Справа № 240/29350/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко Ольга Володимирівна
Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
12 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління державної служби України з питань надзвичайних ситуацій у Житомирській області до Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
І. Описова частина.
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1 Позивач звернувся до суду з позовом до Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Лугинської селищної ради Коростенського району щодо невжиття заходів із забезпечення приведення у стан готовності захисну споруду (сховище) №22448, що знаходиться за адресою: Коростенський район, село Кремне, вул. Центральна, 88;
- зобов'язати Лугинську селищну раду Коростенського району привести у стан готовності захисну споруду (протирадіаційне укриття) №22448, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Коростенський район, с.Кремне, вул. Центральна, 88, з метою використання його за призначенням у відповідності до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018.
1.2 В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на території Лугинської територіальної громади Коростенського району наявна захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття №22488, балансоутримувачем якого є Лугинська селищна рада Коростенського району, однак таке (сховище) в умовах військової агресії російської федерації проти України, через недодержання та порушення власником вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об'єктів цивільного захисту (захисних споруд) є не готовим до використання за призначенням, а тому не здатне забезпечити захист цивільного населення та, у разі використання за призначенням, може створювати загрозу для життя та здоров'я людей.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
2.1 З акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, яку проведено 20.04.2023 балансоутримувачем за участі представників ГУ ДСНС в Житомирській області вбачається, що протирадіаційне укриття №22448 за адресою: Коростенський район, с. Кремне, вул. Центральна, 88 балансоутримувач - Лугинська селищна рада, оцінено як не готове до експлуатації.
2.2 З метою усунення порушень законодавства, позивач в інтересах держави в особі Головного управління державної служби України з питань надзвичайних ситуацій у Житомирській області, звернувся до суду з цим позовом.
3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
3.1 Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року позовну заяву залишено без розгляду.
3.2 Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із того, що чинне законодавство України не передбачає повноважень Управління ДСНС в Житомирській області на звернення до суду із вимогами щодо вжиття заходів із забезпечення приведення у стан готовності захисних споруд (сховищ), відповідно, у керівника Коростенської окружної прокуратури відсутнє право на звернення до суду з такими вимогами в інтересах держави в особі Управління.
4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
4.1 Не погодившись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
4.2 Підставою для апеляційного оскарження рішення суду апелянт вказує порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що на його думку, призвело до помилкового висновку суду про відсутність у прокуратури підстав для звернення із таким позовом в інтересах держави.
4.3 Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу.
ІІ. Мотивувальна частина.
Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.
1.1 Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
1.2 Участь у судовому процесі прокурора в інтересах інших осіб, як спеціального суб'єкта звернення до суду, передбачена статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини третьої цієї статті, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
1.3 Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (частина четверта статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України).
1.4 Частиною п'ятою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
1.5 За усталеною позицією Верховного Суду, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб'єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.07.2018 у справі № 822/1169/17, від 13.05.2021 у справі № 806/1001/17, від 05.09.2023 у справі № 260/4044/22, від 14.11.2024 у справі № 160/14510/22).
1.6 Спірним питанням у межах розгляду цієї справи, є наявність або відсутність у керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області права звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі ГУ ДСНС в Житомирській області, який є територіальним органом ДСНС, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
1.7 За обставинами цієї справи, прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі ГУ ДСНС в Житомирській області, у зв'язку з бездіяльністю останнього, яка полягає у невжитті належних заходів щодо зобов'язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності до використання.
1.8 Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності визначає Кодекс цивільного захисту України.
1.9 Приписами Кодексу цивільного захисту України визначено значну кількість суб'єктів, уповноважених діяти у сфері цивільного захисту населення, а в частині утримання захисних споруд цивільного захисту контролюючим органом визначено центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, яким є Державна служба України з надзвичайних ситуацій.
1.10 Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, (далі - Положення № 1052) Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
1.11 За приписами пункту 3 Положення № 1052 основними завданнями ДСНС є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
1.12 За змістом пункту 4 Положення № 1052 ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, складає акти перевірок, приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, інші обов'язкові для виконання розпорядчі документи, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.
1.13 Відповідно до пункту 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, з інших підстав, визначених законом.
1.14 Підставою для ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції став висновок суду про відсутність повноважень у ГУ ДСНС в Житомирській області на звернення до суду із вимогами щодо вжиття заходів із забезпечення приведення у стан готовності захисних споруд (сховищ), а відповідно, у керівника Коростенської окружної прокуратури також відсутнє право на звернення до суду з такими вимогами в інтересах держави в особі Управління.
1.15 Таким чином, для визначення права звернення прокурора в інтересах ГУ ДСНС в Житомирській області, бездіяльність якого, за твердженням прокурора, стала підставою для звернення до суду, слід встановити чи наділено Управління належним обсягом компетенції, що дозволяло б йому набути статус позивача у цій справі.
1.16 У постанові від 23.01.2025 у справі № 520/16197/23, Верховний Суд, аналізуючи положення пункту 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України в редакції Закону № 2655-ІХ, підкреслив, що коло правовідносин, у яких територіальний орган ДСНС може бути позивачем, хоча і розширилось, тобто перестало бути виключним, проте потребує чіткої кореляції із положенням закону, який би передбачив відповідний випадок, за якого ДСНС може подати до суду позовну заяву. Іншими словами, у чинній редакції пункту 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України окреслена прив'язка правової підстави звернення до суду із нормою закону, і лише за її наявності ДСНС може набути статусу позивача.
Проаналізувавши чинне законодавство щодо обсягу повноважень ДСНС, Верховний Суд у зазначеній постанові дійшов висновку, що законодавець у відповідних профільних нормативно-правових актах не наділив ДСНС правом на звернення до суду із позовом щодо приведення у стан готовності захисних споруд та відповідно правом на оскарження бездіяльності балансоутримувачів щодо допущеного неналежного стану таких захисних споруд.
1.17 Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2025 у справі №260/4199/22, до розгляду якої за клопотанням позивача зупинялось провадження у цій справі.
У згаданій постанові Верховний Суд дійшов висновку, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій та її територіальні органи не наділені повноваженнями щодо звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про зобов'язання щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисних споруд цивільного захисту у якості позивача.
1.18 Висновки у наведених справах є релевантними до обставин цієї справи та підлягають врахуванню при вирішенні апеляційної скарги у цій справі, а тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення позовної заяви керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області без розгляду.
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
2.1 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
2.2 Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.