Справа № 420/30847/25
12 грудня 2025 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянув у письмовому провадженні в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , за результатом розгляду якого позивач просить суд:
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень на підставі абз. 4 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року № 153;
Зобов'язати відповідача в особі Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень на підставі абз. 4 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року № 153.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він проходив службу у ВЧ НОМЕР_2 у період з 24 лютого 2022 року по 29 січня 2023 року включно та на момент проходження зазначеної військової служби його вік становив 24 роки. Під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 , 25.08.2022 року отримав вибухову травму за обставин виконання службових обов'язків пов'язаних із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою про обставини травми № 766 від 18.10.2022 року. Станом на час розгляду справи позивач проходить службу у ВЧ НОМЕР_1 . 29 липня 2025 року позивач направив засобами кур'єської доставки АТ «Укрпошта» відповідно до Закону України «Про звернення громадян» з вимогою про нарахування одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153, проте, відповідач не здійснив жодних нарахувань та не надав відповідей на звернення позивача.
Ухвалою суду від 15.09.2025 року у справі відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
22.09.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, згідно з яким відсутні правові підстави для виплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153. Відсутні докази отримання відповідачем заяви позивача.
24.09.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою в процесі тлумачення чинних норм законодавства України Відповідач дійшов лише абстрактної розрізненості відповідних понять, тобто, за їх формою (звучанням). Оминувши суттєвий зміст понять «Батьківщина» та «Вітчизна», відповідач дійшов помилкового висновку про принципову відмінність між ними, що не має доказової сили для вирішення справи по суті. Посилання Відповідача на певну удавану неможливість встановити які саме документи були направлені поштовим відправлення за трекінговим номером 6507495326917 не мають жодного відношення для вирішення суті справи та не можуть бути враховані як належне правове обґрунтування проти очевидної наявності у Позивача підстав для нарахування та виплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1 мільйон гривень.
Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить такі висновки.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 24 лютого 2022 року по 12 грудня 2023 року включно проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , що засвідчено відповідним записом у військовому квитку.
Станом на теперішній час позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки від 25.07.2025 р. № 2260 про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин, в період з 05.08.2022 року по 25.08.2022 року ОСОБА_1 брав участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в Херсонській області, Бериславському районі, Великоолександрівській сільській ТГр.
Згідно з довідкою про обставини травми від 18.10.2022 року № 766, матрос ОСОБА_1 25.08.2022 року отримав вибухову травму за обставин виконання службових обов'язків пов'язаних із захистом Батьківщини.
Довідка сформована на підставі витягу з журналу бойових дій ВЧ НОМЕР_2 (вх. № 96/дск від 21.08.2022 року), сторінка 3,4.
Відповідно до витягу з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 30.10.2022 року № 2392, травма «Наслідки вибухової травми (25.08.2022), ЗЧМТ, струсу головного мозку у вигляді астено-вегетативного синдрому, вегетосудинна дистонія з незначним порушенням функції, акубаротравматичне ураження обох вух без пошкодження барабанних перетинок, посттравматична двобічна сенсоневральна приглухуватість зі сприйняттям шепітної мови до 3,0 м на обидва вуха, що підтверджено медичними та військово-обліковими документами, - ТРАВМА, ТАК, ПОВ'ЯЗАНА ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.
29 липня 2025 року ОСОБА_1 направив засобами кур'єської доставки АТ «Укрпошта» на адресу ВЧ НОМЕР_1 заяву відповідно до Закону України «Про звернення громадян» з вимогою видати наказ про нарахування та виплату позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України в період дії воєнного стану», нарахувати та виплатити вказану винагороду.
До заяви надано наступні документи: копія нотаріально посвідченої довіреності; копія паспорту ОСОБА_1 ; копія РНКОПП ОСОБА_1 ; копія військового квитка ОСОБА_1 ; копія довідки про обставини травми; копія форми 100; копія виписки №2010; копія виписки №1641; копія витягу з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв; довідка про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин від 25.07.2025 р. № 2260; копія довідки за формою 5 від 13.05.2025 р. № 2146.
Згідно з ч. 2 ст. ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 40 Закону №2232-XII визначено, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «;Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «;Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.
Зокрема, ст.1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі ст. 9 Закону №2011-ХІІ, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
За правилом ч.4 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Постанова № 153) та затверджено «Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 3 Постанови №153 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.
Відповідно до абзацу 2 пункту 4 Постанови №153 установлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.
Відповідно до абзацу 4 пункту 4 Постанови №153 військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.
В подальшому Міністром оборони України видано Доручення №999/уд від 20.02.2025 (далі - Доручення №999/уд) відповідно до якого передбачено виплату одноразової грошової допомоги після укладення контракту на проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах рядового складу, затвердженого Постановою, у розмірі один мільйон гривень, яка виплачується трьома частинами (далі - Допомога); одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - Винагорода) у розмірі один мільйон гривень. Виплата здійснюється один раз за весь період проходження військової служби та не підлягає поділу на частини.
Дорученням № 999/уд визначено право на Винагороду мають виключно особи рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які до набрання чинності Постановою (до 13.02.2025) у віці до 25 років (яким не виповнилося 25 років) були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (далі військовослужбовці) строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на 13.02.2025.
Підтвердження участі військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій здійснюється на підставі щонайменше одного документа з кожної з наступних груп: а) бойовий наказ (бойове розпорядження); б) журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно- вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення; в) рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових в районах ведення воєнних (бойових) дій.
Військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на 13.02.2025, Винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від одного мільйону гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених).
Військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на 13.02.2025 у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон), винагорода виплачується в повному обсязі.
Цим же дорученням, зобов'язано командування видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України проводити заходи внутрішнього контролю шляхом здійснення попередніх перевірок законності нарахування Винагороди та Допомоги.
Таким чином, вказаним дорученням встановлено, що документи, оформлені військовою частиною для здійснення виплат, передбачених Постановою, попередньо, тобто до моменту видання наказу для здійснення виплати та фактичної виплати Винагороди та Допомоги, перевіряються шляхом здійснення перевірок законності нарахування Винагороди Допомоги командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.
Крім того, Дорученням №999/уд командирів військових частин зобов'язано провести аналіз наявності зазначених вище військовослужбовців у підпорядкованих військових частинах; провести серед цих військовослужбовців роз'яснювальну роботу щодо умов та особливостей виплати Винагороди; створення (отримання) інформації про сумарну кількість днів безпосередньої участі вказаних військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій для виплати Винагороди або Допомоги у відповідності до Постанови та цього доручення.
Суд встановив, що відповідачем не вчинено жодних дій, передбачених Дорученням №999/уд щодо встановлення переліку осіб, які мають право на отримання винагороди, передбаченої Постановою № 153, перевірки наявності права позивача на отримання такої винагороди, формування пакету документів щодо виплати одноразової грошової винагороди, передбаченої пунктом 4 Постанови №153, направлення його на попередню перевірку щодо законності нарахування одноразової грошової винагороди.
При цьому, суд зауважує, що оскільки з огляду на зміст Постанови № 153, не визначено обов'язку військовослужбовця звертатись для отримання винагороди до військової частини з відповідним рапортом, а передбачено самостійні ініціативні дії військової частини з метою дотримання прав військовослужбовців на отримання вказаної винагороди, то звернення позивача із заявою в порядку ЗУ «Про звернення громадян» не може бути підставою для задоволення позовних вимог.
Разом з тим, оскільки відповідач взагалі заяву позивача по суті не розглядав та відповідне рішення за результатом її розгляду не приймав, то позовні вимоги ОСОБА_1 належать до часткового задоволення шляхом:
Визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду по суті та ненадання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 29.07.2025 року про нарахування та виплату додаткової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень на підставі абз. 4 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року № 153;
Зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 29.07.2025 року про нарахування та виплату додаткової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень на підставі абз. 4 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року № 153.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, суд робить висновок про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 243, 245, 246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду по суті та ненадання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 29.07.2025 року про нарахування та виплату додаткової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень на підставі абз. 4 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року № 153.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 29.07.2025 року про нарахування та виплату додаткової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень на підставі абз. 4 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року № 153.
В іншій частині позову - відмовити.
Відповідно до ст.255 КАС України, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений та підписаний судом 12.12.2025 року, з урахуванням терміну тимчасової непрацездатності судді.
Суддя Н.В. Бжассо