - цивільний чоловік позивача, знайома з ними з 2008 року. З 27 грудня 2008 року проживали з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до 2022 року за адресою: АДРЕСА_2 . Відносини між ними були сімейні, вели спільне господарство, мали власний бюджет. Інколи ОСОБА_2 міг не проживати вдома по пару днів. Перед смертю позивач посварилася з ОСОБА_2 , але проживали разом по день його смерті. Свідок разом з чоловіком допомагали з похоронами ОСОБА_2 , встановленням пам'ятника.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що приблизно ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 22.05.2024 та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00052509666 від 19.07.2025 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з Витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва, за період з 01.01.2024 по 12.09.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , був зареєстрований лише ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
12.09.2024 ОСОБА_1 подала до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В.С. заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , на підставі якої було заведено спадкову справу №37/2024.
05.12.2024 ОСОБА_1 подала до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В.С. заяву про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом на вказане вище нерухоме майно, оскільки проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
З матеріалів спадкової справи №37/2024, яка заведена після смерті ОСОБА_2 , убачається, що інші особи, крім ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини не зверталися.
Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В.С. від 05.12.2024, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , на її ім'я на спадкове майно після померлого приблизно 11 травня 2024 року ОСОБА_2 , останнє місце проживання якого було: АДРЕСА_1 , у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених документів на підтвердження родинних та інших відносин спадкоємця зі спадкодавцем, необхідних для оформлення права на спадщину, або документів, що встановлюють факт, що спадкоємець є особою, що проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до положень частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із частиною першою статтті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі статтями 1216 та 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (стаття 1262 ЦК України).
У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця (стаття 1263 ЦК України).
У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (стаття 1264 ЦК України).
Відповідно до частин першої, третьої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
У постанові від 14 вересня 2022 року у справі №461/4020/19 Верховний Суд виходив з того, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати частину другу статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
В силу ч. ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.99 за N 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну "член сім'ї") визначено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України у листі "Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 01.01.2012, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов'язком суду при їх оцінці. Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.
Згідно із частинами 1, 2 статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (статті 3, 74 СК України).
Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю.
Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц).
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю. Таким чином, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю. Критеріями, за якими майну може бути надано статус спільної сумісної власності, є: 1) час набуття такого майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); 3) мета придбання майна, відповідно до якої йому може бути надано правовий статус спільної власності подружжя. З урахуванням зазначеного, вирішуючи спір про поділ майна, необхідно установити як обсяг спільного нажитого майна, так і з'ясувати час та джерела його придбання, а вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки.
Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 686/15993/21, від 09 листопада 2022 року у справі № 753/10315/19, від 16 листопада 2022 року у справі № 199/3941/20.
Встановлюючи факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу у даному випадку суд враховує у сукупності всі ознаки, що притаманні визначенню сім'ї.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти. А також взаємність прав та обов'язків, що передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків.
Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підтвердження факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу позивач надала: квитанції про оплату комунальних послуг, довідку про поховання померлого громадянина на кладовищі м. Києва №10.23450 від 17.06.2024, договір-замовлення №10.23450 на організацію та проведення поховання від 17.06.2024, довідку про одержання праху №7.229041
ОСОБА_6 проживання позивача однією сім'єю з ОСОБА_2 з 2007 року по день його смерті підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Оцінюючи покази свідків, суд вважає їх достовірними і такими, що не викликають сумніву в їх правдивості, їх покази не суперечать іншим матеріалам справи. Тому і підстав для сумніву у правдивості доводів позивача про спільне проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 у суду немає.
Оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що факт, про встановлення якого просить позивач, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з березня 2007 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , має для позивача юридичне значення і потрібне для реалізації спадкових прав, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Разом з цим, решта вимог позову позивача про визнання за позивачем у порядку спадкування права власності на майно задоволенню не підлягає, оскільки згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
Позивачем не було доведено, що у нього існує спір або будь-які перешкоди для отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 у нотаріальному порядку за умови встановлення факту спільного проживання однією сім'єю. При цьому, суд не повинен підміняти функції органів нотаріату.
Тому, суд зазначає, що позивач не позбавлений права оформлення спадщини у встановленому законом порядку, під час якого нотаріус має перевірити наявність правомірних підстав для видачі свідоцтва про право на спадкове майно.
З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню частково.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись статтями 2-5, 12-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовський Валентин Сергійович, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права власності - задовольнити частково.
Встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з березня 2007 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Урешті заявлених позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, 36) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 27.11.2025.
Відомості про сторін:
1. Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 );
2. Відповідач: Територіальна громада м. Києва в особі Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, 36);
3.Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовський Валентин Сергійович (РНОКПП НОМЕР_3 , місце знаходження: м. Київ, вул.Мала Житомирська, 10, к. 35).
Суддя М. М. Ткач