10 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/19755/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Калугіна Н.Є.) в адміністративній справі №160/19755/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
07.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просив суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у призначені ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», викладені в рішенні про відмову у призначені пенсії від 16.04.2025 року № 046350000404 протиправними та скасувати рішення про відмови у призначені пенсії на пільгових умовах від 16.04.2025 року № 046350000404;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 27.10.1999 року по 11.11.1999 року, з 07.04.2002 року по 09.04.2002 року, з 14.05.2012 року по 18.05.2012 року, з 21.05.2012 року по 31.05.2012 року та з 01.06.2012 року по 06.06.2012 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи за провідною професією періоди роботи з 20.03.2000 року по 07.06.2000 року, з 08.06.2000 року по 04.02.2001 року, з 05.03.2001 року по 24.05.2004 року, з 26.08.2004 року по 01.04.2007 року, з 04.11.2013 року по 04.03.2014 року, що дає право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди перебування на інвалідності від професійного захворювання з 27.08.2018 року по 31.07.2021 року та з 05.01.2022 року по 09.03.2022 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.04.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправне рішення у призначенні пенсії порушує право позивача на призначення пенсії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року позов задоволено.
Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі зазначає, що згідно наданих документів до пільгового стажу позивача зараховано усі періоди крім, періодів за які відсутні дані про фактично відпрацьований час в підземних умовах. Вказує, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 на які посилався суд першої інстанції не є нормативним актом, а тому не є обов'язковими для застосування органами Пенсійного фонду України при розрахунку стажу громадян, які звертаються із заявами про призначення пенсії. Наголошує, що єдина норма права, що регулює порядок обчислення стажу за періоди з 20.03.2000 по 07.06.2000,3 08.06.2000 по 04.02.2001, з 05.03.2001 по 24.05.2004, з 26.08.2004 по 01.04.2007, з 04.11.2013 по 04.03.2014 закріплені статтею 24 Закону №1058, тому жодні роз'яснення Міністерства, які не є нормативно-правовим актом, до того ж прийняті в 1992 році, до моменту набрання чинності (01.01.2004) Закону №1058, не можуть бути застосовані при розрахунку страхового та пільгового стажу. Враховуючи зазначене, скаржник вважає, що ним правомірно прийнято рішення про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах згідно з частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні.
В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
07.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перехід на інший вид пенсії - з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заява позивача про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області за принципом екстериторіальності.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 16.04.2025 №046350000404 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком.
У рішенні зазначено, зокрема:
« ОСОБА_1 перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 02.03.2018.
Пільговий стаж заявника складає 17 років 8 місяців 21 день: роботи підземні провідні професії (20) - 6 років 6 місяців 29 днів; роботи підземні за постановою 202 (25) - 10 років 9 місяців 24 дні; навчання за фахом - 0 років 3 місяці 28 днів. Час перебування на інвалідності внаслідок професійного захворювання складає 2 роки 2 місяців 3 дні.
Згідно наданих документів до пільгового стажу зараховано усі періоди крім, періодів за які відсутні дані про фактично відпрацьований час в підземних умовах.
Враховуючи зазначене, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно з пунктом 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.».
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку про їх обґрунтованість.
Позивачем означене рішення не оскаржується.
Переглядаючи судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає наступне.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється на підставі документів про страховий стаж та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Згідно з частиною 1 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті (абзац другий частини третьої статті 114 Закону №1058-IV).
За змістом частини п'ятої статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок №383). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до положень пунктів 2, 3 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Суд зазначає, що в період з 11.03.1994 по 16.01.2003 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.
У період з 17.01.2003 по 24.06.2016 діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.
Починаючи з 03.08.2016 року, діють Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.
Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.
Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці.
З матеріалів справи вбачається, що у межах спірних правовідносин позивачем заявлено позовні вимоги щодо відмови у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно з пунктом 3 статті 114 Закону №1058-IV рішенням від 16.04.2025, а також щодо не зарахування до пільгового стажу періодів його роботи та перебування на інвалідності від професійного захворювання.
Як на підставу для відмови у переведенні позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області посилається на те, що в останнього відсутній необхідний пільговий стаж.
Колегія суддів критично ставиться до такого твердження пенсійного органу та вважає за необхідне зазначити наступне.
Щодо періоду з 27.10.1999 по 11.11.1999, суд першої інстанції вірно встановив, що дублікатом трудової книжки серії НОМЕР_1 підтверджується, що у спірний період позивач перебував на посаді підземного гірника з повним робочим днем в шахті.
З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.06.2025 вбачається, що вказаний період не зараховано до пільгового стажу через несвоєчасно проведену атестацію робочих місць.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а викладено правовий висновок, відповідно до якого непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника, при цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
З огляду на наведене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції, що період роботи з 27.10.1999 по 11.11.1999 протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача.
Щодо періоду перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати з 07.04.2002 по 09.04.2002, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про правомірність дій відповідача щодо зарахування цього періоду лише до страхового стажу, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що відпустка без збереження заробітної плати в 2002 році була пов'язана з виробничою необхідністю.
З приводу необхідності зарахування до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, часу перебування позивача у відрядженні та на курсах з 14.05.2012 по 18.05.2012 та з 21.05.2012 по 06.06.2012, суд апеляційної інстанції вважає, що вони дійсно підлягають зарахуванню, позаяк індивідуальні відомості про застраховану особу містять інформацію про спеціальний стаж позивача за 31 день травня та 30 днів червня 2012 року.
Щодо наявності у позивача права на зарахування періодів роботи за провідною професією з 20.03.2000 по 07.06.2000, з 08.06.2000 по 04.02.2001, з 05.03.2001 по 24.05.2004, з 26.08.2004 по 01.04.2007 та з 04.11.2013 по 04.03.2014 з урахуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»» працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
- кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;
- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
З наведеного вбачається, що основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу роботи.
У листі від 02.10.2018 № 19997/0/2-18 адресованому Пенсійному фонду України Міністерство соціальної політики України зазначило про доцільність застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з листом Міністерства соціальної політики України від 12.09.2018 №1209-27, до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховують Роз'яснення № 8.
Листом Міністерства соціальної політики України № 21226/0/2-18/45 від 01.11.2018 підтверджено, що органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсій відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058 враховують Роз'яснення № 8.
Колегія суддів зазначає, що жодні суперечності між Роз'ясненням № 8 і положеннями Закону № 1058-ІV відсутні, оскільки відповідне роз'яснення не визначає: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення (ст. 4 Закону № 1058-ІV), натомість регулює правила розрахунку кратності пільгового стажу, що за правовим змістом положенням ст. 14 Закону № 1788-ХІІ та ст. 114 Закону № 1058-ІV не суперечить.
Вказане роз'яснення спрямоване на забезпечення найбільш сприятливого обрахування стажу окремим категоріям громадян, що були зайняті на роботах з особливо важкими умовами праці.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що правила кратності полягають у наступному: в разі, якщо особа не має достатньо «підземного» стажу, до нього може додатково зараховуватися інший пільговий стаж.
Крім того, «підземний» стаж на провідних професіях зараховується із збільшеною кратністю.
Так, стаж на провідних професіях зараховується до «підземного» із збільшеною кратністю 1.25 (1 рік роботи за 1 рік роботи 3 місяці), а решта видів пільгового стажу за Списком 1, що не відносяться до підземного, із зменшеною кратністю 0.75 (1 рік роботи за 9 місяців).
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 333/3704/16-а та від 18.11.2024 у справі №200/1009/24.
З урахуванням означених висновків Верховного Суду, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскільки станом на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах його стаж роботи на підземних роботах та в металургії становив більше 10 років, відповідач повинен був застосовувати Роз'яснення № 8 та розраховувати пільговий стаж позивача, набутий на посадах провідних професій, за формулою: 1 рік такої роботи додатково надає 3 місяці пільгового стажу.
Щодо права позивача зарахування до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 Закону № 1058-IV періоду перебування на інвалідності від професійного захворювання з 27.08.2018 по 31.07.2021 та з 05.01.2022 по 09.03.2022, суд зазначає таке.
Як вже зазначалось вище, час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (абз.3 ч.1 статті 24 Закону № 1058-IV).
Положення аналогічного змісту викладені в частині 5 статті 56 Закону № 1788-XII, згідно із яким час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (статті 13 і 14).
Відповідна гарантія встановлена також положеннями частини 4 статті 9 Закону України «Про охорону праці», якою передбачено, що час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.
З наведених норм вбачається, що чинним законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 23.02.2018 року, позивачу підтверджено хронічне захворювання отримане на виробництві.
Відповідно до записів № 35, 36 дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 , позивача з 13.11.2017 звільнено з посади «заступник начальника дільниці» з повним робочим днем на підземній роботі.
Відповідно до Виписки з акту огляду МСЕК серії 12ААА № 994665 від 14.03.2018, позивачу з 02.03.2018 встановлена ІІІ група інвалідності від професійного захворювання.
З огляду на наведене, оскільки документально підтверджено перебування позивача на інвалідності у зв'язку із трудовим каліцтвом внаслідок нещасного випадку на виробництві, колегія суддів доходить до висновку, що позивач має право на зарахування спірного періоду перебування на інвалідності до його спеціального (пільгового) стажу.
Враховуючи наведені законодавчі норми, висновки Верховного Суду та встановлені обставини, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 046350000404 від 16.04.2025 було прийнято суб'єктом владних повноважень не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим ефективним відновленням порушеного права та інтересів позивача, в даному випадку є саме зобов'язання пенсійного органу зарахувати до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 Закону № 1058-IV спірні періоди роботи з повторним розглядом його заяви від 07.04.2025.
Натомість, оскільки суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що період перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати з 07.04.2002 по 09.04.2002 був правомірно зарахований відповідачем лише до страхового стажу, проте в абзаці третьому резолютивної частини зобов'язав відповідача зарахувати його до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню в частині задоволених позовних вимог з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року в адміністративній справі №160/19755/25 скасувати в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоду роботи з 07.04.2002 по 09.04.2002 та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року в адміністративній справі №160/19755/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 10 грудня 2025 року.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак