П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/3357/25
Перша інстанція: суддя Свида Л.І.,
повний текст судового рішення
складено 05.06.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Федусика А.Г.,
суддів: Семенюка Г.В. та Шляхтицького О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "ГЕЛІОС-ВАН" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, -
Приватне підприємство "ГЕЛІОС-ВАН" (далі ПП) звернулось до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці та просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000664/2 від 10.12.2024 року, №UA500500/2025/000030/2 від 20.01.2025 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просив його скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що між компанією “ANHUI DELI HOUSEHOLD GLASS CO. ,LTD» (Китай) та ПП 20.06.2016 року укладений контракт №DL2016HL, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець - ПП прийняти та оплатити товари (столовий посуд та кухонні приналежності), асортимент, номенклатура, кількість, ціна та умови оплати яких зазначаються в інвойсах та специфікаціях. Відповідно до п.2.2, 3.1 цього контракту ціна на товар включає вартість самого товару, вартість експортного пакування та маркування, транспортування до порту відправки навантажувальні роботи, витрати по сплаті митного оформлення та інші витрати в країні вивозу; поставка здійснюється на умовах FOB NANJING або на умовах, визначених в інвойсах та специфікаціях.
Позивачем для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) №24UA500500041848U5 від 09.12.2024 року на товар №1 - інші вироби з кольорового та безбарвного скла для оздоблення житла: вази - 6180 шт. Торгівельна марка “DELISOGA». Вази - 4200 шт. Торгівельна марка “QING PING GUO». Всього 10380 шт.; товар №2 - посуд столовий скляний, механічного виготовлення: графини, цукерниці, набори салатників - 7380 шт. Торгівельна марка “QING PING GUO». Цукерниці, салатники - 3000 шт. Торгівельна марка “DELISOGA». Всього 10380 шт.; товар №3 - посуд столовий з кольорового скла: по судини на ніжці для пиття, механічного виготовлення: набори келихів - 1200 шт. Торгівельна марка “QING PING GUO»; товар №4 - посуд столовий з кольорового та безбарвного скла: склянки для пиття, механічного виготовлення, без ніжки, ограновані або інакше оздоблені: набори стаканів, стакани - 3400 шт. Торгівельна марка “QING PING GUO». Виробником всіх товарів є “ANHUI DELI HOUSEHOLD GLASS CO. ,LTD». Країна виробництва Китай.
Разом з митною декларацією позивачем до митного органу подані документи: пакувальний лист б/н від 19.08.2024 року, інвойс №DL2024LXC0819 від 19.08.2024 року, домашній коносамент №ZM24080787 від 20.08.2024 року, автотранспортна накладна №1821 від 07.12.2024 року, сертифікат походження товару, банківський платіжний документ №83 від 28.11.2024 року, рахунок-фактура на транспортно-експедиційні послуги №050656 від 04.12.2024 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №6894 від 09.12.2024 року, контракт від 20.06.2016 року №DL2016HL з доповненнями до нього, специфікація №30 від 05.08.2024 року, договір на перевезення №0905-Т/20 від 11.12.2020 року, акт зважування, митна декларація країни відправлення 230820240084685431 від 19.08.2024 року, тощо.
На вимогу Одеської митниці про надання додаткових документів, позивачем 10.12.2024 року надані прайс-лист б/н від 05.08.2024 року, платіжний документ, що підтверджує вартість товару - виписка по рахунку від 28.11.2024 року, оборотно-сальдова відомість по рахунку 632 за період з 01.01.2024 року по 09.12.2024 року, калькуляція ціни №30 від 05.08.2024 року.
Крім того, позивачем для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) №24UA500500001583U0 від 20.01.2025 року на товар №1 - посуд столовий з кольорового та безбарвного скла: склянки для пиття, механічного виготовлення, без ніжки, ограновані або інакше оздоблені: набори стопок, набори стаканів - 11248 шт. Торгівельна марка “QING PING GUO». Набори стаканів - 1220 шт. Торгівельна марка “DELISOGA». Всього 12468 шт.; товар №2 - посуд столовий скляний: посудини на ніжці для пиття, механічного виготовлення: набори чарок - 2400 шт. Торгівельна марка “QING PING GUO»; товар №3 - посуд столовий з кольорового та безбарвного скла, механічного виготовлення: фруктовниці, графини, цукерниці - 3840 шт. Торгівельна марка “QING PING GUO». Салатниці, графини (штофи), набори кухлі в - 2896 шт. Торгівельна марка “DELISOGA». Всього 6736 шт.; товар №4 - інші вироби з кольорового скла для оздоблення житла: вази - 1200 шт. Торгівельна марка “DELISOGA». Виробником всіх товарів є “ANHUI DELI HOUSEHOLD GLASS CO. ,LTD». Країною виробництва товарів є Китай.
Разом з митною декларацією позивачем до митного органу подані документи: пакувальний лист б/н від 22.10.2024 року, інвойс №DL2024LXC1022 від 22.10.2024 року, домашній коносамент №ZM24100615 від 25.10.2024 року, автотранспортна накладна №2098 від 15.01.2025 року, сертифікат походження товару, банківський платіжний документ №6 від 14.01.2025 року, рахунок-фактура на транспортно-експедиційні послуги №052937 від 13.01.2025 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №7488 від 15.01.2025 року, контракт від 20.06.2016 року №DL2016HL з доповненнями до нього, специфікація №31 від 27.09.2024 року, договір на перевезення №0905-Т/20 від 11.12.2020 року, акт зважування, митна декларація країни відправлення 230820240084736254 від 22.10.2024 року, тощо.
На вимогу Одеської митниці про надання додаткових документів, позивачем 20.01.2025 року надані прайс-лист б/н від 27.09.2024 року, платіжний документ, що підтверджує вартість товару - виписка по рахунку від 14.01.2025 року, оборотно-сальдова відомість по рахунку 632 за період з 01.01.2024 року по 20.01.2025 року, калькуляція ціни №31 від 27.09.2024 року, договір про перевезення вантажів №К-783/17 від 25.07.2017 року.
Позивач в митних деклараціях визначив митну вартість по першому (основному) методу (за ціною інвойсу за контрактом).
Однак, 10.12.2024 року Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000664/2 та складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001301.
Крім того, 20.01.2025 року Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000030/2 та складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2025/000040.
У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000664/2 від 10.12.2024 року, зазначено: 1) відповідно до п.п. в) п.2 ч.10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) в копії митної декларації країни відправлення зазначені умови поставки - FOB. Проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця; 3) в копії митної декларації країни відправлення відповідність код-вага відрізняється за відповідністю код-вага поданих до митного оформлення; 4) печатка, підпис та прізвище генерального директора у довідці про транспортні витрати від 09.12.2024 року №6894 легко виділяються та копіюються в будь-яке інше місце. Все це може свідчити про ознаки підробки банківських платіжних документів.
У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000030/2 від 20.01.2025 року зазначено: 1) відповідно до п.п. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п. 2.2 контракту ціна за товар включає в себе вартість пакування, маркування. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товар; 2) в копії митної декларації країни відправлення зазначені умови поставки - FOB. Проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця; 3) в автотранспортній накладній (СМR) від 15.01.2025 року №2098 зазначено, що перевізником є Man-Service LTD, але рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 15.01.2025 року №052937 видана ТОВ “ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК».
Вважаючи вказані рішення відповідача про коригування митної вартості протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Ціна товару була визначена позивачем згідно з умовами контракту (договору). В той же час обставини, якими мотивоване рішення митного органу про необхідність витребування додаткових документів є необґрунтованими, оскільки надані документи у сукупності підтверджують визначену митну вартість товару позивачем (декларантом) за першим методом визначення митної вартості.
Суд також зазначив, що приписи МКУ зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено наявність підстав для витребування додаткових документів у позивача.
Крім того, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували обставини того, що митний орган застосовував чи намагався застосувати інші методи визначення митної вартості товару, які передують резервному, відповідачем не надано обґрунтувань неможливості застосування таких методів.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції вірними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України з огляду на таке.
Положеннями ч.3 ст.318 МК України передбачено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Відповідно до ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною 1 ст.51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
З вищенаведених правових норм вбачається, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Щодо тверджень митного органу в рішеннях про коригування митної вартості товарів про те, що у наданих до митного контролю документах відсутні відомості щодо такої складової митної вартості товару, як пакування, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п.п.“в» п.1 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
За умовами контракту №DL2016HL від 20.06.2016 року ціна на товар включає вартість самого товару, вартість експортного пакування та маркування, транспортування до порту відправки навантажувальні роботи, витрати по сплаті митного оформлення та інші витрати в країні вивозу (п. 2.2 контракту), тобто, витрати на вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням вже включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а тому митний орган у відповідності до положень ч.10 ст.58 Митного кодексу України не мав права вимагати таких документів.
Крім того, товар поставлявся на умовах FOB, які передбачають обов'язок продавця товару щодо його пакування та маркування.
Апеляційний суд також вважає необґрунтованими доводи митного органу про те, що в митних деклараціях країни відправлення не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, оскільки декларація країни відправлення є документом який складається та подається до митних органів Китаю продавцем товару, вимоги до її форми та заповнення встановлені законодавством Китаю та позивач не має жодної можливості будь яким чином впливати на відомості які зазначаються у цьому документі.
Більш того, відповідно до ч.3 ст.53 МК України декларація країни відправлення є документом, який подається додатково у разі якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості щодо географічного пункту переходу відповідальності за товар та умови поставки зазначені у інвойсах №DL2024LXС0819 від 19.08.2024 року, №DL2024LXС1022 від 22.10.2024 року (FOB NANJING).
Водночас, є безпідставними твердження відповідача про те, що в копії митної декларації країни відправлення відповідність код-вага відрізняється за відповідністю код-вага в поданих до митного оформлення документах, оскільки ця декларація складається та подається до митних органів Китаю продавцем товару, вимоги до її форми та заповнення встановлені законодавством Китаю та позивач не має жодної можливості будь яким чином впливати на відомості які зазначаються у цьому документі; ця декларація є допоміжним (не обов'язковим) документом для митного оформлення.
Крім того, експортна декларація країни відправлення містить в собі коди товарів які на перші шість цифр повністю збігаються з кодами визначеними декларантом при цьому після перших шести цифр зазначені нулі, що однозначно надає можливість ідентифікувати імпортовані товари. Вимоги країни відправлення до визначення та зазначення у МД кодів товарів можуть відрізнятись від вимог встановлених в Україні при цьому всі інші значні відомості повністю збігаються, такі як вага, сторони угоди, номер контейнеру, вартість, дата поставки та інші. Що стосується ваги товарів то слід зазначити, що в експортній декларації зазначено 6 товарних позицій в ВМД поданій до митного оформлення 4, що також залежить від правил застосування кодифікації та правил заповнення митних декларацій, в разі складення ваги позицій між собою (в експортній декларації) вага з заявленою збігається.
Колегія суддів також відхиляє доводи митного органу, що у довідці про транспортні витрати від 09.12.2024 року №6894 печатка, підпис та прізвище генерального директора легко виділяються та копіюються в будь-яке інше місце, що може свідчити про ознаки підробки банківських платіжних документів, оскільки ці твердження носять характер припущень, не доведені суб'єктом владних повноважень та у відповідності до ч.2 ст.77 КАС України саме на митний орган покладається обов'язок доведення цих обставин.
Стосовно тверджень митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів про те, що в автотранспортній накладній (СМR) від 15.01.2025 року №2098 зазначено перевізника Man-Service LTD, але рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 15.01.2025 року №052937 видана ТОВ “ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК», колегія суддів зазначає, що відповідно до умов договору №0905-Т/20 про надання транспортно-експедиторських послуг від 11.11.2020 року, укладеного з ТОВ “ГРОБАЛ ОУШЕН ЛІНК», експедитор за відповідну плату та за рахунок клієнта (позивач) надає транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів у великотоннажних контейнерах морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткові послуги необхідні для організації доставки вантажу (п.1.1). Обов'язками експедитора є організація перевезення контейнерних вантажів клієнта морським, залізничним, автомобільним транспортом, відповідно до умов договору (п. 3.1.1). Експедитор від свого імені укладає договори з портами, перевізниками, складами… на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги… (п. 3.1.2).
Тобто, відповідно до умов укладеного договору, експедитор організував відповідне перевезення та залучив до нього необхідних осіб, в даному випадку перевізника ManService LTD, який здійснив перевезення вантажу, після чого експедитор виставив відповідні рахунки до оплати, тобто жодних неузгодженостей чи розбіжностей не має. Всі документи в їх сукупності відображають складові заявленої декларантом митної вартості.
Апеляційний суд також критично ставиться щодо витребування митним органом додаткових документів, оскільки згідно правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 13.10.2021 року по справі №804/15600/15, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
У вказаній постанові Верховний Суд звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Отже, в межах даної справи, позивачем надані документи, які підтверджують, на думку суду, митну вартість товару, що заявлена у митній декларації, вимога щодо надання додаткових документів і посилання на ненадання таких документів, як на підставу для відмови у митному оформленні товару, за заявленою позивачем митною вартістю, є безпідставними.
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції, що позивач для підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару подав до відповідача всі необхідні передбачені ст.53 Митного кодексу України документи.
За таких обставин, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.
Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Резюмуючи усе вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції, що рішення про коригування митної вартості товару №UA500500/2024/000664/2 від 10.12.2024 року, №UA500500/2025/000030/2 від 20.01.2025 року прийняті не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції, що наведені доводи митного органу є необґрунтованими та не підтверджені жодними доказами.
Окрім того, колегія суддів наголошує, що рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару. Висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Проте, приписи вказаної статті митним органом були порушені, оскільки саме формальний підхід до наданих документів та їх опрацювання став причиною прийняття протиправного рішення.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що позивач для підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару подав до відповідача всі необхідні передбачені ст.53 Митного кодексу України документи, а відповідач, в свою чергу, не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.
Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо спірних правовідносин.
Апеляційний суд також звертає увагу на те, що апелянтом в доводах апеляційної скарги не було наведено буд-яких заперечень щодо правильності визначення суми витрат на правничу допомогу, понесених під час розгляду справи у суді 1-ї інстанції, а тому апеляційний суд не надає оцінки рішенню суду 1-ї інстанції у цій частині.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Одеської митниці - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Федусик
Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький