12 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/9415/24 пров. № А/857/10788/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Носа С.П.,
суддів Кухтея Р.В., Шевчук С.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі №300/9415/24 за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-
суддя у І інстанції Микитюк Р.В.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ,
дата складення повного тексту рішення не зазначено,
У грудні 2024 року Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) звернулося у Івано-Франківський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 363 185,28 грн.
Позивач свої вимоги обґрунтовує наявністю у відповідача заборгованості перед бюджетом, а саме: по сплаті податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п на суму 8570,48 грн, згідно: податкового повідомлення - рішення від 06.03.2024 №006141/2408 на суму 8570,48 грн, що винесене на підставі акта №2150/09-19-24-08/2714924068 від 31.01.2024, податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 185 798,62 грн, згідно податкового повідомлення - рішення від 06.03.2024 №006152/2408 на суму 149 066,71 грн, що винесене на підставі акта №2150/09-19-24-08/2714924068 від 31.01.2024, пеня в розмірі 36 731,91 грн, яка нарахована на підставі статті 129 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення корона вірусної хвороби (COVID - 19) та підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків, військовий збір на суму 1424,35 грн, згідно податкового повідомлення - рішення від 06.03.2024 №006144/2408 на суму 1424,35 грн, що винесене на підставі акта №2150/09-19-24-08/2714924068 від 31.01.2024, військовий збір на суму 15 358,66 грн, згідно податкового повідомлення - рішення від 06.03.2024 №006153/2408 на суму 12 422,22 грн, що винесене на підставі акта №2150/09-19-24-08/2714924068 від 31.01.2024, у зв'язку з частковою сплатою сума до стягнення складає 12 416,81 грн, пеня в розмірі 2 941,85 грн, яка нарахована на підставі статті 129 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення корона вірусної хвороби (COVID - 19) та підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків, акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 8370,35 грн, згідно податкового повідомлення-рішення від 06.03.2024 №006151/24 на суму 6216,25 грн, що винесене на підставі акта №2150/09-19-24-08/2714924068 від 31.01.2024, у зв'язку з частковою сплатою сума до стягнення складає 6215,33 грн, пеня в розмірі 2155,02 грн, яка нарахована на підставі статті 129 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення корона вірусної хвороби (COVID - 19) та підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків, штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на суму 106 125,30 грн, згідно податкового повідомлення - рішення від 06.08.2018 №0000834001 на суму 1,00 грн, що винесене на підставі акта №21/09-19-40-01/2714924068 від 31.07.2018, податкового повідомлення-рішення від 06.03.2024 №006148/2408 на суму 106 124,30 грн, що винесене на підставі акта №2150/09-19-24-08/2714924068 від 31.01.2024, адмін. штрафи та штрафні санкції на суму 1 700,00 грн, згідно податкового повідомлення-рішення від 06.03.2024 №006145/2408 на суму 1 020,00 грн, що винесене на підставі акта №2150/09-19-24-08/2714924068 від 31.01.2024, податкового повідомлення-рішення від 06.03.2024 №006146/24 на суму 680,00 грн, що винесене на підставі акта №2150/09-19-24-08/2714924068 від 31.01.2024, адмін. штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну на суму 35 837,52 грн, згідно рішення про застосування фінансових санкцій від 06.08.2018 № 0000824001 на суму 17 000,00 грн, що винесене на підставі акта №21/09-19-40-01/2714924068 від 31.07.2018. В зв'язку з частковою сплатою сума до стягнення складає 13 300,00 грн, податкового повідомлення-рішення від 06.03.2024 №006147/2408 на суму 22 537,52 грн, що винесене на підставі акта №2150/09-19-24-08/2714924068 від 31.01.2024.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року позов задоволено повністю.
Стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 в дохід бюджету податковий борг в сумі 363 185,28 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та таким, що прийнято без дослідження всіх обставин у справі, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Обгрунтовуючи свою апеляційну скаргу відповідач зазначив, що в матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, на яких не міститься відмітки про невручення та причин невручення. Судом першої інстанції враховані додані позивачем копії конвертів з довідкою про причини повернення, проте з таких неможливо встановити (ідентифікувати) дату надсилання конверта, як і його вміст (відсутній опис вкладення). За номером ідентифікатора, що значиться на конверті, відсутні дані у системі, оскільки інформація зберігається лише протягом шести місяців з моменту надсилання відповідного рекомендованого листа. Вважає, таку вимогу неузгодженою.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
На підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що станом на 25.11.2024 сума податкового боргу відповідача, яка підлягає стягненню становить 363 185,28, а саме: по сплаті податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п на суму 8570,48 грн, згідно: податкового повідомлення - рішення від 06.03.2024 №006141/2408 на суму 8570,48 грн, що винесене на підставі акта №2150/09-19-24-08/2714924068 від 31.01.2024, податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 185 798,62 грн, згідно податкового повідомлення - рішення від 06.03.2024 №006152/2408 на суму 149 066,71 грн, що винесене на підставі акта №2150/09-19-24-08/2714924068 від 31.01.2024, пеня в розмірі 36 731,91 грн, яка нарахована на підставі статті 129 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення корона вірусної хвороби (COVID - 19) та підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків, військовий збір на суму 1424,35 грн, згідно податкового повідомлення - рішення від 06.03.2024 №006144/2408 на суму 1424,35 грн, що винесене на підставі акта №2150/09-19-24-08/2714924068 від 31.01.2024, військовий збір на суму 15 358,66 грн, згідно податкового повідомлення - рішення від 06.03.2024 №006153/2408 на суму 12 422,22 грн, що винесене на підставі акта №2150/09-19-24-08/2714924068 від 31.01.2024, у зв'язку з частковою сплатою сума до стягнення складає 12 416,81 грн, пеня в розмірі 2 941,85 грн, яка нарахована на підставі статті 129 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення корона вірусної хвороби (COVID - 19) та підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків, акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 8370,35 грн, згідно податкового повідомлення-рішення від 06.03.2024 №006151/24 на суму 6 216,25 грн, що винесене на підставі акта №2150/09-19-24-08/2714924068 від 31.01.2024, у зв'язку з частковою сплатою сума до стягнення складає 6 215,33 грн, пеня в розмірі 2 155,02 грн, яка нарахована на підставі статті 129 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення корона вірусної хвороби (COVID - 19) та підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків, штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на суму 106 125,30 грн, згідно податкового повідомлення - рішення від 06.08.2018 №0000834001 на суму 1,00 грн, що винесене на підставі акта №21/09-19-40-01/2714924068 від 31.07.2018, податкового повідомлення-рішення від 06.03.2024 №006148/2408 на суму 106 124,30 грн, що винесене на підставі акта №2150/09-19-24-08/2714924068 від 31.01.2024, адмін. штрафи та штрафні санкції на суму 1 700,00 грн, згідно податкового повідомлення-рішення від 06.03.2024 №006145/2408 на суму 1 020,00 грн, що винесене на підставі акта №2150/09-19-24-08/2714924068 від 31.01.2024, податкового повідомлення-рішення від 06.03.2024 №006146/24 на суму 680,00 грн, що винесене на підставі акта №2150/09-19-24-08/2714924068 від 31.01.2024, адмін. штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну на суму 35 837,52 грн, згідно рішення про застосування фінансових санкцій від 06.08.2018 № 0000824001 на суму 17 000,00 грн, що винесене на підставі акта №21/09-19-40-01/2714924068 від 31.07.2018. В зв'язку з частковою сплатою сума до стягнення складає 13 300,00 грн, податкового повідомлення-рішення від 06.03.2024 №006147/2408 на суму 22 537,52 грн, що винесене на підставі акта №2150/09-19-24-08/2714924068 від 31.01.2024 (а.с. 8-114).
Вищезазначені податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій не були оскарженні в адміністративному чи судовому порядку протягом передбачених законом строків, а отже набули статусу узгоджених.
Посилаючись на несплату відповідачем узгоджених податкових зобов'язань у строки, визначені Податковим кодексом України, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
За приписами підпункту 14.1.153. пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
У пункті 31.1. статті 31 ПК України закріплено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Статтею 36 ПК України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Як визначено пунктом 54.5 статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
За правилами пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
За змістом пункту 59.5. статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України (в редакції до 23 травня 2020 року) податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
В подальшому, пункт 58.3. статті 53 ПК України змінено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-IX (набрав чинності з 23 травня 2020 року), а саме викладено в такій редакції: «Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу».
Так, пунктом 42.2 статті 42 ПК України в новій редакції передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Відповідно до пункту 45.1 статті 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов'язана визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більш однієї адреси.
Пунктом 70.1. статті 70 ПК України закріплено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).
За приписами підпункту 70.2.4. пункту 70.2. статті 70 ПК України до облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься інформація про місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство.
За визначенням, наведеним у пункті 70.7. статті 70 ПК України, фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пунктів 3, 5 Розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за №124/28254 податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків-фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження такої фізичної особи з повідомленням про вручення.
Якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.
Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновків, що ПК України встановлено обов'язок фізичної особи - платника податків у разі зміни даних, які вносяться до облікової картки, подавати контролюючим органам відомості про зміну даних протягом місяця з дня виникнення таких змін. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Обов'язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про прийняття відповідного рішення кореспондує обов'язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень.
При цьому, колегія суддів зазначає, що контролюючий орган не наділений повноваженнями на власний розсуд змінювати дані Державного реєстру та облікової картки платника та/або розшукувати місцезнаходження платника податку, а тому контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов'язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 28 лютого 2023 року (справа № 160/27532/21), від 15 лютого 2023 року (справа № 420/26492/21) та від 04 травня 2023 року (справа № 640/21598/18).
З матеріалів справи з'ясовано, що згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про реєстраційні дані фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 з 14.05.1999 проживала в АДРЕСА_1 ; з 26.05.2024 проживає в АДРЕСА_2 .
При цьому фактичне місцезнаходження платника податку відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: АДРЕСА_3 .
Позивачем до справи долучено копії податкових повідомлень-рішень на підставі яких виник спірний податковий борг, з копією поштового конверту з рекомендованим повідомленням про вручення, направленого ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_4 . Однак, згідно довідки Укрпошти, поштове відправлення повернуто позивачу у зв'язку із закінченням терміну зберігання 22.03.2024 (а.с.86-89). Пізніше податковим органом також вказані копії податкових повідомлень-рішень надсилались відповідачу вже за адресою АДРЕСА_2 . Однак, згідно довідки Укрпошти, це поштове відправлення також повернуто позивачу у зв'язку із закінченням терміну зберігання 17.11.2024 (а.с.83-85).
Також, як вбачається з матеріалів справи податкова вимога форми "Ф" від 23.0.2016 також направлялась за адресою АДРЕСА_4 та яка, згідно довідки Укрпошти, не вручена адресату та повернута податковому органу у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Отже, вищезазначені податкова вимога та податкові повідомлення-рішення вважаються врученими відповідачу у спосіб, визначений законом.
За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки заявлену до стягнення суму податкового боргу у встановлені законодавством строки до бюджету відповідач не сплатила, то наявні підстави для задоволення позову.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції, яким задоволено позов, законне та обґрунтоване, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування.
Згідно статі 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241, 250, 308, 311, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі №300/9415/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
С. М. Шевчук