Справа № 240/3594/25
Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Ганна Валеріївна
Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
12 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Вйськової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
І. Описова частина.
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1 Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
1.2 В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у зв'язку зі щорічною зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з дати прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, він має право на перерахунок його грошового забезпечення, а також виплату усіх складових його грошового забезпечення, одноразової допомоги з урахуванням визначених вказаним чином розміру посадового окладу та розміру окладу за військове звання.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
2.1 Позивач з 25.02.2022 по 21.11.2024 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , яка перебуває у підпорядкуванні та на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_2 .
2.2 У період з 25.02.2022 по 21.11.2024 відповідач протиправно нараховував і виплачував позивачу грошове забезпечення не в повному обсязі, без врахування вимог чинного законодавства, а саме при визначенні розміру посадового окладу, окладу за військовим званням застосував розмір прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 - 1762,00 грн.
2.3 Позивач звернувся до відповідача із запитом про нарахування та виплату грошового забезпечення за період з 25.02.2022 по 21.11.2024, враховуючи вимоги законодавства.
2.4 У відповідь відповідач повідомив про правомірність нарахування і виплати грошового забезпечення у спірний період із застосуванням розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 - 1762,00 грн., при цьому перерахунку і виплати грошового забезпечення за спірний період так і не здійснив.
2.5 Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
3.1 Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та військової частини НОМЕР_2 щодо виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 25.02.2022 по 19.05.2023 включно, включаючи всі його складові та одноразової грошової допомоги при звільненні без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 і Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023.;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 25.02.2022 по 19.05.2023 включно, включаючи всі складові такого грошового забезпечення (основні та додаткові) та одноразові види виплат та одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, (але не менше ніж 50% мінімальної заробітної плати), встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 і Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44;
- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3.2 Суд першої інстанції послався на те, що наявні підстави для перерахунку та виплати грошового забезпечення позивачу відповідно до пункту 4 Постанови №704 у первинній редакції за період з 25.02.2022 по 19.05.2023 включно. Підстави для задоволення вимог за період з 20.05.2023 по 21.11.2024 відсутні. Та, зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішувалося.
4. Короткий зміст вимог апеляційних скарг.
4.1 Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 та ухвалити постанову, якою адміністративний позов задовільнити в повному обсязі.
4.2 Як на підстави для апеляційного оскарження рішення суду позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення та помилкового висновку в частині відмовлених позовних вимог.
4.3 Відповідачі не скористалися правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу.
ІІ. Мотивувальна частина.
1. Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.
1.1 Статтею 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
1.2 Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
1.3 Згідно з частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
1.4 Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).
1.5 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців. Ця постанова набрала чинності з 01 березня 2018 року.
1.6 Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
1.7 Пунктом 6 Постанови КМУ від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (яка набрала чинності 24.02.2018 року) до Постанови №704 внесено зміни, внаслідок яких п.4 Постанови №704 викладено у новій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
1.8 Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», отже п. 6 Постанови № 103 втратив чинність і у зв'язку з чим відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у редакції до внесення скасованих судом змін.
1.9 Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 “Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704», внесені зміни до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 та викладено у наступній редакції: “Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14».
1.10 Апеляційний суд вважає що з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року включно, була відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018 року.
1.11 Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, який дійшов правильного висновку про задоволення позову в межах дії первісної редакції п. 4 Постанови № 704 КМУ та відмови у задоволенні позову в частині періоду перерахунку та доплати грошового забезпечення з 20 травня 2023 року по 21 листопада 2024 року.
1.12 Щодо висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у виді правничої допомоги, апеляційний суд зазначає наступне.
1.13 В силу ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
1.14 Частиною 2 та 3 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
1.15 У відповідності до частин 4 - 5 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
1.16 Суд першої інстанції послався на відсутність документального підтвердження судових витрат, а тому відмовив у цій частині позовних вимог.
1.17 Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки позивачем долучено до адміністративного позову докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, а саме: договір про представництво та надання правової (правничої) допомоги від 21.12.2024; додаткову угоду №2 до договору від 21.12.2024 з визначеним гонораром 2500 грн.; рахунок № 26 від 27.12.2024; квитанцію № ПН959 від 10.02.2025 на суму 2500 грн.; ордер про надання правничої допомоги; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
1.18 Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
1.19 Беручи до уваги обставини цієї справи, враховуючи значення справи для позивача, колегія суддів вважає доводи позивача про обґрунтованість адміністративного позову в цій частині слушними, оскільки позивачем надано документи на підтвердження понесених ним судових витрат на правову допомогу, а рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
2.1 Апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції частковому скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог в частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
2.2 Згідно з п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу - скасувати.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_2 , на фінансовому забезпеченні якої перебуває Військова частина НОМЕР_1 , судові витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень, за рахунок бюджетних асигнувань.
В решті рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.