Справа №640/31650/21
про відмову у відкритті апеляційного провадження
11 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Ключковича В.Ю. та суддів Беспалова О.О., Грибан І.О. перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОТА» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РОТА» - задоволено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2025 року, 17 вересня 2025 року та 30 жовтня 2025 року, подані апеляційні скарги було повернуто апелянту, оскільки останнім не надано документ про сплату судового збору.
07 листопада 2025 року через систему "Електронний суд" ГУ ДПС у Київській області вчетверте звернулося з апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії зазначеної ухвали.
Копію зазначеної ухвали суду апеляційної інстанції отримано 19 листопада 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку документів в електронній формі в Електронний кабінет апелянта.
26 листопада 2025 року апелянтом на адресу суду апеляційної інстанції надіслано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року.
Розглянувши доводи, які викладені в клопотанні щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Так, поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу вперше подано до суду через канцелярію суду 09 червня 2025 року.
13 червня 2025 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу залишено без руху.
30 червня 2024 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу повернуто апелянту на підставі п.1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Апеляційну скаргу апелянтом вдруге подано до суду через систему "Електронний суд" 27 серпня 2025 року.
17 вересня 2025 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу повернуто апелянту на підставі п.1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Апеляційну скаргу втретє подано до суду через канцелярію суду 29 вересня 2025 року.
30 жовтня 2025 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу повернуто апелянту на підставі п.1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Апеляційну скаргу вчетверте подано до суду через систему "Електронний суд" 07 листопада 2025 року, в якій ГУ ДПС у м. Києві просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки повторно апелянт звернувся до суду в найкоротші строки.
Між тим, в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апелянтом не зазначено жодних обґрунтувань та не надано належних доказів пропуску строку, окрім посилання на практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини.
У свою чергу, статтею 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (п. 6-7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього апелянт як особа, що бере участь у розгляді справи в якості відповідача, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством щоб бути обізнаним з результатом розгляду справи.
Разом з тим, апелянтом до суду апеляційної інстанції не обґрунтовано та не надано жодного належного доказу, що унеможливило останнього подати у встановлений адміністративним судочинством 30-денний термін апеляційну скаргу.
Сукупність цих обставин свідчить про допущення апелянтом необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на апеляційне оскарження судового рішення з дотриманням вимог КАС України.
У той же час, законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Крім того, ЄСПЛ зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (рішення у справі «Пономарьов проти України». Внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (рішення у справі «Шишков проти Росії».
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Приведення апеляційної скарги у відповідність з вимогами КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
Відповідно, відповідач, який діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних чи фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, а також сплати судового збору.
Варто наголосити, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, будь-яких змін в аспекті перебігу процесуальних строків на апеляційне оскарження судових рішень, та їх обчислення до КАС України не вносилось.
При цьому, колегія суддів зауважує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Відтак, доводи апелянта щодо неможливості своєчасного подання апеляційної скарги з огляду на проаналізовані обставини, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, приходить до висновку, що оскільки зазначені апелянтом доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, то підстави наведені апелянтом для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.
Дослідивши обставини справи та клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апелянтом не було виконано вимоги ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року та недоліки апеляційної скарги не усунено в повному обсязі.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційного оскарження визнані судом неповажними.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 299, 321, 329, КАС України, суд,-
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОТА» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Апеляційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами повернути Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В.Ю. Ключкович
Судді О.О. Беспалов
І.О. Грибан