10 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/16885/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рантьє» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року у справі №160/16885/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рантьє» до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування розрахунків,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 у справі №160/16885/25 у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду оприлюднено 20.10.2025.
17.11.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «Рантьє» через підсистему «Електронний суд» на зазначене рішення суду першої інстанції подано апеляційну скаргу, яка зареєстрована Третім апеляційним адміністративним судом 18.11.2025.
Ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 24.11.2025 вищевказану апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду документу про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Вищезазначену ухвалу скаржник отримав 24.11.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету скаржника у підсистемі «Електронний суд».
05.12.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «Рантьє» на виконання вимог вищевказаної ухвали направлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке вмотивоване тим, що протягом попереднього календарного року, тобто у 2024 році ТОВ «Рантьє» не мав прибутків від господарської діяльності, що підтверджується Звітом про фінансові результати за 2024 рік. Відтак, оскільки збиток товариства за 2024 рік складає 15 784,7 тис. грн., скаржник вважає, що існують правові підстави, що передбачені ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», для його звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Перевіривши доводи вищевказаного клопотання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
З преамбули Закону України «Про судовий збір» вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Зі змісту цієї норми вбачається, що існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що умови визначені статтею 8 є диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предмету спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
При прийнятті таких висновків колегія суддів враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини пов'язані з відсутністю у скаржника коштів не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення сплати судового збору.
З огляду на наведене, оскільки предметом позову у даній справі є визнання протиправними та скасування Розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з травня 2025 року від 01.05.2025, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання скаржника, позаяк вказана скаржником обставина не є підставою для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.
Враховуючи зазначене, станом на 10.12.2025 скаржник недоліки апеляційної скарги не усунув.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 4 ст. 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Приймаючи до уваги, що скаржник у наданий строк недоліки апеляційної скарги не усунув, апеляційну скаргу слід йому повернути.
Керуючись статтями 169, 241, 248, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Рантьє» про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рантьє» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року у справі №160/16885/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рантьє» до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування розрахунків - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання (10.12.2025) відповідно до ч. 2 ст. 325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак