12 грудня 2025 р. Справа № 520/1861/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2025, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., повний текст складено 17.09.25 по справі № 520/1861/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області, пенсійний орган), в якому просить суд:
визнати протиправною відмову ГУ ПФУ у Харківській області від 12.08.2024 про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 08.06.1983 по 20.04.1994 згідно довідки № 281 від 17.08.2010;
зобов'язати ГУ ПФУ у Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про отриману заробітну плату для обчислення пенсії від 17.08.2010 року № 281 та довідок про отриманий стаж роботи № 22, № 21, № 759, № 274, № 1-72, № 856, № 06-14/3392, № 343.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно не здійснено перерахунку та виплати його пенсії за період з 08.06.1983 по 20.04.1994 згідно довідки № 281 від 17.08.2010.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) задоволено частково позовну заяву ОСОБА_1 ..
Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Харківській області щодо неврахування довідки про заробіток від 17.08.2010 № 281, виданої Сумською дирекцією залізничних перевезень, при розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням відомостей довідки від 17.08.2010 № 281, виданої Сумською дирекцією залізничних перевезень, з 01.08.2024.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 121120 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що позивач звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області з заявою щодо перерахунку пенсії відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України № 1058-ІV). До заяви було долучено рішення Люботинського міського суду Харківської області від 30.10.2023 у справі № 630/1027/23 щодо встановлення факту належності ОСОБА_1 трудової книжки, оформленої Вагонним депо Люботин 08.06.1983, трудову книжку та копію довідки про заробітну плату № 281 від 17.08.2010, видану Сумською дирекцією залізничних перевезень. Листом ГУ ПФУ в Сумській області № 1800-0901-9/31340 повідомлено про неможливість здійснення перевірки достовірності наданої довідки від 17.08.2010 № 281, виданої Сумською дирекцією залізничних перевезень, оскільки первинні документи, на підставі яких видана довідка, зіпсовані (копія листа Регіональної філії «Південна залізниця АТ «Укрзалізниця» по Сумському регіону від 29.05.2024 № НАС-06-03-06-49 про неможливість надання документів).
Також, не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції зобов'язав ГУ ПФУ в Харківській області здійснити перерахунок з 01.08.2024. Позивач з даним висновком суду першої інстанції не погоджується, оскільки 30.10.2023 року суддею Люботинського міського суду Харківської області по справі 630/1027/23 було винесено рішення, яким встановлено факт належності ОСОБА_1 , трудової книжки, оформленої Вагонним депо Люботин 08.06.1983. Після вступу в силу рішення суду, позивач звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області з заявою про проведення перерахунку пенсії. Вважає, що перерахунок пенсії має бути здійснено з 30.10.2023.
У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Харківській області, позивач просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а апеляційну скаргу відповідача слід відхилити, враховуючи наступне.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФ України в Харківській області як отримувач пенсії, призначеної згідно Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України № 1058-ІV).
04.01.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії відповідно до Закону України № 1058-ІV. До заяви долучено : рішення Люботинського міського суду Харківської області від 30.10.2023 у справі № 630/1027/23 щодо встановлення факту належності ОСОБА_1 трудової книжки, оформленої Вагонним депо Люботин 08.06.1993, трудову книжку та копію довідки про заробітну плату № 281 від 17.08.2010, видану Сумською дирекцією залізничних перевезень, що не заперечується відповідачем.
Відповідно до листа ГУ ПФУ в Харківській області від 12.08.2024 № 23586-25164/Г-03/8-2000/24 позивача повідомлено, що 04.01.2024 він звернувся з заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України № 1058-ІV. До заяви долучено : рішення Люботинського міського суду Харківської області від 30.10.2023 у справі № 630/1027/23 щодо встановлення факту належності ОСОБА_1 трудової книжки, оформленої Вагонним депо Люботин 08.06.1993, трудову книжку та копію довідки про заробітну плату № 281 від 17.08.2010, видану Сумською дирекцією залізничних перевезень, що не заперечується відповідачем. Оскільки завірені в установленому порядку копії первинних документів, на підставі яких складено довідку про заробітну плату не були надані, відділом обслуговування громадян № 18 (сервісний центр) ГУ ПФУ в Харківській області було надіслано листа до ГУЦ ПФУ в Сумській області щодо перевірки обґрунтованості видачі та достовірності довідки про заробітну плату № 281 від 17.08.2010, видану Сумською дирекцією залізничних перевезень. На підставі наданих документів до страхового стажу було зараховано періоди роботи з 08.06.1983 по 20.04.1994 та з 05.05.1994 по 27.11.1995. Таким чином, страховий стаж зарахований повністю і складає 27 років 00 місяці 14 днів. Коефіцієнт стажу складає 0.27000. Листом ГУ ПФУ в Сумській області № 1800-0901-9/31340 від 12.07.2024 повідомлено про неможливість здійснення перевірки достовірності надання довідки № 281 від 17.08.2010, видану Сумською дирекцією залізничних перевезень, оскільки первинні документи, на підставі яких видана довідка, зіпсовані (копія листа Регіональної філії «Південна залізниця АТ «Укрзалізниця» по Сумському регіоні від 29.05.2024 року № HАC-06-03-06-49 про неможливість надання документів додається).
Вважаючи, що відповідачем протиправно не здійснено перерахунку та виплати його пенсії за період з 08.06.1983 по 20.04.1994 згідно довідки № 281 від 17.08.201С, позивач звернувся з позовною заявою до суду.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що неможливість здійснення перевірки достовірності наданої довідки, не може бути підставою для не проведення перерахунку пенсії, адже призводить до порушення права позивача на належне пенсійне забезпечення. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач неправомірно не врахував подану позивачем довідку про заробітну плату. Також, суд зазначив, що позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача, з урахуванням довідки про заробітну плату від 17.08.2010 № 281, видану Сумською дирекцією залізничних перевезень з 01.08.2024, оскільки з заявою про перерахунок пенсії позивач звернувся 05.08.2024. Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням довідок про отриманий стаж роботи № 22, № 21, № 759, № 274, № 1-72, № 856, № 06-14/3392, №343, суд зазначив, що матеріали справи не містять доказів порушення прав позивача щодо перерахунку його пенсії з урахуванням зазначених довідок, у зв'язку із чим позовні вимоги, у вказаній частині, задоволенню не підлягають.
Частково погоджуючись з висновками викладеними судом першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України № 1058-IV).
Згідно із статтею 1 Закону України № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно із ч. 2 ст. 24 Закону України № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За приписами ч. 4 ст. 24 Закону України № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 40 Закону України № 1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
За правилами ч. ч. 1-3 ст. 44 Закону України № 1058-ІV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Згідно із п. 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Форму і зміст довідки про заробітну плату для обчислення пенсії наведено в додатку 5 до Порядку № 22-1.
Так, довідка про заробітну плату для обчислення пенсії містить відомості щодо: сум заробітної плати з розшифруванням; сплати страхових внесків та первинних документів, на підставі яких видана довідка.
Отже, з наведеного правового регулювання слідує, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, зокрема особовими рахунками, платіжними відомостями та іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Довідка про заробітну плату для обчислення пенсії повинна містити відомості щодо: сум заробітної плати з розшифруванням; сплати страхових внесків та первинних документів, на підставі яких видана довідка.
Такий висновок суду узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним в постановах від 31.08.2022 у справі № 280/8521/20 та від 17.05.2023 у справі № 400/2297/19.
Як встановлено судом 04.01.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії відповідно до Закону України № 1058-ІV. До заяви долучено, зокрема рішення Люботинського міського суду Харківської області від 30.10.2023 у справі № 630/1027/23 щодо встановлення факту належності ОСОБА_1 трудової книжки, оформленої Вагонним депо Люботин 08.06.1993, трудова книжка та копія довідки про заробітну плату № 281 від 17.08.2010, видана Сумською дирекцією залізнічних перевезень.
Листом від 13.08.2024 № 23586-25164/Г-03/8-2000/24 позивача повідомлено, що на підставі наданих документів до страхового стажу зараховано періоди роботи з 08.06.1983 по 20.04.1994 та з 05.05.1994 по 27.11.1995. Зазначено, що страховий стаж позивача зараховано повністю і складає 27 років 00 місяців 14 днів. Коефіцієнт стажу складає 0.27000. Разом із тим зазначено, що листом від 12.07.2024 № 1800-0901-9/31340 повідомлено про неможливість здійснення перевірки достовірності наданої довідки від 17.08.2010 № 281, виданої Сумською дирекцією залізничних перевезень, оскільки первинні документи, на підставі яких видана довідка, зіпсовані (копія листа Регіональної філії «Південна залізниця АТ «Укрзалізниця» по Сумському регіону від 29.05.2024 № НАС-06-03-06-49 про неможливість надання документів).
При дослідженні наданої разом із заявою про здійснення перерахунку пенсії довідки від 17.08.2010 № 281 про заробітну плату для обчислення пенсії за період роботи з січня 1988 року по грудень 1993 року судом встановлено, що така видана Сумською дирекцією залізничних перевезень та містить суми заробітної плати за період роботи позивача, а саме - з січня 1988 року по грудень 1993 року. У ній вказано, що вона видана на підставі особових рахунків за 1988-1993 роки. Довідка підписана відповідними посадовими особами, начальником Сумської дирекції залізничних перевезень та завідуючим об'єднаним архівом по Сумському округу, а також засвідчена печаткою підприємства, що її видало.
Відтак, довідка відповідає вимогам Порядку № 22-1.
Колегія суддів зазначає, що надана до Управління разом із заявою довідка містить підписи та печатки установи, яка її видала.
Колегія суддів зазначає, що неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку відповідної довідки особи не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії (п. 41 постанови Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 235/7688/16-а), а обов'язок збереження всіх первинних бухгалтерських документів, зокрема, документів щодо виплати заробітної плати, не може бути покладено на пенсіонера.
Відповідачем не наведено доказів того, що дані, які містяться у довідці містять неправдиві або недостовірні дані, або що вони не ґрунтуються на документах первинного обліку. В судовому порядку вказана довідка недійсною також не визнавались та підприємством не відкликана. Також, колегія суддів враховує, що в оскаржуваному рішенні відсутнє посилання на невідповідність довідки вимогам чинного законодавства.
У зв'язку з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що неможливість позивача та органу пенсійного фонду підтвердити відомості, що зазначені в довідці первинними документами, на підставі яких вона видана, не може бути підставою для відмови у здійсненні перерахунку пенсії.
Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 5 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Слід зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Отже суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява № 38722/02).
Отже, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції про протиправну бездіяльність ГУ ПФУ в Харківській області щодо неврахування довідки про заробіток від 17.08.2010 № 281, виданої Сумською дирекцією залізничних перевезень, при розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання щодо дати, з якої необхідно перерахувати позивачу пенсію, колегія суддів виходить з того, що відповідно до частини четвертої статті 45 Закону України № 1058-ІV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
З матеріалів справи вбачається, що 04.01.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії відповідно до Закону України № 1058-ІV. До заяви долучено : рішення Люботинського міського суду Харківської області від 30.10.2023 у справі № 630/1027/23 щодо встановлення факту належності ОСОБА_1 трудової книжки, оформленої Вагонним депо Люботин 08.06.1993, трудову книжку та копію довідки про заробітну плату № 281 від 17.08.2010, видану Сумською дирекцією залізничних перевезень, що не заперечується відповідачем.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 реалізував право на перерахунок пенсії шляхом звернення із відповідною заявою 04.01.2024, то відповідно до наведених положень статті 45 Закону України № 1058-IV перерахунок її пенсії має бути проведений з першого числа місяця в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, тобто з 01.01.2024.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 17.05.2023 у справі № 400/2297/19.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає необгрунтовами посилання позивача на те, що перерахунок пенсії має бути здійснено з 30.10.2023 (дата винесення рішення Люботинського міського суду Харківської області у справі № 630/1027/23).
Водночас суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про зобов'язання ГУ ПФУ України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням відомостей довідки від 17.08.2010 № 281, виданої Сумською дирекцією залізничних перевезень, з 01.08.2024, адже позивач звернувся з заявою про перерахунок пенсії 04.01.2024.
Таким чином, враховуючи невірне визначення судом першої інстанції дати, з якої слід здійснити перерахунок пенсії позивача, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в цій частині та зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням відомостей довідки від 17.08.2010 № 281, виданої Сумською дирекцією залізничних перевезень, з 01.01.2024.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з ч. 2 ст. 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 по справі № 520/1861/25 змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини в наступній редакції: « Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням відомостей довідки від 17.08.2010 № 281, виданої Сумською дирекцією залізничних перевезень, з 01.01.2024».
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 по справі № 520/1861/25 - залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко