Справа № 240/14346/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Липа Володимир Анатолійович
Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
12 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
І. Описова частина.
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1 Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою в порядку ст. 382 КАС України.
1.2 Позивач просить суд постановити ухвалу про встановлення судового контролю за ст. 382 КАС України, зобов'язавши відповідача подати звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі № 240/14346/22. В обґрунтування ініційованого заходу судового контролю заявник зазначає про припинення з 01 січня 2025 року виплати підвищення до пенсії за статтею 39 Закону № 796-XIIзгідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року, тобто судове рішення фактично не виконується.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
2.1 Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 15 липня 2022 року підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закон № 796-XII) та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 15 липня 2022 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону № 796-XII, у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено законом на 01 січня календарного року. У задоволенні решти вимог відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 28 лютого 2023 року.
2.2 В подальшому на адресу суду від позивача надійшла заява в порядку ст. 382 КАС України.
3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
3.1 Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подати звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у порядку судового контролю за виконанням судового рішення.
3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку, що з огляду на зміну правового регулювання порядку та умов виплати підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону № 796-ХІІ, відсутні підстави для висновку про те, що відповідач у межах своїх повноважень не вчинив залежних від нього дій, спрямованих на виконання судового рішення у цій справі, та що рішення суду не виконується відповідачем без причин.
4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
4.1 Не погоджуючись з ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу.
4.2 В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
ІІ. Мотивувальна частина.
1. Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
1.1 Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
1.2 Зі змісту статті 370 КАС України слідує, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
1.3 Абзацом 2 частини 1 статті 382 КАС України (у редакції Закону від 21.11.2024 №4094-IX) передбачено, що в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
1.4 Таким чином, положення абзацу 2 частини 1 статті 382 КАС України передбачають імперативний обов'язок суду щодо встановлення судового контролю, шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення, в адміністративних справах, пов'язаних зокрема з обчисленням, призначенням, перерахунком, здійсненням, наданням та одержанням пенсійних виплат.
1.5 Позивач вважає, що відповідач починаючи з 01.01.2025 протиправно припинив йому виплату підвищення до пенсії, встановленого ст. 39 Закону №796-XII, оскільки право на таке підвищення визнане судовим рішенням.
1.6 Як встановлено матеріалами справи, 19.11.2024 прийнято Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" (Закон №4059-IX), статтею 45 якого установлено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.
Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється (частина 2 ст.45 Закону №4059-IX).
1.7 Тобто, з 01.01.2025 змінено порядок нарахування і виплати підвищення до пенсії, визначеного ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
1.8 Колегія суддів вважає, що обставини щодо припинення виплати позивачу з 01.01.2025 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру на виконання Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік" свідчать про виникнення нових спірних правовідносин між сторонами. Таким спірним правовідносинам суд не надавав правову оцінку у межах розгляду даної справи по суті.
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
2.1 Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви позивача, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
2.2 Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.