Справа № 369/22175/25
Провадження № 1-кс/369/3320/25
25.11.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111400000199 від 22.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним клопотанням звернувся прокурор, в якому просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби в межах строку досудового розслідування строком на два місяці, тобто до 24.01.2026, поклавши на нього наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 22.00 год. по 06.00 год. наступної доби без дозволу слідчого, прокурора, або суду за винятком випадків, що необхідні для перебування в укритті під час повітряних тривог.
3) прибувати до слідчого, прокурора, або суду за кожною вимогою повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;
4) утримуватися від спілкування з свідками та експертами по даному кримінальному провадженню;
5) здати на зберігання прокурору свій паспорт (паспорти) для виїзду за межі території України, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В обґрунтування вимог клопотання прокурор посилався на те, що у провадженні слідчого відділення ВП №2 Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження №12025111400000199, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 листопада 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у відповідності до п. 1 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576 зі змінами (надалі - Положення), дозвільна система - це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.
Згідно з п. 2 Положення до предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належать: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї, холодна зброя, (арбалети, мисливські ножі тощо), пневматична зброя калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, вибухові матеріали і речовини, сильнодіючі отруйні речовини I - II класу безпечності, збудники інфекційних захворювань I - II групи патогенності і токсини, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї, організації, що займаються збутом сильнодіючих отруйних речовин, і лабораторії, що проводять аналізи цих засобів і речовин, працюють із збудниками інфекційних захворювань I - II групи патогенності і токсинами).
Відповідно до п. 3 Положення міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади, підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, а також громадяни мають право у встановленому порядку використовувати, зберігати, перевозити предмети, матеріали і речовини, відкривати підприємства, майстерні та лабораторії, на які поширюється дозвільна система.
Згідно з п. 6 Положення міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади, підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, а також громадяни, яким у встановленому порядку надано право виготовляти, придбавати, зберігати, перевозити і використовувати предмети, матеріали і речовини, відкривати підприємства, майстерні та лабораторії, на які поширюється дозвільна система, повинні забезпечити їх належну охорону і правильне використання у господарській діяльності.
Відповідно до п. 8.1. Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622 дозвільна система, що здійснюється органами поліції, поширюється на бойову нарізну військових зразків зброю або виготовлену за спеціальним замовленням, охолощену, нейтралізовану, несучасну, спортивну, мисливську вогнепальну зброю, бойові припаси до зброї, основні частини зброї, пневматичну, холодну зброю, пристрої та патрони до них, що належать підприємствам, установам, організаціям, суб'єктам господарювання та громадянам.
Однак, всупереч вимогам вищенаведених нормативно-правових актів ОСОБА_4 вчинив злочини проти порядку громадської безпеки за таких обставин.
Так, 22.11.2025 до чергової частини ВП №2 Фастівського РУП ГУНП у Київській області надійшло повідомлення від громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про нібито вчинення щодо нього домашнього насильства з боку колишньої дружини - ОСОБА_6 за місцем їх проживання.
Після прибуття слідчо-оперативної групи на місце події, гр. ОСОБА_6 , працівниками поліції повідомила про те, що ОСОБА_4 може зберігати у житловому будинку та у гаражному приміщенні, розташованому на прилеглій території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , предмети, подібні до зброї та боєприпасів.
З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, 22.11.2025 працівниками поліції було проведено невідкладний обшук, під час якого в гаражному приміщенні, що знаходиться на прилеглій території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено предмети, зовні схожі на бойові припаси та вибухові пристрої, а саме: один предмет зовні схожий на ПТРК « NLAW» іноземного виробництва з маркуванням « Guided NLAW HE Anei-Tank K170A2 65601-02SBD 09/14 00036 1427-99-309-1220 15116 SAAB BOFORS DYNAMICS AB 1226700»; один предмет ззовні схожий на противотанковий гранатометний постріл іноземного виробництва R6W-90 з маркуванням RGW90 HEAT/HESHA 3 DND 24H0002; один предмет ззовні схожий на димову гранату іноземного виробництва L132A2 з маркуванням на корпусі G RENA DE HANDKES SC REE NINF L 132 A2 PWD D-1-22294; два предмети ззовні схожих на ручні уламкові гранати іноземного виробницва «М-67» з маркуванням індентичними на важилі: Fuze M 213 COP19M 036-003 на корпусі «GRENADE, HAND FRАG DELAY M67 COMP B DAZ20c022-004.
Відповідно до довідки про категорію вибухонебезпечності, вилучені предмети належать до ІІ категорії вибухонебезпечних матеріалів, тобто є небезпечними.
22 листопада 2025 року, відомості за даним фактом СВ ВП № 2 Фастівського РУП ГУНП в Київській області внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111400000199, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
23 листопада 2025 року слідчим за погодженням з прокурором ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме у в придбанні, та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Підозрюваним у даному кримінальному провадженні є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Києва, українець, громадянин України, з вищою освітою, не одружений, працюючий директором ФОП « ОСОБА_4 », зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий (зі слів).
Причетність підозрюваного ОСОБА_4 , до вчинення даного злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням на спец. лінію «102» про вчинення кримінального правопорушення (злочину), протоколом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , протоколом затримання ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні злочину, постановою про визнання речовими доказами та приєднання їх до кримінального провадження; протоколами допитів свідків, довідкою від 22.11.2025 про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів та іншими доказами у своїй сукупності.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення (злочину), тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Діючий процесуальний Закон не передбачає обов'язку органу досудового розслідування обґрунтовувати підозру особи у вчиненні кримінального правопорушення висновком судової експертизи, оскільки на цій стадії досудового розслідування відсутня тверда переконаність у вчиненні особою кримінального правопорушення, однак, є докази, які вказують на імовірність вчинення особою кримінального правопорушення.
Таким чином, про обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_4 та його причетність до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення свідчать вищезазначені долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, яких на даній стадії достатньо для висновку про обґрунтованість підозри, яка, по суті, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо вчинила злочин.
В даному випадку ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк на строк від трьох до семи років.
Відтак, запобіжний захід у виді домашнього арешту може бути застосований до підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 є забезпечення виконання ним покладених процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; вчинити інші кримінальні правопорушення.
Прошу суд врахувати, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що підозрюваний має реальну можливість їх здійснити у майбутньому.
Реальним є ризик того, що підозрюваний може переховуватиметься від органу досудового розслідування та суду з огляду на те, що у разі визнання його винним у вчиненні даного злочину, останньому загрожує покарання, максимальна санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України суд зобов'язаний оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.
Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик залишення підозрюваним місця проживання з метою переховуватися від органів розслідування та суду в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності. При цьому підозрюваний не має достатніх міцних соціальних зв'язків, не одружений, не має на утриманні дітей.
Вік та стан здоров'я підозрюваного дозволяє йому вільно залишити своє місце мешкання з метою уникнення кримінальної відповідальності, що обґрунтовано вказує на ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, підозрюваний ОСОБА_4 усвідомлюючи неминучість караності своїх злочинних дій та тяжкість покарання, яке йому загрожує може почати ухилятися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.
На інтенсивність можливого переховування підозрюваного від слідства та суду впливає також відсутність контролю за частиною державного кордону в окремих областях України у зв'язку із бойовими діями.
Крім того, прошу суд відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 178 КПК України врахувати ризик летальності, що його створює підозрюваний у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї. Зокрема, прошу суд врахувати, що ОСОБА_4 підозрюється у тому, що незаконно зберігав два боєприпаси - ручні уламкові гранати «М-67», які відноситься до протипіхотної осколкової ударно-дистанційної гранати, яка призначена для ураження живої сили в бою, а тому зберігання такого роду боєприпасів, особою, яка немає навичок у користуванні вказаним видом боєприпасу несе у собі підвищену суспільну небезпечність для підозрюваного та суспільства.
Підозрюваний не розкрив джерело придбання бойових гранат, зазначена обставина вказує на те, що підозрюваний може мати і надалі доступ до бойових припасів, а отже існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може продовжити свою протиправну поведінку, тобто вчинити інші кримінальні правопорушення у сфері незаконного обігу зброї.
Вказані обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним у клопотанні ризикам, у зв'язку із їх недієвістю, а тому до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Зокрема, запобіжний захід у виді особистого зобов'язання буде недієвим у зв'язку із явною невідповідністю тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , оскільки останній підозрюється у вчиненні умисного злочину, пов'язаного проти громадської безпеки, а саме носіння бойових припасів і вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу несе підвищену суспільну небезпеку. Ручні осколкові гранати «М-67», призначені для ураження живої сили противника, має велику площу ураження і у випадку підриву могла б спричинити значні пошкодження або тілесні ушкодження оточуючим. Запобіжний захід у виді поруки не може бути застосований, оскільки на даний час відсутні відомості про осіб, які готові виступити поручителями та які б заслуговували на необхідний ступінь довіри.
Запобіжний захід у виді застави не може бути застосований, оскільки у органа досудового слідства на даний час відсутні відомості щодо можливості внесення застави підозрюваним або заставодавцем у тій сумі, яка була б здатна убезпечити вищевказані ризики.
За таких обставин орган досудового розслідування приходить до висновку що застосування більш м'яких запобіжних заходів передбачених КПК України, аніж домашній арешт не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 разом з тим буде таким, що у повній мірі відповідає особі підозрюваного, характеру вчиненого злочину та його ставленню до нього
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив суд його задовольнити. Стверджував про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та наявність ризиків, які продовжують існувати та не зменшились, строк досудового розслідування не завершився.
Підозрюваний та захисник в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання та стійкі соціальні зв'язки.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити клопотання з таких підстав.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Судом встановлено, що до клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного були долучені докази, які з достатньою достовірністю можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України, а отже про обґрунтованість підозри.
Суд вважає обґрунтованим посилання прокурора на наявність ризику, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема те, що підозрюваний може переховатись від органу досудового розслідування та/або суду.
Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що він може переховуватися з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, в якому підозрюється, у разі, якщо суд дійде висновку про винуватість останнього у вчиненні тяжкого злочину, за який законом, передбачено покарання, у виді позбавлення волі на строк до 7 років, тому наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними, ніж кримінальне переслідування.
Своєю чергою судом встановлено наявність стійких соціальних зв'язків у підозрюваного, які б змогли запобігти ризику переховування від досудового розслідування та суду, у разі обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби.
Водночас ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає необґрунтованим, зважаючи на те, що підозрюваний раніше не притягався до кримінальної відповідальності, а отже судом не встановлена наявність у підозрюваного стійкої схильності до вчинення кримінальних правопорушень, та, враховуючи те, що в клопотанні зазначено, що предмети, які ззовні схожі на бойові припаси та вибухові пристрої, що були виявлені у підозрюваного, були вилучені в нього працівниками поліції під час обшуку.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування з покладанням на нього певних обов'язків, серед яких перебувати за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22:00 год до 06:00 год за винятком випадків необхідності надання підозрюваному невідкладної медичної допомоги та слідування в укриття цивільного захисту населення під час повітряних тривог.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 193, 194, 196, 309 КПК України,
Клопотання прокурора Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111400000199 від 22.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за викликом у визначений час та місце залежно від стадії кримінального провадження;
перебувати за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22:00 год до 06:00 год за винятком випадків необхідності надання підозрюваному невідкладної медичної допомоги та слідування в укриття цивільного захисту населення під час повітряних тривог;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд залежно від стадії кримінального провадження про зміну місця свого проживання;
утриматись від спілкування зі свідками та експертами у цьому кримінальному провадженні;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали не може перевищувати двох місяців та діє в межах строку досудового розслідування до 23 січня 2026 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Фастівський РУП ГУНП в Київській області.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали складений 28 листопада 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1