03 березня 2025 року м. Рівне №460/11354/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О. за участю секретаря судового засідання Свінтозельської К.І. та уповноважених представників сторін: представника позивача Бурми О.В, представників відповідача Кузьмич Н.О. і Козяр І.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.И.Т.М." до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
1. Стислий виклад позицій учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Р.И.Т.М." (далі - позивач) подало до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) вказаний адміністративний позов (позовну заяву) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач), у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення рішення №764517000701 від 24.05.2024 про застосування до позивача пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 6966754,12 грн.
Свій позов позивач обґрунтовує тим, що вказане рішення суб'єкта владних повноважень є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем на основі протиправних, безпідставних та необґрунтованих висновків відповідача про наявність в діях позивача порушень податкового законодавства, що наведені у акті відповідача від 19.04.2024 № 6138/Ж5/17-00-07-01-18/31606034 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків по зовнішньоекономічних експортних контрактах.
Відповідач скористався своїм правом та подав до суду відзив на позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі, покликаючись на законність прийнятого органом податкового контролю податкового повідомлення - рішення.
2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.
Позовна заява подана до суду 26.09.2024 у паперовій формі безпосередньо через канцелярію суду, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 26.09.2024.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2024 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.
Ухвалою від 30.09.2024 суд зазначену позовну заяву суд залишив без руху, встановив позивачу строк і спосіб усунення недоліків вказаної позовної заяви.
Після усунення позивачем недоліків позовної заяви суд ухвалою від 14.10.2024 поновив позивачу строк звернення до суду із позовною заявою, прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження в адміністративній справі №460/11354/24, вирішив розгляд справи здійснювати одноособово суддею за правилами загального позовного провадження, призначив у справі підготовче засідання на 28.10.2024, у підготовче засідання викликав учасників справи (їх повноважних представників) та встановив відповідачу строк подання відзиву на позовну заяву (відзиву) тривалістю 15 днів з дня отримання (вручення) цієї ухвали про відкриття провадження у справі.
У підготовче засідання призначене на 28.10.2024 до суду прибув уповноважений представник позивача, протокольною ухвалою суд відклав розгляд справи до 11.11.2024.
08.11.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому виклав свої заперечення проти позову і просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.
У підготовче засідання призначене на 11.11.2024 до суду прибули уповноважені представники сторін, протокольною ухвалою суд у судовому засіданні оголосив перерву до 21.11.2024.
У підготовче засідання призначене на 21.11.2024 до суду прибув уповноважений представник позивача. Ухвалою від 21.11.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті призначити на 16.12.2024 у відкритому судовому засіданні.
У визначені судом дату і час у судове засідання 16.12.2025 сторони не забезпечили явку своїх уповноважених представників, у зв'язку з чим ухвалою від 16.12.2025 суд призначив на 20.01.2025 судове засідання з розгляду по суті.
У судове засідання 20.01.2025 до суду прибули уповноважені представники позивача та відповідача, протокольною ухвалою суд у судовому засіданні оголосив перерву до 20.02.2025.
У судове засідання 20.02.2025 до суду прибули уповноважені представники позивача та відповідача. У судовому засіданні, на підставі статті 227 КАС України, після судових дебатів, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав його ухвалення проголошення до 03.03.2025.
У судовому засіданні 03.03.2025 з участю уповноважених представників сторін суд проголосив вступну та резолютивну частини цього судового рішення.
3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши наявні у справі матеріали, з'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Р.И.Т.М» зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та здійснює господарську діяльність з основним видом: лісопильне та стругальне виробництво (КВЕД 16.10). Додатковими видами діяльності за КВЕД є: 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах
Керівником підприємства згідно даних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є громадянин Китаю - ОСОБА_1 , який є його єдиним засновником та кінцевим бенефіціарним власником.
Підприємство здійснює свою господарську діяльність на підставі Статуту.
10 травня 2022 року між ТОВ «Р.И.Т.М» як продавцем та фірмою - нерезидентом «LN INTERNATIONAL SP.ZO.O» (Польща) як покупцем укладений зовнішньоекономічний контракт №02/2022 (далі - Контракт).
Відповідно до пункту 1 Контракту №02/2022 продавець зобов'язується продати і передати пилопродукцію з деревини хвойних порід, з'єднану у вус по центру: дошки стругані, шліфовані, з профільною обробкою зрощення в шип-паз, не мають торцевих з'єднань, дошка ґрунтована профільована, надалі - товар, відповідно до умов цього Контракту, у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товари та оплатити їх відповідно до умов цього Контракту.
Пунктом 2 Контракту передбачено, що асортимент товару, кількість, ціна за одиницю товару, що поставляється, та загальна вартість партії визначається в Специфікаціях (Додаткових угодах) та/або комерційному інвойсі, відвантажувальних документах, які є невід'ємною частиною цього контракту.
Відповідно до пункту 6.2. Контракту всі платежі повинні перераховуватись на банківський рахунок визначений продавцем згідно цього Контракту чи Додаткової угоди до контракту. Всі оплати по даному контракту проводяться в доларах США шляхом банківського переказу з рахунку покупця.
В період з 08.04.2024 по 12.04.2024 головним державним інспектором відділу планових перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Рівненській області Козяр І.М. на підставі направлення від 08.04.2024 та наказу №863-п від 08.04.2024 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.И.Т.М», код ЄДРПОУ 31606034, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу 1, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 81.1 статті 81, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України від 02.12.2020 №2755-VI (із змінами та доповненнями), з урахуванням положень пункту 52-2, підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» підпункту 102.3.2 пункту 102.3 статті 102 Податкового кодексу України, у зв'язку із набранням чинності з 27.05.2022 року Законом України від 12 травня 2022 року №2260-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.И.Т.М» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків по зовнішньоекономічних контрактах №02/2022 від 10.05.2022, укладений з фірмою - нерезидентом «LN INTERNATIONAL SP.ZO.O», Польща за період 01.09.2023 по 31.03.2024 та №22-05 від 28.10.2022, укладений з фірмою - нерезидентом «SILBERTANNE HOLZTECHNIK UND HANDELS GMBH», Німеччина за період 28.10.2022 по 31.03.2024.
За результатами документальної позапланової виїзної перевірки 19.04.2024 складений акт №6138/Ж5/17-00-07-01-18/31606034.
Згідно зазначеного акту органом податкового контролю встановлено порушення частини 1 та частини 2 статті 13 Закону України №2473-VIII від 21.06.2018 «Про валюту і валютні операції», пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України №5 від 02.01.2019 та пункту 14-2 Постанови Правління Національного банку України №18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», а саме: порушення законодавчо встановлених строків надходження валютної виручки в сумі 501 830,00 дол. США / 18 964 930,59 грн. та ненадходження валютної виручки у законодавчо встановлені строки розрахунків в сумі 285 952,07 дол. США / 10 457 346,80 грн. при виконанні зовнішньоекономічного експортного контракту №02/2022 від 10.05.2022, укладеного з фірмою - нерезидентом «LN INTERNATIONAL SP.ZO.O», Польща.
24 травня 2024 року Головним управлінням ДПС у Рівненській області прийняте податкове повідомлення - рішення №764517000701, яке 09.06.2024 надійшло поштою на адресу ТОВ «Р.И.Т.М».
19 червня 2024 року ТОВ «Р.И.Т.М.» вказане податкове повідомлення - рішення оскаржене до Державної податкової служби України, однак, рішенням Державної податкової служби України №22692/6/99-00-06-01-02-06 від 25.07.2024 у задоволенні скарги відмовлено.
Оскільки позивач вважає прийняте податкове - повідомлення рішення протиправним, предметом спору у цій справі є дії відповідача, що виразились у прийнятті такого податкового повідомлення - рішення.
Позивач посилається на положення частини 1 статті 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та пункту 22 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України №5 від 02.01.2019 та вказує на те, що на нього вони не поширюються, у зв'язку із чим суду необхідно надати правову оцінку статусу суб'єкта господарювання та, відповідно, з'ясувати, чи поширюються на нього зазначені вище положення чинних нормативно - правових актів.
4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.
Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки про їх застосування.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; зокрема, закони приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (стаття 8, частина 2 статті 19 Конституції України).
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Перелік та компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України (надалі - ПК України). Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 ПК України/.
Зокрема, як визначено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Приписами пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки; - копії наказу про проведення перевірки; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Частиною 1 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Пунктом 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України №5 від 02.01.2019 визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Згідно з пунктом 22 Положення, граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення: 1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (для суб'єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції (для суб'єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень), за наявності однієї або більше таких ознак:
- фінансові операції, якщо хоча б одна із сторін - учасників фінансової операції має реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі, що здійснює збройну агресію проти України, та/або в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (у тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої держави), або якщо однією із сторін - учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції), або якщо кінцевий бенефіціарний власник учасника фінансової операції - клієнта є громадянином чи має постійне місце проживання в державі, що здійснює збройну агресію проти України;
- фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім'ї та/або осіб, пов'язаних з політично значущими особами;
- платіжні операції з переказу коштів за кордон (у тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);
- фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів);
- фінансові операції електронного резидента (е-резидента).
Підпунктом 5 пункту 3 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України №7 від 02.01.2019 передбачено, що у цій Інструкції для цілей здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
5) дроблення операції з експорту товару - штучне ділення поставки товару за операцією з експорту товару, що передбачає одночасну наявність таких ознак:
- операції з експорту товару здійснюються одним резидентом;
- операції, пов'язані між собою одним контрагентом-нерезидентом та договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором);
- сума кожної операції з експорту товару є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума);
- сума операцій з експорту товару за календарний місяць перевищує десятикратний розмір операції на незначну суму.
Відповідно до пункту 14-2 постанови Правління Національного банку України №18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Суд вважає за необхідне зазначити, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» указом Президента України від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України№ 2102-IX від 24.02.2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №2119-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб та в подальшому Законами України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» воєнний стан в Україні було продовжено неодноразово, на даний час до 09 травня 2025 року.
Згідно зі статтею 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Суд констатує, що оскільки на даний час в Україні запроваджено воєнний стан, то до граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів застосовуються положення пункту 14-2 постанови Правління Національного банку України №18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».
При цьому, при вирішенні питання про можливість застосування положень пункту 14-2 постанови Правління Національного банку України №18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» необхідним є з'ясування, чи поширюються на операції з експорту та імпорту товарів, що проведені ТОВ «Р.И.Т.М» на виконання контракту №02/2022, положення пункту 22 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України №5 від 02.01.2019, тобто, чи є сума операції з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією) (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.
Операції, які підпадають під дію даного положення визначені частиною 1 статті 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
При цьому, відповідно до конструкції цієї статті, сума порогових фінансових операцій встановлена у відповідному розмірі при наявності однієї або більше ознак, визначених цією статтею.
Тобто, навіть якщо сума фінансової операції становить 400 тисяч гривень і більше, то для того, щоб зробити висновок про те, що вона є пороговою у відповідності до статті 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» обов'язково повинні мати місце одна або більше ознак, визначених цією статтею. В іншому випадку, така сума не може бути визнана пороговою.
Таким чином, для вирішення питання про поширення на фінансові операції пункту 22 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України №5 від 02.01.2019 слід з'ясувати, чи відповідають такі фінансові операції положенням частини 1 статті 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», тобто, чи відповідають вони сумі, визначені у даній статті, та, чи мають вони одну або більше ознак, визначених цією статтею.
В ході розгляду справи суд встановив, що ТОВ «Р.И.Т.М» зареєстроване в Україні та не має реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі, що здійснює збройну агресію проти України, та/або в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (у тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої держави); не має рахунок у банку, зареєстрований в зазначеній державі (юрисдикції).
Фірма - нерезидент «LN INTERNATIONAL SP.ZO.O» (Польща) зареєстрована у Республіці Польща, яка є союзником України у протидії збройній агресії проти російської федерації.
Кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «Р.И.Т.М» є громадянином Китаю і постійно проживає на території України, тобто не є громадянином і не має постійне місце проживання в державі, що здійснює збройну агресію проти України.
Суд констатує, що ТОВ «Р.И.Т.М» при здійсненні співпраці з дослідженого органом податкового контролю Контракту не здійснює фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім'ї та/або осіб, пов'язаних з політично значущими особами; не здійснює платіжних операцій з переказу коштів за кордон (у тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон); не здійснює фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів); не здійснює фінансові операції електронного резидента (е-резидента).
Також суд встановив, що всі фінансові операції по даному зовнішньоекономічному контракту здійснюються в безготівковій формі, що підтверджено органом податкового контролю в ході проведеної документальної позапланової виїзної перевірки.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що ТОВ «Р.И.Т.М» не є суб'єктом господарювання, який підпадає під дію частини 1 статті 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та не здійснює фінансових операцій, що підпадають під дію цієї норми закону.
Також, в даному випадку, з метою з'ясування, чи підпадає ТОВ «Р.И.Т.М» під дію положення пункту 22 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України №5 від 02.01.2019, органу податкового контролю слід було з'ясувати, чи має у даному випадку місце дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.
Як встановлено судом за результатами дослідження зовнішньоекономічного контракту №02/2022 від 10.05.2022, поставка кожної партії товару є окремою зовнішньоекономічною операцією з експорту товару, яка має свою вартість та оплачується шляхом банківського переказу коштів, що відображено в акті перевірки.
Слід констатувати, що в даному випадку відсутній факт дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій, визначення якому дане у підпункті 5 пункту 3 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України №7 від 02.01.2019.
Щодо зазначеного не заперечував і відповідач в ході судового розгляду справи.
З дослідженого в судовому засіданні розрахунку пені за порушення розрахунків по зовнішньоекономічному контракту (додаток 17 до акту перевірки) встановлено, що всі суми, на думку органу податкового контролю, простроченої за операціями по зовнішньоекономічному контракту, заборгованості є більшими за 400 тис. грн.
При цьому, незважаючи на суми фінансових операцій, вони не відповідають ознакам, визначеним для порогових у частині 1 статті 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Відтак, суд дійшов до висновку про те, що експортні операції ТОВ «Р.И.Т.М», здійснені по зовнішньоекономічному контракту №02/2022, підпадають під категорію операцій, на які поширюються положення пункту 22 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України №5 від 02.01.2019.
При цьому, відповідач доказів зворотного суду не надав.
З урахуванням наведеного суд дійшов до висновку про те, що незважаючи на встановлені постановою Правління національного банку України граничні строки розрахунків, до операцій, що проведені позивачем «Р.И.Т.М» на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №02/2022, повинні бути застосовані положення пункту 22 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України №5 від 02.01.2019.
Також, актом перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, достовірно не підтверджено обставин того, що окремі експортні операції позивача підлягали валютному нагляду та на такі експортні операції поширюються граничні строки розрахунків. При цьому, суд вважає недостатнім покликання відповідача лише на інформацію, отриману від НБУ, без дослідження кожної конкретної експортної поставки відповідно до митної декларації, оскільки в такій інформації НБУ міститься зведена сума розрахунків, а позивач стверджує, що поставка кожної партії товару є окремою зовнішньоекономічною операцією з експорту товару, яка має свою вартість та оплачується шляхом банківського переказу коштів.
При цьому, орган податкового контролю в ході проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Р.И.Т.М» цих питань не з'ясував та, відповідно, зробив неправильні висновки про те, що позивачем порушені граничні терміни розрахунків по зовнішньо економічному контракту 02/2022 від 10.05.2022, що, у свою чергу, стало підставою для прийняття незаконного податкового - рішення №764517000701 від 24.05.2024.
Відповідно до приписів частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не обґрунтував та не довів наявності обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Водночас, суд бере до уваги доводи позивача про те, що на розгляді Господарського суду Рівненської області перебуває позов ТОВ «Р.И.Т.М» до «LN INTERNATIONAL SP.ZO.O» (Польща) про стягнення заборгованості за поставлений на виконання умов контракту №02/2022 товар на суму 12 002 167,70 грн. (еквівалент 289 279,20 доларів США), що поданий 22.07.2024. Тобто господарським судом прийнято до розгляду позов резидента про стягнення з нерезидента боргу, який виник внаслідок недотримання нерезидентом строку сплати боргу повернення валютної виручки, що в розумінні ч. 7 ст. 13 Закону №2473 є підставою для зупинення нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Оскільки в ході судового розгляду справи встановлено, що на позивача не розповсюджуються граничні строки, визначені для розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, подання вказаного позову додатково підтверджує добросовісність позивача та вжиття ним вичерпних заходів до повернення заборгованості в іноземній валюті.
5. Висновки суду по суті спору та позовних вимог.
Враховуючи встановлені судом у цій справі і описані вище фактичні обставини, відповідні їм правовідносини, застосовані до них судом норми права і висновки Верховного суду про їх застосування, суд дійшов до наступних висновків по суті спору та позовних вимог.
Оскільки в ході документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Р.И.Т.М» органом податкового контролю зроблені невірні висновки щодо застосування до операцій, здійснених по зовнішньоекономічному контракту №02/2022 від 10.05.2022, положень пункту 22 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України №5 від 02.01.2019, податкове повідомлення - рішення, прийняте за наслідками такої перевірки є протиправним.
Тому, з урахуванням встановлених обставин справи, податкове повідомлення - рішення №764517000701 від 24.05.2024, прийняте Головним управлінням ДПС у Рівненській області підлягає скасуванню.
З урахуванням наведеного суд вважає, що у цій справі наявні фактичні і правові підстави для ухвалення судового рішення про повне задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №764517000701 від 24.05.2024, прийнятого Головним управлінням ДПС у Рівненській області.
6. Розподіл судових витрат.
З огляду на приписи чинного законодавства при зверненні до суду із позовною заявою у цій справі позивач сплатив до бюджету судовий збір у розмірі 24224,00 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом. З урахуванням наведеного та оскільки суд визнав по суті обґрунтованими позовні вимоги позивача, то понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у зв'язку із розглядом справи (за подання позовної заяви) підлягають присудженню на його користь у розмірі 24224,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 250, 251, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.И.Т.М." до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №764517000701 від 24.05.2024 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.И.Т.М." пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 6966754,12 гривень.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.И.Т.М." за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області 24224,00 гривень витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Р.И.Т.М." (вул. Завокзальна, 14,м. Дубровиця,Рівненська обл., Сарненський р-н,34100, ЄДРПОУ/РНОКПП 31606034)
Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Повний текст рішення складений і підписаний 11 грудня 2025 року.
Суддя Олександр МАКСИМЧУК