Справа № 560/2548/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.
Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
12 грудня 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПАБЛАНКА" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПАБЛАНКА" до Головного управління Державної податкової служби України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
І. Описова частина.
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1 ТОВ «Капабланка» звернулось до суду з адміністративним позовом до головного управління ДПС України у Хмельницькій області із позовними вимогами, в яких просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області від 27.11.2023 №13092/2201-0701 (форма «Р») про донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 539 382,00 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 53 938,00 гри.
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області від 27.11.2023 №13094/2201-0701 (форма «Р») про донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 595 333,00 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 59 533,00 грн.
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області від 27.11.2023 №13095/2201-0701 (форма «ПН») про застосування штрафних санкцій на суму 20 400,00 грн.
1.2 В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень. Зазначає, що між ним та TOB «Mopiтa», TOB «Блокаут» та TOB «Енерджі сток» було укладено договори поставки нафтопродуктів. Поставку передбаченого договорами пального, сторони оформили актами приймання-передачі нафтопродуктів. Транспортування вказаного пального підтверджується товарно-транспортними накладними. Крім того, позивач вказав, що на всю поставлену за вказаними договорами кількість пального TOB «Mopiтa», TOB «Блокаут» та TOB «Енерджі сток» подали на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні, реєстрація яких податковим органом була зупинена.
Ввжає, що відповідач дійшов помилкового висновку що фізичного переміщення поставлених продуктів не відбулося, а тому, придбане пальне в загальній кількості 84346,32 кг вартістю 4580349,98 грн., для цілей бухгалтерського обліку є таким, що отримане безоплатно.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
2.1 Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Капабланка» щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
2.2 За результатами перевірки складено акт від 03.11.2023 №11645/22-01-07-01/4457650, яким встановлено порушення, зокрема:
1) п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI; ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV; п.2.1, п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704; п.9 П(С)БО 9 «Запаси», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044; п.5 П(С)БО 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306; п.5 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153; п.6, п.19 П(С)БО 16 «Витрати» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, в результаті чого:
1.1) занижено податок на прибуток підприємств у сумі 539 382 грн., в тому числі в розрізі звітних податкових періодів за: рік 2022 в сумі 539 382 гривень;
2) п.п. «г» п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 595 333 грн, в тому числі в розрізі звітних податкових періодів за: січень 2023 в сумі 67 200 грн, лютий 2023 в сумі 162 600 грн, березень 2023 в сумі 116 364 грн, квітень 2023 в сумі 29 936 грн, травень 2023 в сумі 131 333 грн, червень 2023 в сумі 87 900 гривень.
3) п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п.11 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, ТОВ «Капабланка» не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі окремі зведені податкові накладні.
2.3 Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивач 22.11.2023 подав до ГУ ДПС у Хмельницькій області заперечення на зазначений акт.
За результатами розгляду заперечень позивачу 30.11.2023 надіслано лист №15937/6/22-01-07-01-09 про залишення заперечення без розгляду.
2.4 На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.11.2023, зокрема:
- форми "Р" №13092/2201-0701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 539 382 грн та штрафними санкціями в сумі 53 938 грн. (період в якому вчинено порушення 2022 рік);
- форми "Р" №13094/2201-0701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 595 333 грн. та штрафними санкціями в сумі 59 533 грн.;
- форми "ПН" №13095/2201-0701 про застосування штрафу в розмірі 20400 грн.
2.5 13.12.2023 позивачем подано скаргу до ДПС України на податкові повідомлення-рішення №13092/2201-0701, №13094/2201-0701, №13095/2201-0701 від 27.11.2023, однак рішенням ДПС України від 06.02.2024 №2894/6/99-00-06-01-01-06 зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.
2.6 У податковому повідомленні-рішенні від 27.11.2023 форми «Р» №13092/2201-0701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 539382 грн та штрафними санкціями в сумі 53938 грн., зазначається, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток встановлено порушення п.п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України; ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV, зі змінами та доповненнями; п.2.1, п.2.2 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995 №88, зі змінами та доповненнями; п.9 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» від 20.10.1999 №246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044, зі змінами та доповненнями; п.5 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання» від 31.01.2000 №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306, зі змінами та доповненнями; п.5 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, зі змінами та доповненнями, за рахунок:
-заниження інших доходів (р.2240 Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма №2)) всього в сумі 4 580 350 гри, в т.ч. за: рік 2022 в сумі 4 580 350, в результаті не віднесення до їх складу безоплатно отриманих активів - бензину А-92 та бензину А-95, оскільки не відбулось його фізичного переміщення від постачальників: TOB «МОРІТА», ТОВ «БЛОКАУТ» та ТОВ «ЕНЕРДЖІСТОК» до ТОВ «КАПАБЛАНКА»;
-завищення витрат на збут в загальній сумі 13 573 697 грн, в тому числі в розрізі звітних податкових періодів за: рік 2022 в сумі 778 571 грн, 1 квартал 2023 в сумі 6 100 972 гри, півріччя 2023 в сумі 12 795 108 грн, в результаті відображення у їх складі вартості послуг з доставки ПММ, шо підлягали відображенню у складі первісної вартості придбаних запасів.
2.7 У податковому повідомленні-рішенні від 27.11.2023 форми «Р» №13094/2201-0701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 595333 грн та штрафними санкціями в сумі 59 533 грн., зазначається, що перевіркою повноти визначення податку на додану вартість встановлено порушення п.п. «г» п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 595 333 грн, в тому числі в розрізі звітних податкових періодів за: січень 2023 в сумі 67 200 грн, лютий 2023 в сумі 162 600 грн, березень 2023 в сумі 116 364 грн, квітень 2023 в сумі 29 936 грн, травень 2023 в сумі 131 333 грн, червень 2023 в сумі 87 900 гривень.
Вказані порушення виникли внаслідок:
- заниження податкових зобов'язань у сумі 416 400 грн, в тому числі за: січень 2023 в сумі 67 200 грн, лютий 2023 в сумі 67 200 грн, березень 2023 в сумі 77 364 грн, квітень 2023 в сумі 25 136 грн, травень 2023 в сумі 130 000 грн, червень 2023 в сумі 49 500 грн, в результаті не проведення їх нарахування по послугах, придбаних у TOB «АВАНТА С», під час придбання яких суми ПДВ були включені до податкового кредиту, та які не пов'язані з веденням господарської діяльності підприємства - роздрібною торгівлею пальним;
- заниження податкових зобов'язань у сумі 178 933 грн, в тому числі за: лютий 2023 в сумі 95 400 грн, березень 2023 в сумі 39 000 грн, квітень 2023 в сумі 4 800 грн, травень 2023 в сумі 1 333 грн, червень 2023 в сумі 38 400 грн, в результаті не проведення їх нарахування по послугах, придбаних у ТОВ «КОНТРОЛЬ-СЕРВІС», під час придбання яких суми ПДВ були включені до податкового кредиту, та які не пов'язані з веденням господарської діяльності підприємства - роздрібною торгівлею пальним.
2.8 У податковому повідомленні-рішенні від 27.11.2023 форми «ПН» №13095/2201-0701, яким застосовано штраф в розмірі 20400 грн., зазначається, що перевіркою повноти визначення податку на додану вартість встановлено порушення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ; п.11 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, в результаті чого не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі окремі зведені податкові накладні, а саме:
- січень 2023 року обсяг постачання 336 000,00 грн, крім того ПДВ 67 200,00 грн.,
- лютий 2023 року обсяг постачання 813 000 грн, крім того ПДВ 162 600 грн.,
- березень 2023 року обсяг постачання 581 819,57 грн., крім того ПДВ 116 363,91 грн.,
- квітень 2023 року обсяг постачання 149 680,43 грн., крім того ПДВ 29 936,09 грн.,
- травень 2023 року обсяг 626 666,67 грн, крім того ПДВ 131 333,33 грн.,
- червень 2023 року обсяг постачання 439 500 грн, крім того ПДВ 87 900 грн.
2.9 Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
3.1 Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС України у Хмельницькій області, оскільки пальне на суму 4580349,98 грн. за правилами бухгалтерського обліку отримано позивачем безоплатно, що призвело до зростання власного капіталу і є доходом у розумінні п.5П(С)БО 15 «Дохід». Крім того, послуги, надані ТОВ «Аванта С» та ТОВ «Контроль Сервіс», не були використані в операціях, що є господарською діяльністю позивача як платника податку, а тому останній мав скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних окремі зведені податкові накладні на суму ПДВ 595 333 грн.
4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на неї.
4.1 Позивач просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
4.2 Як на підстави для апеляційного оскарження рішення суду, відповідач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що встановлені в акті перевірки порушення не мали місця, а тому винесені на їх підставі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
4.3 Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу у якому просить відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції лишити без змін.
ІІ. Мотивувальна частина.
1. Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
1.1 Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі -ПК України), податковий кредит-сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
1.2 Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
1.3 Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
1.4 Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну з зазначеними в ній обов'язковими реквізитами згідно переліку, визначеного цим підпунктом. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (підпункт 201.10. статті 201 ПК України).
1.5 Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
1.6 Пунктом 44.2 статті 44 ПК України передбачено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
1.7 Відповідно до пп.134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
1.8 Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
1.9 Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі Закон № 996-ХIV), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
1.10 Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно із цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
1.11 Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
1.12 На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
1.13 На підтвердження реальності виконання спірних господарських операцій за договорами поставки нафтопродуктів між ТОВ «Капабланка» та TOB «Mopiтa», TOB «Блокаут» та TOB «Енерджі сток» №М-1511/22, №15-11-22-1 та №ЕС-0112/22ПММ, до перевірки позивачем надано акти приймання-передачі нафтопродуктів:
-від 01.12.2022 №М-04, від 01.12.2022 №М-38, від 03.12.2022 №М-32, від 05.12.2022 №М-33, від 05.12.2022 №М-35, від 06.12.2022 №М-07, від 06.12.2022 №М-40, від 06.12.2022 №М-11, від 06.12.2022 №М-31, від 07.12.2022 №М-39, від 07.12.2022 №М-10, від 07.12.2022 №М-37, від 07.12.2022 №М-14, від 09.12.2022 №М-36, отриманих від ТОВ «Моріта»;
-від 01.12.2022 №Б-41, від 01.12.2022 №Б-59, від 02.12.2022 №Б-46, від 03.12.2022 №Б-61, від 03.12.2022 №Б-64, від 03.12.2022 №Б-62, від 05.12.2022 №Б-51, 05.12.2022 №Б-53, 05.12.2022 №Б-58, від 06.12.2022 №Б-63, від 07.12.2022 №Б-49, від 07.12.2022 №Б-47, від 08.12.2022 №Б-44, від 08.12.2022 №Б-42, від 09.12.2022 №Б-54, від 09.12.2022 №Б-52, отриманих від ТОВ «Блокаут»;
-від 31.12.2022 №1 та від 31.12 2022 №3, отриманих від ТОВ «Енерджі Сток»;
1.14 Контролюючий орган, не заперечуючи факту набуття позивачем права власності на бензин А-92 та бензин А-95 в загальній кількості 84346,22 кг вартістю 4580349,98 грн. (без ПДВ), стверджує про його отримання позивачем безоплатно від TOB «Mopiтa», TOB «Блокаут» та TOB «Енерджі сток», які фактично його не поставляли у зв'язку із відсутністю реєстрації акцизних накладних в ЄРАН, що підлягали виписці та реєстрації на фізичне переміщення пального.
1.15 Так, відповідно до пункту 231.1 статті231 Податкового кодексу України платник податку при ввезенні на митну територію України пального або спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу, або реалізації пального або спирту етилового зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
При переході права власності від одного суб'єкта господарювання до іншого на пальне, що знаходиться у транспортному засобі, змінюється розпорядник акцизного складу пересувного, а транспортний засіб стає іншим акцизним складом пересувним і на таку операцію складається акцизна накладна.
1.16 Позивач вказує, що факт транспортування придбаного пального підтверджується товарно-транспортними накладними, доданими до матеріалів справи. Проте, вказані товарно-транспортні накладні, зазначають ідентичні пункт навантаження та пункт розвантаження (наприклад: ТТН №4/1 від 01.12.2022 пункт навантаження: ТОВ «Mopiтa» АЗС №4 Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул. Трудова, 4; пункт розвантаження: ТОВ «Капабланка» АЗС №4 Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул. Трудова, 4; ТТН №7/2 від 06.12.2022 пункт навантаження: ТОВ «Mopiтa» АЗС №7 Хмельницька обл., Шепетівський р-н, м. Славута, вул. Приміська, 2 «Г»; пункт розвантаження: ТОВ «Капабланка» АЗС №7 Хмельницька обл., Шепетівський р-н, м. Славута, вул. Приміська, 2 «Г»; ТТН №52/2 від 09.12.2022 пункт навантаження: ТОВ «Блокаут» АЗС №52 Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Курчатова, буд.10/1; пункт розвантаження: ТОВ «Капабланка» АЗС №52 Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Курчатова, буд.10/1, тощо).
1.17 Відповідно до п. 231.10 ст. 231 Податкового кодексу України, у разі порушення особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних отримувач пального або спирту етилового має право протягом 60 календарних днів, що настають за днем реалізації пального або спирту етилового, подати до контролюючого органу заяву із скаргою на таку особу, яка реалізує пальне або спирт етиловий. Надходження такої скарги є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки особи, яка реалізує пальне.
Однак, перевіркою не встановлено подання ТОВ «КАПАБЛАНКА» заяви зі скаргою на ТОВ «МОРІТА», ТОВ «БЛОКАУТ» та ТОВ «ЕНЕРДЖІ СТОК» щодо не реєстрації в ЄРАН акцизних накладних, що додатково свідчить про відсутність фізичного переміщення пального між контрагентами.
1.18 З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що пальне не виїжджало за межі АЗС, а надані позивачем товарно-транспортні накладні, у сукупності з відсутністю поданих акцизних накладних, не підтверджують фізичне переміщення пального, таким чином, таке пальне, в загальній кількості 84346,22 кг вартістю 4580349,98 грн. для цілей бухгалтерського обліку є таким, що отримане безоплатно. При цьому, безоплатно отримані активи (бензин А-92 та А-95), є доходом у розумінні п.5 П(С)БО 15 «Дохід».
1.19 Висновок контролюючого органу про те, що отримання ТОВ «Капабланка» безоплатно отриманих ТМЦ, як наслідок, підтверджує збільшення економічних вигод підприємства, які в бухгалтерському обліку позивача не відображені як операції з безоплатного отримання ТМЦ на суму 4580350 грн., не спростовано позивачем.
1.20 Крім того, перевіркою встановлено, що ТОВ «Капабланка» у перевіреному періоді придбало:
-консультаційні послуги з питань комерційної діяльності у ТОВ «Аванта С» на загальну суму 2666400,00 грн., в т.ч. ПДВ 444400,00 грн.;
-консультаційні послуги з питань комерційної діяльності у ТОВ «Контроль-Сервіс» на загальну суму 1073600,00 грн., в т.ч. ПДВ 178933,33 грн.
1.21 Відповідно до договору про надання послуг №Д-01-326 від 01.01.2023 (м. Дніпро), укладеного між ТОВ «Капабланка» та ТОВ «Аванта С», замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання з надання замовнику консультаційних послуг з питань комерційної діяльності.
На виконання умов цього договору ТОВ «Аванта С» було складено акти надання послуг всього на суму 2666400 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 444400 грн., номенклатура послуг «консультаційні послуги з питань комерційної діяльності за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2023» та відповідні податкові накладні.
1.22 Відповідно до договору про надання послуг №01/11-22/5 від 01.11.2022 (м. Дніпро), укладений між ТОВ «Капабланка» та ТОВ «Контроль-Сервіс» замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню замовнику послуг з: проведення перевірок, ревізій та інвентаризацій на підприємстві, складанню актів і звітної документації по перевірках, ревізіях та інвентаризаціях, аналізу причин виникнення надлишків і недостач продукції, проведення перевірок наявності і ведення облікової документації, перевірці точності роботи дозаторів ПРК, перевірці якості нафтопродуктів мобільною лабораторією, технічного стану та дотримання норм з охорони праці та протипожежної безпеки на АЗС та нафтобазах, проведення перевірок будівництва та ремонту об'єктів.
На виконання умов цього договору, ТОВ «Контроль-Сервіс» було складено акти надання послуг всього на суму 1073600,00 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 178933,33 грн. номенклатура послуг «контрольно-ревізійні перевірки АЗС співробітниками контрольно-ревізійних груп» та відповідні податкові накладні.
1.23 Відповідач стверджує, що придбані у ТОВ «Аванта С» та ТОВ «Контроль-Сервіс» послуги з контрольно-ревізійних перевірок не пов'язані з веденням господарської діяльності ТОВ «Капабланка» - роздрібною торгівлею пальним (47.30).
1.24 Суд першої інстанції виходив з того, що головною умовою для врахування у складі податкових витрат на проведення маркетингових послуг є їх документальне підтвердження та зв'язок таких витрат з господарською діяльністю платника податку.
1.25 Позивач стверджує, що надані ТОВ «Аванта С» та ТОВ «Контроль-Сервіс» послуги стосуються діяльності підприємства, а тому він не має обов'язку нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ.
1.26 Колегія суддів, надаючи оцінку цим доводам виходить з того, що підтвердженням зв'язку витрат на маркетингові послуги з господарською діяльністю суб'єкта господарювання можуть бути наказ по підприємству на необхідність проведення таких маркетингових досліджень, час проведення, територію, межі тощо, договір на проведення маркетингових досліджень, із зазначенням виду маркетингових досліджень, мету їх проведення тощо.
1.27 При цьому, суд першої інстанції правильно встановив, що документами, які підтверджують фактичне отримання маркетингових послуг можуть бути акти приймання-передачі послуг або інші документи, що підтверджує фактичне надання (отримання) послуг, які повинні мати всі обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», звіти про надані послуги, про проведення певних маркетингових досліджень, в яких мають бути викладені результати наданих послуг та досліджень, а щодо досліджень то і відповідні рекомендації замовнику; а також бухгалтерські та статистичні документи, що підтверджують збільшення асортименту товарів, обсягу продажу, розміру доходу тощо. У звіті про проведення маркетингових досліджень повинна міститися інформація, зокрема, про аналіз конкуренції між найбільшими виробниками на оптовому та роздрібному ринках продажу і оцінку рівня конкуренції, основні тенденції розвитку ринку, динаміку зміни цін, асортимент продукції (товару), політику ціноутворення, аналіз імпорту й експорту продукції (товарів) та їх вплив на ринок, потенційних споживачів і кількісні показники (місткість ринку) планованого продажу, прогнозний план продажу, оцінку ризиків, фінансовий план, аналіз ефективності проекту, прогнозний рівень рентабельності, термін окупності проекту, висновки та рекомендації за результатами проведеного дослідження.
1.28 На підтвердження фактичного здійснення операцій, проведених з ТОВ «Аванта С» та ТОВ «Контроль-Сервіс», позивач повинен мати відповідні належно оформлені первинні документи, зокрема і ті, які посвідчують мету, об'єктивну необхідність, економічну доцільність отримання відповідних послуг, а також можливість проведення таких операцій контрагентами з урахуванням необхідного часу, місця, матеріальних ресурсів необхідних для надання таких послуг. При цьому, конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають ідентифікуватись ті чи інші господарські операції, податкове законодавство не встановлює, однак, на підставі наявних документів, контролюючий орган і суд повинен мати підстави зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу, що є метою господарської діяльності позивача.
Такий висновок узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 821/1344/17 та від 15 жовтня 2019 року у справі №826/10402/17.
1.29 Колегія суддів вважає, що подані позивачем первинні документи на підтвердження факту отримання від ТОВ «Аванта С» та ТОВ «Контроль-Сервіс» консультаційних послуг (договори, акти здачі-приймання робіт (послуг) за відповідними договорами) не свідчать про обґрунтованість понесених позивачем витрат, оскільки не містять конкретно визначених змісту та обсягу господарської операції.
Доводи апеляційної скарги про нерелевантність висновків Верховного Суду у справі №821/1344/17 цій справі, колегія суддів відхиляє, оскільки в цій частині, відповідач також ставить під сумнів фактичне здійснення вказаних у актах операцій контрагентів позивача, оскільки акти не містять конкретного обсягу і змісту наданих послуг на виконання умов договорів, що також досліджувалось судом першої інстанції.
1.30 Крім того, слушним є висновок суду першої інстанції, що у зазначених актах і договорах не визначено собівартість виконаних послуг, що в свою чергу унеможливлює визначити яким чином формувалась вартість таких послуг виконавцем, як і визначення розміру витрат, понесених ТОВ «Капабланка» у зв'язку з наданням консультаційних послуг та підтвердження економічної обґрунтованості вартості таких послуг, пред'явленої до сплати позивачу. Також, відсутні документи, що дали б змогу відстежити результат замовлених робіт (послуг), тобто факту їх реальності, а долучені до матеріалів справи копії актів наданих послуг мають загальний характер та не містять відомостей про конкретні результати наданих послуг. Таким чином, надані позивачем документи не є достатніми та беззаперечними доказами реальності здійснення господарських операцій.
1.31 Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що операції з придбання вказаних послуг за наведеними актами надання послуг є такими, що не пов'язані з веденням господарської діяльності та отриманням доходу ТОВ «Капабланка». Інших документів на підтвердження господарських операцій позивачем до суду не надано.
1.32 Відповідно до вимог п.198.5 ст. 198 ПК України ТОВ «Капабланка» у звітних періодах мало обов'язок нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ за вказаними операціями по податкових накладних, виписаних ТОВ «Аванта С» та ТОВ «Контроль-Сервіс» на операції з придбання послуг з питань комерційної діяльності та послуг з перевірки АЗС всього в сумі 595 333 грн.
1.33 Внаслідок цього, оскільки ТОВ «Капабланка» занижено податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 595 333 грн. внаслідок не проведення їх нарахування по послугах, придбаних у ТОВ «Аванта С» та ТОВ «Контроль-Сервіс», під час придбання яких суми ПДВ були включені до податкового кредиту, та які не були використані в операціях, що є господарською діяльністю платника податку, позивач мав скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних окремі зведені податкові накладні на суму ПДВ 595 333 грн.
1.34 Таким чином, у зв'язку з невиконанням позивачем зазначених обов'язків, податкові повідомлення - рішення від 27.11.2023 №13094/2201-0701 та № №13095/2201-0701 є правомірними.
1.35 З огляду на викладене, як наслідок, позивачем порушено п. 201.10 ст. 201 ПК України до позивача застосовано штрафні санкції, визначені пунктом 120.1 ст. 120 ПК України (штраф у розмірі 3 400 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання ПН). Вказане свідчить про правомірність податкового повідомлення-рішення №13095/2201-0701яке також не підлягає скасуванню.
1.36 Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц та усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
2.1 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
2.3 Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПАБЛАНКА" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.