Справа № 240/21707/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова Оксана Гнатівна
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
12 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області, щодо не нарахування та невиплати пенсії по інвалідності, інвалідність яка пов'язана з аварією на ЧАЕС у розмірі, визначеному ч.3 ст.54 Закону України від 28 лютого1991 року № 796-Х1І «Про статус і соціальним захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 25.08.2025 року нарахування та виплату пенсії по інвалідності, інвалідність яка пов'язана з впливом аварії на ЧАЕС у розмірі, визначеному ч.3 ст.54 Закону № 796-Х11, як інваліду 3 групи, що дорівнює 6 (шість) мінімальних пенсій за віком щомісячно (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виконати негайно рішення суду в межах суми платежу за один місяць та подати звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що позивачка має право на одержання пенсії як інвалід 3 групи у розмірі не нижчому за 6 мінімальних пенсій за віком після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(II)/2021, яким визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), ч.3 ст. 54 Закону №796-XII у редакції Закону №76-VIII. На думку позивачки, відповідач протиправно не виконує дане рішення та відмовляє у проведенні перерахунку пенсії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що розмір і порядок отримання пенсії згідно з ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначається Кабінетом Міністрів України і в даному випадку мала місце зміна законодавства, а отже відповідач правомірно здійснював нарахування і виплату позивачці її пенсії відповідно до вказаних норм. Повідомлено, що управлінням здійснено перерахунок пенсії з врахуванням Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" №1584-IX, прийнятого на виконання рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(II)/2021, а тому підстав для задоволення позову немає.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивачка має статус потерпілої від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, отримує пенсію по інвалідності, як інвалід 3 групи із захворюванням пов'язаного з аварією на ЧАЕС (посвідчення серії НОМЕР_1 від 16.07.2025, витяг з рішення експертної команди № 77/25/2239/Р від 09.07.2025).
Як зазначає позивачка, вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Однак, листом від 25.08.2025 за № 29838-26579/С-02/8-0600/25 Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області повідомило про те, що відповідно до ч.3 ст.54 Закону №796 із змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 29.06.2021 №1584-ІХ, які набрали чинності та передбачено, що в усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими, зокрема, для 3 групи інвалідності - 3 700,00 грн. Роз'яснено, що іншого розміру пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, особам, віднесеним до категорії 1, ніж визначений ч.3 ст.54 Закону №796, чинним законодавством не передбачено.
Не погоджуючись із відмовою, з метою захисту свої прав та законних інтересів, позивачка звернулась з цим адміністративним позовом до суду.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Такі положення щодо громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовані Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі - Закон України №796-ХІІ).
Відповідно до статті 49 цього Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції до 01.01.2015, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, пов'язаного з аварією на Чорнобильській АЕС, можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Верховною Радою України 28.12.2014 прийнято Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII (далі - Закон України №76-VIII), яким текст статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено у новій редакції. Зокрема, частину 3 та 4 замінено положеннями такого змісту: "Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань". Наведені зміни набрали чинності з 01.01.2015.
Конституційний Суд України 07.07.2021 за результатами розгляду справи №3-333/2018(4498/18) ухвалив рішення №1-р(ІІ)/2021, яким визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину 3 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
На виконання рішення Конституційного Суду України 29.06.2021 Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" №1584-ІХ (далі - Закон України №1584-ІХ).
Згідно з пунктом 2 розділу І цього Закону частину 3 статті 54 Закону України №796-ХІІ викладено у новій редакції наступного змісту: "В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для I групи інвалідності - 6000 гривень; для II групи інвалідності - 4800 гривень; для III групи інвалідності - 3700 гривень; для дітей з інвалідністю - 3700 гривень".
Також зазначену правову норму доповнено частинами 4 та 5, а саме: "Розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців 2 і 3 частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України".
Згідно пункту 1 розділу ІІ Закону України №1584-ІХ цей Закон набирає чинності з 01.01.2022, крім пункту 2 розділу І цього Закону та пункту 2 цього розділу, які набирають чинності з 01.07.2021.
Конституційний Суд України 13.09.2023 ухвалив рішення № 7-р(I)/2023 у справі № 3-51/2021(115/21), яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, за якою норми і положення статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного Кодексу України згідно із Законом № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28.12.2014 № 79-VIII передбачали, окрім іншого, що норми і положення статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Вказані положення пункту 26 розділу VI. Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного Кодексу України утрачають чинність із дня ухвалення вказаного Рішення Конституційного Суду України від 13.09.2023 № 7-р(I)/2023 у справі № 3-51/2021(115/21).
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суд в постанові від 10 грудня 2024 року у справі №240/1121/24 констатував, що до спірних правовідносин у цій справі слід застосувати норми Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР.
Одночасно Верховний Суд в даній постанові зазначив, що висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для застосування норми статті 54 Закону № 796-XII у редакції, яка передбачає право позивача на отримання пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, є необґрунтованими і такими, що не узгоджуються з положеннями чинного законодавства та позицією Верховного Суду.
В силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України такі висновки Верховного Суду підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин по даній справі.
Отже, наявні підстави для застосування норми статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, яка б передбачала виплату позивачці пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що слід визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не нарахування та невиплаті пенсії по інвалідності в розмірі шести мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язання відповідача здійснити такий перерахунок та виплати.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Шидловський В.Б. Сапальова Т.В.