Головуючий І інстанції: Бабаєв А.І.
12 грудня 2025 р. Справа № 520/23456/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2025, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 26.08.25 по справі № 520/23456/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Харківського окружного адміністративного суду подано звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення суду, в якому просило суд прийняти та затвердити звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 року по справі № 520/23456/24.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення суду по справі № 520/23456/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та відмовити у прийнятті звіту.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що на його думку, в даній справі гарантії того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, не було дотримані судом першої інстанції, як і не було застосовано практику ЄСПЛ.
Відповідач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Приймаючи звіт, суд першої інстанції дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області виконано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 року по справі № 520/23456/24, а саме розглянуто заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії подану 26.03.2024, за результатами розгляду якої прийнято рішення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з вимогами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.1 ст.372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382 - 382-3 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду).
За приписами ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст.382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
За приписами ч.ч. 1-3, 10, 11 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Розглядаючи звіт суб'єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити, чи досягнуто мети, задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.
Як встановлено вище, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2024, яке набрало законної сили 11.01.2025, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії поданої 26.03.2024.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії подану 26.03.2024, за результатами розгляду якої прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом шістдесяти днів з дня отримання даної ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 року по справі № 520/23456/24.
18.08.2025 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшов звіт про результати виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 по справі № 520/23456/24, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області просить прийняти звіт про повне виконання рішення суду.
Колегія суддів враховує, що звіт ГУ ПФУ в Харківській області складений з дотриманням ст.382-2 КАС України.
З поданого звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 у справі № 520/23456/24, вбачається, що 26.03.2024 заявницею було направлено заяву довільної форми про перерахунок пенсії із додатками. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії, подану 26.03.2024, за результатами розгляду якої прийнято рішенням від 05.02.2025 № 963300157914, яким заявниці відмовлено у перерахунку пенсії. Зазначене рішення ОСОБА_1 було надіслано листом від 13.02.2025 № 2000-0308-8/24610.
З поданого ГУ ПФУ в Харківській області звіту встановлено, що заявниця після призначення пенсії продовжувала працювати, та скористалась своїм правом на перерахунки від стажу, та від стажу та заробітної плати.
Зокрема, згідно заяви від 14.03.2008 про перерахунок пенсії від стажу та заробітної плати ОСОБА_1 проведено зазначений перерахунок при загальному стажі роботи 43 роки 3 місяці 14 днів (стаж зараховано по 29.02.2008), від середньомісячного заробітку за період з 01.11.1994 по 31.10.1999 та з 01.07.2000 по 29.02.2008.
Згідно заяви від 05.08.2010 про перерахунок від стажу заявниці проведено зазначений перерахунок при загальному стажі роботи 45 років 7 місяців 14 днів (стаж зараховано по 30.06.2010), від середньомісячного заробітку за період з 01.11.1994 по 31.10.1999 та з 01,07.2000 по 29.02.2008 (слід зазначити, що заявниця мала право на перерахунок від стажу та заробітної плати, оскільки набула більше ніж 24 місяці страхового стажу після попереднього перерахунку, та зазначений перерахунок робити недоцільно, оскільки він призводить до зменшення індивідуального коефіцієнту заробітної плати та загального розміру пенсії).
Згідно заяви від 08.08.2012 про перерахунок від стажу ОСОБА_1 проведено зазначений перерахунок при загальному стажі роботи 45 років 11 місяців 14 днів (стаж зараховано по 31.10.2010), від середньомісячного заробітку за період з 01.11.1994 по 31.10.1999 та з 01.07.2000 по 29.02.2008 (так як, заявниця набула менш ніж 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводився з урахуванням страхового стажу набутого після попереднього перерахунку та заробітної плати, з якої попередньо перераховано пенсію).
Згідно заяви від 26.10.2016 про перерахунок від стажу заявниці проведено зазначений перерахунок при загальному стажі роботи 47 років 10 місяців 15 днів (стаж зараховано по 30.09.2016), від середньомісячного заробітку за період з 01.11.1994 по 31.10.1999 та з 01,07.2000 по 29.02.2008 (так як, заявниця набула менш ніж 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводився з урахуванням страхового стажу після попереднього перерахунку та заробітної плати, з якої попередньо перераховано пенсію).
Враховуючи вищезазначене, для обчислення заробітної плати: зараховані періоди з 01.11.1994 по 31.10.1999 та з 01.07.2000 по 29.02.2008 за матеріалами пенсійної справи; період роботи з березня 2008 по листопад 2010 згідно даних, що містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу зарахувати не доцільно; період роботи з листопада 2010 по 2016 згідно даних, що містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу зарахувати не має законних підстав.
На підставі викладеного, за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 від 26.03.2024 №10614/Ф-2000-24 про перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за жовтень - грудень 2001, а також 2002, 2003, 2005, 2006, 2008, 2009, 2010, 2013, 2015, 2016 на підставі наданих копій документів на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11,12.2024 у справі №520/23456/24, вирішено відмовити заявниці у перерахунку.
З огляду на викладене Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області виконано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 року по справі № 520/23456/24, а саме розглянуто заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії подану 26.03.2024, за результатами розгляду якої прийнято рішення.
Відповідно до ч.1 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення суду по справі № 520/23456/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Доводи апеляційної скарги позивача зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді звіту неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Щодо посилання в апеляційній скарзі на правові позиції Європейського суду з прав людини в певних його рішеннях, то колегія суддів їх враховує та зауважує, що висновки суду у даній справі не суперечать їм.
Також, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано прийняв звіт відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 року по справі № 520/23456/24 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 по справі № 520/23456/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло