про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
11 грудня 2025 року Справа № 480/9307/25
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Прилипчук О.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
08.12.2025 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) через представника Буток К.О. звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), в якій просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не проведення ОСОБА_1 в період з 30 січня 2020 року по 19 вересня 2025 року перерахунку грошового забезпечення на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р., 01.01.2023 р., 01.01.2024 р., 01.01.2025 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 р.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) з 30 січня 2020 року по 19 вересня 2025 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", обчисливши грошове забезпечення виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 р., 01.01.2021 р« 01.01.2022 р« 01.01.2023 р., 01.01.2024 р., 01.01.2025 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 р із урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
3. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), щодо не врахування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 20 серпня 2018 року по 19 вересня 2025 року.
4. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 20 серпня 2018 року по 19 вересня 2025 року із урахуванням вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та з урахуванням виплачених сум.
5. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої в строки індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати.
У позовній заяві представник позивача у позовній заяві просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.
Клопотання мотивоване тим, що згідно з ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України працівник має право звернутися до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Також просить рахувати, що позивачем не пропущений строк звернення до адміністративного суду або пропущений з незалежних від нього причин, оскільки вона проходить військову службу, захищає Батьківщину, перебувала під час проходження служби у зоні бойових дій та не мала можливості звертатися до суду.
Дослідивши доводи клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній по 18.07.2022 включно) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
В аспекті спірних правовідносин поняття "грошове забезпечення" і "заробітна плата", які використано у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому спір щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовця охоплюється застосованим в частині другій статті 233 Кодексу законів про працю України визначенням "законодавство про оплату праці" та, відповідно, звернення до суду з заявленими позивачем вимогами не обмежується будь-яким строком.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що неодноразово була висловлена, зокрема, у постанові від 25.04.2019 у справі №804/496/18, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №360/3359/19.
Законом України № 2352-IX від 01.07.2022 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі по тексту - Закон України № 2352-ІХ від 01.07.2022), що набрав чинності 19.07.2022, внесені зміни до норм Кодексу законів про працю України.
Зокрема, частини 1 і 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України викладені в новій редакції, згідно з якою працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1). Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст.116 ч.2).
Закон України № 2352-ІХ від 01.07.2022 не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, отже, його норми не мають зворотної дії в часі.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1/99-рп, частину 1 статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, правила обчислення строку звернення до суду працівника про стягнення належної йому заробітної плати (грошового забезпечення) визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку.
Отже, до 19.07.2022 Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №260/3564/22 та від 19.01.2023 у справі №460/17052/21.
З позовних вимог вбачається, що позивачка просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату їй грошового забезпечення з 20 серпня 2018 року по 19 вересня 2025 року.
Як встановлено судом, відповідно до наказу від 19.09.2025 капітана ОСОБА_1 вважати такою, що справи та посаду здала та вибула до нового місця служби, з 19.09.2025 року виключити зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення, з продовольчого забезпечення.
З позовною заявою до суду звернулась засобами поштового зв'язку 04.12.2025.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, а тому клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду із даним позовом не підлягає задоволенню.
Адміністративний позов відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на зазначене, перешкоди для прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі Сумським окружним адміністративним судом відсутні.
Відповідно до ст.ст. 12, 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Враховуючи незначну складність справи, обсяг та характер наданих доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд на підставі ст.ст.257 КАС України вважає необхідним розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, надавши відповідачу строк для подання заперечень щодо розгляду справи за такими правилами.
Згідно з ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотань про розгляд справи із повідомленням сторін не надходило.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 171, 259, 260, ч.5 ст. 262 КАС України, суд -
1. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з даним позовом - відмовити.
2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі № 480/9307/25 за позовом ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії (Номер категорії справи 106020200).
3. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
4. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслати сторонам.
5. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 у 15-денний строк з дня отримання копії даної ухвали надати суду:
- копію грошового атестату ОСОБА_1 ;
- інформацію про розмір нарахованих сум (з деталізацією виду виплати) належних ОСОБА_1 при переміщенні з військової частини НОМЕР_1 із наданням підтверджуючих документів дати їх виплати;
- витяги з розрахунково-платіжних відомостей на виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за весь період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 ,
- копію особової картки із відомостями тарифного розряду, тарифного коефіцієнту, військового звання, помісячну довідку-розрахунок посадового окладу із вказівкою його складових - розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та тарифного коефіцієнту за спірний період.
6. Згідно з ч. 1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України встановити відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позов, доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, та 5-денний строк для подання заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, з дня вручення йому копії ухвали про відкриття провадження у справі.
7. Встановити позивачу 5-денний строк для подання відповіді на відзив відповідача проти позову з дня надіслання (вручення) йому копії такого відзиву та доданих до нього документів.
8. Встановити відповідачу 5-денний строк для подання заперечень щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів з дня надіслання (вручення) йому копії відповіді на відзив та доданих до нього документів.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).
Відповідно до ч.4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
9. Роз'яснити сторонам, що інформацію у справі, що розглядається, можна отримати в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України на веб-сторінці http://adm.su.court.gov.ua/sud1870/.
10. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Прилипчук