11 грудня 2025 рокум. Рівне№460/9324/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради та Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
1. Стислий виклад позицій учасників справи.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась через свого представника (далі - представник/адвокат позивача) до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з адміністративним позовом (позовною заявою) до Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради про відмову ОСОБА_1 у наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї за період з 01.02.2025 по 31.07.2025 та зобов'язати Департамент соціальної політики Рівненської міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 за період з 01.02.2025 по 31.07.2025 державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що позивач має на утриманні двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та відповідно до записів трудової книжки не працює з 10.10.2022. Зауважує, що з 2018 року до лютого 2025 позивач отримувала соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям відповідно до Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 №250, однак своїм листом відповідач повідомив позивача про відмову в призначенні допомоги у зв'язку із перевищенням розміру середньомісячного доходу, що не відповідає рівню забезпечення прожиткового мінімуму для сім'ї. Вважає таке рішення відповідача протиправними та просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.
Відповідач-1 скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та подав до суду відзив від 10.06.2025, в якому, заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначає, що ОСОБА_1 отримала дохід в жовтні-листопаді 2024 року, у вигляді страхових виплат у розмірі 70500 грн, що не заперечується позивачем. Зауважує, що вказаний дохід було враховано при розрахунку середньомісячного сукупного доходу сім'ї, що перевищує рівень прожиткового мінімуму для сім'ї. На думку відповідача, Порядок №632 та Порядок №250 містять поняття середньомісячного сукупного доходу без уточнення, чи підлягає цей дохід оподаткуванню, а в свою чергу Порядок №632 містить вичерпний перелік доходів, які не враховуються або враховуються до середньомісячного сукупного доходу, дохід у вигляді страхової виплати до цього переліку не включено. Враховуючи перевищення середньомісячного сукупного доходу сім'ї позивача, відповідач вважає, що відмова у призначенні позивачу соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям є обґрунтованою, а відтак просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідач-2 скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та подав до суду відзив, де заперечуючи проти задоволення позову зазначає, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.06.2025 №766 «Про реалізацію експериментального проекту щодо централізації механізму виплати деяких державним допомог» органами соціального захисту населення передано особову справа позивача лише в електронній формі у лише з 01.07.2025 надано територіальним органам Пенсійного фонду України доступ до інформаційної системи Міністерства соціальної політики в частині забезпечення призначення, нарахування та виплати державної допомоги. При цьому зазначає, що рішення Управління праці та соціального захисту населення Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради про відмову ОСОБА_1 в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї виносились за період з 01.02.2025 по 31.07.2025, а функції щодо призначення та виплати на другого відповідача покладено лише з 01.07.2025. Водночас відповідач-2, враховуючи наявну інформацію, заперечує щодо задоволення позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову, зважаючи на правомірність відмови позивачу у наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї, враховуючи дохід сім'ї за певний період.
2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.
Позовна заява подана до суду 27.05.2025 у паперовій формі шляхом надсилання позовної заяви з додатками на адресу суду поштовими засобами, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 27.05.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2025, визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.
Ухвалою від 02.06.2025 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду, відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач-1 скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та подав до суду 10.06.2025 відзив, у якому виклав свої заперечення проти позову.
Ухвалою від 06.08.2025 суд залучив Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській до участі у справі №460/9324/25 в якості другого відповідача, встановив йому строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач-2 скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та подав до суду 28.08.2025 відзив, в якому виклав свої заперечення проти позову.
На момент розгляду справи по суті та ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надходили, і суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України суд при розгляді справи в порядку письмового провадження не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши наявні у справі матеріали, з'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їхні позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, які враховані судом при вирішенні спору по суті.
Позивач ОСОБА_1 є матір'ю неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що підтверджується свідоцтвами про народження дитини № НОМЕР_1 від 02.10.2015 та № НОМЕР_2 від 15.02.2017.
ОСОБА_2 є дитиною з інвалідністю до 18 років (підгрупа А), що підтверджується медичним висновком №15 від 17.02.2020.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_3 від 07.07.2003 ОСОБА_1 з 10.02.2022 не працює.
До лютого 2025 позивач отримувала державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям відповідно до Порядку призначення та виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 №250, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по картковому рахунку позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 20.05.2025.
Відповідно до Повідомленням №49 про надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, Управлінням праці та соціального захисту населення Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради відмовлено ОСОБА_1 в призначенні допомоги у зв'язку з тим, що середньомісячний сукупний дохід перевищує розмір рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім'ї.
Позивач звернувся до Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради із заявою від 07.03.2025 про надання письмових роз'яснень щодо правових підстав відмови у виплаті позивачу державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.
Відповідач розглянув вказане звернення позивача, про результати розгляду повідомив позивача листом від 11.04.2025, , де відмовляючи у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям відповідач у вказаному листі-відповіді обґрунтовує таке своє рішення тим, що з липня по грудень 2024 ОСОБА_1 отримала такі доходи: державна соціальна допомога, яка виплачується з надбавкою на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А в розмірі 48268 грн. 02 коп.; страхові виплати у розмірі 70500 грн. 00 коп. До страхових виплат належать суми, отримані за рахунок фондів соціального страхування, врахування страхових виплат є обов'язковими у зв'язку з тим, що вони входять до складу загального доходу сім'ї та впливають на її матеріальне забезпечення. Страхові виплати, що мають характер доходу, зокрема виплати за договорами добровільного страхування життя, які здійснюються страховими компаніями, враховуються до сукупного доходу сім'ї в разі їхнього фактичного отримання. Також зазначено, що згідно п. 5 Порядку №632 до розрахунку не включається державна соціальна допомога, яка виплачується з надбавкою на догляд за дитиною з інвалідністю квартали підгрупи А, тому загальна сума доходу сім'ї позивача за III та IV становить 70500.00 грн. Рівень забезпечення для сім'ї позивача складає 1816,80+4634,20+4634,20=11085,20грн. Середньомісячний сукупний дохід становить 70500,00:6=11750,00грн. Отже, середньомісячний сукупний дохід сім'ї перевищує рівень забезпечення прожиткового мінімуму (11750,00>11085,20), а тому допомогу не призначено.
Не погодившись із такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом (позовною заявою) у цій справі з наведеними вище позовними вимогами до відповідача. А тому у цій справі предметом спору є рішення Управління праці та соціального захисту населення Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради про відмову ОСОБА_1 в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї за період з 01.02.2025 по 31.07.2025 та зобов'язання Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 за період з 01.02.2025 по 31.07.2025 державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям, на яку на думку позивача вона має право.
4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.
Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки суду про їх застосування.
Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.2000 №1768-III (далі - Закон №1768-III) спрямований на реалізацію конституційних гарантій права громадян на соціальний захист та забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім'ям.
Відповідно визначень, наведених у статті 1 Закону №1768-III: державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (далі - державна соціальна допомога) щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї; малозабезпечена сім'я - сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї; прожитковий мінімум для сім'ї - визначена для кожної сім'ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум" для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення; середньомісячний сукупний дохід сім'ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім'ї, одержаний ними протягом шести місяців, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтею 3 Закону №1768-ІІІ передбачено, що право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім'ї, які постійно проживають на території України, а також інші малозабезпечені сім'ї у випадках, встановлених законом.
Згідно зі статтею 4 Закону №1768-ІІІ Призначення і виплата державної соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем проживання уповноваженого представника сім'ї.
Порядок призначення, умови виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно із цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог згаданої норми Закону №1768-ІІІ Кабінет Міністрів України Постановою від 24 лютого 2003 року №250 затвердив Порядок, який визначає умови призначення і виплати малозабезпеченим сім'ям державної соціальної допомоги, передбаченої Законом №1768-ІІІ (далі - Порядок №250).
Відповідно до пункту 2 Порядку №250, державна соціальна допомога призначається і виплачується малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України та з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім'ї. Державна соціальна допомога призначається на шість місяців з місяця звернення за її призначенням.
Пунктом 3 Порядку №250 визначено, що призначення і виплата державної соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за зареєстрованим місцем проживання або місцем проживання уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї.
За правилами пункту 5 Порядку №250 для призначення державної соціальної допомоги уповноважений представник малозабезпеченої сім'ї, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або іншим документом, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), подає такі документи:
- заяву, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики;
- декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація);
- довідку про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення.
У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; довідку встановленої форми про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях (за наявності). Інформація про склад малозабезпеченої сім'ї заявника зазначається в декларації. Якщо заявник вже отримує будь-який із видів державної допомоги, які призначаються органами соціального захисту населення, відомості про розмір допомоги враховуються цим органом без необхідності її декларування.
Згідно з пунктом 7 Порядку №250, розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та середньомісячним сукупним доходом малозабезпеченої сім'ї.
Розмір прожиткового мінімуму для сім'ї залежить від її складу і визначається як сума прожиткових мінімумів, розрахованих і затверджених відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення».
У свою чергу, відповідно до пункту 7 Порядку №250 розмір прожиткового мінімуму для сім'ї залежить від її складу і визначається як сума прожиткових мінімумів, розрахованих і затверджених відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення». До стабілізації економічного становища в Україні прожитковий мінімум для сім'ї та розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму. Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з можливостей державного бюджету і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік. Для громадян зі статусом особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, прожитковий мінімум збільшується на 20 відсотків. Максимальний розмір державної соціальної допомоги не може перевищувати розміру прожиткового мінімуму для малозабезпеченої сім'ї, крім випадків, передбачених абзацом п'ятим цього пункту.
Середньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім'ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів малозабезпеченої сім'ї, одержаний ними протягом шести місяців. Шість місяців становлять два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (далі - період, за який враховуються доходи). Середньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім'ї для призначення державної соціальної допомоги визначається відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №632.
Рішення про призначення державної соціальної допомоги або про відмову в її призначенні приймається органом соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання заяви та надсилається наступного дня після його прийняття уповноваженому представнику малозабезпеченої сім'ї (пункт 21 Порядку №250).
Таким чином, повноваження визначити право сім'ї на допомогу та прийняти рішення з цього питання належить відповідним органам соціального захисту населення, що є дискреційними повноваженнями такого органу.
Пунктом 10 Порядку №250 визначено перелік підстав, за наявності яких державна соціальна допомога не призначається, зокрема :
1) у складі сім'ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані у філії регіонального центру зайнятості (або міському, районному, міськрайонному центрі зайнятості - до дати припинення їх діяльності) (далі - центр зайнятості) як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених у пункті 11 цього Порядку).
Державна соціальна допомога у зазначеному випадку призначається, якщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи:
сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців;
доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько- консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю І групи, за особою з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку; надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства;
2) особи, які входять до складу малозабезпеченої сім'ї, протягом 12 місяців перед місяцем звернення за призначенням державної соціальної допомоги здійснили на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. гривень:
купівлю земельної ділянки, квартири (будинку) (крім житла, отриманого або придбаного за рахунок державного чи місцевого бюджету), іншого нерухомого майна, транспортного засобу (механізму), цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили (одноразово) будь-які роботи або послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування);
купівлю безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних та/або освітніх послуг), а також банківських металів;
платіж (платежі), що випливає з правочинів, за якими передбачено набуття майнових прав на нерухоме майно та/або транспортні засоби (механізми) (крім об'єктів спадщини та дарування);
внески до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації; благодійну діяльність (виключно у вигляді сплати коштів); надання поворотної/безповоротної фінансової допомоги, позики.
Державна соціальна допомога призначається у разі купівлі квартири (будинку) протягом шести місяців після продажу іншої квартири (іншого будинку), що були єдиним житловим приміщенням у власності особи, на підставі підтвердних документів, і доходи від такого продажу не враховуються до сукупного доходу сім'ї;
2-1) особи, які входять до складу малозабезпеченої сім'ї, на перше число місяця, з якого призначається державна соціальна допомога, мають на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тисяч гривень, або облігації внутрішньої державної позики на загальну суму, що перевищує 100 тисяч гривень, про що зазначається в декларації;
3) у власності малозабезпеченої сім'ї є друга квартира (будинок), крім житла, яке розташоване в населених пунктах, зазначених у переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому наказом Мінреінтеграції від 22 грудня 2022 р. №309 (далі - перелік територій) (крім тих, які розташовані на територіях можливих бойових дій, а також тих, щодо яких зазначено дату припинення окупації), або житла, знищеного/непридатного для проживання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, або з інших причин за наявності відповідної інформації у Державному реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту знищення/пошкодження житлового приміщення (квартири, будинку), а також житла, отриманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету,- житлових приміщень у гуртожитках; житла, яке належить на правах спільної сумісної або часткової власності; житла, на яке оформлено право на спадщину, за умови, що жодне із житлових приміщень, яке перебуває у власності, зокрема на яке оформлено право на спадщину, не здається в оренду, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи;
4) у власності малозабезпеченої сім'ї є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років (крім мопеда і причепа).
При цьому не враховуються транспортні засоби, отримані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками - вихователями дитячих будинків сімейного типу.
Наявність (відсутність) у власності членів малозабезпеченої сім'ї транспортних засобів зазначається у декларації.
Державна соціальна допомога призначається у разі, коли малозабезпечена багатодітна сім'я виховує трьох і більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) та у її власності є друга квартира (будинок), за винятком житла, зазначеного у підпункті 3 цього пункту, за умови, що загальна площа такого житла не перевищує 13,65 кв. метра на одного члена сім'ї та додатково 35,22 кв. метра на сім'ю.
Перелік підстав для відмови в призначенні соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, визначений Порядком №250, є вичерпним.
Механізм обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) (далі - середньомісячний сукупний дохід) для призначення усіх видів державної соціальної допомоги та житлових субсидій, які відповідно до законодавства надаються залежно від сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) визначається відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №632 (далі - Порядок №632).
Як вбачається з пункту 3 Порядку №632 обчислення середньомісячного сукупного доходу проводиться шляхом ділення загальної суми сукупного доходу осіб за визначений законодавством період (два квартали або шість місяців) на 6, а в разі застосування суми річного сукупного доходу - на 12, якщо інше не передбачено законодавством. Середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім'ї (домогосподарства) обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) на кількість членів сім'ї (домогосподарства).
Відповідно до пункту 4 Порядку №632 до середньомісячного сукупного доходу враховуються такі доходи: заробітна плата в розмірі, що залишається після сплати податку на доходи фізичних осіб; грошове забезпечення військовослужбовців; пенсія, щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці; стипендія, у тому числі із сумою її індексації, нарахованої відповідно до закону (крім соціальної стипендії, яка надається дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа); соціальні виплати, які призначаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення); допомога по безробіттю, інші страхові виплати, які призначаються фондами соціального страхування; грошові перекази, отримані із-за кордону; дивіденди від цінних паперів; інші доходи, відомості про які отримано від ДПС і Пенсійного фонду України, а також задекларовані особою доходи, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення.
У ході розгляду справи суд встановив, що позивачу була нарахована та виплачена сума страхової виплати, що не заперечується сторонами.
Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку середньомісячного сукупного доходу сім'ї ОСОБА_1 зазначено, що з липня по грудень 2024 ОСОБА_1 отримані такі доходи:
- державна соціальна допомога, яка виплачується з надбавкою на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А в сумі 48268 грн. 02 коп.;
- страхові виплати у сумі 70500 грн. 00 коп.
Суд враховує, що відповідно до пункту 5 Порядку №632, до середньомісячного сукупного доходу не включаються такі соціальні виплати, серед іншого: державна соціальна допомога, яка виплачується з надбавкою на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А, тому сукупний дохід сім'ї позивача з липня по грудень 2024 року становить 70500,00 грн.
Відповідно до пункту 4 Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарств) для всіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 22.07.2020 №632 (далі - Порядку №632) до сукупного доходу включаються всі види отриманих доходів, отриманих у грошовій або натуральній формі у тому числі й страхові виплати.
Суд зазначає, що до страхових виплат належать суми, отримані за рахунок фондів соціального страхування, врахування страхових виплат є обов'язковими у зв'язку з тим, що вони входять до складу загального доходу сім'ї та впливають на її матеріальне забезпечення. Страхові виплати, що мають характер доходу, зокрема виплати за договорами добровільного страхування життя, які здійснюються страховими компаніями, враховуються до сукупного доходу сім'ї в разі їх фактичного отримання.
Позивачем до матеріалів справи долучено епікриз виписаний Комунальним некомерційним підприємством «Центральна міська лікарня» №20303 від 21.10.2024, де зазначено діагноз та відомості про госпіталізацію ОСОБА_1 , страхові полюси №100955036 та №100955036 від 01.03.2024 видані ПрАТ «МетЛайф», квитанція про зарахування на рахунок позивача страхової виплати.
Відповідно до статті 80 Закону України «Про страхування» від 18.11.2021 №1909-IX (далі - Закон №1909-IX) страхування здійснюється на підставі договору страхування, який укладається відповідно до загальних умов страхового продукту, якщо інше не визначено законодавством України.
Згідно з статтею 102 Закону №1909-IX договором страхування визначається перелік документів, що підтверджують факт та обставини настання страхового випадку і розмір заподіяної шкоди (збитку), а також форма, спосіб та порядок подання таких документів, якщо інше не передбачено законодавством України.
Однак, у матеріалах справи відсутні відомості, що страхова виплата була цільовою компенсацією, оскільки наданий епікриз та поліс лише підтверджують право позивача на отримання такої виплати, а не вказують на її конкретне цільове призначення.
Також суд не погоджується з доводами позивача про те, що страхові виплати не можна вважати доходом, оскільки такий дохід не оподатковується.
Відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами.
Відповідно до пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України, загальний оподаткований дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Непоширення на страхову виплату обов'язку сплати податку не означає, що така виплата не може бути врахована як дохід. Податкове законодавство регулює лише питання оподаткування, тоді як порядок визначення доходів для призначення державних соціальних виплат має самостійне нормативне регулювання. Відсутність страхової виплати у вичерпному переліку доходів, які не враховуються (пункт 6 Постанови №250), свідчить про необхідність її включення до сукупного доходу.
Крім того, під час обчислення середньомісячного сукупного доходу, уповноважені особи відповідача керуються постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги" та затвердженим нею Порядком обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства), якою надано вичерпний перелік доходів, які враховуються та не враховуються до середньомісячного сукупного доходу.
Зокрема, як вже було зазначено вище, абзац 10 пункту 4 Порядку №632 відносить до доходів, які включаються до середньомісячного сукупного доходу, інші доходи, відомості про які отримано від ДПС і Пенсійного фонду України, а також задекларовані особою доходи, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення, тобто в розумінні закону це будь-які доходи, отримані заявником в розрахунковому періоді, відомості про які наявні в ДПС і Пенсійному фонді України або самостійно задекларовані особою, не залежно від їх оподаткування і включення до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку відповідно до норм Податкового кодексу України.
Отже, вирішуючи даний спір по суті, суд не приймає до уваги доводи позивача стосовно того, що отримана ним страхова виплата не може класифікуватися як дохід особи, а відтак враховуючи, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї позивача перевищує рівень забезпечення прожиткового мінімуму, суд приходить до висновку, що рішення відповідача є правомірним та не підлягає скасуванню.
Згідно зі частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до приписів частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи встановлені судом у цій справі та описані вище фактичні обставини, відповідні їм правовідносини, застосовані до них судом норми права та висновки Верховного суду про їх застосування, суд дійшов до висновку, що приймаючи оскаржуване рішення Управління праці та соціального захисту населення Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради діяло у відповідності до чинних норм законодавства, у зв'язку з чим підстави для скасування такого рішення відсутні, а тому у цій справі наявні фактичні і правові підстави для ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні позову.
6. Розподіл судових витрат.
У зв'язку з тим, що суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову позивача до суб'єкта владних повноважень, а відповідач не подав до суду доказів понесення будь-яких судових витрат, суд вважає, що підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України у цій справі відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради, Головного управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинення певних дій, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 );
Відповідач: Департамент соціальної політики Рівненської міської ради (місцезнаходження: вул. Соборна, 12, м. Рівне, Рівненська обл., 33028; код ЄДРПОУ: 03195441).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: вул. О. Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, код ЄДРПОУ: 21084076).
Суддя Олександр МАКСИМЧУК