11 грудня 2025 р. Справа № 520/10086/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Лук'яненко М.О., м. Харків, повний текст складено 23.10.25 по справі № 520/10086/22
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про поворот виконання судового рішення, в якій останній просив:
допустити поворот виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі № 520/10086/22 в частині стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць;
стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 43305056) кошти у розмірі 16 890,06 грн, сплачені на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі № 520/10086/22.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 у задоволенні заяви відмовлено.
Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 у справі № 520/10086/22, допустити поворот виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі № 520/10086/22 в частині стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць та стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України кошти у розмірі 16 890,06 грн, сплачені на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі № 520/10086/22.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що оскільки постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2025 у справі №520/10086/22, яка набрала законної сили 03.09.2025 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні його адміністративного позову, то спірні правовідносини, які виникли між ОСОБА_1 та Департаментом в частині звільнення його зі служби в поліції підлягають поверненню до попереднього становища, яке існувало до ухвалення Харківським окружним адміністративним судом рішення від 10.04.2025 у цій справі.
Крім того, відповідачем зазначено, що за результатами дослідження матеріалів справи, зокрема, наказу Департамента про звільнення позивача від 26.10.2022 № 464 о/с Другий апеляційний адміністративний суд дійшов вірного висновку, що відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржувані накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення з органів поліції. Також, зазначає, що суд апеляційної інстанції в постанові від 03.09.2025 у справі № 520/10086/22 дійшов висновку про дотримання Департаментом Порядку № 893, зокрема, ознайомлення позивача з наказом Департаменту від 26.10.2022 № 464 о/с, як це передбачено пунктом 2 розділу VII Порядку № 893. Таким чином, позивачем повідомлена суду першої інстанції завідомо неправдива інформація, оскільки позивач ознайомився з наказом Департаменту від 26.10.2022 № 464 о/с, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1
ОСОБА_1 не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.304 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, зокрема, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи про розгляд справи за їх участю, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 року по справі №520/10086/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - задоволено. Визнано протиправним та скасовано Наказ Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 21 жовтня 2022 року № 288 "Про застосування дисциплінарних стягнень стосовно окремих працівників УСР в Харківській області" в частині накладення дисциплінарного стягнення, на підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, у вигляді звільнення зі служби в поліції. Визнано протиправним та скасовано Наказ Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України № 464 о/с від 26.10.2022 року "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України. Поновлено підполковника поліції ОСОБА_1 на службу в поліції на посаду начальника 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України. Зобов'язано Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період вимушеного прогулу з 28.10.2022 року по 02.03.2023 року у розмірі 85692(вісімдесят п'ять тисяч шістсот дев'яносто дві) грн.60 коп., з відрахуванням обов'язкових податків, платежів та зборів. Рішення суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 допущено до негайного виконання.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2025 апеляційну скаргу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 08.05.2025 №108/55/юр-2025 задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 по справі №520/10086/22 скасовано. Ухвалено нову Постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань відмовлено.
У зв'язку зі скасуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 по справі № 520/10086/22 Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України звернувся до суду із заявою про поворот виконання судового рішення.
Відмовивши у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що посилання заявника на те, що скасоване рішення Харківського окружного адміністративного суду обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивими відомостями не знайшло свого підтвердження під час розгляду заяви про поворот виконання рішення.
За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків.
Відповідно до положень статті 380 КАС України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.
За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується.
Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Суд розглядає заяву про поворот виконання, подану відповідно до частин сьомої та восьмої цієї статті, у двадцятиденний строк з дня надходження заяви у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Статтею 381 КАС України встановлено особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ. Поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Аналіз наведеної норми передбачає обмеження на поворот виконання судового рішення в окремих категоріях справ:
про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи;
про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів;
рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.
У вказаних випадках поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19, середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин. Такий висновок підтверджується також змістом частини другої статті 235 КЗпП України, якою визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.
Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 року, зокрема, стягнуто з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.10.2022 по день фактичного поновлення на службі в Департаменті стратегічних розслідувань Національної поліції України, та в цій частині рішення суду, в межах суми стягнення за один місяць, звернуто до негайного виконання.
Отже, зважаючи на те, що вимоги заяви про поворот виконання рішення у вказаній справі стосуються стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць, сплачені на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі № 520/10086/22, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вирішення поданої відповідачем заяви має здійснюватися з урахуванням особливостей встановлених положеннями ст. 381 КАС України.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що процесуальним законодавством визначено необхідність встановлення обов'язкових умов, за яких можливо допустити поворот виконання судового рішення про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме: повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання ним підроблених документів.
При цьому, задоволення заяви про поворот виконання судового рішення у справі про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо рішення суду, яке скасовано, було обґрунтовано на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Тобто, наявність самої лише обставини скасування судового рішення, є недостатньою умовою для повороту виконання судового рішення.
А тому є безпідставними доводи апеляційної скарги що оскільки постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2025 у справі №520/10086/22, яка набрала законної сили 03.09.2025 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні його адміністративного позову, то спірні правовідносини, які виникли між ОСОБА_1 та Департаментом в частині звільнення його зі служби в поліції підлягають поверненню до попереднього становища, яке існувало до ухвалення Харківським окружним адміністративним судом рішення від 10.04.2025 у цій справі.
Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції було задоволено позов, з огляду на наведену позивачем неправдиву інформацію про те, що з наказом від 26.10.2022 № 464 о/с ОСОБА_1 ознайомлено не було, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на наступне.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, наказ про звільнення повивача від 26.10.2022 №464 о/с був у матеріалах справи під час розгляду даної справи та йому надавалась оцінка, як доказу і під час дослідження доказів у даній справі, як судом першої, так і судом апеляційної інстанції.
Так, в рішенні від 10.04.2025 року судом першої інстанції зроблено наступні висновки, що твердження відповідача про порушення позивачем пункту 6 та 7 розділу II Порядку ведення ЄО, а саме не повідомлення своєму керівнику про факт дій керівника СФГ «Лан та за скороченим номером екстреного виклику 102 не ґрунтуються на правових засадах, оскільки як було встановлено судом вище щодо зазначеного факту не було призначено та проведено службової перевірки. Отже, для дотримання правила юридичної визначеності як невід'ємної складової запровадженого ст.8 Конституції України принципу верховенства права, а також з метою додержання критеріїв законності рішень згідно з ч.2 ст.2 КАС України відповідач повинен був у тексті спірного рішення обґрунтувати обраний до застосування вид дисциплінарного стягнення, ступінь тяжкості скоєного дисциплінарного проступку, попередню поведінку працівника, ставлення працівника до виконання службових обов'язків, встановити обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, тощо. Однак, при застосуванні до позивача найсуворішого із дисциплінарних стягнень, вказані обставини не враховані відповідачем, у зв'язку з чим рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, набуло нездоланних дефектів змісту, що на думку суду є ознакою його необґрунтованості. Що в свою чергу є підставою для скасування спірних рішень та поновлення позивача на посаді. Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач не довів відповідності рівня тяжкості скоєного проступку рівню обраної міри дисциплінарного покарання при цьому застосував до позивача найсуворіше дисциплінарне стягнення.
Водночас, висновків про задоволення позову, з огляду на неознайомлення позивача з наказом від 26.10.2022 № 464 о/с, рішення суду першої інстанції від 10.04.2025 року, не містить.
Крім того, будь-яких обставин надання позивачем завідомо неправдивих відомостей або поданих ним підроблених документів, які слугували підставою для скасування рішення від 10.04.2025, судом апеляційної інстанції не встановлено та відповідачем відповідних доказів до суду не надано.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо повороту виконання судового рішення ухваленого у справі №520/10086/22.
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 по справі № 520/10086/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій