Справа № 560/15050/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
12 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обчислення ОСОБА_2 з 01 червня 2025 року пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити мені ОСОБА_2 з 01 червня 2025 року пенсію по інвалідності передбачену статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням заробітної плати, взятої за роботу в зоні відчуження з 15 липня 1987 року по 15 серпня 1987 року, згідно з довідкою виданою ВАТ «Дунаєвецьке АТП №16839» від 30.10.2006 №6/185 із врахуванням заробітної плати за період роботи в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, без обмеження її максимального розміру.
В обґрунтування позовних вимог зазначив про те, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва, внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження з 15 липня 1987 року по 15 серпня 1987 року, згідно з довідкою виданою ВАТ «Дунаєвецьке АТП №16839» від 30.10.2006 №6/185 про заробітну плату яку отримав позивач за роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обчислення ОСОБА_2 з 01 червня 2025 року пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 з 01 червня 2025 року пенсію по інвалідності передбачену статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням заробітної плати, взятої за роботу в зоні відчуження з 15 липня 1987 року по 15 серпня 1987 року, згідно з довідкою виданою ВАТ "Дунаєвецьке АТП №16839" від 30.10.2006 №6/185 із врахуванням заробітної плати за період роботи в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, без обмеження її максимального розміру.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
08 грудня 2025 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло заперечення на апеляційну скаргу від ОСОБА_2 . У поданому запереченні позивач просить відхилити апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_2 , є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та маю встановлену II групу інвалідності, яка виникла у зв'язку з участю у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до довідки акту огляду МСЕК серії 10 ААБ №561208 від 05.07.2012 позивача визнано особою з інвалідністю 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, з 05.07.2012 довічно.
З червня 2025 року на підставі рішення органу ПФУ в Хмельницькій області №968060147324 від 22.05.2025 «Про перерахунок пенсії», він отримує пенсію обчислену виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, відповідно до абз.- 13-15 п. 9 постанови КМУ "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 № 1210.
У зв'язку з отриманням у червні 2025 року пенсії у меншому розмірі, позивач звернувся до ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо роз'яснення причин таких дій.
Листом від 01.08.2025 №9445-8323/П-02/8-2200/25 повідомлено, що пенсія до 01.06.2025 обчислювалась з урахуванням заробітної плати, взятої за роботу в зоні відчуження з 15.07.1987 по 15.08.1987, згідно з довідкою, виданою ВАТ «Дунаєвецьке АТП №16839» від 30.10.2006 №6-185 із врахуванням заробітної плати за період роботи в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону № 796-XII пенсії по інвалідності, що настали внаслідок каліцтва чи захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, в розмірах відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Згідно ст. 62 № 796-XII роз'яснення порядку застосування цього Закону проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання міністерствами, центральними та місцевими органами державної виконавчої влади.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 (далі - Постанова № 1210), якою затверджено порядок обчислення пенсій за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до Постанови № 1210 пенсії осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та працювали в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються із заробітку, який вони одержували за основним місцем роботи, з врахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, що цей рахунок проведено на підставі первинних документів про місце і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди в залежності від зони небезпеки.
Таким чином, підставою для перерахунку пенсії являється довідка, видана підприємством, де працювала особа, яка брала участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а підставою для проведення розрахунку заробітної плати за період роботи в зоні відчуження являються первинні документи про нараховану заробітну плату, періоду фактичної тривалості робочого дня і місця її виконання.
Згідно зі ст. 15 Закону № 796-XII видача довідок про заробітну плату за період роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС здійснюють підприємства, установи, організації.
Відповідно до п. 2.10 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 довідки про заробітну плату видаються на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою, організацією де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Пенсію по інвалідності, як ліквідатору аварії на ЧАЕС позивачу було призначено попередньо з розрахунку заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1987 році на підставі довідки №6/185 від 30.10.2006, виданої Дунаєвецьким АТП №16839, а саме в розмірі за липень 1176,40 карб, та за серпень 1041,82 карб.
Також, відповідно до рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 10.10.2006 встановлено факт роботи з 15.07.1987 року по 15.08.1987 по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на будівництві дороги в м. Прип'ять з 6 години до 22 години вечора без вихідних щоденно повний робочий день та зобов'язано АТП-16839 видати відповідну довідку про нарахування та виплату заробітку за відрядження по ліквідації наслідків аварії Чорнобильській АЕС, а Управління пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі провести перерахунок пільгової пенсії.
На підставі вказаного рішення 30.10.2006 директором ВАТ «Дунаєвецьке автотранспортне підприємство 16839» видано Наказ №52 «ОД» Про перерахунок заробітної плати ОСОБА_2 , який працював в зоні №3 по ліквідації наслідків на ЧАЕС.
В подальшому, Пенсійним фондом України в Дунаєвецькому районі 07.11.2006 року складено «Акт зустрічної перевірки документів про стаж та заробітну плату для оформлення на пенсію в управлінні Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі». Вказаний акт був складений та затверджений спеціалістом по призначенню пенсій управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі Сплавською Ольгою Василівною в присутності інспектора по кадрах Швець Марії Леонідівни та бухгалтера по зарплаті ОСОБА_3 . Вказаним актом проведено перевірку документів про стаж та заробітну плату.
Вказане також підтверджується довідкою виданою 16.01.1992 року директором та головним бухгалтером АТП - 16839, про те що він був відряджений в м. Чорнобиль з 15.07.1987 по 15.08.1987 для перевезення вантажів.
Також в матеріалах пенсійної справи наявна довідка без номера та дати про те, що він дійсно являється учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС з 15.07.1987 по 15.08.1987 в населеному пункті м. Чорнобиль по розпорядженню ДРСУ-14 Київдорстроя, і проведено оплату праці- в 2-х кратному розмірі яка становить 239 крб.
Колегія суддів зазначає, що твердження органу ПФУ про те, що у справі виявлено розбіжність у документах, щодо міста відрядження, жодним чином не спростовує факт виконання робіт у зоні відчуження, а саме 30 км. зоні, адже відстань між м. Прип'ять та м. Чорнобиль складає 20,5 кілометрів, а ремонтні роботи дороги виконувались саме у зоні відчуження, в тому числі в м. Прип'ять, ч. Чорнобиль та інших наближених населених пунктах.
Відтак, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обчислення позивачу пенсії з 01 червня 2025 року з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати є протиправними.
Визначаючись щодо вимоги позивача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ч. 1 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без обмеження її максимальним розміром, то колегія суддів враховує наступне.
Порядок призначення та перерахунку пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 2 Закону №3668-VI, який набрав чинності 01 жовтня 2011 року (в редакції, чинній на час здійснення перерахунку пенсії позивача 01.03.2024) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону №796-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VІ, зокрема, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Згідно абзацами 1, 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
На осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.09.2023 по справі №120/1602/23.
Судом встановлено, що пенсія позивачу призначена відповідно до Закону №796-XII та після здійснення перерахунку пенсії з урахуванням індексації, її розмір становив більше максимального (10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність).
Конституційний Суд України, в рамках розгляду справи №3-123/2023(229/23), у рішенні від 20 березня 2024 року №2-р(ІІ)/2024 дійшов висновку, що припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним).
У пункті 2 рішення Конституційного Суду України зазначено, що припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, припис першого речення ч. 3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, правова позиція Конституційного Суду України щодо неконституційності припису статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, припис першого речення ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами має пряму дію у часі і може бути застосована до правовідносин, що виникли або принаймні тривали після ухвалення Конституційним Судом відповідного рішення, тобто з 20 березня 2024 року.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що зважаючи на визнання неконституційними положень статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України перерахована пенсія позивача не підлягає обмеженню максимальним розміром з 20.03.2024 року.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Шидловський В.Б. Сапальова Т.В.