Постанова від 12.12.2025 по справі 520/23186/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2025 р. Справа № 520/23186/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2024, суддя Григоров Д.В., повний текст складено 20.12.24, по справі № 520/23186/24

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "НОВЕ ЖИТТЯ"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» звернулося до суду із позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України: від 26.04.2024 №00226020713; від 26.04.2024 №00226040713; від 26.04.2024 №00226090713; від 26.04.2024 №00226150713; від 26.04.2024 №00225790713; від 26.04.2024 №00225820713; від 26.04.2024 №00225850713; від 26.04.2024 №00225960713; від 26.04.2024 №00225990713; від 26.04.2024 №00226070713; від 12.07.2024 №00394100713; від 12.07.2024 №00394400713; від 12.07.2024 №00394280713.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України: від 26.04.2024 №00226020713; від 26.04.2024 №00226040713; від 26.04.2024 №00226090713; від 26.04.2024 №00226150713; від 26.04.2024 №00225790713; від 26.04.2024 №00225820713; від 26.04.2024 №00225850713; від 26.04.2024 №00225960713; від 26.04.2024 №00225990713; від 26.04.2024 №00226070713; від 12.07.2024 №00394100713; від 12.07.2024 №00394400713; від 12.07.2024 №00394280713.

Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив про неврахування судом першої інстанції того, що щодо нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного податку 4 групи перевіркою встановлено порушення ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» п. 57.1, ст. 57, п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПК України по деклараціям платника єдиного податку, на підставі чого застосовано штрафні санкції за порушення граничного строку сплати єдиного податку. Також, відповідач зазначав про несвоєчасність реєстрації податкових накладних за період травень 2023 у сумі 250,21 грн., та квітень, вересень 2022 у сумі 2 456,11 грн. Стосовно посилань позивача на п. 52-1 підрозд. 10 розд. ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України зазначав, що з 27.05.2022 поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи. Щодо податкового повідомлення-рішення №00225850713 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств, відповідач зазначив, що з 01.01.2015 ПСП «Нове Життя» є платником єдиного податку 4 групи, втім ПСП «Нове життя» не виконується вимога, передбачена пп. 291.4. Податкового кодексу України та не підтверджується статус платника єдиного податку четвертої групи, оскільки у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаро виробництва становить менш як 75 відсотків. Отже, у 2022 році ПСП «Нове життя» повинно було знаходитись на загальній системі оподаткування. Таким чином, у зв'язку з не підтвердженням статусу платника єдиного податку четвертої групи встановлено порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1. ст. 134 Податкового кодексу України заниження об'єкту оподаткування на суму 46024106,23 грн. за 2022, заниження податку на прибуток на суму 8284339,12 грн., за 2022.

Щодо податкового повідомлення-рішення №00225790713 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість за податковий (звітний) період грудень 2023 року на суму 71779,0 грн. та №00225820713 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 193441440,0 грн. апелянт зазначив, що ПСП "Нове життя" непідтверджено правомірність списання у господарську діяльність кормів, добрив, ПММ, вет-препаратів (за даними рахунків бухгалтерського обліку 201,203,208). Крім того, за даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено декларування придбання цукру у асортименті загальна кількість 20286,08 т. на суму 36662460,30 грн. Втім, у ході перевірки неможливо підтвердити факт передачі ПСП "Нове життя" цукру в адресу ПП "Постачагропром" за розподільчим балансом.

Також у ході перевірки встановлено реалізацію ПСП «Нове життя» продукту ферментації органічної речовини на підставі договору купівлі-продажу від 15.07.2021 № Ф07/15-2021. Однак, враховуючи, що аналізом даних ЄРПН встановлено, що ПСП «Нове життя» не здійснювало придбання «Продукту ферментації органічної речовини», в той же час не встановлено джерела походження або наявні легальні можливості для виробництва вказаного товару, неможливо підтвердити реалізацію даного товару ТОВ «ОРІЛЬКАЛАТІНВЕСТ». Також, у ході проведення перевірки було встановлено факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних при виникненні податкових зобов'язань за період з 01.11.2020 по 14.01.2024, чим порушено вимоги п.201.10 ст.201 ПК України за квітень 2023 на суму ПДВ 73252492,03 грн. Крім того, враховуючи зазначені вище порушення, що призвели до заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 81572437 грн. щодо списання кормів для тварин, добрив та засобів хімічного захисту рослин, паливно мастильних матеріалів, вет-препаратів, м'ясної продукції без документального підтвердження використання у господарській діяльності.

Крім того, перевіркою встановлено порушення п. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України за порушення термінів сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за порушення термінів сплати орендної плати за землю та з єдиного податку.

Представник відповідача у судовому засідання вимоги апеляційної скарги підтримала, просила скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» відмовити.

У судовому засіданні представники позивача проти доводів апеляційної скарги заперечували, вважали рішення суду першої інстанції таким, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Головного управління ДПС у Харківській області у період з 15.01.2024 по 26.01.2024 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» за період з 01.11.2020 по 14.01.2024 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх, передбачених Податковим кодексом України, податків та зборів, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.11.2020 по 14.01.2024 з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 3964/20-40-07-19-05/30957436 від 02.02.2024, яким зафіксовано наступні порушення:

- п. 198.5 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що виразилось у заниженні податкових зобов'язань на загальну суму 154824931 грн., в т.ч. за листопад 2020 на 5 508 707 грн., грудень 2020 1 531 162 грн., січень 2021 на 1 397 052 грн., лютий 2021 року на 1 310 578 грн., березень 2021 року на 8 413 760 грн., квітень 2021 року на 9 658 815 грн., травень 2021 року на 10 096 421 грн., червень 2021 року на 5 398 761 грн., липень 2021 року на 2 702 435грн., серпень 2021 року на 1 096 190 грн., вересень 2021 року на 520 340 грн., жовтень 2021 року на 1 329 351 грн., листопад 2021 року на 4 488 710 грн., грудень 2021 року на 667 265 грн., січень 2022 на 336 518грн., лютий 2022 року на 453 391 грн., березень 2022 року на 273 948 грн., квітень 2022 року на 311 496 грн., травень 2022 року на 116 370 грн., червень 2022 року на 163 937грн., липень 2022 року на 184 385 грн., серпень 2022 року на 202 779 грн., вересень 2022 року на 353 995 грн., жовтень 2022 року на 151 747 грн., листопад 2022 року на 181 109 грн., грудень 2022 року на 112 109 грн., січень 2023 на 92 867 грн., лютий 2023 року на 45 672 грн., березень 2023 року на 86 066 грн., квітень 2023 року на 74089371 грн., травень 2023 року на 1 846 662 грн., червень 2023 року на 1 262 542 грн., липень 2023 року на 1 937 400грн., серпень 2023 року на 1 478 442 грн., вересень 2023 року на 2 295 884грн., жовтень 2023 року на 2 257 504 грн., листопад 2023 року на 7 869 825 грн., грудень 2023 року на 4 601 365 грн.;

- пп. «в» п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, що виразилось у завищенні суми від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 71779 грн. за грудень 2023 року;

- п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України, що виразилось у заниженні податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету (показник рядка 18 Декларації) у сумі 154753 152 грн. за в т.ч. листопад 2020 на 5462718 грн., грудень 2020 1490380 грн., січень 2021 на 1440275 грн., лютий 2021 року на 1354126 грн., березень 2021 року на 8403313 грн., квітень 2021 року на 9615528 грн., травень 2021 року на 9343657 грн., червень 2021 року на 3975914 грн., липень 2021 року на 433999грн., серпень 2021 року на 3661763 грн., вересень 2021 року на 2441106 грн., жовтень 2021 року на 1329903 грн., листопад 2021 року на 4491160 грн., грудень 2021 року на 665601 грн., січень 2022 на 337490 грн., лютий 2022 року на 446265 грн., березень 2022 року на 280456 грн., квітень 2022 року на 295422 грн., липень 2022 року на 396782 грн., серпень 2022 року на 218622 грн., вересень 2022 року на 358486 грн., листопад 2022 року на 315426 грн., грудень 2022 року на 144542 грн., березень 2023 року на 132904 грн., квітень 2023 року на 74149922 грн., травень 2023 року на 1984059 грн., червень 2023 року на 1214692 грн., липень 2023 року на 1839623грн., серпень 2023 року на 1529033 грн., вересень 2023 року на 2343070 грн., жовтень 2023 року на 2249811 грн., листопад 2023 року на 7877518 грн., грудень 2023 року на 4529586 грн.;

- п. 44.5 ст. 44, п 121.1 ст. 121 Податкового Кодексу України, а саме в частині ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у повному обсязі;

- п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, а саме несвоєчасна реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у загальній сумі 2706,32 грн.;

- п. 201.2, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, а саме не реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у загальній сумі 77412 465 грн.;

- п. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України, а саме в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання на загальну суму 327014,29 грн., у тому числі по єдиному податку четвертої групи на суму 282023,62 грн., по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами на суму 7084,88 грн., сплата орендної плати за землю на суму 37905,79 грн.;

- пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового Кодексу України, що виразилось у заниженні податку на прибуток за період з 2022 рік у загальній сумі 8284339,12 грн.;

- не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, передбаченого пп. 291.4. ст. 291 Податкового Кодексу України;

- ч. 5 ст. 97, ч. 1 ст. 115 КЗпП, ч. 3 ст. 15, ст. 24 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці», що виразилось у виплаті заробітної плати працюючим робітникам ПСП "НОВЕ ЖИТТЯ" за період з серпня 2022 року по квітень 2023 року з порушенням термінів сплати;

- п.п. 14.1.13 ст. 14, п. 181.1 ст. 188, п. 198.1 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що виразилось у завищенні суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 535486 грн. за грудень 2021;

- п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 15 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 31.12.2015 № 1307, а саме не виписано та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкові накладні на загальну суму ПДВ 124500,34 грн., у тому числі за жовтень 2021 на суму 65160,44 грн., за листопад на суму 59339,89 грн.;

- п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, що виразилось у несвоєчасній сплаті податку на доходи фізичних осіб за червень 2021 у сумі 2201551,85 грн., за липень 2021 у сумі 2688312,43 грн., за серпень 2021 у сумі 4229066,74 грн., за вересень 2021 у сумі 3251027,41 грн., несплаті податку на доходи фізичних осіб станом на 30.11.2021 за вересень 2021 у сумі 1178939,12 грн. та за жовтень 2021 у сумі 3917487,36 грн.;

- п.п. 1.4 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, що виразилось у несвоєчасній сплаті військового збору за червень 2021 у сум 185006,31 грн., за липень 2021 у сумі 225805,27 грн., за серпень 2021 у сумі 355325,47 грн., за вересень 2021 у сумі 271229,02 грн., несплаті податку на доходи фізичних осіб станом на 30.11.2021 за вересень 2021 у сумі 99802,36 грн., за жовтень 2021 у сумі 330680,53 грн.

26.04.2024 на підставі висновків акту перевірки № 3964/20-40-07-19-05/30957436 від 02.02.2024 Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 00225790713, яким зменшено від'ємне значення податку на додану вартість за податковий (звітний) період грудень 2023 року на суму 71779,0 грн;

- № 00225820713, яким збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 193441440 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 154753152 грн., за штрафними санкціями 38688288 грн.);

- № 00225850713, яким збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток підприємств у сумі 10355423,75 грн. (у тому числі за податковими зобов'язаннями 8284339 грн., за штрафними санкціями 2071084,75 грн.);

- № 00225890713, яким нараховані штрафні санкції за порушення строку сплати орендної плати з юридичних осіб у сумі 6772,48 грн. за період травень, липень, жовтень, листопад, грудень 2022 року, серпень 2023 року;

- № 00225920713, яким нараховані штрафні санкції за порушення строку сплати орендної плати з юридичних осіб у сумі 31133,31 грн. за період травень, липень, жовтень, листопад, грудень 2022 року, серпень 2023 року;

- № 00225960713, яким нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за листопад 2022, січень 2023 року у сумі 6476,82 грн.;

- № 00225990713 про нарахування штрафної санкції за несвоєчасну сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за листопад 2022, січень 2023 року у сумі 608,06 грн;

- № 00226020713, яким нараховані штрафні санкції за порушення сплати єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка с/г товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% за листопад 2022 року, січень, травень, серпень 2023 року в сумі 258810,77 грн.;

- № 00226040713, яким нараховані штрафні санкції за порушення сплати єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка с/г товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% за листопад 2022 року, січень, травень, серпень 2023 року в сумі 23212,85 грн.;

- № 00226070713, яким нарахований адміністративний штраф та інші санкції у сумі 1020 грн.;

- № 00226090713, яким нараховані штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за травень 2023 року у сумі 250,21 грн.;

- № 00226150713, яким нараховані штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за період квітень, вересень 2022 року у сумі 2456,11 грн.;

- № 00226120713, яким нараховані штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за період листопад 2020 року грудень 2023 року у сумі 77412464,81 грн.

ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ», не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржило їх у адміністративному порядку шляхом подання скарги від 10.05.2024 до ДПС України, за наслідками розгляду якої рішенням ДПС України від 08.07.2024 № 20755/6/99-00-06-01-01-06 скасовано податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.04.2024:

- № 00226120713 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 40657018,18 грн., а в іншій частині залишено без змін;

- № 00225890713 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 2529,96 грн., а в іншій частині залишено без змін;

- № 00225920713 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі11613,17 грн., а в іншій частині залишено без змін.

З огляду на часткове скасування первісних податкових повідомлень-рішень Головним управлінням ДПС у Харківській області 12.07.2024 прийнято нові податкове повідомлення-рішення:

- № 00394100713, яким нараховано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за період листопад 2020 грудень 2023 року у сумі 36755 446,00 грн.;

- № 00394400713, яким нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату орендної плати за травень, липень, жовтень, листопад, грудень 2022 року, серпень 2023 року у сумі 4242,52 грн.;

- № 00394280713, яким нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату орендної плати за травень, липень, жовтень, листопад, грудень 2022 року, серпень 2023 року у сумі 19523,14 грн.

Не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів частково погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності контролюючих органів та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику врегульовані Податковим Кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту/витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За змістом п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, у податковому обліку витрати, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість, включені до податкового кредиту, повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та витрати, пов'язані із цією операцією. Сума ПДВ для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг).

Таким чином, всі витрати господарюючого суб'єкта мають бути здійснені в межах господарської діяльності та підтверджені відповідними первинними документами.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

У свою чергу, обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих витрат та податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб'єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з ПДВ, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Стосовно правомірності податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській області від 26.04.2024 № 00225790713, № 00225820713, № 00225850713 колегія суддів зазначає наступне.

В основу зазначених податкових повідомлень-рішень покладені висновки податкового органу щодо заниження позивачем податкових зобов'язань на загальну суму 154824931 грн., внаслідок чого відбулось завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 71779 грн., заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету (показник рядка 18 Декларації) у сумі 154753152 грн., заниження податку на прибуток за період з 2022 рік у загальній сумі 8284339,12 грн.

Так, за висновками контролюючого органу, викладеними у акті перевірки, за період з 01.11.2020 по 14.01.2024 ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» задекларовано податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 160963664 грн.

У ході проведення перевірки ПСП "НОВЕ ЖИТТЯ" було надано інформацію щодо списання у господарську діяльність кормів, добрив, ПММ, ветеринарних препаратів (за даними рахунків бухгалтерського обліку 201, 203, 208).

ПСП "Нове Життя" на субрахунку 201 «Сировина й матеріали» відображено оприбуткування та списання наступної номенклатури: комбікорма у асортименті, кормова добавка "Здорова корівка", жом, сіно, медичні препарати, м'ясна продукція (курятина), сперма бугая, халати робочі та ін.; на субрахунку 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення" - мінеральні добрива, навоз, корма, насіння зернових; на субрахунку 203 «Паливо» - дизельне паливо в асортименті.

Висновки податкового органу щодо заниження позивачем зобов'язань в цій частині ґрунтуються, у тому числі, на твердженні щодо недоведення правомірності списання кормів в кількості та вартості з огляду на відсутність інформації щодо потреби кормів (раціонів); кількість тварин, на яку відбулось списання (наявність тварин); розподіл по групах тварин з урахуванням стану тварин, їх продуктивності; норми на одну голову, кг; розрахований ліміт; тривалість відгодівлі тварин у кормо-днях, а також не надання до перевірки журналу обліку витрати кормів, фактичних норм списання з урахуванням поголів'я та затвердженого раціону, як це передбачено формою № ВЗСГ-9.

Зокрема, ПСП «Нове життя» у перевіряємому періоді придбано у ТОВ "Харківський Молочний Завод" кормову добавку "Здорова корівка 01АК" та кормову добавку "Здорова корівка Z303" у кількості 1155090 кг.

Відповідачем зазначено, що оскільки корм (добавка «Здорова корівка», комбікорм, сіль, сіно, та інше) було списано без документального підтвердження використання у господарській діяльності (в межах норм, згідно раціону, згідно встановлених законодавством форм щодо списання), слід дійти висновку, що списана продукція була реалізована на адресу невстановлених контрагентів - покупців.

З приводу наведеного колегія суддів зазначає наступне.

Так, наказом Міністерства аграрної політики України від 21.12.2007 №929 затверджено методичні рекомендації щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку виробничих запасів в сільськогосподарських підприємствах, додатком 9 до якого затверджено форму Відомості витрати кормів (сільгоспоблік, форма № ВЗСГ-9), за якою здійснюється щоденний відпуск кормів (зернофуражу, кормових коренеплодів, сіна тощо) на ферму зі складу або інших місць зберігання.

Під час проведення перевірки контролюючим органом листами від 03.04.2024 № 974/ж12/20-40-07-19-11, 08.04.2024 № 1016/ж12/20-40-07-19-11 запропоновано позивачу надати первинні документи, зокрема, акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин (форма № ВЗСГ-3) за період з 01.11.2020 по 14.01.2024, відомості витрат кормів (сільгоспоблік, форма № ВЗСГ-9,) за період з 01.11.2020 по 14.01.2024, затверджений ліміт у раціонах годівлі тварин щоденного відпуску кормів на одну голову у фізичній масі; журнал обліку витрати кормів.

ПСП «Нове життя» листом від 05.04.2024 №05/04 надано пояснення щодо здійснення обліку вказаних товарно-матеріальних цінностей на підприємстві, до яких додано накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (типова форма «М-11 затверджена наказом Мінстату України від 21.06.96 №193) та акти списання товарів, що відображено у акті перевірки (т. 3 а.с. 49-53) та не заперечується відповідачем.

Разом з тим, за висновками контролюючого органу в наданих позивачем накладних-вимогах на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (типова форма «М-11 затверджена наказом Мінстату України від 21.06.96 №193) та актах списання товарів відсутня інформація щодо потреби кормів (раціонів); кількості тварин, на яку відбулось списання (наявність тварин); розподілу по групах тварин з урахуванням стану тварин, їх продуктивності; норми на одну голову, кг; розрахованого ліміту; тривалості відгодівлі тварин у кормо-днях, не надано журнал обліку витрати кормів, фактичні норми списання з урахуванням поголів'я та затвердженого раціону.

Отже, спірне питання у даному випадку полягає у тому, чи є надані позивачем первинні документи належним та достатнім обґрунтуванням використання списаних товарно-матеріальних цінностей: кормів, у власній господарській діяльності, а не реалізації на користь третіх осіб.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПСП "НОВЕ ЖИТТЯ" зареєстроване 14.11.2000, має наступні види економічної діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 10.11 Виробництво м'яса; 10.41 Виробництво олії та тваринницьких жирів; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; 10.81 Виробництво цукру; 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 01.42 Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, корнеплодів і бульбоплодів; 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.20 Надання в оренду у експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; 01.62 Допоміжна діяльність у тваринництві; 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.23 Оптова торгівля живими тваринами; 46.36 оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами.

У ході проведення перевірки контролюючим органом були досліджені звіти про виробництво продукції тваринництва та кількість сільськогосподарських тварин (форма №24-СГ), за якими встановлена кількість великої рогатої худоби, яка була в наявності у ПСП "НОВЕ ЖИТТЯ" у звітній період, а саме: за 2021-2023 встановлена кількість понад 300 голів в залежності від звітного періоду.

Так, із досліджених у ході судового розгляду накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма М-11), актів списання товарів, відомостей витрати кормів встановлено, що у перевіряємий період ПСП "НОВЕ ЖИТТЯ" здійснювалось списання для використання: комбікормів, додаткових кормів, солі харчової нейодованої у мішках, солі для тварин у вигляді пресованих блоків, комбікорму предстарт для телят, соєвої макухи, кормової добавки «Здорова корівка», силосу, соломи, сіна люцерни, шроту соняшникового негранульованого та інш. (т. 11 а.с. 233-407, т. 13 а.с. 16-25, 142-250, т. 15 а.с. 25-86, т. 16 а.с. 50-141, 146-151).

Щодо встановлення норм потреби кормів позивачем надано наказ №1-а від 10.01.2020 «Про норми кормів» за підписом виконавчого директора ПСП "НОВЕ ЖИТТЯ" ОСОБА_1 , яким затверджено норми (ліміт) кормів для годування корів, додатком до якого є таблиця із відображенням конкретних норм (лімітів) різних типів кормів при годуванні тварин з розрахунку на одну голову та на один день.

Крім того, позивачем надані відомості витрати кормів, виходячи із потреби на одну голову у кілограмах на місяць кожного виду корму та добавок.

Отже, судовим розглядом встановлено, що у періоді, який перевірявся, позивач здійснював, у тому числі, господарську діяльність з розведення великої рогатої худоби, що також підтверджується звітами форми №24-СГ про виробництво продукції тваринництва та кількість сільськогосподарських тварин, з огляду на що з метою забезпечення харчуванням ПСП "НОВЕ ЖИТТЯ" використовувало вказані вище види кормів та харчових добавок, рух яких на підприємстві фіксувався у відповідних накладних-вимогах на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, відомостях витрати кормів та актах списання товарів.

Разом з тим, посилаючись на різницю у нормах щомісячного списання, зокрема, кормової добавки «Здорова корівка» та інших кормів, відповідач дійшов висновку про неможливість підтвердження необхідності та реальності списання вказаних товарно-матеріальних цінностей.

Втім, наведені доводи колегія суддів вважає безпідставними, враховуючи специфіку такого виду діяльності як розведення та тримання великої рогатої худоби, що передбачає обов'язкове забезпечення харчування та належних умов утримання задля отримання економічного результату.

Натомість, пояснень на спростування наведених тверджень у ході судового розгляду справи відповідачем не надано.

Таким чином, колегія суддів не приймає посилання контролюючого органу на недоведення ПСП "НОВЕ ЖИТТЯ" правомірності списання кормів у власній діяльності, що, на думку контролюючого органу, свідчить про їх реалізацію на користь третіх осіб.

Також, на субрахунку 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення" позивачем здійснюється оприбуткування та списання наступної номенклатури: мінеральні добрива, навоз, корма, насіння зернових.

За висновками податкового органу в цій частині заниження ПСП "НОВЕ ЖИТТЯ" зобов'язань відбулось з огляду на списання позивачем добрив/пестицидів на суму 187707229,81 грн., у тому числі ПДВ 37541445,96 грн., без документального підтвердження використання у власній господарській діяльності, через що, на думку відповідача, можливо дійти висновку, що списана продукція була реалізована на користь невстановлених контрагентів - покупців.

Так, під час проведення перевірки ПСП "НОВЕ ЖИТТЯ" надавались первинні документи щодо списання товарів сільськогосподарського призначення, які відображені на субрахунку 208, а саме: акт списання товарів; накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (типова форма «М-11 затверджена наказом Мінстату України від 21.06.96 №193); акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин (форма № ВЗСГ-3).

Не приймаючи вказані документи як підтвердження використання позивачем вищенаведених товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності відповідач вказував, що останні не містять інформації щодо норм внесення добрив/хімікатів на одну га; кількості добрив/хімікатів, які списані (у актах використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин - невірно визначені одиниці виміру).

Отже, за висновками відповідача надані до перевірки документи не дозволяють встановити обґрунтованість списання позивачем добрив/хімікатів.

Як встановлено вище, видами діяльності ПСП "НОВЕ ЖИТТЯ" є, у тому числі: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, корнеплодів і бульбоплодів.

У акті перевірки відображено, що позивачем податковому органу надавались звіти про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай за 2020-2023, звіти про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду із зазначенням обсягу виробництва відповідної сільськогосподарської культури на певній земельній ділянці із вказанням розміру посівної площі.

Отже, контролюючим органом не заперечується, що у звітній період ПСП "НОВЕ ЖИТТЯ" здійснювалась господарська діяльність з вирощування сільськогосподарських рослин, за результатом якої підприємством зібрано урожай, що також зафіксовано у акті перевірки.

Водночас, на підтвердження використання у процесі вказаного виду діяльності добрив та інших засобів, необхідних для вирощування сільськогосподарських культур, у ході розгляду справи ПСП "НОВЕ ЖИТТЯ" окрім актів списання товарів, накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (т. 13 а.с. 51-64, 139-141, т. 14 а.с. 1-5, т. 15 а.с. 134-136, 233-250, т. 16 а.с. 1-48) були надані Акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин (т. 14 а.с. 6-250), що містять інформацію стосовно обсягу внесення кожного виду добрив на площу у кількості фізичної ваги, виміряної у кілограмах, у змісті яких відображенні відомості про назву добрив, ядохімікатів, гербіцидів, назву

сільськогосподарської культури, розташованої на відповідному полі, площу поля (га), на якому виконуються роботи, кількість (фізична вага) внесеного продукту, з розрахунку із норм рекомендованих його виробником.

Таким чином, судовим розглядом встановлено необхідність використання ПСП "НОВЕ ЖИТТЯ" спірних товарно-матеріальних цінностей у власній діяльності, надані позивачем первинні документи дають можливість відслідкувати їх рух у ході використання, а саме процес списання товару згідно з актами за потребою, визначеною у накладних-вимогах, та подальше їх використання шляхом внесення у ґрунт у встановленому обсягу із розрахунку на конкретну площу земельної ділянки.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними твердження податкового органу щодо ймовірної реалізації підприємством спірних товарно-матеріальних цінностей на користь третіх осіб, оскільки доказів таких дій відповідачем не надано, натомість, досліджені у ході судового розгляду первинні документи дають підстави для висновків щодо їхнього правомірного списання та використання ПСП "НОВЕ ЖИТТЯ" у власній діяльності.

Також, на субрахунку 203 "Паливо" (нафтопродукти, тверде паливо, мастильні матеріали) позивачем обліковуються наявність та рух палива, що придбається чи заготовляється для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель.

Так, ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» на субрахунку 203 відображено оприбуткування та списання наступної номенклатури: дизельне паливо в асортименті.

Під час проведення перевірки позивачем надавались акти списання товарів, дорожні листи, дорожні листи трактора (сільгособлік, форма № 85 Міністерством сільського господарства СРСР 13.12.1977 р. № 269-2); накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (типова форма «М-11 затверджена наказом Мінстату України від 21.06.96 №193).

У той же час, висновки податкового органу щодо непідтвердження ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» необхідності та реальності списання дизельного палива обґрунтовані встановленими недоліками у оформленні наданих документів та відсутності листа тракториста-машиніста (сельхозучет, форма № 67-Б) із інформацією про те, на якому полі, скільки гектар оброблено, та ненадання норм витрат палива для тракторів та іншої сільгосптехніки.

На підставі викладеного контролюючий орган дійшов висновку про непідтвердження позивачем списання дизельного палива на суму 57494787,77 грн., у тому числі ПДВ - 8921464,63 грн.

З приводу таких висновків колегія суддів виходить з наступного.

Так, у ході судового розгляду на підтвердження обґрунтованості списання дизельного пального ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» надано накладні-вимоги, акти списання, подорожні листи службового легкового автомобіля (т. 13 а.с. 26-50, 73-138, т. 15 а.с. 87-133, 137-216, т. 16 а.с. 142-145, т. 17 а.с. 10-27, т. 18 а.с. 1-46, т. 19 а.с. 42-105, т. 20 а.с. 88-150, т. 21 189-229, т. 22 а.с. 104-152, 203-230).

Крім того, позивачем надано дорожні листки трактора (т. 17 а.с. 28-250, т. 18 а.с. 47-250, т. 19 а.с. 1-41, 106-250, т. 20 а.с. 1-87, 151-250, т. 21 а.с. 1-188, 230-250, т. 22 а.с. 1-103, 153-202), що містять інформацію стосовно виду транспортного засобу, виконаного завдання, кількості виданого пального, залишку при поверненні та кількості витраченого пального.

При цьому, податковий орган не заперечуючи надання позивачем первинних документів щодо обліку видачі пального, виходив з того, що останні не містять всіх реквізитів, передбачених ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

З цього приводу слід враховувати, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, зокрема, незаповнення певних граф, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Отже, судовим розглядом встановлено використання ПСП "НОВЕ ЖИТТЯ" спірних товарно-матеріальних цінностей у власній діяльності, підтверджено обґрунтованість їх списання на підставі належної первинної документації, з огляду на що висновки податкового органу щодо можливої реалізації пального на користь третіх осіб є безпідставними.

Крім того, на субрахунку 201 ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» обліковує м'ясну продукцію, придбану у ТОВ "СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ПТАХОПЕРЕРОБНИЙ КОМБІНАТ "ВЕЛЕС" (код ЄДРПОУ 35698538).

Із матеріалів справи встановлено, що 16.04.2021 між ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» (покупець) та ТОВ "СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ПТАХОПЕРЕРОБНИЙ КОМБІНАТ "ВЕЛЕС" (продавець) було укладено договір поставки № 000005111, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних (товарно-транспортних або видаткових), що виписуються на кожну партію товару. Поставка товару здійснюється зі складу постачальника транспортом покупця, або транспортом постачальника, або транспортом третіх осіб, за домовленістю.

Так, за даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено декларування придбання від ТОВ "СПК "ВЕЛЕС" у квітні - червні 2021 курятини (курине філе, грудки, гомілки, голови, крила, шлунки, ноги, серце, печінка, стегно, шия та ін.) загальною вагою 592127,46 кг на суму 23100000 грн., у тому числі ПДВ 3850000,01 грн., а саме: квітень 2021 на суму 50000000,0 грн., у тому числі ПДВ 833333,34 грн.; травень 2021 на суму 14100000,00 грн., у тому числі ПДВ 2350000,00 грн.; червень 2021 на суму 4000000,00 грн., у тому числі ПДВ 666666,67 грн.

Заперечуючи можливість списання придбаного товару для здійснення діяльності та обґрунтовуючи висновки щодо можливої його реалізації на користь третіх осіб податковий орган зазначав про відсутність у ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» умови для зберігання на підприємстві придбаної курятини як швидкопсувного продукту.

Разом з тим, згідно з наданими накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів списання придбаної курятини (курине філе, грудки, гомілки, голови, крила, шлунки, ноги, серце, печінка, стегно, шия та ін.) відбулось на виробництво органічних добрив, а саме: продукту ферментації органічної речовини.

Стосовно висновків податкового органу щодо виробництва та реалізації ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» продукту ферментації органічної речовини, колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що у період з 01.11.2020 по 14.01.2024 ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» на підставі Договору купівлі-продажу від 15.07.2021 № Ф07/15-2021, укладеного між позивачем (продавець) та ТОВ "ОРІЛЬКАЛАТІНВЕСТ" (покупець), здійснювалась продаж товару «продукт ферментації органічної речовини» в кількості вартістю, визначених у специфікаціях до договору.

При цьому, як зазначено у акті перевірки, проведеним аналізом даних ЄРПН встановлено, що ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» не здійснювало придбання «Продукту ферментації органічної речовини», не встановлено джерела походження або наявні можливості для виробництва вказаного товару, з огляду на що відповідач дійшов висновку щодо непідтвердження реалізації даного товару на користь ТОВ "ОРІЛЬКАЛАТІНВЕСТ", а отже і формування на підставі такої господарської операції податкових зобов'язань.

Так, стосовно походження товару «Продукт ферментації органічної речовини» судовим розглядом встановлено наступні обставини.

Як зазначено вище, ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» має, у тому числі, наступні види діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.49 Розведення інших тварин; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 10.11 Виробництво м'яса; 10.41 Виробництво олії та тваринницьких жирів; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; 10.81 Виробництво цукру; 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Податковим органом не заперечується, що ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» орендує у громадян та держави земельні ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3606,8776 га, (на території Валківського та Коломацького районів Харківської області), має у власності нежитлові приміщення, які використовуються для зберігання сільськогосподарської продукції, а саме ангари, склади, вісову, та які використовуються у тваринництві, а саме корівники, телятники, молочний блок, пункти штучного запліднення.

У зв'язку з утворенням у процесі здійснення основного виду господарської діяльності з розведення великої рогатої худоби рідкого гною з метою вирішення питання щодо його переробки позивачем виготовляється підживлювач ґрунту чи іншої продукції під назвою «продукт ферментації органічної речовини», основним компонентам якого (75%) є коров'ячий гній.

Дана речовина створюється методом пришвидшеної біологічної ферментації гною з іншими продуктами тваринного походження та відповідними добавками на відкритому майданчику із залученням техніки підприємства, а саме бульдозера, тракторів тощо.

Для забезпечення продукцією тваринного походження ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» на підставі договору поставки від 16.04.2021 № 000005111 здійснювалось придбання накладних у квітні-червні 2021 курятини (курине філе, грудки, гомілки, голови, крила, шлунки, ноги, серце, печінка, стегно, шия та ін.) - 592127,46 кг (592,1 т.) на суму 23100000 грн., у тому числі ПДВ 3850000,01 грн., облік якої проводився на субрахунку 201 «Сировина й матеріали».

На підтвердження проведення вказаної діяльності позивачем надано накладні-вимоги на внутрішнє переміщення продуктів тваринного походження за квітень-червень 2021, облікові листи тракториста-машиніста за квітень-червень 2021, оборотно-сальдові відомості по рахункам 26, 2311 за квітень-травень 2021, за січень-грудень 2022 та по рахунку 1122 за 2020-2023.

Стосовно наявних у ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» можливостей для виробництва «продукту ферментації органічної речовини» та наявності затвердженого технологічного процесу з виготовлення даного продукту колегія суддів зазначає наступне.

Так, виконавчим директором ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» ОСОБА_1 03.03.2021 затверджена Технологічна карта №1.1 «Продукт ферментації органічної речовини тваринного походження», що містить опис технологічного процесу виготовлення продукту з розрахунку на 300 голів (дійного стада) та щоденним збиранням гною з 1 корови в кількості не менше 40 кг в день, з вивезенням загальної кількості рідкого гною орієнтовно масою 12 тонн в день з 300 корів, підстилки з корів, залишків кормів, інших органічних відходів орієнтовно загальною масою 1,2-1,5 тони в день на 300 корів.

Для виготовлення, зберігання, змішування, ворошіння та отримання кінцевого продукту передбачається майданчик на відкритому повітрі, площею не менше 10 га землі.

Технологічний процес полягає у щоденному відборі та видаленні необхідних компонентів, які за допомогою стрічкового конвеєру переміщуються у викидний накопичувач гною (навозу) для подальшого навантаження та вивезення на майданчик, додаванні подрібненої додаткової сировини - курятини (курячого м'яса та субпродуктів), вивезення отриманої суміші трактором на відкритий утрамбований майданчик площею 10га, де відвантажується для подальшого зберігання та доведення до належного стану шляхом ворошіння та змішування кожного дня отриманої речовини протягом 60 днів.

В процесі виготовлення підприємством використовується важка техніка: КамАЗи або важкі трактори, бульдозер С-100; фронтальний навантажувач Т-156; трактор ХТЗ 172.

Із матеріалів справи встановлено та не суперечить відображеним у акті перевірки даним, що у звітній період у позивача наявні валові збори сільськогосподарських культур: пшениці, ячменя, кукурудзи та інших, на загальній площі понад 3500 га згідно звітів за формою 29-сг, що зумовлює наявність соломи, силосу, інших рослинних відходів, які використовуються підприємством у виробництві продукту ферментації.

Крім того, відповідно до статистичної звітності за формо №24-СГ про виробництво продуктів тваринництва та кількість сг тварин за 2021-2023 встановлена кількість великої рогатої худоби понад 300 голів, в залежності від звітного періоду.

Також, податковим органом у ході проведення перевірки встановлена наявність у ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» спеціальної техніки (у складі основних фондів) та трудових ресурсів, необхідних для здійснення технологічного процесу.

Таким чином у ході судового розгляду не знайшли свого обґрунтування твердження податкового органу щодо відсутності у позивача можливості для виробництва вказаного товару, а отже і відсутності джерел його походження, оскільки встановлено, що «продукт ферментації органічної речовини», що реалізовувався ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» за кодом УКТ ЗЕД 0511, виробляється позивачем за технологічною картою №1.1 «Продукт ферментації органічної речовини тваринного походження», затвердженою 03.03.2021, з власної сільськогосподарської продукції підприємства та частково придбаної сировини на виробничих майданчиках підприємства із залученням власної техніки та трудових ресурсів.

При цьому, колегія суддів не вважає обґрунтованими доводи податкового органу щодо реалізації продукції на користь пов'язаного суб'єкта господарювання - ТОВ "ОРІЛЬКАЛАТІНВЕСТ", засновником якого є ПСП «Нове Життя», оскільки контролюючим органом не надано доказів, які б підтвердили безтоварність вказаних операцій позивача та його контрагента, невідповідності господарських операцій цілям та завданням діяльності платника податку, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Натомість, у ході судового розгляду підтверджено правомірність формування ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» податкових зобов'язань за наслідками господарських операцій з реалізації на користь ТОВ "ОРІЛЬКАЛАТІНВЕСТ" товару «продукт ферментації органічної речовини» на підставі Договору купівлі-продажу від 15.07.2021 № Ф07/15-2021.

На підставі викладеного, враховуючи надання ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» первинних документів щодо оприбуткування та списання товарно-матеріальних цінностей, що відображені на рахунку 20 «Виробничі запаси» та субрахунках 201, 203, 208, та їх використання у власній господарській діяльності підприємства, висновки податкового органу щодо їхньої реалізації на користь третіх осіб не знайшли свого підтвердження.

При цьому, Головне управління ДПС у Харківській області, заперечуючи використання позивачем вказаних товарно-матеріальних цінностей у своїй діяльності, не наводить встановлених інших господарських операцій, у яких такі цінності (корми, добриво, пальне) були предметом реалізації ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» на користь інших осіб.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку про безпідставність донарахування податковим органом ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» додаткових зобов'язань з податку на додану вартість за результатом вказаних господарських операцій, які за своєю суттю були списанням товарно-матеріальних цінностей для використання у власній господарський діяльності, що не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Враховуючи викладене, є протиправними та підлягають скасуванню оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.04.2024 № 00225790713,

№ 00225820713 в частині збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 101875824,97 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 81500659,97 грн., за штрафними санкціями 20375165 грн.

Додатково, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що висновки контролюючого органу стосовно непідтвердження позивачем правомірності списання кормів, палива, добрив та іншого також обґрунтовані ненаданням на запит податкового органу під час проведення перевірки додаткової документації, яка в подальшому була надана ПСП "НОВЕ ЖИТТЯ" у ході судового розгляду у суді апеляційної інстанції.

Отже, позивач мотивуючи свою позицію, додає докази, які не були надані під час розгляду справи судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 8 ст. 79 КАС України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч. 4 ст. 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Так, у ході проведення перевірки ПСП "НОВЕ ЖИТТЯ" на запит Головного управління ДПС у Харківській області щодо надання додаткових первинних документів від 18.03.2024 листом № 02/04 від 02.04.2024 було повідомлено, що більшість оригіналів документів було вилучено при проведенні обшуків в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023220000000050 від 22.02.2023, з огляду на що надати певні первинні документи на момент проведення перевірки не видається можливим.

Судовим розглядом встановлено, що відділом детективів Територіального управління БЕБ у Полтавській області у ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023220000000050 від 22.02.2023 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, 15.05.2023 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтави був проведений обшук за адресою: м. Харків, вулиця Коцарська, 35, у ході якого була вилучена первинна документація ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ», зокрема:

- документи щодо виготовлення, зберігання та реалізації продукту ферментації органічної речовини за 2020-2023 не менше 5 папок, кількістю не менше 2200 арк.;

- документи ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» за період 2021 щодо реалізації продукту ферментації органічної речовини, всього на 748 арк.;

- документи ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» за період 2022 щодо реалізації продукції, в тому числі продукту ферментації органічної речовини, всього на 352 арк.;

- документи ТОВ «Орількалатінвест» за період 2021-2022 щодо придбання ТМЦ, в тому числі продукту ферментації органічної речовини, всього на 492 арк.;

- документи ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» за період 2022 зі звітами по підприємству щодо тварин, всього на 302 арк.;

- документи ПСП «Нове життя» та ТОВ «Орількалатінвест» за період 2021-2022 щодо придбання та реалізації продукту ферментації органічної речовини, всього на 154 арк.;

- документи ТОВ «Орількалатінвест» за період 2022-2023 щодо придбання ТМЦ, в тому числі продукту ферментації органічної речовини, всього на 470 арк.;

- документи щодо придбання, перевозки та зберігання цукру за 2020-2023 в 10 папках, кількістю не менше 4000 арк.

- документи ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» за період 2021-2022 щодо придбання цукру, всього на 249 арк.;

- документи ТОВ «Орількалатінвест» за період 2022 щодо придбання продукції (переважно чорнові записи), всього на 70 арк.;

- документи ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» за період 2021 щодо придбання цукру, всього на 470 арк.; 2021 всього на 387 арк.; 2022 щодо оплати цукру, всього на 444 арк.; за період 2022-2023 щодо придбання ТМЦ, в тому числі цукру, всього на 340 арк.; за період 2021 щодо придбання ТМЦ, в тому числі цукру, всього на 523 арк.; за період 2021-2022 років щодо придбання цукру, всього на 303 арк.; за період 2021-2022 щодо придбання цукру, всього на 648 арк.; за період 2021-2022 щодо придбання цукру, всього на 284 арк.; за період 2021 щодо придбання цукру, всього на 303 арк.

В подальшому, 07.08.2025 у кримінальному провадженні №42023220000000050 від 22.02.2023 керівнику ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, з огляду на що після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №42023220000000050 05.09.2025 позивачем надано до суду пояснення від 09.09.2025 із доданими до них первинними документами, які були вилучені під час обшуку 15.05.2023.

Отже, неможливість надання позивачем певної частини доказів до суду першої інстанції зумовлена обставинами, які об'єктивно не залежали від ПСП "НОВЕ ЖИТТЯ", з огляду на що колегія суддів вважає за можливе прийняти надані позивачем докази.

У той же час, стосовно висновків податкового органу щодо заниження позивачем зобов'язань з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій щодо придбання та подальшої реалізації товару - цукру, колегія суддів зазначає наступне.

Наведені висновки відповідачем обґрунтовані тим, що у ході перевірки неможливо підтвердити факт передачі ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» цукру на користь ПП «ПОСТАЧАГРОПРОМ» (код ЄДРПОУ 45090969) за розподільчим балансом.

Так, у ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено декларування придбання цукру у кількості 20286,08 тонн на загальну суму 439514952,30 грн., у тому числі ПДВ - 73252492,03 грн., від наступних постачальників: ПП "ЛАННІВСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД", ПАТ "САЛИВОНКІВСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД", АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЛИНОВИЦЬКИЙ ЦУКРОКОМБІНАТ "КРАСНИЙ", ПП "ЛАННА-АГРО", ПСП "АГРОФІРМА "СВІТАНОК", ПП "РОКІАН-СЕРВІС", ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІНТЕРАГРОСЕРВІС", ПП "АГРО-ЕКСПРЕС-СЕРВІС", ТОВ АГРОПРОМИСЛОВЕ ОБ'ЄДНАННЯ "МРІЯ", ТОВ "НОВІ АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ", СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВ "НИВА", ПСП "КОМИШАНСЬКЕ", СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВ "ЦУКРОВИК", ТОВ "ПАНДА", ПРИВАТНА АГРОФІРМА "ВІДРОДЖЕННЯ", ТОВ "АГРО-ОРМС", ТОВ "ОКТАН", СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО "КОВАЛЬЧУКІВСЬКЕ", ТОВ "НОВОМИРГОРОДСЬКИЙ ЦУКОР", ТОВ "АГРОКОМПЛЕКС "ЗЕЛЕНА ДОЛИНА", ТОВ "ЛАННІВСЬКА МТС", ПАТ "ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ "ПОДІЛЛЯ", ТОВ "ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ "ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ", ТОВ "РАДЕХІВСЬКИЙ ЦУКОР", ТОВ "СТАРОКОСТЯНТИНІВЦУКОР", ТОВ "ЗІМЕРТАЛ", ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "ВЕРХНЬОЛАННІВСЬКЕ ПЛЕСО", ТОВ "СІГНЕТ-ЦЕНТР", ТОВ "ЦУКОРАГРОПРОМ", ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "ЗУБОВ А.Ю.", ТОВ "ЕНЕРДЖИ ПЛЮС", ТОВ "ТД УКРАГРОПРОД" та ТОВ "АМГ ЛОГІСТІК".

Відповідач, заперечуючи реальність господарських операцій щодо придбання цукру у наведених обсягах, посилався на непідтвердження наявності у ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» відповідних приміщень та матеріально-технічної бази для забезпечення належних умов для приймання, зберігання та обліку вказаних товарів.

Водночас, згідно з розподільчим балансом та протоколом від 26.04.2023 №1/23 ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» задекларовано передачу придбаного цукру правонаступнику - ПП «ПОСТАЧАГРОПРОМ» (код ЄДРПОУ 45090969).

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до Протоколу загальних зборів засновників ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» від 26.04.2023 №1/23 було прийнято рішення про утворення шляхом виділу з ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» нової юридичної особи ПП «ПОСТАЧАГРОПРОМ».

ПП «ПОСТАЧАГРОПРОМ» зареєстровано 27.04.2023 в Головному управлінні ДПС У Харківській області Валківська ДПІ за адресою: Україна, 63054, Харківська область, Богодухівський район, село Олександрівка, вул. Центральна, буд. 3. Засновники: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; Директор: ОСОБА_1 .

Відповідно до відомостей, які містить Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація створення ПП «ПОСТАЧАГРОПРОМ» відбулась 26.04.2023 шляхом виділу із ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ», ПП «ПОСТАЧАГРОПРОМ» отримало ідентифікаційний код 45090969.

Згідно з Розподільчим балансом від 26.04.2023 ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» передано ПП «ПОСТАЧАГРОПРОМ» активи та пасиви підприємства.

З 01.05.2023 року підприємство змінило місце реєстрації на Головне управління ДПС у м.Києві за адресою: Україна, 01030, м. Київ, Шевченківський район вул. Хмельницького Богдана, буд. 54, кв. (офіс) 4. Крім того, на підприємстві змінено засновників та директора на громадянина Узбекистану ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_1 ).

Також, у ході проведення перевірки встановлено, що ПП «ПОСТАЧАГРОПРОМ» платником податку на додану вартість не зареєстровано, податкової звітності не подає, об'єктів оподаткування не має, інформація щодо наявності на підприємстві працівників відсутня, транспортні засоби, складські та виробничі приміщення не обліковуються, повідомлення за формою 20-ОПП не подавалось,

Крім того, відповідачем на адресу БЕБ України направлено лист від 31.10.2023 № 21801/5/20-40-07-19-09 з проханням надати по підприємству ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» копії вилучених згідно з клопотанням про накладання арешту на майно по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 42023220000000050 від 22.03.2023, документів, або забезпечити доступ до таких документів, для організації проведення перевірки.

У відповідь на вказаний лист від Територіального управління БЕБ у Полтавській області листами від 18.12.2023 № 23.14/3.3/3816-23, від 17.01.2024 № 23.14/3.1/431-24, 19.01.2024 № 23.14/3.1/457-24 та від 23.01.2024 № 23.14/3.1/518-24 надано копії матеріалів по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 42023220000000050 від 22.03.2023, зокрема, протоколи допиту свідків.

Так, дослідженням отриманих матеріалів кримінального провадження №42023220000000050 податком органом встановлено, що допитаний у якості свідка ОСОБА_5 повідомив, що він зареєстрований як фізична особа - підприємець, основним видом діяльності якого є надання послуг вантажного перевезення. У своїй діяльності використовує автомобіль DAF XF105, державний номер НОМЕР_1 , та причіп, державний номер НОМЕР_2 .

25.08.2021 він здійснив перевезення вантажу - цукру - на замовлення ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ » за оголошенням щодо перевезення цукру за маршрутом: смт Томашпіль Вінницької області - м. Чутово Полтавської області, із завантаженням на підприємстві ТОВ «Агрокомплекс Зелена Долина» (смт Томашпіль, Вінницька область) та розвантаженням у м. Чутово, вул. Заводська, 9А, Полтавська область, як зазначив свідок на території молокозаводу.

Крім того свідок зазначив, що особа на ім'я ОСОБА_1 йому не відома, втім документи щодо транспортування цукру за замовленням ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» на адресу м. Чутово, вул. Заводська, 9А були підписані ОСОБА_1 у якості директора ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ».

Також, під час досудового розслідування був допитаний у якості свідка ОСОБА_6 , який зазначив, що у період 2021-2023 років він був засновником підприємства ТОВ «АМГ Логістик», директором якого був його брат - ОСОБА_7 . Основним видом діяльності ТОВ «АМГ Логістик» була оптова та роздрібна торгівля продуктами харчування. Складські приміщення підприємства розташовувалися за адресою: м. Харків, вул. Єнакієвська, 15, які свідок орендував у ОСОБА_8 .

Свідок пояснив, що придбання цукру у ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» здійснювалося у період з 2021 по 2022 роки, транспортування, а в подальшому і реалізація цукру здійснювалися зі складу ТОВ «АМГ Логістик», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Єнакієвська, 15.

Крім того, в рамках кримінального провадження №42023220000000050 від 21.06.2023 був допитаний ОСОБА_4 - директор та засновник ПП «ПОСТАЧАГРОПРОМ» - який, заперечив свою участь у створенні та діяльності даного підприємства, а також факт укладення будь-яких правочинів щодо набуття корпоративних прав або здійснення господарських операцій від його імені. Відповідно до протоколу допиту ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив, що договорів щодо купівлі-продажу часток у статутному капіталі ПП «ПОСТАЧАГРОПРОМ» із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та іншими особами він не укладав, та здійснювати такі дії від його імені нікого не уповноважував. До складу власників вказаного підприємства ніколи не входив, на посаду директора не призначався, жодних реєстраційних дій щодо ПП «ПОСТАЧАГРОПРОМ» не здійснював та здійснювати такі дії від його імені нікого не уповноважував, жодних товарно-матеріальних цінностей не отримував.

Так, відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 02.05.2025 у справі № 640/12674/19, щодо посилань на обставини, встановлені в рамках кримінальних проваджень, сам факт порушення кримінального провадження не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентами.

Великою Палатою Верховного Суду 07.07.2022 прийнято постанову у справі № 160/3364/19, якою закцентувано увагу на тому, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання свідчень особи щодо неприйняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів за ланцюгом постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Зробивши акцент на реальному здійсненні господарської операції як складової юридичного факту, що породжує у платника право на податковий кредит та на збільшення витрат, Велика Палата в цій постанові також вказала, що вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв'язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

Згідно правової позиції Верховного Суду викладеній в постановах від 28.05.2019 по справі №815/2960/17, від 15.10.2019 по справі 813/1066/16, від 23.07.2019 по справі №826/10852/158, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податку як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України. Подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов'язує право платника на податкову вигоду. Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Згідно з підпунктом 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Так, законодавець надав платнику податків право здійснювати господарську діяльність на власний ризик та можливість самостійно оцінювати її ефективність та доцільність, з огляду на мету отримання економічного ефекту і приросту активів в майбутньому, а також самостійно обирати виконавців послуг або постачальників товарів. Збитковість операції виключає право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі доведення податковим органом відсутності у платника податків розумної ділової мети, свідомого здійснення платником податків завідомо збиткових операцій з метою отримання, зокрема, податкових вигод тощо.

На спростування висновків податкового органу щодо нереальності спірних господарських операцій позивач зазначає, що первинні документи, які він надав суду, підтверджують придбання ним товару - цукру у зазначених контрагентів, та подальше його передання ПП «ПОСТАЧАГРОПРОМ».

Так, обставини придбання вказаного товару не є спірними в рамках даної справи.

Судовим розглядом встановлено, що фактично зазначений товар був безоплатно переданий ПП «ПОСТАЧАГРОПРОМ», яке створено шляхом виділу із ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ».

У той же час, надаючи оцінку відповідності цих операцій дійсному економічному змісту, слід враховувати, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження спрямованості спірної господарської операції щодо передання цукру ПП «ПОСТАЧАГРОПРОМ» на досягнення конкретних економічних цілей у діяльності ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ», направлених на приріст активів.

На підставі викладеного колегія суддів вважає обґрунтованими висновки щодо заниження ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 73252492,03 грн. у квітні 2023, з огляду на що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.04.2024 № 00225820713 в частині збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 91565615,03 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 73252492,03 грн., за штрафними санкціями 18313123 грн., є правомірним та скасуванню не підлягає.

Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення від 26.04.2024 №00225850713, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток підприємств у сумі 10355423,75 грн. (у тому числі за податковими зобов'язаннями 8284339 грн., за штрафними санкціями 2071084,75 грн.), колегія суддів зазначає наступне.

Так, в основу вказаного податкового повідомлення-рішення покладені висновки податкового органу щодо недотримання ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» вимог Податкового кодексу України щодо перебування на єдиному податку 4 групи у 2022.

Відповідно до підп. "а" підп. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України до четвертої групи платників єдиного податку відносяться суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, - сільськогосподарські товаровиробники: юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно з п. 291.4.5 ст. 291 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники - юридичні особи, утворені шляхом перетворення платника податку, можуть бути платниками податку в рік перетворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Підпунктом 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що частка сільськогосподарського товаровиробництва для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку.

З 01.01.2015 ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» є платником єдиного податку 4 групи.

За змістом акту перевірки згідно наданого розрахунку питомої ваги № 9027378630 від 17.02.2023 (звітний) доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства за 2022 рік питома вага доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства за 2022 рік склала 77,09%.

При цьому, в рядку 1.6 «Доходи, отримані від реалізації продуктів переробки продукції тваринництва і птахівництва, що вироблені на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях» підприємством відображено суму - 20979000 грн., яка, за твердженням контролюючого органу, ймовірно сформована за рахунок реалізації продукту ферментації органічної речовини.

У ході проведення перевірки відповідачем детальний розрахунок вказаного показника проведений не був, а висновки щодо його величини податковим органом здійснено із умовою неможливості підтвердження правомірності сформованого платником податків показника.

Таким чином, питома вага доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства за 2022 рік на рівні 68,69% визначена з огляду на проведене коригування валового доходу ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» на 249922094,2 грн., із якого виручка від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва і переробки складає 171680078,34 грн., що не перевищує 75 %, передбачених підп. "а" підп. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України.

Отже, висновки податкового органу ґрунтуються на неможливості підтвердження реалізованої продукції «продукту ферментації органічної речовини», її складових та необхідних умов для виробництва.

Разом з тим, у ході судового розгляду було встановлено, що у процесі господарської діяльності ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» виготовлявся «продукт ферментації органічної речовини» з власної сільськогосподарської продукції підприємства та частково придбаної сировини на виробничих майданчиках підприємства, який в подальшому реалізовувався ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» за кодом УКТ ЗЕД 0511 (продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені; непридатні для вживання).

За наслідками проведених операцій з поставки «продукту ферментації органічної речовини» були складені податкові накладні, які були зареєстровані в ЄРПН за рішеннями комісії Головного управління ДПС у Харківській області.

Відповідно до п.п. 14.1.33-1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України власна сільськогосподарська продукція - сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари), що підпадає під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється, збирається, виготовляється, виробляється, переробляється безпосередньо виробником цієї продукції - власником, орендарем або користувачем на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, або на давальницьких умовах.

Згідно з п.п 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

Таким чином, продукт ферментації органічної речовини як товар з кодом УКТ ЗЕД 0511 виробляється з власної сільськогосподарської продукції підприємства, оскільки основний компонент коров'ячий гній - продукт життєдіяльності поголів'я великої рогатої худоби, яка є у власності позивача.

Отже, отриманий від реалізації вказаної продукції дохід правомірно був включений ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» до доходу від реалізації власної сільськогосподарської продукції та був врахований під час визначення частки сільськогосподарського товаровиробництва, яка згідно з підп. "а" підп. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України дає підстави для віднесення ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» до четвертої групи платників єдиного податку.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про безпідставність збільшення відповідачем ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у сумі 10355423,75 грн., та у свою чергу щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 26.04.2024 №00225850713, яке підлягає скасуванню.

Щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 26.04.2024 № 00226090713, № 00226150713, яким позивачу нараховані штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абзац перший пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України також установлює граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, серед іншого:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Указаним пунктом також визначено, що у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом

Зважаючи на викладене, положення Податкового кодексу України закріплюють обов'язок платників податку на додану вартість забезпечувати своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі свого боку, пункт 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України установлює, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім окремо визначених видів податкових накладних) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Таким чином, платник податків має обов'язок реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У свою чергу порушення зазначених строків реєстрації податкових накладних є підставою для настання відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України.

В подальшому, Законом України від 12.01.2023 № 2876-IX «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08.02.2023) підрозділ 2 розділу Перехідні положення ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

До набрання чинності Законом № 2876-ІX процедурні вимоги щодо строків реєстрації податкових накладних визначалися приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Відтак, щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом № 2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року) застосовується збільшений строк на реєстрацію податкових накладних та зменшений розмір штрафних санкцій.

Так, відповідно до акту перевірки підставою для притягнення позивача до відповідальності є порушення строків реєстрації податкових накладних:

- від 19.04.2022 № 1342 на 13 днів (фактична реєстрація 22.07.2022);

- від 29.09.2022 № 19 на 5 днів (фактична реєстрація 20.10.2022);

- від 20.04.2023 № 3016 на 11 днів (фактична реєстрація 29.05.2023).

Факт порушення граничних строків реєстрації зазначених податкових накладних не заперечується платником податків.

Разом з тим, позивач зазначав про необхідність врахування п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

У зв'язку з набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та Законом України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: - обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; - цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; - обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; - здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; - порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 10 грудня 2021 року у справі № 420/10367/20 сформував такий правовий висновок:

«Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Отже, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не застосовуються».

Кабінет Міністрів України установив карантин на підставі постанови від 11 березня 2020 року №211 з 12 березня 2020 року.

Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України скасував 30 червня 2023 року з 24 години 00 хвилин на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, зокрема за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у відповідний період.

Проте, до завершення карантину Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні був введений воєнний стан, який на підставі наступних указів Президента України продовжувався та триває досі.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада України прийняла Закон України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).

Цим Законом підрозділ 10 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 69, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Підпунктами 69.1, 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України було визначено, що в разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, встановленої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, - то в такому випадку платники податків звільняються від визначеної цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У подальшому, Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» було внесено зміни до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме: слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

Цими змінами в законодавство не була зупинена дія положень пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Наведене вище вказує на те, що з 07 березня 2022 року фактично діяли дві норми, які визначали критерії звільнення від відповідальності за порушення, вчинені на час воєнного стану.

Так, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачав безумовне звільнення від відповідальності у вигляді штрафних санкцій за вчинення порушень протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, крім конкретно визначених порушень. До таких винятків належали порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу, обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання пального, спирту етилового платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку, порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Натомість підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України на той час звільняв від відповідальності за недотримання фактично всіх передбачених податковим законодавством обов'язків тих платників податків, які не мають можливості виконувати свої обов'язки у сфері оподаткування, але виконали їх до спливу шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Обидві зазначені норми фактично мали однаковий предмет регулювання, з урахуванням відмінностей у періодах вчиненого правопорушення. Втім, є відмінності у колі суб'єктів, на яких вони поширюються, та в умовах звільнення від відповідальності. Норми підпункту 69.1 передбачали, що звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних надається платникам лише за умови подальшої реєстрації таких накладних протягом шести місяців з дня завершення воєнного стану. В той час як положення пункту 52-1 передбачали безумовне звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних протягом періоду з 1 березня 2020 року до останнього календарного дня місяця, в якому завершується дія карантину.

Враховуючи те, що обидва ці положення мають тотожні диспозиції, але відрізняються гіпотезами, пункт 52-1 застосовувався під час карантинного мораторію, тоді як підпункт 69.1 застосовувався після запровадження воєнного стану. Паралельне існування умов, за яких застосовуються обидва згадані положення, не виключає необхідності їхнього застосування за передбачених ними умов і обставин. Оскільки ці норми мають власні умови застосування, вони не конкурують між собою. Тому, пізніша дата прийняття підпункту 69.1 на той час не виключала необхідності застосування пункту 52-1, якщо існують відповідні умови ("карантинний" мораторій).

Проте, правове регулювання спірних правовідносин у зв'язку із продовженням воєнного стану змінилося з 27 травня 2022 року.

Так, 27 травня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).

У цьому Законі підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Таким чином, початково встановлені особливості справляння податків та зборів забезпечували звільнення від відповідальності всіх без винятку платників податків (за умови належного виконання обов'язків у подальшому). Проте, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 звільнення від відповідальності було поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків відповідного обов'язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Окрім цього, Закон № 2260-IX доповнив підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

З огляду на зазначене, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Отже, за умови чинності пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, який формально не було скасовано чи виключено з тексту ПК України, у платника податків виникли законні очікування щодо незастосування відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних складених в період дії карантину. Застосування ж до платника податків штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію таких податкових накладних покладає на нього додатковий надмірний тягар та є порушенням основоположних принципів верховенства права та принципу належного урядування.

Механізм «ковідного» мораторію, закріплений у пункті 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, мав діяти до завершення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Водночас із запровадженням воєнного стану законодавцем було ухвалено особливості оподаткування, насамперед шляхом доповнення підрозділу 10 розділу XX ПК України підпунктом 69.2 (у редакції Закону № 2260-ІХ), який із 27 травня 2022 року чітко установив, що вимоги законодавства щодо «ковідного» мораторію під час воєнного стану не застосовуються.

Положення підп. 69.2 прямо передбачають припинення дії пункту 52-1 під час воєнного стану, тому платник податків не міг мати жодних правомірних очікувань щодо подальшого поширення «ковідного» мораторію в цей період. Відтак у платників податків відсутній простір для ухвалення рішень із різним правовим змістом, що характерно у ситуаціях колізії або неоднозначності норм.

При цьому пункт 52-1 не був формально виключений із тексту ПК України, оскільки на момент ухвалення відповідних змін паралельно мали місце як карантин, так і воєнний стан, і є очевидним, що було невідомо, яка з указаних обставин завершиться раніше. Отже, попри те, що пункт 52-1 формально залишався в цьому Кодексі, дія цього положення на період воєнного стану фактично була припинена і не могла бути застосована.

Таким чином, оскільки строк реєстрації спірних справі податкових накладних настав вже після 27 травня 2022 року, вони не підпадали під дію мораторію.

Аналогічні правові висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 26.02.2025 у справі № 200/4768/23.

У ході судового розгляду встановлено, що спірні податкові накладні складені ТОВ «ОБРІЙ-18» у період з 19.04.2022 по 20.04.2023, а зареєстровані після 15.07.2022, а отже під час дії Закону № 2260-IX, яким поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з податковим законодавством, а вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовувались.

Наведені обставини свідчать про наявність підстав для настання відповідальності за несвоєчасну реєстрацію платником податків податкових накладних.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.04.2024 № 00226090713, № 00226150713 є правомірними та скасуванню не підлягають.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 12.07.2024 № 00394100713, яким позивачу нараховано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за період листопад 2020 - грудень 2023, колегія суддів виходить з наступного.

Так, вказане рішення ґрунтується на висновках податкового органу про те, що позивач в порушення ст. 198 Податкового кодексу України у період з листопада 2020 по грудень 2023 не здійснював складання та реєстрацію податкових накладних за наслідками господарських операцій з реалізації продукції, яка на думку відповідача, безпідставно була списана ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» як використана у операціях, що не є господарською діяльністю.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Враховуючи, що у ході судового розгляду були спростовані висновки контролюючого органу щодо безпідставності списання товарно-матеріальних цінностей, які, на думку податкового органу, були реалізовані позивачем на користь третіх невстановлених осіб, колегія суддів доходить висновку, що за наслідками таких операцій у позивача не виникли зобов'язання з податку на додану вартість та обов'язки скласти та подати на реєстрацію податкові накладні.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується зі висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для настання відповідальності за ст. 120-1 Податкового кодексу України, а отже протиправності податкового повідомлення-рішення від 12.07.2024 № 00394100713 та необхідності його скасування.

Щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 12.07.2024 № 00394400713, № 00394280713, яким позивачу нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату орендної плати за травень, липень, жовтень, листопад, грудень 2022, серпень 2023, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп.14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

За змістом пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

За приписами ст. 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з пп.270.1.1 п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Положеннями п.288.1 ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктами 288.2 та 288.3 ст.288 Податкового кодексу України визначено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду.

Відповідно до п.288.4 ст. 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення її плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Судовим розглядом встановлено, що ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» з Валківською районною державною адміністрацією було заключено договори оренди земельних ділянок цільового призначення (вирощування с/г культур), що знаходяться на території Олександрівської сільської ради Валківського району, строком дії 49 років:

- від 10.07.2007 № 18 - на території Олександрівської сільської ради Валківського району, площею 6,1581 га;

- від 10.09.2007 № 19 - на території Олександрівської сільської ради Валківського району, площею 6,1579 га;

- від 10.09.2007 № 17 - на території Олександрівської сільської ради Валківського району, площею 6,1037 га;

- від 10.09.2007 № 8 - на території Олександрівської сільської ради Валківського району, площею 5,5078 га;

- від 10.09.2007 № 24 - на території Олександрівської сільської ради Валківського району, площею 5,7181 га;

- від 10.09.2007 № 14 - на території Олександрівської сільської ради Валківського району, площею 5,7035 га;

- від 10.09.2007 № 13 - на території Олександрівської сільської ради Валківського району, площею 5,7183 га;

- від 10.09.2007 № 12 - на території Олександрівської сільської ради Валківського району, площею 5,7183 га;

- від 10.09.2007 № 11 - на території Олександрівської сільської ради Валківського району, площею 5,7182;

- від 10.09.2007 № 15 - на території Олександрівської сільської ради Валківського району, площею 5,7181;

- від 12.05.2015 б/н - на території Олександрівської сільської ради Валківського району, площею 8,0718;

- від 10.09.2007 № 22 - на території Олександрівської сільської ради Валківського району, площею 5,8271;

- від 10.09.2007 № 23 - на території Олександрівської сільської ради Валківського району, площею 5,7182;

- від 10.09.2007 № 16 - на території Олександрівської сільської ради Валківського району, площею 5,7183.

Крім того, ПСП "НОВЕ ЖИТТЯ" орендуються паї площею 608,5 га рілля, які знаходяться у Коломацькій та Золочівській територіальних громадах Харківської області.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подаються відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з пп. 16.1.3 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У свою чергу, відповідно до п. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Так, судовим розглядом встановлено, що позивачем здійснювалось декларування зобов'язань з орендної плати, а саме: декларація № 9028406036 (граничний термін сплати - 01.07.2022, дата фактичної сплати - 18.07.2022), № 9028406036 (граничний термін сплати - 31.05.2022, дата фактичної сплати - 18.07.2022), № 9028406036 (граничний термін сплати - 01.10.2022, дата фактичної сплати - 21.10.2022), № 9028405993 (граничний термін сплати - 01.10.2022, дата фактичної сплати - 21.10.2022), № 9028405993 (граничний термін сплати - 01.11.2022, дата фактичної сплати - 30.12.2022), № 9028405993 (граничний термін сплати - 01.12.2022, дата фактичної сплати - 30.12.2022), № 9028405993 (граничний термін сплати - 01.12.2022, дата фактичної сплати -30.12.2022), № 9027375864 (граничний термін сплати - 31.08.2023, дата фактичної сплати 31.08.2023), № 9027374795 (граничний термін сплати - 31.08.2023, дата фактичної сплати - 31.08.2023), № 9027374795 (граничний термін сплати - 31.08.2023, дата фактичної сплати -12.09.2023).

Таким чином, з огляду на встановлену несвоєчасну сплату ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати податковим органом обґрунтовано застосовано відповідальність, передбачену п. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України за порушення термінів сплати орендної плати за землю у розмірі штрафу у сумі 23762,66 грн.

Стосовно правомірності податкових повідомлень-рішень від 26.04.2024 №005990713 та №005960713 нарахування штрафної санкції за несвоєчасну сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктом 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України визначений перелік об'єктів нерухомості, які не є об'єктами оподаткування.

Так, відповідно до п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України до таких об'єктів нерухомості належать будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

З метою застосування норм п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України до будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, відносяться об'єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (далі - ДК 018-2000), належать до групи «Будівлі нежитлові інші» (код 127), клас «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271), який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, такі як корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.

Судовим розглядом встановлено, що у власності ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» перебувають об'єкти оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до Реєстру прав власності на нерухоме майно:

- гараж (загальна площа - 28,50 кв.м., м. Валки);

- житловий будинок (загальна площа - 88,90 кв.м., с. Олександрівка);

- житловий будинок (загальна площа - 105,00 кв.м., с. Олександрівка);

- торгівельний будинок (загальна площа - 1193,80 кв.м., с. Олександрівка);

- офісна будівля (загальна площа - 762,70 кв.м., с. Олександрівка);

- житловий будинок (загальна площа - 180,30 кв.м., с. Олександрівка).

У період з 01.11.2020 по 14.01.2024 позивачем подавалась звітність з податку на нерухоме майно: звітна 13.02.2020 №9024020480, уточнююча 05.03.2020 №9043282014; уточнююча 21.04.2020 № 9085256180, звітна 12.02.2021№ 9023291016, звітна 17.02.2022 № 9033792471, звітна 17.02.2023 № 9027374516, уточнююча 17.02.2023 № 9027374516.

При цьому, встановлено несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно: декларація № 9033792469 (граничний термін сплати - 01.11.2022, фактична сплата - 30.12.2022), № 9033792469 (граничний термін сплати - 31.01.2023, фактична сплата - 28.04.2023),№ 9033792465 (граничний термін сплати - 01.11.2022, фактична сплата - 30.12.2022), № 9033792521 (граничний термін сплати - 01.11.2022, фактична сплата - 30.12.2022), № 9033792521 (граничний термін сплати - 31.01.2023, фактична сплата - 28.04.2023), № 9033792465 (граничний термін сплати - 31.01.2023, фактична сплата - 28.04.2023), № 9033792521 (граничний термін сплати - 31.01.2023, фактична сплата - 28.04.2023).

На підставі викладеного, колегія суддів вважає правомірним застосування до платника податків штрафних санкцій, передбачених п. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України за порушення термінів сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з огляду на що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 26.04.2024 №005990713 та №005960713 є обґрунтованими та скасуванню не підлягають.

Щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 26.04.2024 № 00226020713, № 00226040713 нарахування штрафної санкції за несвоєчасну сплату єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка с/г товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% за листопад 2022, січень, травень, серпень 2023, колегія суддів зазначає наступне.

З 01.01.2015 ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» є платником єдиного податку 4 групи як сільськогосподарський товаровиробник, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Пунктом 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 295.9.1 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Згідно з п. 295.9.2 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

у I кварталі - 10 відсотків;

у II кварталі - 10 відсотків;

у III кварталі - 50 відсотків;

у IV кварталі - 30 відсотків.

Судовим розглядом встановлено, що у ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» обліковувалась недоплата із узгодженого зобов'язання з єдиного податку відповідно до поданих позивачем декларацій податку в порушення п. 57.1, ст. 57, п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України № 9034720319 від 18.02.2022, № 9034720084 від 18.02.2022, № 9034720319 від 18.02.2022, № 902737825 від 17.02.2023, № 9027378318 від 17.02.2023, № 9056554073 від 22.03.2023, № 903470319 від 18.02.2022, № 9056554120 від 22.03.2023, № 9027378250 від 17.02.2023.

Згідно з п. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується“ до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, з урахуванням наявності у платника податків несплаченого податкового зобов'язання з єдиного податку Головним управлінням ДПС у Харківській області застосовано штрафні санкції за порушення граничного строку сплати єдиного податку у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірним застосування до платника податків штрафних санкцій, передбачених п. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України за порушення термінів сплати єдиного податку, з огляду на що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 26.04.2024 № 00226020713, № 00226040713 є обґрунтованими та скасуванню не підлягають.

Натомість позивач, обґрунтовуючи протиправність податкових повідомлень-рішень від 26.04.2024 №005990713 та №005960713, від 12.07.2024 № 00394400713, № 00394280713, від 26.04.2024 № 00226020713, № 00226040713 посилався на п. 52-1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яка, на його думку, виключає можливість застосування штрафних санкцій у спірний період.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 № 533-IX внесено зміни у Податковий кодекс України, зокрема, підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено п. 52-1 такого змісту "за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

В подальшому Законом України від 13.05.2020 № 591-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 29.05.2020, були внесені зміни в п. 52-1 підрозд. 10 розд.XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, а саме: слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами "по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Таким чином, штрафні санкції, окрім виключених із переліку, у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються.

Так, карантин діяв в Україні в період з 12.03.2020 до 30.06.2023, згідно постанов Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (з урахуванням змін), та від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» .

До завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

03.03.2022 прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану»№ 2118-IX, який набрав чинності 07.03.2022, яким підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Разом з цим, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12.05.2022 № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пп. 69 підрозд. 10 розд. ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Відповідно до пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу Перехідні положення Податкового кодексу України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Підпунктом 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Тобто, Законом № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, з набранням чинності Законом № 2260-IXпередбачене підп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розділу ХХ Податкового кодексу України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Отже, враховуючи викладене підстави для звільнення позивача від відповідальності за порушення строків сплати наведених вище зобов'язань згідно з п. 52-1 підрозд. 10 розд.XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України відсутні.

При цьому матеріали справи не містять інформації щодо звернення позивача до контролюючих органів з заявою про неможливість виконувати податкові обов'язки згідно Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.

Отже, висновки контролюючого органу щодо наявності підстав для настання відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань є обґрунтованими.

Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення від 26.04.2024 № 00226070713, яким нарахований адміністративний штраф у сумі 1020 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Підставою застосування даного штрафу до позивача стало твердження відповідача стосовно ненадання платником податків у ході перевірки оригіналів документів/копій документів на запити податкового органу.

Відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Частиною 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України встановлено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.

Відповідно до 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Так, у ході проведення перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» надсилався лист щодо надання інформації від 27.09.2023 № 49607/6/20-40-07-19-11, у відповідь на який позивач листом від 17.10.2023 № 17/10 (вх. до ГУ області від 72398/6 від 18.10.2023) повідомив, що згідно з ухвалою Київського районного суду м. Полтави по справі № 552/1575/23 від 18.05.2023 було накладено арешт на майно підприємства та рішення старшого детективу відділу детективів Територіального управління БЕБ у Полтавській області В.Кравцовим 16.05.2023 було вилучено первинні документи згідно клопотання про накладання арешту на майно по кримінальному провадженню внесеного до ЄРДР за № 42023220000000050 від 22.03.2023.

Також, контролюючим органом надсилався запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 21.03.2024 № 858/ж12/20-40-07-19-11, у відповідь на який ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» листом від 21.03.2024 № 21/03 надано копії оборотно-сальдових відомостей за період з листопада 2020 по 14.01.2024.

Крім того, на запит Головного управління ДПС у Харківській області від 21.03.2024 № 858/ж12/20-40-07-19-11 ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» надано лист від 21.03.2024 № 21/03 з наданням копій наступних документів: звіт про використання добрив і пестицидів під урожай 2023 ф. № 9-сг, звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.12.2020р. ф. № 37-сг, звіти про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.07.2021, 01.08.2021, 01.09.2021, 01.10.2021, 01.11.2021, 01.12.2021, 01.08.2023, 01.09.2023, 01.10.2023, 01.11,2023, 01.12.2023, звіти про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2020-2023, оборотно-сальдові відомості.

Також на запити Головного управління ДПС у Харківській області від 21.03.2024 № 858/ж12/20-40-07-19-11 та від 21.03.2024 № 859/ж12/20-40-07-19-11 ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» надано лист від 02.04.2024 № 02/04 з наданням копій наступних документів: архівна довідка №01-35/53 від 22.08.2023, акт № 2 від 26.04.2023, податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2023, пояснення № 14.03 від 17.03.2023, рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8547298.30957436 від 03.04.2023, рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 851730030957436 від 03.04.2023, рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8547299/30957436 від 03.04.2023, рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних розрахунків коригування в Санному реєстрі податкових накладних № 8547301/30957436 всі 03.04.2023, рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8547297/30957436 від 03.04.2023, повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинена № 1 від 17.03.2023, податкова накладна № 2 від 16.02.2022, податкова накладна № 1 від 21.02.2022, податкова накладна № 2 від 23.02.2022, податкова иакладна № 1 від 25.02.2022, податкова накладна № 1 від 28.02.2022.

Також на запит Головного управління ДПС у Харківській області від 03.04.2024 № 974/ж12/20-40-07-19-11 ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» надано лист від 05.04.2024 № 05/04 з наданням копій оборотно-сальдових відомостей.

Обґрунтовуючи відсутність можливості надання частини первинної документації, позивач посилався на обставини вилучення документації ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023220000000050 від 22.02.2023 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, 15.05.2023 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтави.

Так, відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 15.05.2023 були вилучені зокрема, документи щодо виготовлення, зберігання та реалізації продукту ферментації органічної речовини за 2020-2023 не менше 5 папок, кількістю не менше 2200 арк.; документи ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» за період 2021 щодо реалізації продукту ферментації органічної речовини, на 748 арк.; документи ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» за період 2022 щодо реалізації продукції, в тому числі продукту ферментації органічної речовини, на 352 арк., документи ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» за період 2022 зі звітами по підприємству щодо тварин, на 302 арк.

Разом з тим, відповідно до складених контролюючим органом актів ненадання документів ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» від 19.03.2024 № 2156/20-40-07-19-05/30957436, від 20.03.2024 № 2203/20-40-07-19-05/30957436, від 22.03.2024 № 2263/20-40-07-19-05/30957436, від 25.03.2024 № 2333/20-40-07-19-05/30957436, від 03.04.2024 № 2811/20-40-07-19-05/30957436, від 08.04.2024 № 2938/20-40-07-19-05/30957436, до перевірки ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» не надано, окрім обсягу документів, що були вилучених в рамках кримінального провадження №42023220000000050 від 22.02.2023, і інших, причини ненадання яких позивачем не зазначені.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки контролюючого органу щодо застосування штрафних санкцій згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України, з огляду на ненадання платником податків у ході проведення перевірки первинної документації на запит контролюючого органу.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 26.04.2024 № 00226070713 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Вищенаведене суд першої інстанції не врахував, у зв'язку з чим дійшов частково помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 26.04.2024 №005990713 та №005960713, від 12.07.2024 № 00394400713, № 00394280713, від 26.04.2024 № 00226020713, № 00226040713, від 26.04.2024 № 00225820713 в частині збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 91565615,03 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 73252492,03 грн., за штрафними санкціями 18313123 грн., від 26.04.2024 № 00226070713, з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 по справі № 520/23186/24 - скасувати в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління ДПС у Харківській області від 26.04.2024 №005990713 та №005960713, від 12.07.2024 № 00394400713, № 00394280713, від 26.04.2024 № 00226020713, № 00226040713, від 26.04.2024 № 00225820713 в частині збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 91565615,03 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 73252492,03 грн., за штрафними санкціями 18313123 грн., від 26.04.2024 № 00226070713.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову Приватного сільськогосподарського підприємства "НОВЕ ЖИТТЯ" - відмовити.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 по справі № 520/23186/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко

Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло