11 грудня 2025 року справа №360/1290/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 р. у справі № 360/1290/25 (головуючий І інстанції С.В. Кисіль) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач) в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Луганській області щодо відмови у переведенні пенсії позивачу, призначеної згідно з пунктом «б» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію, передбачену пунктом «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Луганській області перевести позивача із 23 травня 2025 року на пенсію за вислугу років згідно з пунктом «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням вислуги років 33 роки 10 місяців 26 днів та здійснити перерахунок і виплату такої пенсії в розмірі, передбаченому пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за вислугу років згідно з пунктом «а» частини першої статті 12 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області перевести ОСОБА_1 за його заявою від 23 травня 2025 року на пенсію за вислугу років згідно з пунктом «а» частини першої статті 12 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 23 травня 2025 року, з виплатою заборгованості з урахуванням фактично виплачених сум.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів зазначає, що позивач не мав на момент звільнення необхідної календарної вислуги років, оскільки наявні 16 років 05 місяців 21 день при необхідних 25 і більше календарних років.
Законом №2262-XII чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності 25 календарних років та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.
Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262) пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 01.10.2020 або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , проходив службу в Державній прикордонній службі України, з 22 листопада 2020 року звільнений з посади інспектора прикордонної служби 2 категорії-дозиметриста 2 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » І категорії (тип Б) за підпунктом «а» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в запас та виключений зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 та всіх видів забезпечення, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 від 24 грудня 1993 року та витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20 листопада 2020 року № 825-ос «Про особовий склад».
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20 листопада 2020 року № 825-ос «Про особовий склад» вислуга років ОСОБА_1 станом на 22 листопада 2020 року складає: календарна - 16 років 05 місяців 21 день, пільгова - 17 років 05 місяців 05 днів, трудовий стаж - 11 років 02 місяці 29 днів.
Згідно з протоколами ГУ ПФУ в Луганській області від 23 листопада 2020 року та станом на 01 червня 2025 року за пенсійною справою 01210011587 (Державна прикордонна служба України) позивачу призначено пенсію за пунктом «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з вислуги років - 27 років (календарна вислуга - 16 років) у розмірі 52 % від сум грошового забезпечення.
23 травня 2025 року позивач звернувся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України до відповідача із заявою про переведення на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
За результатом розгляду вказаної заяви листом ГУ ПФУ в Луганській області від 13 червня 2025 року № 4430-4447/М-02/8-1200/25 відмовлено позивачеві в переведенні на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» у зв'язку з відсутністю необхідної календарної вислуги років на день звільнення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ).
Для вирішення питання чи має позивач право на переведення на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», за його заявою від 23 травня 2025 року, слід керуватися законодавством, яке діяло на цю дату.
Станом на 23 травня 2025 року Закон №2262-XII діяв в редакції Закону України від 09 листопада 2023 року №3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
Відповідно до пункту «б» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, у період з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Відповідно статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
17 липня 1992 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (далі - Постанова №393).
19 лютого 2022 року постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393» до Постанови №393 були внесені зміни щодо порядку обчислення вислуги років та пільгових умови призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII.
На дату подання позивачем заяви про переведення на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (23 травня 2025 року) Постанова №393 діяла в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 січня 2024 року №19 «Про внесення змін до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393».
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 № 119 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах “б»-“д», “ж» і “з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, військова служба в Державній прикордонній службі України.
Відповідно до пункту 2-1 Постанови №393 для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.
За приписами пункту 3 Постанови №393 вислуга років розрахована на пільгових умовах застосовується виключно для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови.
Статтею 17 Закону №2262-XII визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону №2262-XII встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.
Отже, Законом №2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
Постановою №393 визначено, як порядок обчислення вислуги років для призначення пенсій, так і порядок пільгового обчислення вислуги років для визначення розміру пенсії.
Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, в тому числі, і визначення її розміру на пільгових умовах.
Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що з 19 лютого 2022 року Постановою №393 були змінені порядок обчислення вислуги років та пільгові умови призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII.
Оскільки позивач до пенсійного органу звернувся з заявою про переведення на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» 23 травня 2025 року, тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 в редакції після 19.02.2022.
З 19 лютого 2022 року вислуга років у пільговому обчисленні враховується виключено для визначення розміру пенсії.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в подібних правовідносинах в постановах від 31 серпня 2023 року у справі №200/4951/22, від 07 вересня 2023 року у справі № 560/9478/22, від 15 вересня 2023 року у справі № 380/10714/22, від 15 січня 2024 року у справі №240/22910/22.
Отже, вислуга років позивача станом на 22 листопада 2020 року складає: календарна - 16 років 05 місяців 21 день, пільгова - 17 років 05 місяців 05 днів, трудовий стаж - 11 років 02 місяці 29 днів, що недостатньо для призначення пенсії за пунктом «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ.
З огляду на викладені вище у цій постанові мотиви, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду - скасуванню.
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані зі сплатою судового збору, за діючим процесуальним законодавством відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 р. у справі № 360/1290/25 - задовольнити.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 р. у справі № 360/1290/25 - скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Повне судове рішення складено 11 грудня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді А.А. Блохін
І.В. Сіваченко