Справа № 560/10036/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
11 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Капустинського М.М. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідачів в якому просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 968250893762 від 27.06.2024 року про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію державного службовця по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 19.06.2024 року на отримання пенсії державного службовця по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII з урахуванням розміру заробітної плати, зазначеної у довідках про складові заробітної плати, здійснити перерахунок і виплати пенсії з урахуванням раніше виплачених коштів.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року позов задоволено, а саме:
- протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 27.06.2024 року № 968250893762 яким ОСОБА_1 відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV, на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити переведення ОСОБА_1 на пенсію державного службовця по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 28.12.1993 року № 3723-XII з 19.06.2024 року, та провести нарахування та виплату пенсії державного службовця по інвалідності в розмірі 60 % суми заробітної плати, із врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № Б-15610-124/6-24 від 13.06.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), № 29-22-0.53-848/2-24 від 26.02.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією), та Б-15610-125/6-24 від 13.06.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, видані Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області, із врахуванням виплачених сум.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 19.04.2017 року позивачу встановлена 2 група інвалідності довічно, що підтверджується копією довідки Хмельницької обласної медико-соціальної експертизної комісії від 19.04.2017 року.
Пенсія по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV призначена позивачу з 19.04.2017 року.
Наказом Управління Західного офісу Держгеокадастру у Хмельницькій області від 24.12.2021 року № 1056-к позивач звільнена з посади начальника відділу в Ізяславському районі.
19.06.2024 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про переведення із пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV, на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
Для обчислення розміру пенсії по інвалідності державного службовця, позивач до заяви додала довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року № 1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", а саме: № 29-22-0.53-848/2-24 від 26.02.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за період з березня 2017 року по грудень 2021 року, № Б-15610-124/6-24 від 13.06.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на червень 2024 року, та № Б-15610-125/6-24 від 13.06.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, видані Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Заява та додані до неї документи прийняті Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 19.06.2024 року та зареєстровані за № 1249, що підтверджується копією розписки-повідомлення.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 27.06.2024 року № 968250893762 позивачу відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII не передбачено призначення пенсії по інвалідності.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пункті 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, за наявності в особи станом на 01.01.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною першою статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Крім того, приписами частини 9 статті 37 Закону №3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (частина 10 статті 37 Закону №3723-XII).
Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв'язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (частина 12 статті 37 Закону №3723-XII).
Як встановлено з матеріалів справи 2 група інвалідності довічно встановлена позивачу під час перебування її на посаді, віднесеній до категорій посад державних службовців, а саме 19.04.2017 року, позивач має достатньо страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV, оскільки така пенсія їй була призначена з 19.04.2017 року, станом на 1 травня 2016 року позивач перебувала на посаді, віднесеній до категорій посад державних службовців та має стаж такої служби не менше 20 років, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці, з посади, віднесеній до категорій посад державних службовців позивач звільнена 24.12.2021 року, заяву про переведення з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" подала 19.06.2024 року, на дату звернення позивача із заявою про переведення на інший вид пенсії стаж державної служби становив більше 20 років, для призначення пенсії державного службовця по інвалідності у позивача відсутня необхідність досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 28 Закону № 1058-IV, оскільки в такому випадку необхідний тільки стаж для призначення пенсії по інвалідності.
З урахуванням встановлених обставин колегія суддів дійшла висновку, що позивачка має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі статтею 37 Закону №3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивачки з пенсії по інвалідності, призначеної по Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону №3723-XII.
Щодо аргументів ГУ ПФУ у Хмельницькій області про те, що законодавцем визначено правила, які підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01 травня 2016 року, тобто, на думку відповідача, підлягають застосуванню у сукупності норми, визначені п. 10, 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положень» Закону № 889-VIII, і норми, передбачені ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-XII, які визначають умови для призначення пенсії державного службовця, а саме: вік (у даному випадку 60 років), стаж державного службовця і страховий стаж.
Колегія суддів зазначає, що у постанові від 13 лютого 2019 року справа № 822/524/18 (Пз/9901/23/18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що такі доводи необґрунтованими, оскільки Закон не пов'язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку. При цьому орган Пенсійного фонду, як суб'єкт владних повноважень, трактує норми Закону на свій розсуд, і віддає перевагу найменш сприятливому для позивачки тлумаченню законодавства України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач має право на пенсію державного службовця по інвалідності на підставі пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.
Щодо вимоги про нарахування у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, колегія суддів зазначає наступне.
Враховуючи, що позивачка отримувала пенсію по інвалідності ІІ групи, призначену за нормами Закону №1058-IV, продовжувала працювати на посаді державної служби, має стаж державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, понад 10 років та має право на пенсію державного службовця на підставі пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, для належного захисту порушених прав позивачки, судом першої інстанції обґрунтовано зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити переведення ОСОБА_1 на пенсію державного службовця по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 28.12.1993 року № 3723-XII з 19.06.2024 року, та провести нарахування та виплату пенсії державного службовця по інвалідності в розмірі 60 % суми заробітної плати, із врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № Б-15610-124/6-24 від 13.06.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), № 29-22-0.53-848/2-24 від 26.02.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією), та Б-15610-125/6-24 від 13.06.2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, видані Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області, із врахуванням виплачених сум.
Наведене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, сформульованими у постанові від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Капустинський М.М. Ватаманюк Р.В.