12 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/7945/24 пров. № А/857/29360/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року, що ухвалив суддя Шепелюк В.Л. у м. Луцьку, у справі № 140/7945/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю служба безпеки “Кольчуга» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 квітня 2024 року № 0087420408 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати єдиного податку за 2023 рік в сумі 41422,84 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 4142,28 грн.
14 жовтня 2024 року Волинський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким позов задовольнив в повному обсязі.
Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 16 квітня 2024 року № 0087420408.
Стягнув на користь Товариства з обмеженою відповідальністю служба безпеки “Кольчуга» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 2422,40 грн.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив порядок проведення перевірки, що нівелює результати перевірки та свідчить про протиправність прийнятого податкового рішення.
Оскаржене податкове повідомлення-рішення прийнято без дотримання вимог пункту 86.7 та 86.8 статті 86 ПК України, оскільки позивач був позбавлений можливості подати заперечення проти висновків акту перевірки, що є передумовою прийняття спірного рішення, у зв'язку з чим є таким, що прийнято з порушенням закону, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Відповідач апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд п ершої інстанціїнеповно дослідив обставини справи, порушив норми матеріального і процесуального права та не врахував те, що у період з 01 липня 2020 року по 31 березня 2022 року та з 01 серпня 2023 року по 31 грудня 2023 року позивач перебував на третій групі спрощеної системи оподаткування за ставкою 5 відсотків доходу, а з 01 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року - на третій групі спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу.
У 2023 році Товариство з обмеженою відповідальністю служба безпеки “Кольчуга» застосовувало систему оподаткування з особливостями оподаткування та граничний обсяг доходу за 5 місяців 2023 року (з 01 серпня 2023 року по 31 грудня 2023 року), встановлений пунктом 291.4 статті 291 ПК України, з врахуванням підпункту 9-1.4.3. пункту 9-1.4. підрозділу 9-1 Розділу XX Перехідних положень ПК України, - 3257875 гривень.
За даними ІКС “Податковий блок», згідно з поданою ТзОВ СБ “Кольчуга» звітною податковою декларацією платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) за 2023 рік (реєстраційний № 9378210116 від 26 січня 2024 року), задекларована сума доходу за час перебування товариства у 2023 році на єдиному податку за ставкою 5 відсотків (серпень - грудень 2023 року) складає 4086331,93 гривень.
На підставі наведеного, в порушення абзацу 1 пункту 293.5 статті 293, пункту 295.7 статті 295, абзацу 2 пункту 296.5.4 статті 296 ПК України, ТзОВ СБ “Кольчуга» занизило ставку єдиного податку до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 3 пункту 291.4 статті 291 ПК України з урахуванням вимог підпункту 9-1 підрозділу 8 Розділу XX ПК України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з єдиного податку за декларацією платника єдиного податку третьої групи за 2023 рік на суму 41422,84 грн.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що позивач ТзОВ СБ “Кольчуга» (код ЄДРПОУ 42268473; місцезнаходження: 43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Дубнівська, будинок 22) перебуває на обліку у ГУ ДПС у Волинській області, з 01 липня 2020 року зареєстроване платником єдиного податку (3 група). Основний вид діяльності позивача: діяльність приватних охоронних служб.
У періоди з 01 серпня 2023 року по 31 грудня 2023 року товариство перебувало на третій групі спрощеної системи оподаткування за ставкою 5 відсотків доходу, а з 01 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року перебувало на третій групі спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу.
Граничний обсяг доходу за 5 місяців 2023 року (з 01 серпня 2023 року по 31 грудня 2023 року), встановлений пунктом 291.4 статті 291 ПК України з врахуванням підпункту 9-1.4.3. пункту 9-1.4. підрозділу 9-1 Розділу XX Перехідних положень ПК України, становить 3257875 гривень.
ГУ ДПС у Волинській області проведело камеральну перевірку платника єдиного податку ТзОВ СБ “Кольчуга», за результатами якої склало акт від 08 березня 2024 року № 5112/03-20-04-08/42268473. Відповідно до висновків камеральної перевірки, відповідач встановив, що за даними ІКС “Податковий блок», згідно з поданою ТзОВ СБ “Кольчуга» звітною податковою декларацією платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи), за 2023 рік позивач задекларував дохід, за час перебування товариства у 2023 році на єдиному податку за ставкою 5 відсотків (серпень - грудень 2023 року), в сумі 4086331,93 гривень.
Відповідач прийшов до висновку, що позивач, в порушення абзацу 1 підпункту 293.5 статті 293, пункту 295.7 статті 295, абзацу 2 пункту 296.5.4 статті 296 ПК України, занизив ставку єдиного податку до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 3 пункту 291.4 статті 291 ПК України, з урахуванням вимог підпункту 9-1 підрозділу 8 Розділу XX ПК України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з єдиного податку по декларації платника єдиного третьої групи за 2023 рік на суму 41 422,84 грн.
На підставі акта камеральної перевірки ГУ ДПС у Волинській області винесено податкове повідомлення - рішення від 16 квітня 2024 року № 0087420408, про збільшення суми податкового (грошового) зобов'язання з єдиного податку третьої групи (юридичні особи) на 41422,84 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 4142,28 гривні.
Суд першої інстанції встановив, що за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року загальний обсяг доходу товариства становив 7 095 393,89 грн, що є меншим за 7 818 900 грн (1167 розмірів мінімальної заробітної плати, яка в 2023 році становила 6700 грн.).
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пунктом 291.3 статті 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до пункту 291.4 статті 291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку.
Згідно з підпунктом 3 пункту 291.4 статі 291 ПК України до третьої групи платників єдиного податку належать, зокрема: фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Щодо дотримання порядку проведення перевірки контролюючим органом апеляційний суд зазначає наступне.
Абзацом першим п. 41.1 ст. 41 ПК України передбачено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Положеннями підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
За приписами статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки визначений статтею 86 цього Кодексу.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу. Камеральні перевірки з питань, визначених статтею 39-3 цього Кодексу, проводяться з урахуванням вимог статті 39-3 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
У п. 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому п.п. 78.1.5 п. 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу.
Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 42цього Кодексу (підпункт 86.7.1. пункту 86.7 статті 86 ПК України).
Відповідно до п.п. 86.7.2. п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень контролюючий орган зобов'язаний повідомити платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду матеріалів перевірки, у тому числі в режимі відеоконференції. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Інформація (повідомлення) про розгляд контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, матеріалів перевірки в режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в електронний кабінет.
Аналізуючи норми чинного законодавства, апеляційний суд встановив, що чинним законодавством передбачено право платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки), подати заперечення на акт.
Пунктом 86.8 ст. 86 ПК України, передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
Апеляційний суд встановив, що відповідач при направленні позивачу копії акта камеральної перевірки від 08 березня 2024 року № 5112/03-20-04-08-42268473 вказав адресата ТзОВ “Кольчуга», що не відповідає найменуванню позивача (ТзОВ Служба безпеки “Кольчуга»), зазначеному у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що призвело до повернення поштової кореспонденції (юридичну особу ТОВ «Кольчуга» за адресою: 43010, вулиця Дубнівська, 22, місто Луцьк не зареєстровано).
У зв'язку з тим, що відповідач невірно вказав назву позивача, зазначивши юридичну особу, яка за вказаною адресою відсутня, позивач був позбавлений можливості отримати акт перевірки від 08 березня 2024 року № 5112/03-20-04-08-42268473, надати заперечення, додаткові документи чи пояснення, щодо обставин викладених у акті.
На підставі встановлених вище обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що порушення відповідачем вимог щодо належного повідомлення платника податків про результати камеральної перевірки є істотним та таким, що вплинуло на можливість позивача реалізувати свої процесуальні права.
Ненадання позивачу для ознайомлення акта камеральної перевірки унеможливило подання позивачем заперечень та доказів, що мають значення для правильного та всебічного формування висновків такої перевірки, а тому дії відповідача суперечать принципам добросовісності та пропорційності, що закріплені у податковому законодавстві України.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що порушення процедури повідомлення позивача про результати камеральної перевірки є підставою для визнання результатів такої перевірки та прийнятого за результатами проведення відповідної перевірки податкового повідомлення - рішення протиправними.
Таким чином, на переконання апеляційного суду податкове повідомлення-рішення від 16 квітня 2024 року № 0087420408 є протиправним, що є підставою для його скасування.
Ця обставина є самостійною та достатньою підставою для скасування спірного податкового повідомлення - рішення.
При цьому, апеляційний суд не оцінює інші доводи сторін, оскільки такі не впливають на висновок суду про протиправність оскарженого податкового повідомлення-рішення, внаслідок порушення порядку проведення перевірки.
Зважаючи на встановлені обставини, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи із наведених вище мотивів.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.
Оскільки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, то розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року в справі № 140/7945/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель