Справа № 560/968/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
12 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якій просив:
1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо невжиття заходів з повернення надміру сплаченої суми грошових зобов'язань з військового збору в сумі 43 097,11 грн.
2. Зобов'язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області підготувати висновок про повернення з бюджету надміру сплачені грошові зобов'язання з військового збору на загальну суму 43097,11 грн. та подати його на виконання до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
05 вересня 2025 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача, в якому останній вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги, у зв'язку із чим просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
03 грудня 2024 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Нагорною Т.В., зареєстрованого в реєстрі за № 5016, ОСОБА_1 продав квартиру АДРЕСА_1 .
Загальна ціна договору купівлі-продажу вказаної нерухомості становила 1 231 346,00 грн.
Позивач сплатив військовий збір у розмірі 5% від суми продажу майна, а саме 61 567,30 грн.
Згодом, позивач з'ясував, що фактично мав би сплатити військовий збір у розмірі 1,5% від отриманого доходу. У зв'язку з цим ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДПС у Хмельницькій області із заявою про повернення надміру сплаченої суми військового збору в розмірі 43 097,11 грн.
До заяви було додано: копію договору купівлі-продажу від 03.12.2024, копію паспорта громадянина України, копію службового посвідчення № НОМЕР_2 , копію квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № Н363424 від 03.12.2024, а також копію довідки військової частини НОМЕР_1 від 03.12.2024 № 1033.
Листом Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 24.12.2024 позивача повідомлено, що для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту ставка військового збору складає 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування.
Згідно наданих позивачем копій документів ОСОБА_1 є військовослужбовцем, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та відповідно до Закону №4015-ІХ має сплачувати військовий збір 1,5% від отриманого доходу (1 231 346,00 грн х 1,5%) - 18470,19 грн.
Позивачем сплачено надмірну суму військового збору в розмірі 43097,11 грн. (61567,30 грн. - 18470,19 грн.).
Також в листі зазначено, що законопроектом №9319 від 27.11.2024 про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо стимулювання розвитку цифрової економіки, яким передбачено внесення змін до Закону № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» та який знаходиться на підписі Президента України. Враховуючи зазначене, у разі прийняття/неприйняття відповідних змін, запропонованих законопроектом №9319 від 27.11.2024, питання про повернення надмірно сплачених коштів суми військового збору в розмірі 43097,11 грн буде розглянуто додатково.
Листом від 09.01.2025 Головне управління ДПС у Хмельницькій області повідомило позивача, що 01 грудня 2024 року набув чинності Закон № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», яким було підвищено ставку військового збору з 1,5% до 5%.
В листі також зазначено, що підстави для повернення коштів військового збору, сплачених позивачем у сумі 43 097,11 грн, відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 03.12.2024, відсутні.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неповернення надміру сплаченої суми податку, звернувся з цим позовом до суду.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає ПК України.
Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно з пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Відповідно до пп. 17.1.10 п. 17.10 ст. 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно із ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Так, ст. 43 ПК України предбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку.
Таким чином, обов'язковою передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів є одночасна наявність наступних обставин:
відсутність у такого платника податкового боргу;
подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати;
відповідність поданої заяви вимогам п. 43.4 ст.43 ПК України.
Слід зазначити, що у позивача наявні передумови в розрізі наведених вище обставин, при цьому наявність таких передумов відповідачем не заперечуються.
Також судом першої інстанції обґрунтовано враховано, що наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60 затверджений Порядок інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені (далі -Порядок №60).
Так, згідно із пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №60 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, пені та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Порядку №60, якщо за результатами розгляду заяви підрозділом територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, встановлено правомірність повернення коштів, працівник цього підрозділу вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів.
Згідно пунктів 7 та 9 розділу ІІІ Порядку №60 інформація про повернення, щодо якого у Журналі здійснено накладання кваліфікованих електронних підписів керівників (заступників керівників) підрозділів територіального органу ДПС, що виконують функції з адміністрування відповідних податків, зборів, платежів та погашення боргу, автоматично вноситься до Реєстру узгоджених повернень, який ведеться засобами інформаційно-комунікаційної системи органів ДПС.
Сформовані електронні висновки про повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, пені та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками територіальних органів ДПС у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви ДПС в автоматичному режимі надсилає до Казначейства для виконання.
Отже, на пiдставi отриманого висновку вiдповiдний орган Казначейства здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку.
Так, 03.12.2024 між ОСОБА_1 , як продавцем, та ОСОБА_2 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Нагорною Т.В. за реєстровим номером 5016.
Відповідно до умов договору купівлі-продажу квартири від 03.12.2024, продавець передає квартиру АДРЕСА_2 , у власність покупця, а покупець приймає вказану квартиру і сплачує за неї грошову суму в розмірі 1 231 346,00 грн. Продавець сплатив податок на доходи фізичних осіб та військовий збір від продажу квартири за цим договором згідно чинного законодавства України.
Позивач вважає, що оскільки він є військовослужбовцем та проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_1 , він мав би сплатити військовий збір у розмірі 1,5% від отриманого доходу, а саме 18 470,19 грн.
Проте ним сплачено військовий збір у розмірі 5% від суми продажу майна, а саме 61 567,30 грн.
Колегія суддів зважає на ту обставину, що відповідач листом від 24.12.2024 повідомив позивача, що для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту ставка військового збору складає 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування.
Згідно наданих позивачем копій документів ОСОБА_1 є військовослужбовцем, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та відповідно до Закону №4015-ІХ має сплачувати військовий збір 1,5% від отриманого доходу (1 231 346,00 грн х 1,5%) - 18470,19 грн.
В листі також зазначено, що позивачем сплачено надмірну суму військового збору в розмірі 43097,11 грн. (61567,30 грн. - 18470,19 грн.).
Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо доведеності факту надмірної сплати позивачем військового збору у зв'язку з неправильним застосуванням ставки оподаткування, що свідчить про наявність підстав для повернення надміру сплаченої суми.
При цьому, суд апеляційної інстанції відхиляє за безпідставністю посилання апелянта на зміни до редакції Податкового кодексу України, оскільки як на дату укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , так і на дату подання заяви про повернення надміру сплаченого військового збору, положеннями Податкового кодексу України встановлено, що для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту ставка військового збору складає 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування.
Як зазначалось судом вище, передумовою повернення грошових коштів, що обліковуються за платником податку як переплата з обов'язкових платежів, є лише подання заяви про повернення коштів на рахунок платника податків у визначений законом строк.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у позивача права на повернення суми надміру сплаченого військового збору. При цьому позивач виконав усі умови, передбачені ПК України, які необхідні для повернення надміру сплачених сум.
Отже, позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо невжиття заходів з повернення ОСОБА_1 надміру сплачених коштів обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.
Як наслідок, порушене право позивача належним чином відновлене у спосіб зобов'язання відповідача підготувати висновок про повернення ОСОБА_1 надміру сплачених коштів у розмірі 43 097,11 грн., і подати його на виконання до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області.
За вказаних вище обставин, колегія суддів вважає обґрунтованою позицію суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, що не спростовано доводами апеляційної скарги.
Щодо інших доводів скаржника, зазначених у апеляційній скарзі, колегія суддів, згідно ч.2 ст.6 КАС України застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Зокрема, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.