11 грудня 2025 рокум. Рівне№460/16276/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
1. Стислий виклад позицій учасників справи
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.01.2024 №84517000705-22, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 84150,61 грн та від 12.04.2024 №4724/17000705-22, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 13027,50 грн.
Свій позов позивач обґрунтовує тим, що ГУ ДПС у Рівненській області проведено фактичні перевірки кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , де позивач здійснює свою підприємницьку діяльність, за результатами яких встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 п. пп. 1, 2,11, ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не забезпечення використання режиму попереднього програмування в РРО найменування, цін, обліку кількості кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД, не забезпечення відображення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку при реалізації алкогольних напоїв, не проведення розрахункових операцій через РРО, внаслідок чого до позивача було застосовано штрафні санкції. Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та зазначає, що на день та час здійснення перевірок у позивача була у наявності діюча ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, відповідно відсутні підстави до притягнення позивача до відповідальності шляхом накладення фінансових санкцій на підставі ППР від 26.01.2024 №84517000705-22 та ППР від 12.04.2024 №4724/17000705-22. Позивач також зазначає, що контролюючий орган приймає рішення про застосування фінансових санкцій за порушення суб'єктом господарювання норм Закону №481/95-ВР, зокрема за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами без ліцензії, водночас факт порушення норм Закону №481/95-ВР може бути встановлений контролюючим органом не тільки за наслідками фактичної перевірки, здійсненої контролюючим органом, а й за наслідками опрацювання матеріалів податкових органів щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, зібраних останніми в ході провадження у справі про адміністративне правопорушення. Позивач наголошує, що постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності - відсутня, а відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення є такими, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, є необґрунтованими та підлягають скасуванню. З огляду на вказане, просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та подав до суду свій відзив на позов у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначає, що в ході проведення перевірок від 05.01.2024 та від 19.03.2024 було встановлено порушення позивачем вимог п. 1, 2, 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), за результатами проведення яких контролюючим органом було складено акт фактичної перевірки від 05.01.2024, зареєстрований 08.01.2024 за №131/Ж5/17-00-07-05-17/ НОМЕР_1 та від 22.03.2024, зареєстрований 25.03.2024 за №4111/Ж5/17-00-07-05-17/ НОМЕР_1 . Зауважує, що позивачем на надано зауважень до акта перевірки, крім того позивач зазначила в акті перевірки, що з порушеннями згідна. Вважає, що належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивачем не спростовано. Тому, просить відмовити у задоволенні позову повністю.
2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.
Позовна заява подана позивачем до суду 09.09.2025 у паперовій формі безпосередньо через канцелярію суду, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 09.09.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2025 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.
Ухвалою від 15.09.2025 суд поновив позивачу строк звернення до суду із позовною заявою, прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати одноособово суддею за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановив відповідачу строк подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, подав 03.10.2025 до суду відзив, у якому відповідач виклав свої заперечення проти позову.
03.10.2025 представник відповідача подав до суду клопотання про залишення даного позову без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду з вказаним позовом.
Ухвалою від 11.12.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
3. Встановлені судом обставини справи, зміст спірних правовідносин та їх нормативно-правове регулювання, висновки суду по суті спору.
Наказом Головного управління ДПС у Рівненській області від 03.01.2024 №8-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 » з метою перевірки: дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, у тому числі на виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та відповідно до підпунктів 80.2.2 пункту 80.2 статті 80, керуючись статтею 20, підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, пунктом 80.8 статті 80, пунктом 82.3 статті 82 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) призначено провести фактичну перевірку в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 з 04 січня 2024 року терміном 10 діб.
На підставі зазначеного наказу Головним управлінням ДПС у Рівненській області видано направлення на перевірку від 04.01.2024 №16/Ж3/17-00-07-05-15 та від 04.01.2024 №17/Ж3/17-00-07-05-15 ФОП ОСОБА_1
05.01.2024 Головне управління ДПС у Рівненській області провело фактичну перевірку господарської одиниці, а саме кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт (довідка) фактичної перевірки за реєстраційним номером №131/Ж5/17-00-07-05-17/3098319103 від 05.01.2024 (№002761).
Відповідно до висновків акту (довідки) фактичної перевірки встановлено порушення п. 1, 2, 11 ст. 3 Закону №265/95-ВР, зокрема: при покупці однієї пляшки горілки «Немирів» штоф 0,5 л по ціні 200,00 грн. розрахункова операція не проведена через РРО. Проведення розрахункових операцій через РРО фіскальний номер 3000857647 без попереднього програмування найменування кодів товарної підкатегорії згідно кодів товарної підкатегорії в УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, а саме: - одну пачку сигарет «Мальборо» голд по ціні 75,00грн. (чек №4390009 від 04.08.2022); - одну пачку сигарет «Мальборо» голд по ціні 75,00 грн. (чек №4840003 від 18.09.2022) без зазначення десятизначного коду УКТ ЗЕД. Проведення розрахункових операцій через РРО фіскальний номер 3000857647 при реалізації алкогольних напоїв , що маркуються відповідними марками акцизного податку на такі алкогольні напої без відображення у фіскальних чеках цифрового значення штрихового коду марок акцизного податку на загальну суму 52547,07 грн.
На підставі акта перевірки №131/Ж5/17-00-07-05-17/3098319103 від 05.01.2024 (№002761) Головним управлінням ДПС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.01.2024 №84517000705-22, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафну (фінансову) санкцію на загальну суму 84150,61 грн.
Наказом Головного управління ДПС у Рівненській області від 19.03.2024 №665-п «Про проведення фактичної перевірки кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 » з метою перевірки: дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, у тому числі на виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та відповідно до підпунктів 80.2.2 пункту 80.2 статті 80, керуючись статтею 20, підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, пунктом 80.8 статті 80, пунктом 82.3 статті 82 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) призначено провести фактичну перевірку в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 з 19 березня 2024 року терміном 10 діб.
На підставі зазначеного наказу Головним управлінням ДПС у Рівненській області видано направлення на перевірку від 19.03.2024 №1211/ Ж3/17-00-07-05-15 та від 19.03.2024 №1212/Ж3/17-00-07-05-15 ФОП ОСОБА_1
22.03.2024 Головне управління ДПС у Рівненській області провело фактичну перевірку господарської одиниці, а саме кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт (довідка) фактичної перевірки за реєстраційним номером №4111/Ж5/17-00-07-05-17/3098319103 від 22.03.2024 (№00257).
Відповідно до висновків акту (довідки) фактичної перевірки встановлено порушення п. 1, 2, 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР, зокрема:
1) при покупці однієї пляшки пива «Віденське жигулівське» 0,5 л по ціні 35,00 грн. розрахункова операція проведена без РРО, відповідний розрахунковий документ (фіскальний чек) не роздруковано та не видано;
2) за результатами вибіркового аналізу фіскальних чеків із СОД РРО встановлено при здійсненні розрахункових операцій при реалізації алкогольних напоїв, що маркуються відповідними марками акцизного податку у фіскальних чеках РРО не забезпечення відображення цифрового значення марки акцизного податку на алкогольні напої на загальну суму 6 430,00 грн. згідно додатку №1 до акту перевірки;
3) не забезпечено ведення у порядку встановленому законодавством обліку товарних запасів, здійснення продажу лише тих товарів, що відображені в такому обліку, а саме на момент перевірки в кафе «Рута» знаходилися в реалізації алкогольні напої без відповідних документів, які підтверджують облік та походження товару на загальну суму 3530,00 грн. згідно акту зняття залишків..
На підставі акта перевірки №4111/Ж5/17-00-07-05-17/3098319103 від 22.03.2024 (№00257). Головним управлінням ДПС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.04.2024 №4724/17000705-22, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафну (фінансову) санкцію на загальну суму 13027,50 грн.
Не погоджуючись з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.
Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).
Згідно з п.п 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.п.75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI).
Порядок проведення фактичної перевірки встановлений ст. 80 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI. Відповідно до п. 80.1 ст. 80 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Підстави проведення фактичної перевірки регламентовано статтею 80 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI, відповідно до пункту 80.2 якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (пп. 80.2.1 п. 80.2 ст. 80 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI );
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI);
- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (пп. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI);
- неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (пп. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI);
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI);
- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI);
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI).
Із змісту п.81.1 ст.81 ПК України слідує, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Пунктом 86.1 ст.86 ПК України встановлено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Відповідно до п.86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті
Податковим кодексом України передбачені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Суд зазначає, що у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.03.2018 у справі №1570/7146/12, від 24.10.2018 у справі №808/1746/15 та від 04.02.2019 у справі №807/242/14.
При цьому, суд не повинен надавати оцінку правомірності спірного рішення, оскільки порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 у справі №160/8859/18 та від 30.06.2019 у справі №825/1747/17.
У разі недотримання вимог проведення податкової перевірки, у контролюючого органу відсутні підстави на прийняття рішення за результатами виявлених порушень і порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.
У постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості покликатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Така правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 08.06.2023 у справі №826/7929/16.
Суд з матеріалів справи встановив, що як на підставу для проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 у наказах від 03.01.2024 №1-п та від 19.03.2024 №665-п зазначено підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, у відповідності до якого фактична перевірка може бути призначена.
Передумовою проведення фактичної перевірки, з підстав передбачених підпунктами 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.
Однак, зі змісту наказу не вбачається, яку саме інформацію про порушення платником податків вимог законодавства, що підпадають під предмет фактичної перевірки, отримано Головним управлінням ДПС у Рівненській області, що стала у подальшому підставою для прийняття наказів про призначення перевірки від 03.01.2024 №1-п та від 19.03.2024 №665-п.
Крім того, у вказаних наказах відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють; у наказі не відображено у рамках яких заходів відповідачем встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства; на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності; сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) була встановлена податковим органом.
Відповідач не надав належним чином доказів, які б підтвердили, що підставою для прийняття оскаржуваних наказів слугувала інформація про порушення позивачем вимог законодавства. У самих наказах про призначення перевірки, податковий орган не конкретизує суть порушення. Аналогічні підстави були предметом оцінки Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 по справі №440/1074/21.
В той же час суд зазначає, що інформація на підставі якої прийнято оскаржувані накази, повинна містити інформацію про хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи. Зазначений висновок узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постановах від 22 вересня 2020 року у справі №520/1304/2020 та від 04 грудня 2018 року у справі №820/4894/18, від 08 квітня 2021 року у справі №640/21528/19.
Приймаючи накази про проведення фактичної перевірки позивача від 03.01.2024 №1-п та від 19.03.2024 №665-п, контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми ПК України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків, але при цьому, відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки позивача, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення.
При цьому посилання у наказі від 03.01.2024 №1-п на лист ДПС України від 13.12.2023 №31363/7/99-00-07-04-02-07 не є тією інформацією про можливі порушення податкового законодавства саме позивачем, оскільки зі змісту вказаного листа слідує загальна інформація про виявлені контролюючим органом зменшення обсягів реалізації тютюнових виробів в Україні.
Окрім цього суд вважає, що для призначення та проведення фактичної перевірки платника податків недостатньо зазначення номера підпункту статті ПК України, особливо якщо такий пункт містить декілька обґрунтувань для проведення перевірки. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №640/21536/19, від 22.09.2020 у справі №520/1304/2020 від 05.03.2019 у справі №820/4893/18, від 11.06.2019 у справі №1440/2045/18.
Суд не заперечує того факту, що до функцій контролюючих органів, відповідно до статті 19 ПК України віднесено здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечення міжгалузевої координації у цій сфері (пп.19-1.1.14.); забезпечення контролю за прийняттям декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером, та узагальненням відомостей, зазначених у таких деклараціях, для організації роботи та контролю за повнотою обчислення і сплати акцизного податку (пп.19-1.1.15); здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (пп.19-1.1.16).
Водночас суд констатує, що реалізація відповідних функцій у визначеній сфері щодо призначення перевірок не є безмежною. Такими функціями контролюючий орган наділений законодавчо на постійній основі, однак реалізація таких функцій певним чином обмежена законодавством. Тобто, не у будь-якому випадку за наявності компетенції на проведення перевірки, перевірка може бути призначена.
Стаття 80 ПК України передбачає вичерпні підстави для проведення фактичної перевірки. Втім, застосовуючи конкретну правову підставу для призначення такої перевірки, у наказі на перевірку контролюючий орган зобов'язаний не тільки зазначити відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, але й обґрунтувати (пояснити), які саме фактичні підстави (обставини) зумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки конкретного платника податків.
Зважаючи на викладене та беручи до уваги відсутність в наказах про призначення перевірки від 03.01.2024 №1-п та від 19.03.2024 №665-п будь-якого посилання на отриману відповідачем в установленому порядку інформацію про факти, які б свідчили про можливі порушення позивачем законодавства, враховуючи що наведені в наказі підстави проведення перевірки в ході розгляду справи не підтвердилися та не були доведені відповідачем як суб'єктом владних повноважень, тому суд дійшов висновку, що призначення та проведення фактичних перевірок щодо позивача було здійснено незаконно.
Варто відзначити, що з приводу зазначення у наказі про проведення фактичної перевірки конкретних підстав для її проведення склалася суперечлива судова практика Верховного Суду. Зокрема, в постановах Верховного Суду від 04.04.2019 у справі №815/756/16, від 11.06.2019 у справі №1440/2045/18, від 22.09.2020 у справі №520/1304/2020, від 19.11.2020 у справі №160/7971/19, від 08.09.2020 у справі №640/21536/19, від 17.12.2020 у справі №520/12028/18, від 08.09.2020 у справі №640/21536/19, від 05.07.2021 у справі №825/951/17, від 16.09.2021 у справі №120/1431/20-а, від 12.10.2021 у справі №120/5729/20-а, від 28.10.2021 у справі №520/10214/2020, від 02.12.2021 у справі №120/3918/20-а висловлена правова позиція про те що недостатньо лише повноважень контролюючого органу, але і необхідне отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками. Також, зазначена інформація, яка стала підставою для призначення фактичної перевірки повинна бути відображена у наказі про призначення фактичної перевірки.
Верховний Суд зробив правовий висновок, що при призначенні фактичної перевірки контролюючий орган повинен зазначити одну із підстав, визначених пунктом 80.2 статті 80 ПК України, й у разі, якщо такою підставою є наявність та/або отримання інформації про порушення платником податків вимог законодавства, конкретизувати останню.
Таким чином, на думку суду, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявність достатність правових та фактичних підстав для проведення фактичної перевірки позивача на підставі наказів від 03.01.2024 №1-п та від 19.03.2024 №665-п.
У постанові Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №1340/3590/18 викладена правова позиція, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості покликатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки Головне управління ДПС у Рівненській області діяло не у спосіб, що визначений законами та Конституцією України. Зокрема, контролюючий орган не дотримав вимоги пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України для призначення та проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2 , що призводить до відсутності правових наслідків такої. А тому прийняті за наслідками такої перевірки оспорювані податкові повідомлення рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для повного задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 26.01.2024 №84517000705-22 та від 12.04.2024 №4724/17000705-22.
5. Розподіл судових витрат.
З огляду на приписи чинного законодавства при зверненні до суду із позовною заявою у цій справі позивач сплатив до бюджету судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом. З урахуванням наведеного та оскільки суд визнав по суті обґрунтованими позовні вимоги позивача, то понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у зв'язку із розглядом справи (за подання позовної заяви) підлягають присудженню на його користь у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 26.01.2024 №84517000705-22.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 12.04.2024 №4724/17000705-22.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області понесені витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління ДПС у Рівненській області (місцезнаходження: вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, Рівненська обл., 33023; код ЄДРПОУ: 44070166).
Суддя Олександр МАКСИМЧУК