про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 120/11016/23
12 грудня 2025 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Сапальова Т.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
відповідно до ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року задоволено заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення .
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ст.ст. 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження посилається на те, що Військова частина НОМЕР_1 з моменту її створення та її підрозділи беруть безпосередню участь в бойових діях та захищають територіальну цілісність України, що об'єктивно перешкоджає можливості своєчасного отримання поштової кореспонденції та її оперативне опрацювання в межах встановлених законодавством для мирного часу строків та штатно працюючих суб'єктів владних повноважень.
Оцінюючи доводи клопотання, колегія суддів враховує наступне.
Згідно з приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно з матеріалами справи оскаржувана ухвала прийнята 15 жовтня 2025 року в порядку письмового провадження.
Апеляційна скарга подана до суду 10 грудня 2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого ст.295 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Щодо доводів заявника, як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження, про те, що військова частина НОМЕР_1 це підрозділ Збройних Сил України, військовослужбовці якою залучаються до виконання бойових (спеціальних) завдань у складі угрупування сил і засобів з метою відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації на всій території України та з моменту введення режиму воєнного стану всі військовослужбовці незалежно від військових звань та посад залучаються до виконання бойових завдань, то колегія суддів вважає їх безпідстаними, з огляду на наступне.
Так, нормами КАС України не встановлено вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку.
При цьому, дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Крім того, зазначаючи про задіяння всіх військовослужбовців до виконання бойових завдань у зв'язку із введення воєнного стану не підтверджено доказами, які б підтверджували відсутність працівників на робочому місці у період, на який припадає подання апеляційної скарги.
Колегія суддів не заперечує, що вказані обставини могли утруднити дотримання строку на апеляційне оскарження, однак вказані доводи не підтверджені достатніми та належними доказами, що всі працівники (весь особовий склад) Військової частини НОМЕР_1 у період подання апеляційної скарги були задіяні до виконання бойових завдань і не могли з об'єктивних причин вчасно подати апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції у цій справі.
Наведений висновок узгоджуються з висновком Верховного Суду, зробленими в постановах від 14.09.2023 року в справі №520/25136/21, від 25.11.2023 року в справі №380/14222/22, та в ухвалі Верховного Суду від 26.06.2024 в справі №480/1120/22.
Колегія суддів також звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20, де наголошувалось на тому, що за практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Верховний Суд у вищевказаній постанові відзначав, що саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Проте, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені апелянтом обставини не можуть бути поважними підставами для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки Військова частина НОМЕР_1 є юридичною особою із певним штатом працівників, зокрема і працівників штабу, які виконують в тому числі і роботу з підготовки і подачі апеляційних скарг та які не входять до складу військовослужбовців, виконуючих бойові завдання, а отже зазначені обставини не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою Військовій частині НОМЕР_1 .
Скаржником до заявленого клопотання не долучено доказів з метою підтвердження вказаних обставин, зокрема, щодо того, що всі працівники (весь особовий склад) Військової частини НОМЕР_1 у період подання апеляційної скарги були задіяні до виконання бойових завдань.
Колегія суддів зауважує, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 22 квітня 2024 року у справі № 440/17243/23.
Наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, оскільки це є лише недоліками в організації представництва інтересів відповідача в судах, що не може бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали відповідачу скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою, не наведено.
Крім того, статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Зважаючи на значний строк пропуску строку на апеляційне оскарження, клопотання про поновлення пропущеного строку вимагає додаткового обґрунтування та підтвердження належними доказами.
Крім того, судом встановлено, що при поданні апеляційної скарги апелянтом не долучено докази сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України, справляється судовий збір.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарг на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір в сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали адміністративного суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом України "Про судовий збір" справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Така правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.05.2018 у справі №915/955/15, у постановах Верховного Суду від 17.02.2020 у справі №320/5719/19, від 24.11.2021 у справі №826/17526/18.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2025 визначений у розмірі 3028 грн.
Отже, за подання апеляційної скарги належить сплатити судовий збір у сумі 3028 грн.
Судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами:
ОДЕРЖУВАЧ: УК у м. Вінниці/отг м. Вінниця/22030101
Код ЄДРПОУ: 37979858
Банк: Казначейство України (ел. адм. подат)
Рахунок: UA728999980313171206081002856
Зазначені недоліки можуть бути усунуті апелянтом, зокрема, шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі, визначеному ст.4 Закону України "Про судовий збір" з підтвердженням зарахування його до спеціального фонду Державного бюджету України.
За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд
1. відмовити в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження.
2. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року залишити без руху.
3. Запропонувати апелянту протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку, а також надати докази сплати судового збору.
4. Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
5. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Сапальова Т.В.