Справа № 320/9278/24 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
11 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Черпака Ю.К.,
суддів Кобаля М.І., Штульман І.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення,
У лютому 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі -відповідач/апелянт/ГУ ПФУ в м. Києві) про:
- визнання протиправними дій ГУ ПФУ в м. Києві щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01 лютого 2020 року;
- зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01 лютого 2020 року;
- визнання протиправними дій ГУ ПФУ в м. Києві щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01 березня 2022 року;
- визнання протиправними дій ГУ ПФУ в м. Києві щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням підвищення пенсії у розмірі 1, 197, не обмежуючи суму підвищення 1 500 грн урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01 березня 2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю дій відповідача при проведенні перерахунку пенсії із застосуванням обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами при здійсненні її перерахунку з 01 лютого 2020 року, 01 березня 2022 року та 01 березня 2023 року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01 лютого 2020 року.
Зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01 лютого 2020 року.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01 березня 2022 року.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови у виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2023 року з врахуванням індексації, нарахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 року № 168 «Про індексацію та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», без обмеження пенсії максимальним розміром.
Зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2023 року з врахуванням індексації, нарахованої у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 року № 168 «Про індексацію та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», без обмеження пенсії максимальним розміром.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 633, 60 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ГУ ПФУ в м. Києві.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що обмеження максимального розміру пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами суперечить правовому регулюванню Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, яким положення частини сьомої статті 43 цього Закону визнано неконституційними та такими, що втратили чинність. Подальше збереження аналогічного за змістом обмеження у статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI створює колізію між однопредметними нормами, яка має вирішуватися на користь особи, а отже, застосуванню підлягають норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ без обмеження пенсії максимальним розміром. З огляду на позиції Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, у випадку неоднозначного тлумачення норм пенсійного законодавства органи державної влади зобов'язані обирати найбільш сприятливий для пенсіонера підхід, у тому числі й щодо перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення без застосування «стелі» у вигляді десяти прожиткових мінімумів. Водночас, оцінюючи вимоги в частині індексації пенсії з 01 березня 2023 року, суд виходив з того, що постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 року № 168 «Про індексацію та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» прийнята в межах повноважень Уряду, наданих статтею 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, статтею 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ та Законом про Державний бюджет України на 2023 рік, а встановлене нею обмеження розміру підвищення сумою 1 500 грн є елементом реалізації дискреції Кабінету Міністрів України та не порушує права позивача, оскільки фактично привело до збільшення його пенсійного забезпечення. З урахуванням принципу ефективного судового захисту, закріпленого у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 5 КАС України, суд не обмежився лише констатацією протиправності дій відповідача, а обрав спосіб захисту, який забезпечує реальне поновлення порушеного права, - зобов'язавши ГУ ПФУ в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром за відповідні періоди, водночас відмовивши у задоволенні вимог, що суперечать чинній моделі індексації, встановленій Постановою № 168.
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в м. Києві просить скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Скарга обґрунтована посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Апелянт зазначив, що відповідачем обмежено розмір пенсії позивача на підставі норм Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI, а тому відсутні підстави для визнання дій пенсійного органу протиправними та задоволення позову. Окрім того, такі обмеження також встановлені постановами Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168. Тому застосування обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами здійснено на законних підставах.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.
Згідно з частинами першою та другою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.
Перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ОСОБА_1 з 27 грудня 2006 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 у справі № 640/15232/22, зокрема зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01 лютого 2020 року на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08 серпня 2022 року № ВСЗ/1182, з урахуванням раніше виплачених сум.
Поруч з цим, у зв'язку з передчасністю суд відмовив у задоволені позовних вимог щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимальним розміром з 01 лютого 2020 року.
Листом від 20 вересня 2023 року № 2600-0202-8/185995 ГУ ПФУ в м. Києві повідомлено позивача про те, що під час здійснення перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08 серпня 2022 року № ВСЗ/1182 про розмір грошового забезпечення до розрахунку застосовано обмеження максимального розміру пенсії - не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Позивач, вважав протиправними дії відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії при виплаті індексації, тому звернувся до суду з позовом.
Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.
Оскільки оскаржуване рішення в частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального та процесуального права, з ним погодились сторони, то суд апеляційної інстанції здійснює перегляд судового рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача в частині задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували зокрема, на військовій службі, визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон України № 2262).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону України № 2262 у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII (чинній з 01 січня 2016 року по 20 грудня 2016 року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 грн.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України № 2262-XII.
У рішенні Конституційний Суд України зазначив, що норми частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення передбачено, що положення частини сьомої статті 43 Закону України № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, починаючи з 20 грудня 2016 року відсутня частина сьома статті 43 в Законі України № 2262-XII.
Така правова позиція підтримана у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2021 року у справі № 300/633/19 та від 21 вересня 2021 року у справі № 370/2610/17.
Окрім того, у вказаних постановах суд касаційної інстанції підкреслив, що рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України № 2262-XII зі змінами, а саме: частину сьому статті 43, а тому внесені у подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII (набрав чинності 01 січня 2017 року) зміни до частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
У цьому контексті Верховний Суд зауважив, що буквальне розуміння змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України № 2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Враховуючи зазначене, наразі стаття 43 Закону України № 2262-XII не містить положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон України № 3668-VI), який набрав законної сили 01 жовтня 2011 року.
Цим Законом внесено зміни у статтю 43 Закону України № 2262-XII шляхом викладення її в редакції Закону України № 3668-VI, яка передбачає, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону України № 2262-XII та положення статті 2 Закону України № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у рішенні від 20 грудня 2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Водночас положення статті 2 Закону України № 3668-VI (у частині поширення її дії на норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом України № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, та Законом України № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13 лютого 2019 року, яка прийнята Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону України № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а не норми Закону України № 3668-VI.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16 грудня 2021 року у справі № 400/2085/19, від 27 січня 2022 року у справі № 240/7087/20, від 18 травня 2022 року у справі № 380/12337/20, від 09 лютого 2023 року у справі № 620/4148/20.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року № 7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України № 2262-ХІІ, в тому, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для обмеження пенсії позивача максимальним розміром.
Поряд з цим, відповідно до статті 64 Закону України № 2262-ХІІ у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118 (далі - Постанова № 118) установлено, що з 1 березня 2022 року:
- перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20 лютого 2019 року № 124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14;
- у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Пунктом 2 згаданої Постанови прописано, що з 01 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України № 2262-ХІІ (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
В подальшому, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168 (далі - Постанова № 168) установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20 лютого 2019 року № 124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Положеннями пункту 2 Постанови № 168 установлено, що з 01 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України № 2262-ХІІ (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Враховуючи зазначене, з 01 березня 2022 та 2023 років проводиться перерахунок пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14 та 1,197 (але не більше 1 500 грн) відповідно.
Поряд з цим, щодо наявності у пунктах 2 Постанов № 118 та № 168 застереження про підвищення пенсій з 01 березня 2022 та 2023 років у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно з частиною третьою статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
У спірних правовідносинах наведені положення Постанов № 118 та № 168 щодо обмеження максимального розміру пенсії суперечать приписам Закону України № 2262-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, тому не підлягають застосуванню.
Із матеріалів справи вбачається, що на виконання постанов Кабінету Міністрів України № 118 та № 168 відповідач здійснив індексацію пенсії позивача шляхом застосування відповідних коефіцієнтів підвищення: за 2022 рік - 1,14 (на суму 3 511, 83 грн), за 2023 рік - 1,197. При цьому індексацію за 2023 рік проведено з урахуванням обмеження її розміру - не більше 1 500 грн у кожному відповідному періоді.
Однак, загальний розмір нарахованої до виплати пенсії позивача не збільшився на суму цих індексацій, оскільки, як правильно встановлено судом першої інстанції, під час її перерахунку відповідачем було застосовано обмеження пенсії максимальним розміром.
У площині вищевикладеного та зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону України № 2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, та відсутність правових підстав для застосування до спірних відносин положень Закону України № 3668-VI, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром у зв'язку із застосуванням норм Постанов № 118 та № 168 є протиправними.
Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
Судді: Кобаль М.І
Штульман І.В.