11 грудня 2025 року справа №200/3305/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 р. у справі №200/3305/25 (головуючий І інстанції Троянова О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення 262940002710 від 07.03.2025 року щодо відмови в призначенні пенсії згідно ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи по Списку 1 за професією гірника підземного з повним робочим днем під землею, що дає право на пенсію відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періодів трудової діяльності з 04.02.1983 по 28.04.1983, з 10.05.1983 по 18.06.1985, з 02.09.1985 по 30.10.1994 року, з 11.01.1996 по 27.03.1996;
- зобов'язати прийняти рішення про призначення починаючи з 26.02.2025 року пенсії згідно ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 262940002710 від 07.03.2025 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.02.2025 року про призначення пенсії за віком відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка була чинною до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII, зарахувавши до страхового та пільгового стажу за Списком 1 період проходження строкової військової служби з 10.05.1983 по 18.06.1985 року, та до пільгового стажу за Списком 1 періодів роботи з 04.02.1983 по 28.04.1983, з 02.09.1985 по 30.10.1994 року, з 11.01.1996 по 27.03.1996.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Відповідач не погодився з таким рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що до пільгового стажу роботи не зараховано періоди роботи:
- 04.02.1983 по 28.04.1983, з 11.01.1996 по 27.03.1996 згідно із довідкою пільгового характеру від 01.08.2013 №17/19/76-112, видану Відокремленим підрозділом «Управління допоміжного виробництва» ДП «Шахтарськантрацит»;
- з 02.09.1985 по 30.10.1994 року згідно із довідкою пільгового характеру від 11.07.2013 №217, видану Відокремленим підрозділом шахтою «Шахтарська-Глибока» ДП «Шахтарськантрацит».
- період проходження строкової військової служби з 10.05.1983 по 18.06.1985 року, оскільки такий період зараховується до пільгового стажу за Списком 1 у разі, якщо особа на час призову до служби в армії виконував роботу, що відноситься до професій внесених до пільгових списків. Та після закінчення строкової служби не пізніше трьох місяців влаштовується на роботу за професією, яка внесена до пільгових списків.
Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, паспорт серії НОМЕР_1 , є внутрішньо переміщеною особою (довідка від 06.03.2015 року 3009007171, видана Управлінням праці та соціального захисту населення Солом'янської РДА) та особою, що претендує на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
26.02.2025 року ОСОБА_1 звернувся через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.
07.03.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком, яке обґрунтоване наступним.
Вік заявника на дату звернення - 59 років 10 місяців. Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України від 09.07.2003 року 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії мають особи після досягнення 60 років за наявності страхового стажу 32 роки. Страховий стаж особи становить 20 років 11 місяців 26 днів, пільговий стаж відсутній.
До пільгового стажу роботи не зараховано періоди роботи: з 01.09.1982 по 04.02.1983; з 05.02.1983 по 28.04.1983; з 11.01.1996 по 16.01.1996, з 17.01.1996 по 01.03.1996 та з 02.03.1996 по 27.03.1996 згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній 17/19/76-112 від 01.08.2013, видану Відокремленим підрозділом «Управління допоміжного виробництва» ДП «Шахтарськантрацит»; з 02.09.1985 по 30.11.1994 згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №217 від 11.07.2013р., видану Відокремленим підрозділом шахтою «Шахтарська-Глибока» ДП «Шахтарськантрацит», оскільки документи видані підприємствами, що знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, тобто не створюють правових наслідків.
За наведених обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення відмовити заявнику в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю страхового стажу 32 роки та порушенням Порядку №22-1.
Відповідно до розрахунку стажу ОСОБА_1 , надано відповідачем, до страхового стажу та пільгового стажу за Списком 1 не зараховано період проходження військової служби з 10.05.1983 по 18.06.1985 року, до пільгового стажу за Списком 1 не зараховано періоди роботи з 04.02.1983 по 28.04.1983 року, з 02.09.1985 по 30.10.1994 року, з 11.01.1996 по 27.03.1996 року.
На звернення представника позивача із адвокатським запитом про надання інформації Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано відповідь листом від 25.04.2025 року №9255/02-16, відповідно до якої до страхового стажу не враховано період проходження строкової військової служби з 10.05.1983 по 18.06.1985 року, оскільки військовий квиток або довідки, що підтверджують період проходження строкової військової служби, для розгляду не надавалися. В трудовій книжці НОМЕР_2 від 17.08.1982 року в запису 5-6 про період проходження військової служби в підставі видачі вказано в/б, номер та дата видачі військового квитка відсутні, що не відповідає п. 26 «а» Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року №162.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Згідно до п. «а» ч. 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII (в редакції чинній після прийняття Закону від 02.03.2015 року №213-VIII, далі - Закон №1788-XII) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Таким чином Законом України від 02.03.2015 року №213-VIII раніше передбачений п. «а» ст. 13 Закону №1788-XII стаж роботи для набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, чоловікам було збільшено з 20 років до 25 років.
Закон України від 02.03.2015 року №213-VIII набрав чинності з 01.04.2015 року.
Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (у редакції до 03.10.2017 року, далі - Закон №1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Отже, після набрання чинності нормами Закону №1058-IV правила призначення пенсій за Списком 1 регламентувались п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону №1788-XII.
Таке правове регулювання існувало до дати набрання чинності нормами Закону України від 03.10.2017 року №2148-VIII (11.10.2017 року), яким текст Закону №1058-IV доповнено ст. 114, згідно з частиною 1 якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Законом України від 03.10.2017 року №2148-VIII у новій редакції викладено пункт 2 розділу XV Закону №1058-IV, згідно якого пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV в редакції Закону України від 03.10.2017 року 2148-VIII на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Законом №2148-VIII передбачено, що наведені вище норми закону підлягають застосуванню з 01.10.2017 року.
Таким чином, з 01.10.2017 року правила призначення пенсій за Списком 1 почали регламентуватись одночасно двома законами: пунктом «а» статті 13 Закону №1788-XII в редакції Закону України від 02.03.2015 року №213-VIII та пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону 1058-IV в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2148-VIII.
Правила вказаних законів були повністю уніфікованими (ідентичними).
Зазначене правове регулювання існувало до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 року 1-р/2020 «У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII».
Згідно п.п. 1-3 резолютивної частини зазначеного рішення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII.
Стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Таким чином, з 23.01.2020 року в Україні існують два Закони, які одночасно врегульовують призначення пенсій за Списком 1, а саме: пункт «а» частини 1 статті 13 Закону 1788 в редакції до Закону 213-VIII та пункт 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV в редакції Закону №2148-VIII.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону №1788-XII з урахуванням Рішення 1-р/2020 з одного боку, та Законом №1058-IV з іншого в частині стажу роботи для набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий не менше 20 років, тоді як другий не менше 25 років.
Тому, оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.50, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення ЄСПЛ від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України»).
У зв'язку з цим між сторонами виник спір, оскільки позивач вважає, що під час призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідач повинен керуватися положенням ч. 2 ст. 114 Закону №1058, з урахуванням висновків Конституційного Суду України в рішенні від 23.01.2020 року 1-р/2020. Водночас пенсійний орган під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії керувався нормами статті 114 Закону №1058-IV.
Отже, визначаючись з тим, нормами якого саме закону слід керуватися під час призначення пенсії позивача, суд враховує правову позицію Верховного Суду, сформовану за результатами розгляду справи №360/3611/20.
Так, розглядаючи вказану справу, у постанові від 03.11.2021 року Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Тому застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-XII з урахуванням Рішення 1-р/2020, а не Закону №1058-IV.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 16.05.2023 у справі 160/5189/20, від 02.06.2023 у справі 160/13468/20, від 06.11.2023 у справі 240/24/21.
Щодо доводів апелянта, що до пільгового стажу роботи не зараховано періоди роботи:
- 04.02.1983 по 28.04.1983, з 11.01.1996 по 27.03.1996 згідно із довідкою пільгового характеру від 01.08.2013 №17/19/76-112, видану Відокремленим підрозділом «Управління допоміжного виробництва» ДП «Шахтарськантрацит»;
- з 02.09.1985 по 30.10.1994 року згідно із довідкою пільгового характеру від 11.07.2013 №217, видану Відокремленим підрозділом шахтою «Шахтарська-Глибока» ДП «Шахтарськантрацит», суд зазначає наступне.
Судом встановлено на підставі трудової книжки серії НОМЕР_2 від 17 серпня 1982 року, що ОСОБА_1 працював у Шахтоуправлінні «Шахтарське» Шахтарського в/о з видобутку антрациту «Шахтарськантрацит» у період з 17.08.1992 по 28.04.1983 року, а саме:
- 17.08.1982 прийнято поверхневим вантажником-такелажником на підставі наказу 199/к від 01.09.1982 року;
- 04.02.1983 переведено підземним учнем гірника з ремонту гірничих виробок на підставі наказу 26к від 28.01.1983 року;
- 16.02.1983 направлено на курси гірників з ремонту гірничих виробок на підставі наказу 144 від 17.02.1983 року;
- 28.04.1983 звільнено у зв'язку з призовом на військову службу п. 3 ст. 36 КЗпП України на підставі наказу 112/к від 29.04.1983 року.
Крім того, в матеріалах справи міститься довідка про пільговий характер роботи, видана ВП «Управління допоміжного виробництва» ДП «Шахтарськантрацит» від 01.08.2013 року 17/19/76-1112, відповідно до якої ОСОБА_1 працював у період з 04.02.1983 по 28.04.1983 року на посадах, що передбачені Списком 1 розділ 1 підрозділ 1. Атестація робочих місць затверджена наказом 482 від 14.11.1995 року. Додаткові відомості: відпустка без утримання відсутня, участь у страйках відсутня.
На підставі трудової книжки серії НОМЕР_2 від 17 серпня 1982 року, що ОСОБА_1 працював на Шахті «Київська» в/о «Шахтарськантрацит» у період з 02.09.1985 по 30.10.1994 року, а саме:
- 02.09.1985 прийнято підземним прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею на підставі наказу 150/к від 20.09.1985 року;
- 01.07.1994 переведено гірником з ремонту гірничих виробок 3 розряду з повним робочим днем під землею на підставі наказу 307к від 01.08.1994 року;
- 30.10.1994 звільнено за згодою сторін п. 1 ст. 36 КЗпП України на підставі наказу 70к від 30.01.1995 року.
Крім того, в матеріалах справи міститься довідка про пільговий характер роботи, видана ВП «Шахта «Шахтарська-Глибока» ДП «Шахтарськантрацит» від 11.07.2013 року 217, відповідно до якої ОСОБА_1 працював у період з 02.09.1985 по 30.11.1994 року на посаді, що передбачена Списком 1 розділ 1 пункт 1 позиція 1010100а Постанова КМУ 162 від 11.03.1994 року. Атестація робочих місць затверджена наказом 468к від 04.11.1994 року.
На підставі трудової книжки серії НОМЕР_2 від 17 серпня 1982 року, що ОСОБА_1 працював на шахті «Московська» Шахтарського в/о з видобутку вугілля «Шахтарськвугілля» у період з 11.01.1996 по 27.03.1996 року, а саме:
- 11.01.1996 прийнято прохідником підземним 5 розряду на підставі наказу 9/к від 12.01.1996 року;
- 16.01.1996 переведено гірником підземним з ремонту гірничих виробок підземним 4 розряду на підставі наказу 14к від 17.01.1996 року;
- 01.03.1996 переведено гірником підземним 3 розряду на підставі наказу 117 від 06.03.1996 року;
- 27.03.1996 звільнено за власним бажанням ст. 38 КЗпП України на підставі наказу 86к від 29.03.1996 року.
Крім того, в матеріалах справи міститься довідка про пільговий характер роботи, видана ВП «Управління допоміжного виробництва» ДП «Шахтарськантрацит» від 01.08.2013 року 17/19/76-1113, відповідно до якої ОСОБА_1 працював у періоди з 11.01.1996 по 16.01.1996 року, з 16.01.1996 по 01.03.1996 року, з 01.03.1996 по 27.03.1996 року на посадах, що передбачені Списком 1 розділ 1 підроділ 1 позиція 1010100а Постанова КМУ 162 від 11.03.1994 року. Атестація робочих місць затверджена наказом 482 від 14.11.1995 року та від 13.11.2000 №372. Додаткові відомості: відпустка без утримання відсутня, участь у страйках відсутня.
Відповідно до розрахунку стажу ОСОБА_1 , надано відповідачем, до пільгового стажу за Списком 1 не зараховано періоди роботи з 04.02.1983 по 28.04.1983 року, з 02.09.1985 по 30.10.1994 року, з 11.01.1996 по 27.03.1996 року.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо спірних періодів роботи, які не мають дефектів їх вчинення.
Отже, записи у трудовій книжці підтверджують характер роботи позивача у період з 04.02.1983 по 28.04.1983 року, з 02.09.1985 по 30.10.1994 року, з 11.01.1996 по 27.03.1996 року з повним робочим днем в шахті, що надає право включення вищевказаних періодів роботи до пільгового стажу за Списком №1.
Суд звертає увагу, що в даному випадку, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Системний аналіз наведених вище положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку № 637 дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 року у справі №161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17.
В той час, зазначені вище спірні періоди роботи позивача підтверджено копією трудової книжки.
Щодо доводів апелянта, що до пільгового стажу роботи не зараховано період проходження строкової військової служби з 10.05.1983 по 18.06.1985 року, оскільки такий період зараховується до пільгового стажу за Списком 1 у разі, якщо особа на час призову до служби в армії виконував роботу, що відноситься до професій внесених до пільгових списків та після закінчення строкової служби не пізніше трьох місяців влаштовується на роботу за професією, яка внесена до пільгових списків, суд зазначає наступне.
Судом встановлено на підставі відомостей трудової книжки серії НОМЕР_2 від 17 серпня 1982 року, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу у період з 10.05.1983 по 18.06.1985 року.
За абз. 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Згідно ч. 1статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Зі змісту трудової книжки серії НОМЕР_2 вбачається, що до призову на військову службу позивач працював підземним учнем гірника з ремонту гірничих виробок і після періоду військової служби з 02.09.1985 року працював на посаді підземного прохідника 5 розряду з повним робочим днем під землею.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що період проходження строкової військової служби з 10.05.1983 по 18.06.1985 року повинен бути зарахований до спеціального (пільгового) стажу за Списком №1.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.02.2025 року про призначення пенсії за віком відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка була чинною до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII, зарахувавши до страхового та пільгового стажу за Списком 1 період проходження строкової військової служби з 10.05.1983 по 18.06.1985 року, та до пільгового стажу за Списком 1 періодів роботи з 04.02.1983 по 28.04.1983, з 02.09.1985 по 30.10.1994 року, з 11.01.1996 по 27.03.1996.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.
Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 р. у справі №200/3305/25 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 р. у справі №200/3305/25 - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 11 грудня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Сіваченко