11 грудня 2025 р. Справа № 520/32131/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 та на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 по справі № 520/32131/24, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/32131/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромпечать ЛТД"
до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦПРОМПЕЧАТЬ ЛТД" (далі - позивач, ТОВ "СПЕЦПРОМПЕЧАТЬ ЛТД") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.08.2024 №0476420414 в частині нарахування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних №21 від 03.06.2022, №23 від 10.06.2022 в сумі 4 909,29 грн..
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦПРОМПЕЧАТЬ ЛТД" (вул. Полтавський шлях, буд. 60, м. Харків, 61052, ЄДРПОУ 35858614) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, від 26.08.2024 № 0476420414 в частині застосування штрафу до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦПРОМПЕЧАТЬ ЛТД» в сумі 4909,29 грн (чотири тисячі дев'ятсот дев'ять гривень 29 копійок).
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦПРОМПЕЧАТЬ ЛТД» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦПРОМПЕЧАТЬ ЛТД" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦПРОМПЕЧАТЬ ЛТД" (вул. Полтавський шлях, буд. 60, м. Харків, 61052, ЄДРПОУ 35858614) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43983495) суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).
Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з рішеннями суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що висновки суду про задоволення позову та заяви не відповідають обставинам справи, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року та додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року по справі № 520/32131/24 винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи, що справа судом першої інстанції розглянута за правилами спрощеного провадження, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, яка відноситься до незначної складності, не вимагають витребування нових доказів та проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено які нові докази він просить витребувати або дослідити, то за таких обставин колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні та розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦПРОМПЕЧАТЬ ЛТД» зареєстровано за кодом 35858614 та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області, що вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України, було проведено камеральну перевірку дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦПРОМПЕЧАТЬ ЛТД" порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатами камеральної перевірки складено акт від 29.07.2024 №35165/20-40-04-14-03/35858614 "Про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "СПЕЦПРОМПЕЧАТЬ ЛТД" (код ЄДРПОУ 35858614)". (а.с. 8-11)
За висновками акту від 29.07.2024 №35165/20-40-04-14-03/35858614 встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "СПЕЦПРОМПЕЧАТЬ ЛТД" (код ЄДРПОУ 35858614)".
Відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого пунктом 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, встановлена абзацом 1 пункту 120-1.1 статті 120-1Податкового кодексу України.
Так, за результатами перевірки встановлено, що в порушення пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України суб'єктом господарювання (позивачем) порушено граничні строки реєстрації трьох податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних:
-податкова накладна №10, дата складання 31.01.2022, дата реєстрації 14.06.2022, граничний строк реєстрації 27.05.2022; кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної 18;
-податкова накладна №21, дата складання 03.06.2022, дата реєстрації 01.07.2022, граничний строк реєстрації 30.06.2022; кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної 1;
-податкова накладна №23, дата складання 10.06.2022, дата реєстрації 01.07.2022. граничний строк реєстрації 30.06.2022; кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної 1.
На підставі акту від 29.07.2024 №35165/20-40-04-14-03/35858614 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 22.08.2024 № 0476420414, яким до ТОВ "СПЕЦПРОМПЕЧАТЬ ЛТД" застосовано штраф в розмірі 6 580,30 грн.
Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення від 22.08.2024 № 0476420414 в частині нарахування штрафних санкцій відносно несвоєчасної реєстрації двох податкових накладних, а саме № 21 від 03.06.2022 та № 23 від 10.06.2022 в сумі 4 909,29 грн протиправним та необґрунтованим, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкові накладні № 21 від 03.06.2022 та № 23 від 10.06.2022, подані на реєстрацію 30.06.2022 о 19:17, тобто до закінчення операційного дня (до 20:00 год) останнього дня строку такої реєстрації, є такими, що подані на реєстрацію своєчасно.
Враховуючи вказане, колегія суддів колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (п. 201.10 ст. 201 ПК України).
З урахуванням викладеного, в період існування спірних правовідносин ПК України передбачений обов'язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Отже, на платника податків покладено обов'язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Так, з розрахунку фінансових (штрафних) санкцій до податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 22.08.2024 № 0476420414, колегією суддів встановлено, що податкові накладні, які оскаржуються:
-№21 від 03.06.2022, дата реєстрації 01.07.2022, граничний строк реєстрації 30.06.2022- кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної 1;
-№23 від 10.06.2022, дата реєстрації 01.07.2022. граничний строк реєстрації 30.06.2022- кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної 1.
Між тим, колегія суддів зазначає, що позивачем було надано до суду скріншоти із системи «M.E.Doc» щодо окремих податкових накладних.
З наданих скріншотів із системи «M.E.Doc», колегією суддів встановлено, що податкові накладні:
-№21 від 03.06.2022 зареєстрована 30.06.2022 року о 19:17 год. (а.с. 15)
-№23 від 10.06.2022 зареєстрована 30.06.2022 року о 19:17 год. (а.с. 16)
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН визначено у Порядку ведення Єдиного державного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (надалі - Порядок № 1246), який є та був чинним на час спірних правовідносин.
За визначенням у пункті 1 Порядку № 1246 операційним днем є частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.
Як встановлено у пункті 3 Порядку № 1246 операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Відповідно до пункту 11 Порядку №1246 після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
У пункті 13 Порядку № 1246 передбачено формування за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку № 1246).
Як визначено у підпункті 14.1.56-2 пункту 14.1 статті 14 ПК України електронний кабінет - сукупність інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, призначених для взаємодії між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації прав та обов'язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Взаємодія реалізується через: портальне рішення для користувачів - платників податків, робота в якому здійснюється он-лайн (через мережу Інтернет у режимі реального часу) та не вимагає обов'язкового використання спеціалізованого клієнтського застосування; портальне рішення для користувачів - державних органів, у тому числі контролюючих; програмний інтерфейс (API), що дає змогу реалізувати повноту функціоналу електронного кабінету; інші засоби, бази даних, реєстри, що ведуться в електронному вигляді, інформаційні, телекомунікаційні, інформаційно-телекомунікаційні системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Відповідно до пункту 42-1.2 статті 42-1 ПК України електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, реєстрації, коригування податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних та акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
При цьому згідно з пунктом 42-1.6 цієї ж статті ПК України електронний кабінет працює постійно (24 години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування. Проведення технічного обслуговування електронного кабінету у день, на який припадає граничний строк подання податкових декларацій, та з 8 до 20 години будь-якого іншого календарного дня забороняється. Технічне обслуговування електронного кабінету проводиться у порядку, що визначається методологом електронного кабінету.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17 березня 2022 року, доповнено пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, зокрема, підпунктом 69.18, відповідно до якого установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години.
За позицією контролюючого органу у цій нормі перехідних положень ПК України визначено окремий строк приймання електронних документів, обмежений робочими днями й визначеними годинами у межах цих днів. Тому вчинивши реєстраційні дії поза межами вказаного годинного діапазону позивач допустив порушення щодо строку реєстрації податкової накладної.
Зміст норми підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України підтверджує те, що дія цієї норми стосується електронних документів, але буквальне тлумачення підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України дає підстави вважати, що цією нормою врегульовано порядок приймання електронних документів контролюючим органом шляхом звуження часових рамок, протягом яких контролюючий орган міг реалізувати свою поведінку у вигляді надання електронних сервісів та приймання електронних документів.
Відповідно, дія підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України поширюється на правовідносини, які складаються в процесі приймання електронних документів контролюючим органом, проте не регулює питання надсилання таких документів платником податків, не встановлюючи жодних обмежень поведінки платника щодо вчинення дій, спрямованих на реалізацію виконання обов'язку щодо подання відповідних даних контролюючому органу.
Правове значення підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України полягає в тому, що цією нормою звільнено контролюючий орган від обов'язку забезпечувати функціонування електронних сервісів після 18 години та у позаробочі дні.
Разом із тим, аналізований правовий припис підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не стосується порядку вчинення дій платником податків, а отже, не змінює граничних строків та порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в аспекті спрямованих платником дій для таких цілей.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постановах від 27 березня 2025 року у справі № 380/15811/23, від 14 грудня 2023 року у справі № 260/5659/22, від 15 серпня 2024 року у справі №160/20076/23.
Так, контролюючий орган вчиняє дії щодо прийняття податкових накладних/розрахунків коригування та надсилання квитанцій в інші строки та з урахуванням обмежень, введених підпунктом 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України - у робочі дні з 8 години до 18 години. Тобто, такі скорочені строки вчинення дій контролюючим органом щодо прийняття електронних документів не означають одночасного обмеження платника податків щодо виконання податкового обов'язку поданням податкових накладних/розрахунків коригування на реєстрацію.
Виходячи зі співвідношення предметів регулювання підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України на норм статті 201 ПК України та Порядку №1246, вчиненню платником дій щодо надіслання на реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування у визначений у Порядку № 1246 строк кореспондують дії контролюючого органу щодо приймання та проведення реєстрації означених накладних відповідно до строків, установлених у підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, що становить належний порядок вчинення платником дій з надсилання та прийняття контролюючим органом для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування під час воєнного стану.
При цьому, задля забезпечення належної реалізації процедури реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, контролюючий орган зобов'язаний прийняти податкові накладні/розрахунки коригування, надіслані у межах граничних строків та впродовж операційного дня, визначених для платника у Порядку № 1246, та на наступний робочий день до 18 години, якщо прийняття таких податкових накладних/розрахунків коригування є неможливим у межах попереднього дня з урахуванням строків у підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, прийняти їх та зареєструвати. Іншими словами, у контролюючого органу зберігається обов'язок належного реагування на правомірні дії платника, але з урахуванням обмеженого робочого часу податкового органу згідно з підпунктом 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
У подальшому законодавець усунув неоднозначність правового регулювання закріпивши у підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України положення про те, що операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин. Ці зміни внесені до підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України згідно із Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», який набрав чинності 8 лютого 2023 року.
Згідно з введеною нормою визначення операційного дня для цілей вчинення платником дій щодо реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування не пов'язано з робочими днями, а також розширено часові межі для вчинення належних дій платником податку.
Верховний Суд в постанові від 15.04.2025 року по справі 500/159/24 дійшов висновку, що надіславши контролюючому органу для реєстрації податкові накладні в останній граничний день їх реєстрації до 20 години 00 хвилин, платник податків не порушив строки реєстрації податкових накладних.
З огляду на вищезазначене вбачається, що податкові накладні, які надіслані до 20.00 год. підлягають реєстрації у день їх подання платником податків, між тим, надіслані після 20.00 год. повинні бути зареєстровані у наступний день.
Таким чином, з наданих документів встановлено, що податкові накладні: №21 від 03.06.2022 та №23 від 10.06.2022, які направлені на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних 30.06.2022 року о 19:17 год. були направлені вчасно, тобто в межах граничного строку встановленого п. 201.10 ст. 201 ПК України.
Крім того, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постановах від 25 травня 2022 року по справі № 460/1883/19 та від 15 липня 2021 року по справі № 640/12237/19 прийшов до висновку, що за результатами системного аналізу норм матеріального права, дійшов висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії:
1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування);
2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН.
Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу.
Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що перелічені спірні податкові накладні подані на реєстрацію в межах операційного дня, що підтверджується відомостями із системи «M.E.Doc».
Так, відомості з програмного забезпечення для подання звітності до контролюючих органів та обміну юридично значущими первинними документами між контрагентами в електронному вигляді «M.E.Doc» є належними та допустимим доказами, з яких можливо ідентифікувати номер, зміст операцій, точну дату та час відправлення спірних податкових накладних.
Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постановах від 28.04.2020 у справі №810/198/16, від 20.10.2020 у справі №620/817/19, від 24.11.2021 у справі №200/12604/19-а.
Враховуючи вказане, застосування штрафних санкцій у розмірі 4 909,29 грн. за несвоєчасну реєстрацію поданих накладних №21 від 03.06.2022 та №23 від 10.06.2022, які були направлені на реєстрацію ТОВ "СПЕЦПРОМПЕЧАТЬ ЛТД", є протиправним, оскільки реєстрація вказаних податкових накладних контролюючим органом у наступний робочий день не змінює моменту, коли в межах визначеного операційного дня платником податків було виконано обов'язок з реєстрації податкових накладних.
Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.08.2024 № 0476420414 в частині застосування штрафу до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦПРОМПЕЧАТЬ ЛТД» в сумі 4909,29 грн є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Щодо додаткового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року по справі № 520/32131/24.
Від представника позивача 10.02.2025 через систему "Електронний суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦПРОМПЕЧАТЬ ЛТД" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦПРОМПЕЧАТЬ ЛТД" (вул. Полтавський шлях, буд. 60, м. Харків, 61052, ЄДРПОУ 35858614) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43983495) суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У поданій заяві представник позивача просив відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн., понесені позивачем під час розгляду справи у суді першої інстанції.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу представником позивача у цій справі надано копії: договір № 0111С2024 від 14.11.2024; рахунок-фактура №СФ-0000009 від 05.02.2025; платіжна інструкція № 890 від 10.02.2025; ордер серії АХ №1222280; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Кокорева Едуарда Олександровича.
З матеріалів справи судом встановлено, що 14.11.2024 року між ТОВ "СПЕЦПРОМПЕЧАТЬ ЛТД" та Адвокатським об'єднанням "Кокорев і К" в особі директора Кокорева Едуарда Олександровича було укладено договір № 0111С2024 від 14.11.2024, відповідно до якого представник позивача приймає на себе зобов'язання про надання правової допомоги ТОВ "СПЕЦПРОМПЕЧАТЬ ЛТД", зокрема, у справі за позовом, пов'язаним з визнанням незаконним податкового повідомлення-рішення № 0476420414 від 26.08.2024.
Згідно п. 4.1. Договору № 0111С2024 від 14.11.2024 визначено, що гонорар виконавця складає, зокрема, за подання позовної заяви - 2 000,00 грн.
Згідно копії платіжної інструкції № 890 від 10.02.2025, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що ТОВ "СПЕЦПРОМПЕЧАТЬ ЛТД" сплатило на рахунок Адвокатського об'єднання "Кокорев і К" суму в розмірі 2 000,00 грн за складання позовної заяви, згідно рахунку-фактури № СФ-0000009 від 05.02.2025.
Колегія суддів зазначає, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
За висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 25.05.2021 року у справі №640/2076/19, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності тa необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності розміру задоволених судом судових витрат із заявленими позовними вимогами.
Доводи апеляційної скарги не містять жодних обґрунтувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо співмірності погоджених до відшкодування судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт, так само як і не містять розрахунку суми витрат, які, за позицією відповідача, є належними до відшкодування, а зводяться фактично до цитування норм процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.
Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській областіна на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 року по справі № 520/32131/24 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 по справі № 520/32131/24 - залишити без змін.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 року по справі № 520/32131/24 - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 року по справі № 520/32131/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова